Ніна Госс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніна Госс
Nina Hoss
нім. Nina Hoss
Народилася7 липня 1975(1975-07-07)[2][3][…] (49 років)
Штутгарт, Баден-Вюртемберг, ФРН[2]
Громадянство Німеччина
Діяльністьакторка театру, кіноакторка, акторка озвучення, співачка
Alma materMerz-Schuled і Академія драматичного мистецтва Ернста Бушаd
Роки діяльності1996 - дотепер
У шлюбі зAlex Silvad[5]
БатькиWilli Hossd[6]
Heidemarie Rohwederd[6]
ЧленствоБерлінська академія мистецтв, Академія кінематографічних мистецтв і наук[7], jury at the Berlin International Film Festivald і jury at the Venice International Film Festivald
IMDbnm0396125
Нагороди та премії

CMNS: Ніна Госс
Nina Hoss
у Вікісховищі

Ніна Госс (нім. Nina Hoss; 7 липня 1975(19750707), Штутгарт, Німеччина) — німецька акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ніна Госс народилася 7 липня 1975 року в Штутгарті, Німеччина. Її мати, Гайдемарі Рогведер, — акторка, режисерка і колишня директорка Вюртемберзького державного театру, батько — Віллі Госс, був ключовим співпрацівником концерну «Даймлер-Бенц» і одним із засновників партії «зелених», а також членом Бундестагу від цієї партії.

Завдяки матері світ сцени з раннього дитинства був для Ніни знайомим. Коли дівчинці було 7 років, вона грала в кількох радіоп'єсах, а в 14 дебютувала на сцені однією з головних ролей у спектаклі театру Штутгарту ім. Вестен «Люблю і не люблю» за п'єсою американського драматурга Венді Кессельман.

В 1997 році Госс закінчила театральну школу ім. Ернста Буша в Берліні. У кіно дебютувала ще студенткою, зігравши у фільмі «Ніхто мене не оплаче» (1996).

Талант Госс привернув увагу одного з найвпливовіших німецьких продюсерів Бернда Айхінгера, який запропонував юній акторці головну роль повії Розмарі Нітрібітт в телевізійному фільмі «Коханці Розмарі». Картина миттєво перетворила молоду акторку на зірку: в 1997 році вона отримала нагороду «Золота камера» в номінації «Найкращий дебют».

Знімалася у фільмах «Сусідка» (1998), «Голі» (2002), «Ніч Епштейна» (2002), «Біла масаї» (2005), «Елементарні частинки» (2006), «Серце — це темний ліс» (2007), «Дружина анархіста» (2008), «Безіменна — жінка в Берліні» (2008), «Смак ночі» (2010), «Барбара» (2012) та інших.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Ніна Госс на 63-му Берлінському кінофестивалі, 7 лютого 2013
  • 1996: Ніхто мене не оплаче / Und keiner weint mir nach
  • 1996: Дівина Розмарі / Das Mädchen Rosemarie
  • 1998: Feuerreiter
  • 1998: Люби свою наступну! / Liebe deine Nächste!
  • 1999: Вулкан / Der Vulkan
  • 2002: Голі / Nackt
  • 2002: Ніч Епштейна / Epsteins Nacht
  • 2003: Вольфсбург / Wolfsburg
  • 2005: Біла масаї / Die weiße Massai
  • 2006: Елементарні частинки / Elementarteilchen
  • 2006: Життя з Ганною / Leben mit Hannah
  • 2007: Єлла / Yella
  • 2007: Серце — це темний ліс / Das Herz ist ein dunkler Wald
  • 2008: Дружина анархіста / Die Frau des Anarchisten
  • 2008: Безіменна — жінка в Берліні / Anonyma — Eine Frau in Berlin
  • 2009: Jerichow
  • 2009: Моє життя - Ніна Госс / Mein Leben — Nina Hoss
  • 2010: Смак ночі / Wir sind die Nacht
  • 2011: Вікно в літо / Fenster zum Sommer
  • 2012: Барбара / Barbara
  • 2013: Золото / Gold
  • 2013: A Most Wanted Man
  • 2017: Повернення в Монток / Rückkehr nach Montauk — Ребекка
  • 2022: Підрядник / The Contractor
  • 2022: Тар / Tár

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ніна Госс на сайті IMDb (англ.)