Координати: 48°2′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. / 48.04389; 30.85000

Первомайськ (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Первомайськ.
Первомайськ
Герб Первомайська Прапор Первомайська
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Первомайський район
Тер. громада Первомайська міська громада
Засноване 1676
Статус міста з 1773 року
Населення ▼ 62 426 (01.01.2022)[1]
Площа 25.14 км²
Поштові індекси 55200-55219
Телефонний код +380-5161
Координати 48°2′38″ пн. ш. 30°51′00″ сх. д. / 48.04389° пн. ш. 30.85000° сх. д. / 48.04389; 30.85000
Водойма Південний Буг, Синюха, Кодима
Назва мешканців первомайча́нин, первомайча́нка, первомайча́ни
День міста третя субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Голта
До обл./респ. центру
 - залізницею 315 км
 - автошляхами 169 км
До Києва
 - автошляхами 317 км
Міська влада
Адреса 55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3
Вебсторінка Первомайська міськрада
Міський голова Демченко Олег Михайлович

Первомайськ у Вікісховищі

Карта
Первомайськ. Карта розташування: Україна
Первомайськ
Первомайськ
Первомайськ. Карта розташування: Миколаївська область
Первомайськ
Первомайськ
Мапа

Первома́йськ — місто в Україні, центр Первомайської міської громади та Первомайського району. Друге за чисельністю населення місто Миколаївської області. Історично місто є крайньою точкою історико-географічної області Поділля та подільського говору.

Назва

[ред. | ред. код]
  • До 1782 року — Орел.
  • 1919 року перейменоване на Первомайськ (до складу увійшли містечка Богопіль та Голта).

«Таким чином були створені три частини міста — Ольвіополь, Богополь та Голта, які проіснували як окремі поселення до 1919 року. На мітингу 1 травня 1919 року вирішили об'єднати три частини в одне місто і на честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом.»[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Первомайськ пов'язаний з великою кількістю історичних подій та персоналій. Тут сходились кордони Речі Посполитої, Туреччини та Війська Запорозького. У Первомайську виборювали свободу загони ватажка гайдамаків Максима Залізняка й звідси походить персонаж українського фольклору — козак Мамай. А у 1920—1922 роках тут спалахнула «Селянська революція» проти агресивної політики більшовиків.[3]

Рання історія

[ред. | ред. код]
Первомайська міська рада

З середини XIV ст. після битви на Синіх Водах ці землі перебували під владою Литовського князівства, і в 1420 році неподалік від нинішнього Первомайська князь Вітовт побудував арковий міст через Південний Буг, через який проходив торговельний шлях з Брацлавщини та Київщини до Чорного моря.

Після Люблінської унії володіння литовських князів між Південним Бугом, річкою Кодимою та Синюхою (Пн. і Пн-Зх.) відійшли до Речі Посполитої, правобережжя Бугу (нижче за течією від гирла Кодими; Пд-Зх. і Пд.) контролювали кримські татари, а лівобережжя (нижче за течією від гирла Синюхи; Сх.) — запорозькі козаки.

У 1743 році під керівництвом миргородського полковника Василя Капніста та французького інженера Даніеля де Боскета збудовано шестибастіонний Орлівський шанець, який згодом знаходився в підпорядкуванні фортеці святої Єлисавети (м. Єлисаветград). Основну частину населення слободи Орел становили запорізькі козаки та селяни-втікачі. Згодом Орел почав розвиватись, як митний торговельний і ремісничий центр. Вже 1763 року він згадується як містечко, де більшість населення займається ремісництвом. Наступного, 1764, року тут засновано прикордонне комісарство і митниця, дозволено селитись купцям.

Назва укріплення походить від назви місцевого урочища. Перші хати ставилися на схід від укріплення вздовж Синюхи та Бугу. Нині — це східна частина від вулиці Автодорівської до Київської. У XVIII ст. тут неодноразово зустрічалися представники суміжних держав, які розв'язували межові та інші питання.

У 1754—1759 й 1761—1764 Орел входив до складу Новослобідського козацького полку.

