Даніель Брюль
| Даніель Брюль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Daniel Brühl[1] | |||||
 | |||||
| Ім'я при народженні | Даніель Сесар Мартін Брюль Ґонсалес Домінґо | ||||
| Народився | 16 червня 1978 (45 років) Барселона, Іспанія | ||||
| Громадянство |  Німеччина | ||||
| Діяльність | актор | ||||
| Alma mater | Dreikönigsgymnasiumd | ||||
| Роки діяльності | 1995 — нині | ||||
| У шлюбі з | Felicitas Romboldd | ||||
| Батьки | Hanno Brühld | ||||
| Членство | Німецька кіноакадемія | ||||
| IMDb | ID 0117709 | ||||
| Нагороди та премії | |||||
| |||||
|
| |||||
 Даніель Брюль у Вікісховищі | |||||
Даніель Сесар Мартін Брюль Ґонсалес Домінґо (кат. Daniel César Martín Brühl González Domingo; нар. 16 червня 1978, Барселона), більш відомий як Даніель Брюль (нім. Daniel Brühl) — німецький актор.
Даніель народився в Барселоні, Іспанія, в сім'ї німецького режисера Ханно Брюля і його дружини, вчительки з Каталонії.
Незабаром після його народження сім'я переїхала до Кельну (Німеччина), де він і виріс. Оскільки він народився в інтернаціональній родині, вільно говорить іспанською, німецькою, французькою та англійською мовами, також володіє і каталанською.
Даніель почав свою акторську кар'єру в юному віці, але глобальний прорив відбувся в 2003 році після виходу фільму «Ґуд бай, Ленін!», в якому він зіграв головну роль Алекса Кернера. За цю роль він отримав нагороду Європейської кіноакадемії як найкращий актор.
У 2004 році вперше спробував себе в англомовному фільмі «Дами в ліловому», зігравши разом з такими легендами британського кінематографа, як Джуді Денч і Меггі Сміт. У цьому ж році отримав нагороду за найкращу акторську роботу (вибір аудиторії) за фільм «До чого помисли про кохання?», і одночасно номінований на аналогічну номінацію за фільм «Вихователі».
У 2006 році був у складі журі Каннського кінофестивалю.
У вересні 2006 року в Іспанії вийшов фільм «Сальвадор», відзначений на фестивалі в Каннах. У цій роботі Даніель Брюль зіграв головну роль — Сальвадора, каталонського анархіста за часів режиму Франко.
Нові роботи Даніеля включають в себе англо-російський фільм «По етапу», де він грає молодого нациста.
У червні 2006 року він знімався у фільмі «2 дні в Парижі», романтичній комедії, знятою французькою актрисою Жюлі Дельпі, яка теж знялася в цій картині.
Даніелю Брюлю надходить безліч пропозицій від різних режисерів. Закінчено зйомки фільму «Крабат», заснованому на відомій дитячій книзі, де він грає роль Тонди. Ця робота побачила світ у Німеччині на початку 2008 року.
У 2013 році ще більшу популярність Брюлю принесла роль Нікі Лауди у фільмі «Гонка», за яку він отримав номінації на «Золотий глобус» і BAFTA. З шорт-листа «Оскара» його витіснив Джона Гілл.
| Рік | Фільм | Роль | Додаткові відомості |
|---|---|---|---|
| 2000 | Країна ледарів | ||
| Schule або Школа | |||
| В глибині | Яї | ||
| 2001 | Нічого не шкода | Даніель | |
| Білий шум | Лукас | ||
| 2002 | Йдіть з Богом Vaya con Dios | Арбо | |
| Серце слона | Марко | ||
| 2003 | Ґуд бай, Ленін! | Алекс | |
| 2004 | Навіщо думки про кохання? | Пауль | |
| Дами в ліловому | Андрея | ||
| Farland | Франк | ||
| Вихователі | Ян | ||
| 2005 | Щасливого Різдва | Хорстмаєр | |
| 2006 | Вантаж | Кріс | |
| Сальвадор (фильм, 2006) | Сальвадор Пуч Антік | ||
| Мій друг Ein Freund Von Mir | Карл | ||
| 2007 | Два дні у Парижі | Лукас | |
| Ультиматум Борна | Мартін Кройц | ||
| 2008 | По етапу | Клаус | |
| Крабат | Тонда | ||
| A Tram in SP | Маркос | ||
| 2009 | Джон Рабе | Др. Георг Розен | |
| Графиня | Іштван Турзо | ||
| Безславні виродки | Фредрік Цоллер | ||
| 2011 | Єва | Алекс | |
| 2012 | Гавано, я люблю тебе | ||
| Королі рулетки | Іван Пелайо | ||
| 2013 | Гонка | Нікі Лауда | |
| П'ята влада | Даниель Домшайт-Берг | ||
| 2014 | Наднебезпечний | Макс | |
| Лице янгола | Томас | ||
| Я і Камінські | Себастьян Зольнер | ||
| 2015 | Колонія Дігнідад | Даніел | |
| 2016 | Перший месник: Протистояння | Гельмут Земо | |
| 2017 | Дружина доглядача зоопарку | Людвіг Хетз | |
| 2018 | Алієніст | Ласло Крайцлер | |
| Парадокс Кловерфілда | Ернст Шмідт | ||
| Операція «Ентеббе» | Вільфрід Бюза | ||
| 2021 | Поганий сусід | Даніель | |
| Сокіл та Зимовий солдат | Гельмут Земо | ||
| Kingsman: Велика гра | Макс Мортон | ||
| 2022 | На Західному фронті без змін | Маттіас Ерцбергер | |
| 2023 | Грип багатих | ||
| 2024 | Шлях до слави: Лянча проти Ауді | Роланд Гумперт | |
| Едем | Eden | Хайнц Віттмер |
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2]
У 2022 році в своєму інстаграмі викладав пост в підтримку України та рекламував фонд для допомоги українським біженцям.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129255335 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
| |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
