Очікує на перевірку

Вулкан (ракета-носій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулкан
Призначення космічні польоти
Виробник ULA
Країна США США
Розміри
Діаметр 5,4 м
Ступенів 2
Вантаж
Вантаж на
ННО
35'000 (Heavy Centaur) кг
Вантаж на
ГПО
16'000 (Heavy Centaur) кг
Вантаж на
ГСО
6'800 (Heavy Centaur) кг
Споріднені ракети
Аналоги Delta IV Heavy, Аріан-5,
Великий похід-5
Історія запусків
Статус експлуатується
Космодроми
Всього запусків 1
Успішних 1
Невдалих 0
Перший запуск 8 січня 2024
Прискорювач (Ступінь 0) - Бічний
No прискорювача 0-6
Двигуни GEM 63XL[en]
Тяга кН
Паливо HTPB
Перший ступінь
Діаметр 5,4 м
Двигуни 2 × BE-4
Тяга 4'900 кН
Паливо рідкий метан/рідкий кисень
Другий ступінь - Centaur
Двигуни 2 × RL10-C
Тяга 212 кН
Питомий імпульс 448,5 с
Паливо рідкий Н2/рідкий О2
Другий ступінь - ACES
Двигуни 4 × RL10-C або
1 од. BE-3
Тяга кН
Паливо рідкий Н2/рідкий О2

Вулкан — ракета-носій, що розробляється підприємством United Launch Alliance. Перший запуск відбувся 8 січня 2024 року. Ракета-носій буде частково багаторазовою, позаяк головні двигуни після виконання своєї місії від'єднаються, і їх ловитимуть на льоту.

Історія

[ред. | ред. код]

ULA розглянув низку концептів ракети-носія протягом 10 років з моменту утворення компанії 2006 року. Різні концепти ракети-носія ґрунтуються на серіях Atlas і Delta, які були представлені уряду США для фінансування. Жоден з варіантів не був профінансований далі стадії концепту.

На початку 2014 року США вирішили доручити ULA розглянути можливі заміни російського двигуна РД-180, що використовується в першому ступені ракети-носія Atlas V. У червні 2014 були укладені контракти ULA з кількома постачальниками ракетних двигунів у США[1].

У вересні 2014 року ULA оголосив про початок партнерства з Blue Origin, щоб розробляти кисневий/метановий двигун BE-4 на заміну РД-180. На той час двигун розроблявся компанією Blue Origin вже три роки. Як очікується, двигун почне використовуватися не раніше ніж 2019[2]. Два двигуни BE-4 з тягою 2400 КН мали використовуватися на новій ракеті-носії в прискорювачах[1].

У жовтні 2014 року ULA оголосив про реструктуризацію компанії і робочої сили для зниження витрат на запуск вдвічі. Одна з причин реструктуризації та необхідності скорочення витрат — новий конкурс від SpaceX. ULA заявив, що планує підготовку проектних ідей, які стосуються «Atlas V» і «Delta IV» до кінця 2014 року для створення наступника «Atlas V», який дозволив би їм скоротити витрати на запуск «Atlas V» удвічі[3]. Частиною реструктуризації є спроба спільно з Blue Origin розробляти альтернативу двигуну BE-4 для нової ракети-носія[4].

У жовтні 2014 року ULA вперше оприлюднила концепт нової ракети, називаючи його «Система запуску наступного покоління» і використовує цю назву для ракети, яку мали створити до кінця 2014 — на початку 2015 року[2]. У ході заходу YE2014, ULA не розповів подробиці нової ракета, але в квітні 2015 представив нову ракету.

13 квітня 2015 року, на 31-у космічному симпозіумі, генеральний директор Торі Бруно представив нову двоступеневу ракету-носій — «Вулкан». Ім'я Вулкан було обрано після онлайн-опитування.

У лютому 2021 року, ULA поставила першу завершену ракету-носій «Вулкан» у Флориду (США) для випробувань перед першим запуском[5].

8 січня 2024 року, вперше за більш ніж півстоліття, з мису Канаверал у Флориді (США) на Місяць було запущено важку ракету-носій «Vulcan Centaur». Досягти поверхні Місяця у межах місії «Peregrine» вона має 23 лютого 2024 року. На борту ракети знаходиться посадковий місячний модуль виробництва Astrobotic Technology, наукові інструменти для досліджень, а також прах та ДНК відомих померлих людей[6]. Однак, за повідомленям BBC, після запуску місія «Peregrine» зіткнулася з технічними проблемами, зокрема зі втратою джерела живлення. Компанія Astrobotic Technology також заявила, що її космічний корабель зіткнувся з аномалією, яка завадила йому стабільно спрямовувати свої сонячні батареї до Сонця, а без можливості заряджати акумулятори та підтримувати електричне живлення, місія не зможе продовжуватися[7][8]. На борту «Peregrine» є корисний вантаж від британсько-українського стартапу Spacebit: металева версія прапора України, різноманітні метали та космічні покриття. Їх планують випробувати під час польоту та місячних умов, щоб підготуватися до запуску місяцехода Asagumo[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ferster, Warren (17 вересня 2014). ULA To Invest in Blue Origin Engine as RD-180 Replacement. Space News. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 17 квітня 2015.
  2. а б Fleischauer, Eric (7 лютого 2015). ULA’s CEO talks challenges, engine plant plans for Decatur. Decatur Daily. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2015.
  3. Avery, Greg (16 жовтня 2014). ULA plans new rocket, restructuring to cut launch costs in half. Denver Business Journal. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2015.
  4. Delgado, Laura M. (14 листопада 2014). ULA's Tory Bruno Vows To Transform Company. SpacePolicyOnline.com. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 17 квітня 2015.
  5. Three rockets depart factory aboard RocketShip [Три ракети покинули фабрику на кораблі «RocketShip»]. United Launch Alliance. 4 лютого 2021.
  6. Металеву пластину з прапором України запустили на Місяць. // Автор: Вероніка Кіреєва. 08.01.2024, 17:49
  7. Peregrine lander: Technical hitch threatens US Moon mission. January 8, 2024
  8. Американська місія на Місяць Peregrine стикнулася з технічними проблемами08. 01.2024, 18:21
  9. Засновник компанії Spacebit відправив прапор України на Місяць у межах місії NASA. dev.ua (укр.). 8 січня 2024. Процитовано 8 січня 2024.