Ендрю Скотт
| Ендрю Скотт | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Andrew Scott | ||||
 | ||||
| Під час церемонії вручення телевізійних нагород BAFTA (2019) | ||||
| Народився |
21 жовтня 1976[1][2][3] (47 років) Дублін, Ірландія[1] | |||
| Громадянство |
 Ірландія | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор, актор, телеактор | |||
| Alma mater | Gonzaga Colleged | |||
| Роки діяльності | 1995 — тепер. час | |||
| Провідні ролі |
Джим Моріарті у серіалі «Шерлок» | |||
| IMDb | nm0778831 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
Laurence Olivier Award for Outstanding Achievement in an Affiliate Theatred (2005) British Academy Television Award for Best Supporting Actord (2012) Critics' Choice Television Award for Best Supporting Actor in a Comedy Seriesd (2019) премія Національної спільноти кінокритиків США за найкращу чоловічу рольd (2023) | ||||
|
| ||||
 Ендрю Скотт у Вікісховищі | ||||
Е́ндрю Скотт англ. Andrew Scott (нар. 21 жовтня 1976, Дублін) — ірландський актор кіно, телебачення і театру. У 2005 році він отримав Премію Лоуренса Олів'є за п'єсу «Дівчина в машині з чоловіком», та премію IFTA за фільм «Трупи». Найпомітніші ролі на телебаченні: Пол Маккартні у фільмі «Леннон як він є» та професор Моріарті в серіалі «Шерлок», за яку він 2012 року отримав премію Британської академії телебачення та кіномистецтва як «Найкращий актор другого плану».
Життепис[ред. | ред. код]
Народився у Дубліні в сім'ї Нори і Джима Скоттів. Його батько працював у агентстві зайнятості, а мати викладала у музичній школі. У Ендрю Скотта є дві сестри.
Навчався у коледжі «Gonzaga College», на півдні Дубліна. Під час навчання займався у молодіжному театрі та двічі зіграв у рекламі ірландського телебачення. У віці 17 років його було обрано на головну роль у фільмі «Корея».
Скотт пішов із Триніті Коледжу, щоб приєднатися до відомого у Дубліні Театру Еббі.[4]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Після виконання незначної ролі у фільмі Стівена Спілберга Врятувати рядового Раяна він працював у театрі, де виконав роль в п'єсі Довгий день іде у ніч режисера Карела Рейша. За цю роль він здобув премію «Актор року» від Independent/Spirit of Life Awards та номінацію на премію Irish Times Award як «Найкращий актор другого плану».
Скотт зіграв у фільмі Нора з Юеном Мак-Грегором та в телеадаптації роману Генрі Джеймса Американець. Після цього він зіграв у серіалі Довгота разом із Майклом Гембоном та в серіалі HBO Брати по зброї.
Після ролі в ситкомі Екранізація мого життя на BBC він отримав свою першу нагороду Олів'є за роль у п'єсі Дівчина в машині з чоловіком у театрі «Королівський двір». Потім він виконав роль братів-близнюків в оригінальній постановці Крістофера Шина «Занедбане місто»,[5] яка була номінована на Пулітцерівську премію.[6] У 2006 році відбувся його дебют на Бродвеї — він зіграв у п'єсі The Vertical Hour режисера Сема Мендеса разом із Джуліанн Мур та Біллом Наї.[7] for which he was nominated for a Drama League Award.[8]
У 2008 році Скотт зіграв у серіалі Джон Адамс, а у 2009 — у п'єсі одного актора «Морська стіна», написаній спеціально для нього.[4]
У 2009 році разом із Беном Вішоу та Кетрін Паркінсон він зіграв у надпопулярній п'єсі Cock. Також він зіграв епізодичну роль у серіалі «Війна Фойла».[9] У 2010 році він зіграв в екранізації повісті Антона Чехова «Дуель».[10]
Найбільшу популярність йому принесла роль Джима Моріарті — головного злодія у серіалі Шерлок, яку він виконував у 2010–2011 роках. У 2012 році він отримав за цю роль премію Британської академії телебачення та кіномистецтва як «Найкращий актор другого плану».
Крім того, Скотт займається радіопостановками та записує аудіокниги. У його доробку є ролі Джея Гетсбі в адаптації роману Фіцджеральда Великий Ґетсбі і роль Стівена Дедала у постановці Улісса Джеймса Джойса.
