Великі магістри Тевтонського ордену

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Клейноди

Печатка
Герб
Бруно Платтер

Вели́кий магі́стр (лат. Magister generalis, «генеральний магістр») або Гохме́йстр (нім. Hochmeister, «верховний магістр») — титул і посада голови католицького лицарсько-чернечого Тевтонського Ордену (Ордену братів Німецького дому Святої Марії в Єрусалимі). Керівник внутрішньої та зовнішньої політики Ордену, Займається кадровими та інші питання ордену. Обирається більшістю голосів з членів орденського капітулу. Відповідає великому магістру інших лицарських орденів або генералу (генералу-настоятелю) нелицарських орденів Католицької Церкви. Має статус абата. Підпорядковується безпосередньо Папі Римському. У німецькій мові, як правило, титул «верховний магістр» (Hochmeister) позначає лише голову Тевтонського ордену, в той час як титул «великий магістр» (Großmeister) використовується для окреслення голів інших лицарських орденів. В українській мові, зазвичай, в обох випадках використовують титул «великий магістр». Чинний великий магістр Ордену з 2000 року — Бруно Платтер.

Титул[ред.ред. код]

  • Ранній: Magister Hospitalis Sanctae Mariae Alemannorum Hierosolymitani (Господар німецького шпиталю Святої Марії в Єрусалимі).
  • з 1216: Magister Hospitalis Domus Sanctae Mariae Teutonicorum Hierosolymitani (Господар тевтонського шпитального дому Святої Марії в Єрусалимі).

з 1219 окремо існував титул Magister Germaniae / Deutschmeister (Німецький магістр) — титул голови орденських земель у Священній Римській імперії (з 1381 року — також земель в Італії). Від 1494 року носій цього титулу отримав статус імперського князя. 1525 року за часів великого магістра Вальтера фон Кронберга цей титул обєдали із титулом голови ордену, що став носити титул «верховний і німецький магістр» (Hoch- und Deutschmeister)).

Герб[ред.ред. код]

Герб Великого магістра — срібний щит із чорним хрестом; поверх хреста накладений золотий хрест (хрест-потент або хрест із ліліями). Посередині щита розташовано малий золотий щит із орлом Священної Римської імперії. Герб використовувався з середини XIII ст. Хрест із ліліями набув поширення з XV ст. За ранньомодерною легендою, 20 серпня 1250 року французький король Людовік IX надав цей герб магістру Тевтонського ордену як варіант єрусалимського хреста із французькими лілеями[1].

Обрання[ред.ред. код]

Після смерті великого магістра його заступник — Великий Комтур Ордену — скликав капітулу, що складався з 12 членів: 7 лицарів, 4 сержантів (братів без лицарського звання) і одного священика. Рішення приймалося більшістю голосів. Вибори проходили протягом трьох місяців після смерті (або відставки) Великого Магістра.

Керівники госпітального братства (1190–1198)[ред.ред. код]

Створенню лицарського ордену передувало госпітальне братство, створене для підтримки німецьких пілігримів в палестинських землях. Вважається, що засновники госпіталю надавали допомогу пораненим християнам в Акрі близько 1190 року. Відомості про цей етап історії Ордену не носять цілісного характеру.

  • 1190 Зібранд (Sibrand) (засновник і перший керівник братства)
  • 1190–1192 Конрад (Konrad), капелан герцога Фрідріха Швабського
  • 1192 Герхард (Gerhard)
  • 1193–1194 Генріх (Heinrich), prior (пріор)
  • 1195 Ульріх (Ulrich)
  • 1196–1198 Генріх (Heinrich), praeceptor (прецептор)

Список[ред.ред. код]

Місцеперебування столиці Ордена неодноразово змінювалося. Список Великих Магістрів побудований за хронологічним та географічним критеріями.

Акра (1198 — бл. 1230)[ред.ред. код]

Заснований в 1198 на базі німецького госпіталю Орден знаходився під великим впливом «старших» лицарських орденів: госпітальєрів і тамплієрів. Головна відмінність Ордену від згаданих братств полягала в національному принципі. Якщо у старших орденів не було певної національної приналежності (хоча головну роль у них грали франкомовні лицарі), Тевтонський орден спочатку позиціонував себе як орден німецький (лат. Ordo Teutonicus, «Німецький Орден»).

Перші Великі Магістри відомі мало, але ними була проведена робота зі створення самостійного Ордену. Був прийнятий статут Ордену і сформована структура управління. Резиденція магістрів Акра була останнім містом в руках хрестоносців в Святій землі. Вона розташовувалася біля моря на перетині торгових шляхів. У 1230 4-й Великий Магістр Герман фон Залца переніс резиденцію в замок Монфор.