За час свого існування Орлівському шанцю довелося пережити не один напад ворогів. Останнім значним походом ворогів проти фортеці на лівому березі Південного Бугу був напад запеклого ворога наших предків — кримського хана Гірея. Його 70‑тисячна орда у січні 1769 року зруйнувала укріплення, спалила слободу Орел, а також частину прилеглих сіл. 1770 року Орлівський шанець було відвойовано російською армією Петра Паніна. У 1770 році укріплення було перейменоване в Катериненшанець (Катерининський шанець), 1772 року — слобода Орел була зарахована до розряду міст. У 1781 році поселення дістає назву «Ольвіополь».

У 1762 році козаки й українські кріпаки-втікачі на правому османському березі Південного Бугу (на територіях Ханської України) заснували слободу Олта, яка належала Османській імперії. Назва її походить від тюркського слова «олта» — низовина. Відповідно до Ясського договору (1791) Голта була приєднана до Російської імперії.

1750 року на лівому березі Південного Бугу, між гирлами Кодими й Синюхи, Річ Посполита збудувала укріплення й карантинну заставу Богополь. Він започаткував третю частину сучасного Первомайська. Богополь розвивався переважно як торговельно-ремісницьке містечко. На сучасній вулиці Миколи Вінграновського впритул одна до одної ліпилися крамниці великих і дрібних торговців. Тут же було вісім приватних готелів. А нижче понад Бугом (на теперішній вулиці Кузнечній) працювало понад 30 кузень.

Усі три поселення входили до різних губерній Росії. Так, Ольвіополь був містом Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, Богопіль — містечком Балтського повіту (Богопільська волость) Подільської губернії, Голта — казенним селом Ананьївського повіту (Врадіївська волость) Херсонської губернії.

Інтербелум

[ред. | ред. код]

Ольвіополь, Богопіль та Голта як окремі поселення проіснували до 1919 року. Цього року на мітингу 1 травня була ухвалена пропозиція про об'єднання всіх трьох частин в одне місто і на честь дня солідарності трудящих назвати його Первомайськом.

Президія Українського Центрального Виконавчого комітету (6 липня[4]) 26 липня 1919 року схвалила рішення про утворення повітового міста Первомайська, підпорядкувавши його Одеському губвиконкому.[5]

У 1923 році повітовий Первомайськ стає окружним центром УСРР та районним центром Богопільського району (центром району було приміське село Богополь, тобто (колишнє) містечко Богополь було роздроблене на село і містечко, — яке (останнє) увійшло до складу Первомайська 1919; приміське село Богополь включено до складу Первомайська 1938[6]). До кінця 1925 року тут діяли цегельний, шкіряний, мило- і пивоварний заводи. Працювала дизельна електростанція, яка обслуговувала 450 абонентів.

У квітні 1925 делегати VI окружного з'їзду Рад заклали на березі Південного Бугу гідроелектростанцію потужністю 1200 кВт. У свій час це була найпотужніша в Україні й перша на Південному Бузі.

У 1924—1925 навчальному році діяли чотири семирічних, три початкові школи, сім шкіл лікнепу. У 1922—1924 рр. відкрилися індустріально-технічна, економічна, торгова професійні школи і школа харчовиків. У 1926 почала функціонувати фельдшерсько-акушерська школа.

У 1926 р. став до дії цементно-бетонний завод, який постачав матеріали для промислового та сільського будівництва, поблизу Первомайська відкритий кам'яний кар'єр, машинобудівний завод ім. 25 жовтня освоїв випуск двигунів внутрішнього згорання.

У 1927 був відкритий Первомайський краєзнавчий музей. У ньому було зібрано понад 20 тис. археологічних знахідок та інших історичних матеріалів. Сюди надходили майже всі знахідки Бузькій археологічної експедиції, яка у 1931—1932 роках вивчала береги річки Південний Буг.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1477 жителів міста[7].

У 1939 в місті проживало 33 тис. мешканців.

23 лютого 1940 р. Первомайськ віднесли до категорії міст обласного підпорядкування Одеської області.[8]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

У 1941 р. в місті було створено винищувальний батальйон, до складу якого увійшло близько двох тисяч мешканців. З 9 по 28 липня 1941 року в місті перебував штаб Південного фронту (командуючий фронтом — генерал армії Іван Тюленєв). Оборону міста здійснювали частини 18-ї армії, на рубежі оборони міста 3 серпня 1941 року був смертельно поранений командир 169-ї стрілецької дивізії генерал-майор Іван Турунов. Німецькі, угорські та румунські війська захопили місто 3 серпня 1941 року.

