Велика Вись
Велика Вись | |
---|---|
Велика Вись в околицях с. Кам'янки | |
48°30′47″ пн. ш. 31°44′42″ сх. д. / 48.513° пн. ш. 31.745° сх. д. | |
Витік | поблизу с. Оникієве |
• координати | 48°30′47″ пн. ш. 31°44′42″ сх. д. / 48.513° пн. ш. 31.745° сх. д. |
• висота, м | 231 м |
Гирло | Синюха |
• координати | 48°44′46″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.74609° пн. ш. 30.891752° сх. д. |
Країни: | Україна |
Регіон | Одеська область Кіровоградська область Черкаська область |
Довжина | 166 км |
Площа басейну: | 2860 км² |
Медіафайли у Вікісховищі |
Вели́ка Вись, Вись — річка в Україні, ліва притока Синюхи (басейн Південного Бугу).
Протікає територією Кіровоградської та Черкаської області, в межах Придніпровської височини. На річці розташоване місто Новомиргород.
Опис
[edit | edit source]Довжина річки 166 км, площа басейну 2860 км². Долина переважно коритоподібна, у верхів'ї заболочена; завширшки 4 км, завглибшки до 40 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 20 м. Похил річки 0,55 м/км. Живлення переважно снігове. На річці розташоване Кам'янське водосховище.
Історичні відомості
[edit | edit source]Назва річки Вись вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1190 роком у множині (очевидно, мались на увазі річки Велика та Мала Вись):
Половци же... и ѣхавше и легоша по Висемь и тоу перепочивше конемь своим и ѣхаша ко Боровомоу . и слъıшавше Ростислава Рюриковича в Торьскомъ . и возвратишасѧ...
На думку професора Василя Лучика, ця згадка свідчить про першопочаткове -і- замість -и- в основі назви, в зв'язку з чим її значення трактують як «розливатись», «текти» (споріднено з гідронімами Вісла та Висунь).[2][3]
До XVIII ст Велика Вись була кордоном між Річчю Посполитою та Вольностями Війська Запорозького. В 1752—1764 роках річка відмежовувала від Польщі землі Нової Сербії, а з XIX ст тут проходив кордон між Київською та Херсонською губерніями.
Охорона
[edit | edit source]У заводі річки, на ділянці між Новомиргородом і селом Лікареве та частиною заводі притоки Турія від місця її впадіння в річку до села Листопадове розташований гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Велика Вись». Охоронні землі заказника займають 568 га. Рослинний світ різноманітний у флористичному відношенні. На території заказника, що являє собою своєрідний трикутник, переважає болотна рослинність; тут зберігся типовий для півдня лісостепової зони заплавний лучно-болотний комплекс. Наукову цікавість являють засолені луки заказника, де збереглись рідкісні для України види осоки.[4]
Існує проект створення ще одного заказника «Надвиснянський» площею 730 га на території Новомиргородського району.[5]
Притоки
[edit | edit source]Праві
Ліві
- Оситна
- Мала Вись
- Кильтень
- Вільшанка
- Річка без назви - ліва притока. Бере початок на південно-східній околиці села Іванівки. Спочатку тече переважно на північний схід через село Пурпурівку, далі тече переважно на північний захід через село Ганнівку і на північно-східній околиці села Костянтинівки впадає у річку Велика Вись. Довжина річки 12 км, похил річки 4,3 км площа басейну водозбіру 53,6 км².[6]
Галерея
[edit | edit source]-
Велика Вись в околицях Новомиргорода
-
Туман над Виссю
-
Долина Великої Висі біля Панських гір
Мости через Велику Вись
[edit | edit source]Мости через річку, побудовані новомиргородською ШЕД-722 під керівництвом Степана Кожум'яки:
-
Залізобетонний міст через р. Велику Вись у місті Новомиргороді. 20 жовтня 1962 року
-
Шлях Кіровоград—Шпола, 64-й км. Міст довжиною 98 м через р. Велику Вись у Новомиргороді. Побудований у 1962 р.