Театр[ред. | ред. код]
| Вистава | Персонаж | Режисер | Театр | Нагороди |
|---|---|---|---|---|
| Спогади із Брайтон-Біч | Стен | Ріта Тіг | Andrew's Lane, Дублін | |
| Шість персонажів шукають автора | Син | Джон Кроулі | Abbey Theatre | |
| Одруження Фігаро | Керубіно | Браян Бреді | Abbey Theatre | |
| Жінка, не варта уваги | Джеральд Арбетнот | Бен Барнс | Abbey Theatre | |
| Довгий Захід | Велш | Гаррі Гайнс | Druid Theatre Company | |
| Довгий день іде у ніч | Едмунд | Карел Рейш | The Gate, Дублін | |
| Дублінська пісня | Марк | Єн Ріксон | Old Vic / Театр Королівський двір | |
| The Secret Fall of Constance Wilde | Лорд Альфред Дуґлас | Патрік Мейсон | Abbey Theatre / Барбікан-центр, RSC | |
| The Coming World | Ед | Марк Брікман | Soho Theatre | |
| Бажання | B | Вікі Фізерстоун | Театр Королівський двір | |
| Первородний гріх | Янгол | Пітер Гілл | Театр Крусібл | |
| Вдаючи жертву | Валя | Річард Вілсон | Told by an Idiot | |
| The Cavalcaders | Рорі | Робін Лефевр | Tricycle Theatre | |
| Дівчина у машині з чоловіком | Алекс | Джо Хілл-Гріббінс | Театр Королівський двір | Премія Лоуренса Олів'є |
| Аристократи | Казимир | Том Кейрнс | National Theatre | |
| Занедбане місто | Крейг / Пітер | Джеймс МакДональд | Театр Королівський двір | |
| The Vertical Hour | Філіп Лукас | Сем Мендес | Music Box Theatre | Номінація — «Drama League Award» |
| Морська стіна | Алекс | Джордж Перрін | The Bush Theatre | |
| Жвава торгівля | Донні | Роксана Сілберт | Soho Theatre | |
| Cock | M | Джеймс МакДональд | Театр Королівський двір | Премія Лоуренса Олів'є |
| Design for Living | Лео | Ентоні Пейдж | Old Vic | |
| Emperor and Galilean | Джуліан | Джонатан Кент | Royal National Theatre | |
| Гамлет | Гамлет | Роберт Іка | театр Алмейда, театр Гарольда Пінтера |
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль | Примітка | Нагороди |
|---|---|---|---|---|---|
| 1995 | Корея | Імон Дойл | |||
| 1997 | Волога | Пол | |||
| 1998 | Опівнічне диво | Майкл Гранбаум | телефільм | ||
| Врятувати рядового Раяна | солдат на пляжі | ||||
| The Tale of Sweety Barrett | Денні | ||||
| Американець | Валентин де Беллегард | телефільм | |||
| 2000 | Довгота | Джон Кемпбел | телефільм | ||
| Нора | Майкл Бодкін | ||||
| 2001 | I Was the Cigarette Girl | Тім | короткометражка | ||
| Брати по зброї | Джон «Ковбой» Холл | епізод «День із днів» | |||
| 2003 | Убити Гітлера | Снайпер | документальний | ||
| Трупи | Tommy McGann | IFTA — Найкращий актор | |||
| 2004 | Екранізація мого життя | Джонс | серіал (6 епізодів) | ||
| 2005 | Експеримент Квотермаса | Вернон | телефільм | ||
| 2007 | Ядерні секрети | Андрій Сахаров | міні-серіал (епізод «Супербомба») | ||
| 2008 | Джон Адамс | Вільям Стівенс Сміт | серіал (4 епізоди) | ||
| Маленька брехня | Баррі | телефільм | |||
| 2009 | Дуель Антона Чехова | Лаєвський | |||
| 2010 | Chasing Cotards | Гарт Елліот-Гінвуд | короткометражка | ||
| Мовчазні речі | Джейк | короткометражка | |||
| Війна Фойла | Джеймс Деверо | серіал (6 сезон, 3 епізод «The Hide») | |||
| Леннон як він є | Пол Маккартні | телефільм | |||
| 2010 — 2012 | Шерлок | Джим Моріарті | серіал (4 епізоди) | BAFTA 2012 — Найкращий актор другого плану | |
| 2010 | Закон Герроу | Капітан Джонс | серіал (2 сезон, 2 епізод) | ||
| 2011 | Година | Адам ле Рей | серіал (2 епізоди) | ||
| 2012 | Морська стіна | Алекс | короткометражка | ||
| Затемнення | Деліен Беван | міні-серіал | |||
| Цап-відбувайло | Пол, брат Спенса | телефільм | |||
| Місто | Марк Ніколас | серіал (3 епізоди) | |||
| 2014 | Лок | Донел | фільм | ||
| Гордість | Гетін Робертс | фільм | |||
| 2015 | 007: Спектр | Макс Денбі | телефільм | ||
| Віктор Франкенштайн | Родерік Турпін | фільм | |||
| 2016 | Чарівні чудові | Вернон | кінофільм | ||
| Аліса в Задзеркаллі | Аддісон Беннет | фільм | |||
| Порожня корона | Король Людовик | епізод «Генріх VI», частина 2 | |||
| 2019 | 1917 | лейтенант Леслі | фільм | ||
| Чорне дзеркало | Крістофер Майкл Ґіллгейні | 5 сезон, 2 епізод «Друзки» | |||
| 2019 — донині | Темні матерії | Полковник Джон Паррі / Джопарі | 6 епізодів | ||
| 2022 | Кетрін, на прізвисько Пташка | батько Кетрін | |||
| 2023 | Всі ми незнайомці | All of Us Strangers | Адам | ||
| 2024 | Back in Action | ||||
| Ріплі | Ripley | Том Ріплі | 8 епізодів |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1023785188 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ а б Sherlock actor Andrew Scott: Tenderness is more interesting than blatant sexuality. Metro.co.uk. Архів оригіналу за 14 жовтня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ Lyn Gardner (19 травня 2006). Dying City, Royal Court, London. The Guardian. Архів оригіналу за 12 серпня 2010. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ 2008 Pulitzer Prizes for Letters, Drama and Music. New York Times. 7 квітня 2008. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ Ben Brantley (1 грудня 2006). Battle Zones in Hare Country. New York Times. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ 73rd Annual Drama League Award Nominees Announced. Playbill.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ Foyle's War: Series VI. Slant Magazine. Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 8 лютого 2011.
- ↑ Manohla Dargis (28 квітня 2010). Movie Review - Anton Chekhov's The Duel - Summer's Heat Breeds Love, Loathing and Darwinian Competition. New York Times. Процитовано 8 лютого 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Andrew Scott на сайті IMDb (англ.)
- Watch 'Sea Wall' online [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (official website). Accessed 14 May 2012.
- Фанатський сайт
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