Лівобережна частина міста (Ольвіополь і Богопіль) ввійшли до генеральної округи Миколаїв Райхскомісаріату Україна як окружний центр однойменної округи. Любашівський, Кривоозерський, Врадіївський, Доманівський райони, правобережна частина Первомайська (Голта) і Первомайського району румунським окупаційним режимом об'єднані в єдину адміністративну одиницю — Голтянський повіт губернаторства Трансністрії. Всього в Первомайську діяли шість підпільних груп, які також підтримували зв'язок з партизанськими загонами «Південний» і «Буревісник» (Саврань), з навколишніх лісів.

22 березня 1944 року війська 5-ї гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта Олексія Жадова захопили Первомайськ. У боях за місто найбільше відзначились воїни 13-ї гвардійської стрілецької дивізії, 8-ї та 9-ї гвардійських повітряно-десантних дивізій, 29-ї зенітно-артилерійської дивізії.

Післявоєнна доба

[ред. | ред. код]

У лютому 1954 Первомайськ увійшов до складу Миколаївської області.

У другій половині XX століття Первомайськ стає великим промисловим центром, основними галузями якого є машинобудування, легка, харчова та переробна промисловість. У 1955 в місті вводиться в експлуатацію цукровий завод, а 1956 дав першу продукцію Первомайський молочноконсервний комбінат. У 1961 стала до ладу меблева фабрика. Наприкінці 60-х побудовані каменедробильний завод «Граніт», хлібозавод і овочеконсервний завод. У 1968 р. здана в експлуатацію перша черга заводу «Фрегат», який освоїв виробництво потужних дощувальних установок. У 1976 р. завершено будівництво Первомайського м'ясокомбінату, одного з найбільших в Україні.

Єврейська громада

[ред. | ред. код]
Синагога в Голті, збудована у 1908 році

На початку 20-го століття в місті проживало близько 9 000 євреїв. У грудні 1919 року в місті було вбито десятки євреїв під час низки погромів, здійснених там білоармійськими солдатами. Напередодні Другої світової війни в місті залишалося близько 6 000 євреїв.

Коли німці окупували місто, вони нав'язали його євреям різні укази, включаючи обмеження на пересування та обов'язок носити пов'язку на руці. До середини вересня 1941 року євреї міста були зосереджені у створеному там гетто, де 17 вересня 1941 року було вбито сотні євреїв. Ще 120 євреїв з гетто були вбиті на місцевій фабриці в жовтні наступного року. 15 грудня 1941 року в гетто міста була проведена ще одна акція[he], а 9 січня 1942 року всі інші мешканці гетто були вбиті.

У лютому та березні 1942 року поблизу міста було вбито близько 1 600 євреїв, які були депортовані з сусідньої румунської окупаційної зони. У передмісті Голти, яке було приєднане до румунської Трансністрі, було створено гетто, оточене колючим дротом, до якого привезли сотні євреїв, депортованих з Буковини, Бессарабії та Бухареста. Мешканців цього гетто залучали до примусових робіт, а тих, кого визнавали непридатними до роботи, вбивали.

Останнім рабином міста був рабин Яків Шимшон Ходорів (івр. יעקב שמשון חודרוב‎).

У 2004 році прибули посланці ХаБаДу[he] рабини Леві Іцхак (לוי יצחק) та Хані Перлштейн (חני פרלשטיין), які заснували ХаБаДський центр для євреїв Первомайська.

Географія

[ред. | ред. код]
Острів Довгий

Первомайськ розташований у північно-західній частині Миколаївської області, за 180 км від Миколаєва (автошлях Н24), при злитті річок Південного Бугу та Синюхи, у регіоні, що розташований на межі степу та лісостепу.

Площа міста становить 25,13 км².

Координати міста 48 градусів 3 хвилини північної широти і 30 градусів 51 хвилина східної довготи. Місто розкинулось у місцевості де зливаються річки Південний Буг, Синюха і Кодима.

Рельєф — це хвиляста рівнина, розрізана долинами і балками на окремі водорозділові плато. Місцевість регіону має слабкий уклін у південно-східному напрямку. Середня висота над рівнем моря 200 м.

Природоохоронні території

[ред. | ред. код]

На території міста розташований ландшафтний заказник місцевого значення Острів Довгий.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто розташоване у помірній степовій зоні. Клімат континентальний.

Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -4.4 °С (24 °F).[9]


Клімат Первомайська
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −4 −3 0 8 15 19 21 20 15 9 3 −1 8
Норма опадів, мм 38 42 31 33 50 67 58 40 30 28 40 38 493
Джерело: Weatherbase

Населення

[ред. | ред. код]

Динаміка населення[10]

[ред. | ред. код]
1897* 1923 1926 1931 1939 1959 1970 1979 1989 2001 2005 2016
20 694 24 910 31 683 34 974 33 000 44 000 59 000 72 416 81 652 70 170 68 178 66 606
* Загальна чисельність населення Ольвіополя, Богополя та Голти, які стали в подальшому основою формування Первомайська.

Національний склад населення: українці (85,9 %), росіяни (10,9 %), молдавани (0,3 %), білоруси (0,5 %), представники інших національностей (2,4 %). Українську мову вказали рідною 82,76 %, російську мову — 15,79 % населення міста під час перепису 2001 року[11].

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[12]:

Національність Відсоток
українці 85,88 %
росіяни 10,90 %
білоруси 0,50 %
болгари 0,44 %
молдовани 0,33 %
євреї 0,30 %
вірмени 0,15 %
азербайджанці 0,12 %
татари 0,10 %
інші/не вказали 1,28 %

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 58 547 82,76 %
Російська 11 173 15,79 %
Білоруська 109 0,15 %
Ромська 87 0,12 %
Румунська 83 0,12 %
Вірменська 68 0,10 %
Болгарська 66 0,09 %
Єврейська 14 0,02 %
Гагаузька 11 0,02 %
Інші/Не вказали 588 0,83 %
Разом 70 746 100 %

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті розташований завод «Фрегат» — велике підприємство, що почало роботу в 1969 році, займалося сільськогосподарським машинобудуванням, виробництвом устаткування для нафтогазового комплексу, а також випуском оцинкованих металоконструкцій.

«Первомайськдизельмаш» (до 1993 року — машинобудівний завод імені 25 Жовтня) зараз випускає дизелі, дизель-генератори, газові двигуни і когенераційні установки, газові плити й інші товари народного вжитку. Підприємство було засноване в 1875 році у с. Голта, Каменомостівської волості Ананьєвського повіту Херсонській губернії на базі майстерень з виробництва землеробських знарядь підприємцем Фрідріхом Гейне.

Одним із лідерів серед підприємств легкої промисловості Миколаївщини є швейна фабрика «Санта-Україна», що веде свою історію з 1945 року.

У місті є декілька підприємств харчової промисловості, зокрема провідне — ЗАТ «Первомайський молочно консервний комбінат». Власники підприємства з 2009 року — батько та син Табалови — найвідоміші «тушки» Верховної Ради 7-го скликання[14].

Місцевості

[ред. | ред. код]
Вид на вулицю Гетьмана Мазепи і став у мікрорайоні «Фрегат»

Освіта та культура

[ред. | ред. код]

Заклади освіти

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Первомайську Миколаївської області


Культурні об'єкти

[ред. | ред. код]

Релігія

[ред. | ред. код]

Православні храми

[ред. | ред. код]
  • Різдвяно-Богородицька церква була збудована 1885 року в Ольвіополі. У 1926 році деякий час до свого арешту настоятелем храму був архімандрит Варсонофій (Юрченко). Зруйнована в 1937 році.
  • Свято-Варваринська церква відбудована в мікрорайоні Фрегат у 2005 році взамін дерев'яної козацької, зруйнованої 1967 року. Діюча.
  • Свято-Миколаївська церква відбудована в мікрорайоні Коротченка замість зруйнованої в 1944 році. Діюча.
  • Свято-Михайлівська церква — діючий храм у мікрорайоні Скала. Першу цеглину в будівництво церкви покладено 1998 року. Завершено будівництво в 2008 році.
  • Свято-Покровська церква — найстаріший з нині діючих храмів міста. Збудована в Богополі 1805 року в стилі класицизму. У 1839 році поруч з церквою побудовано дзвіницю[17].
  • Свято-Варваринська церква
    Свято-Варваринська церква
  • Свято-Михайлівська церква
    Свято-Михайлівська церква
  • Свято-Покровська церква з дзвіницею
    Свято-Покровська церква з дзвіницею
  • Свято-Миколаївська церква
    Свято-Миколаївська церква

Засоби масової інформації

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]
  • Телеканал «Твій Всесвіт» — виробництво власних програм і трансляція в кабельних та цифрових мережах (тимчасово не мовить).