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Генріх Вальпот фон Бассенгайм Heinrich Walpot von Bassenheim 1198—1200 Перший великий магістр, засновник ордену. Armoiries Walpode de Bassenheim.svg
Отто фон Керпен Otto von Kerpen 1200—1208 Зміцнив самостійність ордену. Wg kerpen.gif
Генріх фон Тунна (Барт) Heinrich von Tunna 1208—1209 Продовжував політику Отто фон Керпена. Wg bart.gif
Герман фон Зальца Hermann von Salza 1209—1239 Переніс столицю ордену в замок Монфор Wg salza.gif

Замок Монфор (1230-1271)[ред.ред. код]

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Конрад Тюринзький Konrad von Thüringen 1239—1240 Wg thueringen.gif
Герхард фон Мальберг Gerhard von Malberg 1240—1244 Wg malberg.gif
Генріх фон Гогенлое Heinrich von Hohenlohe 1244—1249 Wg hohenlohe.gif
Гюнтер фон Вюллерслєбен Gunther von Wüllersleben 1249—1252 Wg wuellersleben.gif
Поппо фон Остерна Poppo von Osterna 1252—1256 Wg osterna.gif
Анно фон Зангергаузен Anno von Sangerhausen 1256—1273 Переніс столицю ордену назад в Акру. Wg sangerhausen.gif

Акра (1271-1291)[ред.ред. код]

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Гартман фон Гельдрунген Hartmann von Heldrungen 1273—1283 Wg heldrungen.gif
Бурхард фон Шванден Burchard von Schwanden 1283—1290 Wg schwanden.gif

Венеція (1291-1309)[ред.ред. код]

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Конрад фон Фойхтванген Konrad von Feuchtwangen 1291—1296 Переніс столицю ордену у Венеції. Wg feuchtwangen.gif
Готфрід фон Гогенлое Gottfried von Hohenlohe 1297—1303 Wg hohenlohe.gif
Зігфрід фон Фойхтванген Siegfried von Feuchtwangen 1303—1311 В 1309 у переніс столицю ордену в Пруссію в Марієнбург. Wg feuchtwangen.gif

Марієнбург (1309-1457)[ред.ред. код]

Ім'я Німецькою На посаді wПримітки
Карл фон Трір Karl von Trier 1311—1324
Вернер фон Орзельн Werner von Orseln 1324—1330
Лютер фон Брауншвейг Luther von Braunschweig 1331—1335
Дітріх фон Альтенбург Dietrich von Altenburg 1335—341
Людольф Кеніг фон Ватзау Ludolf König von Wattzau 1342—1345
Генріх Дуземер Heinrich Dusemer 1345—1351
Вінріх фон Кніпроде Winrich von Kniprode 1352—1382
Конрад Целльнер фон Ротенштайн Konrad Zöllner von Rotenstein 1382—1390
Конрад фон Валленроде Konrad von Wallenrode 1391—1393
Конрад фон Юнгінген Konrad von Jungingen 1393—1407
Ульріх фон Юнгінген Ulrich von Jungingen 1407—1410
Генріх фон Плауен Heinrich von Plauen 1410—1413
Міхаель Кюхмайстер фон Штернберг Michael Küchmeister von Sternberg 1414—1422
Пауль фон Русдорф Paul von Rusdorf 1422—1441
Конрад фон Ерліхсгаузен Konrad von Erlichshausen 1441—1449

Кенігсберг (1457-1525)[ред.ред. код]

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Людвіг фон Ерліхсгаузен Ludwig von Erlichshausen 1450—1467 У 1457 році був змушений перенести столицю.
Генріх Рейсс фон Плауен Heinrich Reuß von Plauen 1469—1470
Генріх Реффле фон Ріхтенберг Heinrich Reffle von Richtenberg 1470—1477
Мартін Трухзес фон Ветцгаузен Martin Truchsess von Wetzhausen 1477—1483
Йоганн фон Тіфен Johann von Tiefen 1489—1497
Фрідріх Саксонський Friedrich von Sachsen 1498—1510
Альбрехт фон Гогенцолерн Albrecht von Brandenburg-Ansbach 1511—1525 скасував Орден в Пруссії; став герцогом

Мергентгайм (1525-1809)[ред.ред. код]

Орден продовжив своє існування поза межами Пруссії після 1525, втративши колишню силу і вплив. Резиденцією верховної влади ордену стало місто Мергентгайм. Великий магістр став іменуватися великий і німецький магістр (формулювання проіснувало до 1929 ), але коротка назва Великий магістр і далі була у вжитку. Через ослаблення ордену, у пошуках додаткових ресурсів для існування, відбувається зближення ордену з імператорами Священної Римської імперії. Після того, як у 1590 імператор Рудольф II фактично призначає на посаду великого магістра свого брата Максиміліана III Австрійського, орден повністю потрапляє під вплив династії Габсбургів. Після цього аж до 1923 Габсбурги керували діяльністю ордену або безпосередньо призначаючи керувати орденом членів своєї сім'ї, або призначаючи своїх наближених. Багато хто з великих магістрів одночасно з цим займали інші посади в Імперії, в основному єпископів. Орден взяв активну участь в Тридцятилітній війні (1618-1648).

