Даніель Брюль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Брюль
нім. Daniel Brühl
Daniel Bruhl Cannes 2014.jpg
Ім'я при народженні Даніель Сесар Мартін Брюль Ґонсалес Домінґо
Народився 16 червня 1978(1978-06-16) (40 років)
Барселона, Іспанія
Громадянство Німеччина Німеччина
Місце проживання Берлін
Діяльність актор
Роки діяльності 1995 — нині
Батьки Hanno Brühl[d]
IMDb ID 0117709
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури

Даніель Брюль у Вікісховищі?

Даніель Сесар Мартін Брюль Ґонсалес Домінґо (кат. Daniel César Martín Brühl González Domingo; нар. 16 червня 1978(19780616), Барселона), більш відомий як Даніель Брюль (нім. Daniel Brühl) — німецький актор.

Дитинство[ред. | ред. код]

Даніель народився в Барселоні, Іспанія, в сім'ї німецького режисера Ханно Брюля і його дружини, вчительки з Каталонії.

Незабаром після його народження сім'я переїхала до Кельну (Німеччина), де він і виріс. Оскільки він народився в інтернаціональній родині, вільно говорить іспанською, німецькою, французькою та англійською мовами, також володіє і каталанською.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Даніель почав свою акторську кар'єру в юному віці, але глобальний прорив відбувся в 2003 році після виходу фільму «Ґуд бай, Ленін!», в якому він зіграв головну роль Алекса Кернера. За цю роль він отримав нагороду Європейської кіноакадемії як найкращий актор.

У 2004 році вперше спробував себе в англомовному фільмі «Дами в ліловому», зігравши разом з такими легендами британського кінематографа, як Джуді Денч і Меггі Сміт. У цьому ж році отримав нагороду за найкращу акторську роботу (вибір аудиторії) за фільм «До чого помисли про кохання?», і одночасно номінований на аналогічну номінацію за фільм «Вихователі».

У 2006 році був у складі журі Каннського кінофестивалю.

У вересні 2006 року в Іспанії вийшов фільм «Сальвадор», відзначений на фестивалі в Каннах. У цій роботі Даніель Брюль зіграв головну роль — Сальвадора, каталонського анархіста за часів режиму Франко.

Нові роботи Даніеля включають в себе англо-російський фільм «По етапу», де він грає молодого нациста.

У червні 2006 року він знімався у фільмі «2 дні в Парижі», романтичній комедії, знятою французькою актрисою Жюлі Дельпі, яка теж знялася в цій картині.

Даніелю Брюлю надходить безліч пропозицій від різних режисерів. Закінчено зйомки фільму «Крабат», заснованому на відомій дитячій книзі, де він грає роль Тонди. Ця робота побачила світ у Німеччині на початку 2008 року.

У 2013 році ще більшу популярність Брюлю принесла роль Нікі Лауди у фільмі «Гонка», за яку він отримав номінації на «Золотий глобус» і BAFTA. З шорт-листа «Оскара» його витіснив Джона Гілл.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Фільм Роль Додаткові відомості
2000 Країна ледарів
Schule або Школа
В глибині Яї
2001 Нічого не шкода Даніель
Білий шум Лукас
2002 Йдіть з Богом Vaya con Dios Арбо
Серце слона Марко
2003 Ґуд бай, Ленін! Алекс
2004 Навіщо думки про кохання? Пауль
Дами в ліловому Андрея
Farland Франк
Вихователі Ян
2005 Щасливого Різдва Хорстмаєр
2006 Вантаж Кріс
Сальвадор (фильм, 2006) Сальвадор Пуч Антік
Мій друг Ein Freund Von Mir Карл
2007 Два дні у Парижі Лукас
Ультиматум Борна Мартін Кройц
2008 По етапу Клаус
Крабат Тонда
A Tram in SP Маркос
2009 Джон Рабе Др. Георг Розен
Графиня Іштван Турзо
Безславні виродки Фредрік Цоллер
2011 Єва Алекс
2012 Гавано, я люблю тебе
Королі рулетки Іван Пелайо
2013 Гонка Нікі Лауда
П'ята влада Даниель Домшайт-Берг
2014 Дуже небезпечний Макс
Лице янгола Томас
Я і Камінські Себастьян Зольнер
2015 Колонія Дігнідад Даніел
2018 Операція «Ентеббе» Вільфрід Бюза
Алієніст Ласло Крайцлер

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]