Білоколос Дмитро Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоколос Дмитро Захарович
Білоколос Дмитро Захарович

Час на посаді:
16 березня 1966 — 11 червня 1970
ПопередникКисіль Анатолій Степанович (в.о.)
НаступникШевель Георгій Георгійович

Народився5 лютого 1912(1912-02-05)
с. Єгорівка, Маріупольський повіт,Катеринославська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер9 лютого 1993(1993-02-09) (81 рік)
Київ, Україна Україна
ГромадянствоСРСР СРСР
ПідданствоFlag of Russia.svg Російська імперія
Національністьукраїнець
Політична партіяКПУ

Дмитро́ Заха́рович Білоко́лос (5 лютого 1912(19120205), с. Єгорівка, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині Волноваський район, Донецька область, Україна) — 9 лютого 1993, Київ, Україна) — дипломат радянської доби. Кандидат філософських наук (1955). Депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання. Кандидат в члени ЦК КПУ в 1966 — 1971 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині.

1931 року — закінчив Бердянський педагогічний технікум, потім учителював у містах Сталіно (нині Донецьк) і Макіївка.

1936 — закінчив історичний факультет Харківського університету.

19361941 — викладач історії, директор середньої школи (Сталіно).

19411946 — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни 19411945. Брав участь у бойових діях на Волховському й Карельському фронтах (командир взводу, роти, батальйону, начальник штабу полку).

Член ВКП(б) з 1943 року.

Після демобілізації — на партійній роботі: 19471951 — завідувач відділу пропаганди й агітації Сталінського міського комітету КП(б)У.

19511952 — секретар Сталінського міського комітету КП(б)У.

19521955 — навчання в Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

19551957 — завідувач відділу науки і культури Сталінського обласного комітету КПУ.

1957– січень 1963 — секретар Сталінського обласного комітету КПУ з ідеології.

Січень 1963– грудень 1964 — секретар Донецького промислового обласного комітету КПУ з ідеології.

Грудень 1964– березень 1966 — секретар Донецького обласного комітету КПУ з ідеології.

16 березня 1966– 11 червня 1970 — міністр закордонних справ Української РСР, очолював делегації УРСР на XXI–XXIV сесіях ГА ООН, сесіях ЮНЕСКО, міжнародних конференціях під егідою ООН. 29 травня 1970 Білоколос підписав звернення до Генерального секретаря ООН, в якому викладалися пропозиції уряду УРСР щодо розгляду широкого кола питань, вирішення яких мало зміцнити міжнародну безпеку.

19701976 — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Замбії і за сумісництвом у Ботсвані.

Нагороджений бойовими й трудовими орденами та медалями СРСР, зокрема орденом Трудового Червоного Прапора.

Меморіальна дошка на будинку по вулиці Шовковичній в Києві, де проживав Дмитро Білоколос

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]