Воєнне мистецтво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Воєнне мисте́цтво (ВМ) — галузь воєнної науки; наука про воєнні дії; наука про організоване застосування зброї і техніки особовим складом в ході воєнних, антитерористичних, партизанських, миротворчих дій та збройної боротьби в цілому.

Воєнне мистецтво (у широкому розумінні стосовно солдатів) - це вміння творчо і майстерно застосовувати зброю і техніку особовим складом у збройній боротьбі; (у широкому розумінні стосовно командирів, командуачів) - це вміння творчо і майстерно керувати військовими формуваннями при веденні боїв, операцій та інших дій.

Об'єктом дослідження (вивчення) воєнного мистецтва є організоване застосування зброї і техніки в ході воєнних, антитерористичних, партизанських та миротворчих дії. Предметом дослідження воєнного мистецтва є операції, бої та інші форми воєнних, антитерористичних партизанських дій та миротворчих дій.

Воєнні дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань супротивних сторін у збройній боротьбі.

Воєнні дії класифікуються:

- за видами - наступ і оборона. Наступ – це вид воєнних дій, суттю якого є організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань сторони, яка здійснює напад (агресію) у ході збройної боротьби. Протилежним явищем наступу є оборона. Контрнаступ – це різновид наступу (наступ на наступаючого з положення оборони; вид воєнних дій оперативного і стратегічного рівня).

Оборона – це вид воєнних дій, суттю якого є організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань сторони, яка здійснює відбиття нападу (агресії) у ході збройної боротьби. Протилежне явище обороні є наступ (Гончарук М.Г.);

- за рівнями - стратегічний, оперативний, тактичний в ході ведення воєнних дій стратегічного і оперативного рівнів можуть виникати оперативно-стратегічний та оперативно-тактичний рівні відповідно. Рівень воєнних дій визначається значимістю завдань, які виконуються.

Стратегічний рівень воєнних дій – це рівень воєнних дій в ході яких вирішуються стратегічні бойові завдання, а на оперативно-стратегічному рівні вирішується частка стратегічного завдання (оперативно-стратегічного завдання).

Оперативний рівень воєнних дій – це рівень воєнних дій в ході яких вирішуються оперативні бойові завдання, а на оперативно-тактичному рівні вирішується частка оперативного завдання (оперативно-тактичного завдання);

Тактичний рівень воєнних дій – це рівень воєнних дій в ході яких вирішуються тактичні бойові завдання.

- за типами (воєнні дії на суші, на воді (морі) і в повітрі).

- за формами (бій, бойовище, операція, битва, бойові дії і удар). Форми воєнних дій –– це спосіб збереження (розкриття) змісту воєнних дій за їх видами, рівнями і типами.

Наступальні (оборонні) бої і операції характеризуються змістом наступу (оборони), дій на суші і на усіх рівнях воєнних дій.

Протиповітряні і повітряні бої і операції характеризуються змістом дій у повітрі, на суші і на усіх рівнях воєнних дій.

Морські (річкові, озерні) бої і операції характеризуються змістом дій на воді, суші і у повітрі і на усіх рівнях воєнних дій.

Миротворчі дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених військових формувань нейтральної сторони між супротивними сторонами у збройній боротьбі.

Антитерористичні дії — це організоване застосування зброї і техніки особовим складом законно створених і незаконно створених військових формувань супротивних сторін у збройній боротьбі.

Складові ВМ[ред.ред. код]

Воєнне мистецтво розділяється на три складові елементи:

Такий розподіл породжений наявністю специфічних особливостей ведення воєнних дій різних рівнів, що дозволяє кожному складовому елементові конкретно і цілеспрямовано досліджувати організоване застосування зброї і техніки на тактичному, оперативному і стратегічному рівнях, яке відноситься до його предмету.

Стратегічне мистецтво (у сучасному розумінні стратегія) — це теорія і практика підготовки та ведення операцій стратегічних об’єднань та збройної боротьби в цілому; наука про воєнні дії стратегічного рівня, наука про операції стратегічних об’єднань.

Структурно стратегічне мистецтво містить: стратегічне мистецтво підготовки та ведення операцій стратегічних об’єднань та стратегічне мистецтво підготовки та ведення збройної боротьби.

Стратегія, оперативне мистецтво і тактика є складовим елементом воєнного мистецтва. За логікою мови, складові елементи воєнного мистецтво мають називатися стратегічне, оперативне і тактичне мистецтво, про що свідчать воєнно-енциклопедичні словники 30-х років ХХ сторіччя.

Стратегія[ред.ред. код]

Національна воєнна стратегія — це система наукових знань про характер воєнних конфліктів, шляхи їх запобігання військовими засобами, підготовка держави до оборони, будівництво, підготовка та застосування Збройних Сил для захисту суверенітету, політичної незалежності і територіальної цілісності України, а також галузь практичної діяльності вищого політичного та військового керівництва щодо підготовки держави і Збройних Сил до війни та керівництва ними під час ведення воєнних дій з метою відбиття агресії.

В цілому об'єктом дослідження воєнної стратегії є воєнний конфлікт (повномасштабна війна чи збройний конфлікт). Предметом національної воєнної стратегії є головна, специфічна сторона воєнних конфліктів — збройна боротьба, воєнні дії стратегічного масштабу та безпосередньо воєнні аспекти підготовки держави до оборони.

Оперативне мистецтво[ред.ред. код]

Оперативне мистецтво, як самостійна галузь воєнного мистецтва, охоплює теорію і практику підготовки та ведення загальновійськових (загальнофлотських), самостійних і спільних операцій, а також бойових дій (операцій) об'єднань видів Збройних Сил.

Складовими частинами оперативного мистецтва є:

Теорія оперативного мистецтва — проводить дослідження закономірностей, зміст і характер сучасних операцій і інших форм оперативного застосування об'єднань; розробка способів підготовки і ведення операцій (бойових дій), способів і методів організацій і підтримання взаємодії, всебічного забезпечення військ (сил), які беруть участь у операції (бойових діях) і управління ними; розробка оперативних вимог до організацій і озброєння об'єднань; вироблення рекомендацій до оперативного обладнання території країни; вивчення поглядів імовірних противників на ведення воєнних дій оперативного масштабу.

Практика оперативного мистецтва охоплює діяльність командування, штабів і військ (сил) щодо підготовки і ведення операцій управління військами (силами) і всебічного забезпечення операцій (бойових дій).

Тактика[ред.ред. код]

Докладніше: Тактика

Тактика — найбільш масова галузь воєнного мистецтва. Тактика охоплює теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами, з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст бою, розробляє способи його підготовки і ведення.

Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ (сил) по підготовці і веденню бою.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Свечин А. А. Эволюция военного искусства с древнейших времен до наших дней. Т. 1—2. М., 1927—28;
  • Триандафиллов В. К. Характер операций современных армий. Изд.. 4-е. М., 1937;
  • Шапошников Б. М. Мозг армии. Кн. 1—3. М., 1927—29;
  • Шапошников Б. М" Воспоминания. Военно-научные труды. М., 1974, с, 387–558;
  • Разин Е. А. История военного искусства. Т. 1—3. М., 1955—61;
  • Строков А. А. История военного искусства. Т. 1—3. М., 1955—67.
  • Гончарук М. Г. Форми воєнних дій. // Труди академії — 1998. № 2 — с.26-30.

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 211. — ISBN 00101-236. (рос.)