Ганс Георг Демельт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Георг Демельт
нім. Hans Georg Dehmelt
Народився 9 вересня 1922(1922-09-09) (96 років)
Герліц, тепер Німеччина Німеччина
Помер 7 березня 2017(2017-03-07)[1][2] (94 роки)
Сієтл, Вашингтон, США
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Flag of the United States.svg США
Національність німець
Місце проживання Flag of the United States.svg США
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Геттінгенський університет
Університет Дюк
Науковий ступінь докторський ступінь[d][3]
Науковий керівник Ганс Копферманн[d][4] і Peter Brix[d][4]
Володіє мовами німецька
Заклад Вашингтонський університет і Дюкський університет
Учасник Друга світова війна
Членство Національна академія наук США[5], Американська академія мистецтв і наук і Американське фізичне товариство
Відомий завдяки: Винахід іонної пастки
Точні вимірювання g-фактора електрона.
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1989)
Національна наукова медаль США
Премія Румфорда

Ганс Георг Демельт (нім. Hans Georg Dehmelt; нар. 9 вересня 1922, Герліц, Німеччина) — німецько-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1989 року — половина премії спільно з Вольфгангом Паулем «за розробку методу утримання одиночних іонів». Другу половину премії отримав Норман Рамзей «за винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері і іншому атомному годиннику».

Біографія[ред. | ред. код]

Ганс Георг Демельт виріс в Берліні. Після іспиту на допуск до навчання в університеті (Abitur) в 1940 р. пішов служити в армію в частині ППО. Брав участь в Сталінградській битві, після якої повернувся до Німеччини і в рамках військової програми вивчав фізику в університеті Бреслау. У 1944 р. був посланий на західний фронт, де під час Арденнської битви потрапив в полон до американців. Після звільнення в 1946 р. продовжив навчання в Гетінгенському університеті у тому числі і у таких учених, як Ріхард Беккер, Ганс Копферман, Вернер Гейзенберг, Макс фон Лауе, Вольфганг Паулі і Макс Планк. При похоронах Планка був одним з тих, хто ніс його труну. Отримав диплом в 1948 р. по темі томсонівського мас-спектрометра. У 1950 р. захистив дисертацію, після чого був запрошений до США на місце пост-дока. У 1952 р. перейшов у Вашингтонський університет в Сієтлі, де в 1955 р. став асистентом професора, в 1958 р. заступником професора і в 1961 р. професором. У 2002 р. вийшов на пенсію.

Демельт був одружений на Ірмгард Лассов. У них народився син Герд. Після смерті дружини другий раз одружувався на Діані Дундор. У 1961 р. прийняв американське громадянство.

Досягнення[ред. | ред. код]

У 1956 р. Демельт вперше описав переваги іонних пасток для спектроскопії високої роздільної сили. У подальші роки він заклав основи для будівництва таких пасток. У 1959 р. йому вдалося протримати в магнетронній пастці (згодом названою пасткою Пеннінга) 1 електрон протягом 10 секунд. У 1973 р. йому вдалося провести тривале зберігання одного електрона і побудову одноелектронного генератора, спільно з Девідом Вінеландом і Філом Екстромом. У наступні роки він настільки вдосконалив цей метод, що в 1987 р. йому вдалося дуже точно поміряти гіромагнітне співвідношення електрона і позитрона.

У 1985 отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук разом із Мартіном Дойчом, Верноном Х'юзом та Норманом Рамзеєм.

У 1989 р. Демельт, спільно з Вольфгангом Паулем отримав половину Нобелівської премії з фізики.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]