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Вальтер фон Кронберг Walther von Cronberg 1527—1543 Переніс резиденцію ордену в Мергентхайм.
Вольфганг Шутцбар Мільхлінг Wolfgang Schutzbar 1543—1566
Георг Гунд фон Венкгайм Georg Hund von Wenkheim 1566—1572
Генріх фон Бобенгаузен Heinrich von Bobenhausen 1572—1590 Був змушений піти у відставку через розбіжності з імператором Рудольфом II.
Максиміліан Австрійський Maximilian von Österreich 1590—1618 Перший представник династії Габсбургів
Карл Австрійський Karl von Innerösterreich 1619—1624 Двоюрідний брат Максиміліана.
Йоганн Ойстах фон Вестернах Johann Eustach von Westernach 1625—1627
Йоганн Каспар фон Штадіон Johann Kaspar von Stadion 1627—1641 Один з командувачів імператорськими військами в Тридцятилітній війні.
Леопольд Вільгельм Австрійський Leopold Wilhelm von Österreich 1641—1662 Племінник Карла. штатгальтер іспанських Нідерландів (1647-1656).
Карл Йозеф Австрійський Karl Joseph von Österreich 1662—1664 Племінник Леопольда Вільгельма.
Йоганн Каспар фон Ампрінген Johann Caspar von Ampringen 1664—1684
Людвіг Антон фон дер Пфальц-Нойбург Ludwig Anton von der Pfalz-Neuburg 1684—1694
Франц Людвіг фон дер Пфальц-Нойбург Franz Ludwig von der Pfalz-Neuburg 1694—1732 Молодший брат Антона Людвіга.
Клеменс Август Баварський Clemens August von Bayern 1732—1761
Карл Лотаринзький Karl Alexander von Lothringen 1761—1780
Максиміліан Франц Австрійський Maximilian Franz von Österreich 1780—1801 Племінник Карла Олександра Лотаринзького.
Карл Людвіг Австрійський Karl von Österreich-Teschen 1801—1804 Племінник Максиміліана.

Відень (1809-1923)[ред.ред. код]

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Антон Віктор Австрійський Anton Viktor von Österreich 1804—1835 Молодший брат Карла Людвіга.
Максиміліан Йозеф Австрійський Maximilian Joseph von Österreich-Este 1835—1863 Племінник Максиміліана Франца, двоюрідний брат Карла Людвіга та Антона Людвіга.
Вільгельм Австрійський Wilhelm von Österreich 1863—1894 Син Карла Людвіга.
Ойген Австрійський Eugen von Österreich-Teschen 1894—1923 Племінник Вільгельма. Останній глава лицарського ордену.

Відень (з 1923)[ред.ред. код]

В 1923 у орден втратив статус лицарського і став клерикальним. Проводить благодійну, економічну та наукову діяльністю.

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Норберт Кляйн Norbert Johann Klein 1923—1933
Пауль Гайдер Paul Heider 1933—1936
Роберт Шельцкий Robert Schälzky 1936—1948
Маріан Тумлер Marian Tumler 1948—1970
Ільдефонс Паулер Ildefons Pauler 1970—1988
Арнольд Віланд Arnold Wieland 29 серпня 198825 серпня 2000
Бруно Платтер Bruno Platter з 25 серпня 2000

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Helmut Nickel. Über das Hochmeisterwappen des Deutschen Ordens im Heiligen Lande // Der Herold 4/1990, 97–108.

Джерела[ред.ред. код]

  • Udo Arnold (Hrsg.): Die Hochmeister des Deutschen Ordens 1190–1994 (= Quellen und Studien zur Geschichte des Deutschen Ordens. Bd. 40 = Veröffentlichungen der Internationalen Historischen Kommission zur Erforschung des Deutschen Ordens. Bd. 6). Elwert, Marburg 1998, ISBN 3-7708-1104-6.
  • Uwe Ziegler: Kreuz und Schwert. Geschichte des Deutschen Ordens. Böhlau Verlag GmbH & Cie, Köln u. a. 2003, ISBN 3-412-13402-3.
  • Бахтін А.П. Замки і зміцнення Німецького ордена в північній частині Східної Пруссії: Довідник. — Калінінград : Терра Балтика, 2005. — 208 с. — ISBN 5-98777-004-1.
  • Бокман Х. Німецький орден: Дванадцять розділів з його історії / Пер. з нім. В. І. Матузова. — Москва : Ладомир, 2004. — 273 с. — ISBN 5-86218-450-3.
  • Кретинин Г.В., Брюшінкін В.М., Гальцов В.І. та ін Нариси історії Східної Пруссії. — Калінінград : Янтарний Сказ, 2002. — 536 с. — ISBN 5-7406-0502-4.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великі магістри Тевтонського ордену