Юстин II
| Юстин II | |
|---|---|
| грец. Ιουστίνος Β' лат. Flavius Iustinus Iunior Augustus | |
 | |
| Народився |
520 Константинополь |
| Помер |
4 жовтня 578 або 5 жовтня 578 Константинополь |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Діяльність | політик |
| Посада | Візантійський імператор і давньоримський сенатор[d] |
| Конфесія | християнство |
| Рід | Justinian dynastyd |
| Мати | Vigilantiad |
| Брати, сестри | Marcellus[d] і Praejectad |
| У шлюбі з | Елія Софія |
| Діти | Arabiad і Тиберій II Констянтин |
Юсти́н II (Флавій Юстин Молодший Август, лат. Flavius Iustinus Iunior Augustus, грец. Ιουστίνος Β', бл. 520–578) — імператор Східної Римської імперії (565–578), племінник Юстиніана I і чоловік племінниці його дружини.
Біографія[ред. | ред. код]
Відразу ж після приходу до влади усунув свого найближчого конкурента — Юстина, сина Германа. Потім робив заходи з підвищення своєї популярності. Попри важке становище скарбниці, пробачив нестачі. Потім розпорядився спалити всі розписки лихварів і відібрати у них всі застави. Намагався примирити православних з монофізитами, але безуспішно. Припинив відкрите заступництво венетам (цирковій партії «зелених»). Проводив широке будівництво в Константинополі.
У зовнішніх справах Юстин не мав успіху. Якщо на Сході вдавалося утримувати персів загалом в колишніх межах, то на Заході велика частина завоювань Юстиніана була втрачена. Італія (окрім частини узбережжя) була захоплена лангобардами. Втрачено було багато міст в Іспанії і Північній Африці.
Останніми роками життя бездітний Юстин, що страждав психічною хворобою, за порадою дружини Елії Софії призначив співправителем і наступником воєначальника Тиберія Констянтина.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Ю. А. Кулаковский, «История Византии».
| ||||||||||||||||||||