-
Відкриття залізобетонного мосту в м. Новомиргороді на Кіровоградщині через річку Велику Вись. 20 жовтня 1962 рік
-
Залізобетонний міст через річку Велику Вись у м. Новомиргороді. Побудований у 1962 році
-
Залізобетонний міст через р. Велику Вись у с. Велика Виска на Кіровоградщині. Побудований у 1965 році
-
Відкриття залізобетонного мосту через р. Велику Вись у м. Новомиргороді. Побудовано в 1963 році (район залізничного вокзалу)
-
Залізобетонний міст через р. Велику Вись поміж селами Коробчине та Рубаний Міст, Новомиргородського р-ну. Побудований у 1972—1973 роках
-
Залізобетонний міст через Велику Вись у с. Панчеве, Кіровоградської області по шляху Новомиргород—Кіровоград. Побудований у 1968 році
-
Залізобетонний міст на шляху до залізничного вокзалу в Новомиргороді. Побудований у 1963 році
-
Залізобетонний міст через Велику Вись поміж селами Коробчине та Рубаний Міст, Новомиргородського району. Побудований у 1972—1973 роках
-
Міст через р. Велику Вись у селі Панчеве, Кіровоградської області на ГК161+ 34 шляху по шляху Новомир-город—Кіровоград. Побудов. у 1968 р.
-
Місток через балку в селі Мартоноша на ГК 100+49, 56 по шляху Новомиргород—Кіровоград через село Панчеве. Побудований у 1968 році
-
Залізобетонний міст через Велику Вись у с. Панчеве, Кіровоградської обл. на ГК 161+34 по шляху Новомиргород—Кіровоград. Побудований у 1968 році
-
Інженер Степан Кожум'яка зі шляховика-ми на будівництві мосту через Велику Вись між с. Коробчине та Рубаний Міст. 1972 рік
-
Будівництво залізобетонного мосту через річку Велику Вись у м. Новомиргороді. Побудований у 1962 році
-
Міст через Велику Вись у с. Панчеве, Кіровоградської області на ГК 161+34 по шляху Новомиргород—Кіровоград. Будівництво завершено в 1968 році
-
Міст через Велику Вись у селі Панчеве, Кіровоградської області на ГК161+34 по шляху Новомиргород— Кіровоград. Побудований у 1968 р.
-
Міст через балку в селі Мартоноша, Кіровоградської обл. на ГК 115+50 по шляху Новомиргород—Кіровоград через с. Панчеве. Побудований у 1968 році
Примітки
[edit | edit source]- ↑ Полное собрание русских летописей. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — [[Санкт-Петербург|СПб]]., [[1908]]. — Стлб. 652—673. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 10 липня 2011.
- ↑ Лучик В. Гідроніми басейну річки Синюхи / В. Лучик. – К. : Інститут історії України НАН України, [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]2005. – С. 123–128.
- ↑ Лучик В. В. Праслов’янські утворення // Лучик В. В. Автохтонні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя : [монографія] / В. В. Лучик. – Кіровоград : КДПІ ім. В. Винниченка, 1996. – С. 24–29, 88.
- ↑ Гідрологічний заказник «Велика Вись». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 30 березня 2019.
- ↑ Степи України. Обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Надвиснянський». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 травня 2011.
- ↑ «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 62. — (№ 929).
Посилання
[edit | edit source]- Wyś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 108. (пол.)
- А. І. Кривульченко. Велика Вись // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X. [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Гідрологічний заказник «Велика Вись»
- Велика Вись. Фото Кам'янського водосховища
- Степи України. Обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Надвиснянський» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- На річці Велика Вись виявлено незаконний вилов риби (2 вересня 2010 року)[недоступне посилання з березня 2019]
- Державна екологічна інспекція. На Великій Висі виявлено незаконний вилов риби [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Чайковська Л. Якби річка вміла говорити // «Novomirgorod.com», 23.12.2008