FM-радіомовлення

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українські радіостанції

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 8 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

№п/п Назва Частота, МГц Потужність, кВт Адреса вежі Передавач
1 «Radio ROKS» 91,3 0,25 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
2 «Радіо Культура» 92,2 0,1 Підгороднянське шосе 13 МФКРРТ
3 «Радіо Байрактар» 100,4 0,25 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
4 «Хіт FM» 100,9 0,1 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
5 «Мелодія FM» 102,9 0,25 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
6 Радіо «П'ятниця» 104,5 0,25 Підгороднянське шосе 13 МФКРРТ
7 «Radio Relax» 105,5 0,5 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»
8 «Українське радіо Миколаїв» 105,9 0,1 Підгороднянське шосе 13 МФКРРТ
9 «DJ FM» (план) 107,4 0,1 вул. Корабельна 19-А РПЦ «Всесвіт»

Друковані медіа

[ред. | ред. код]

Часописи «911», «Вісник Первомайська», «ТВ Всесвіт», «Прибузький вісник», інформаційно-рекламне видання «Імідж Первомайська», рекламно-інформаційний часопис «БЕРИ» (російською мовою).

Інтернет-видання

[ред. | ред. код]

Гард.City — міське інтернет-видання, запущене у серпні 2019 року колективом ТОВ "ТКМ «Всесвіт» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[18]

Галерея

[ред. | ред. код]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]
Композитор Микола Вілінський

Поховані в місті

[ред. | ред. код]

У місті тривалий час мешкали

[ред. | ред. код]

Почесні громадяни

[ред. | ред. код]
Докладніше: Почесні громадяни Первомайська Миколаївської області

Першим «почесним громадянином» Первомайська став гвардії полковник І. О. Самчук. Це звання йому було присвоєне на сесії Первомайської міської ради депутатів трудящих у лютому 1973 року.

Всього впродовж 1970-1980-х років це звання було присвоєне одинадцятьом колишнім військовикам, які брали участь у відновленні радянської влади в місті у березні 1944 року, у тому числі трьом жінкам.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ Первомайськ. МК.УА. Історія виникнення. Офіційний сайт Первомайської міської ради |Первомайськ. МК.УА (ua) . Процитовано 13 вересня 2023.
  3. ↑ а б в г Гайда до Первомайська! Путівник містом, що стоїть на трьох річках. Гард.City (рос.). Процитовано 22 січня 2020.
  4. ↑ Історія міст і сіл УРСР: Миколаївська область. — К., 1971. — с. 660.
  5. ↑ Первомайськ — назва.
  6. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25 жовтня 1938 р. «Про поширення меж міст Одеси та Першомайська Одеської області»
  7. ↑ Первомайськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1940, № 45 (5834), 24 лютого, с. 1.
    Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
  9. ↑ Клімат Первомайська
  10. ↑ World Gazetteer [1][недоступне посилання з грудня 2021] Population Statistics [2] [Архівовано 2018-09-17 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 24 жовтня 2016.
  12. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  13. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. ↑ «Герої дня» — Табалови. Хто ж вони?
  15. ↑ див. Богопільська волость
  16. ↑ див. Єлисаветградський повіт#Міста повіту та поселення, напряму підпорядковані повітовим чи заштатним містам
  17. ↑ Покровська церква у Первомайську. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 18 липня 2019.
  18. ↑ Гард.City — хто ми і про що пишемо. Гард.City (рос.). Процитовано 12 грудня 2019.
  19. ↑ Добрич, Община град. ПЪРВОМАЙСК | Община град Добрич. www.dobrich.org. Процитовано 28 березня 2016.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Верменич Я. В. Первомайськ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 116. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Киев: Институт истории академии наук УССР, 1981.
  • Войтенко В. Л. «На три держави півень тут співав…» — Первомайськ, 2007.
  • Бундюков А. Т., Кравченко М. В. «Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области) — Одеса: Маяк, 1982.
  • «Золоті зірки Миколаївщини» (енциклопедичне видання) — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. ISBN 966-336-033-X

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Первомайськ (Україна)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Первомайськ_(Україна)&oldid=43879410