Дзбан
Дзбан, джбан, розм. жбан[1] (біл. гладыш, збан, горлач, русин. кантув) — глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу. Має округлу у нижній частині форму і циліндричний верх, може мати ручку-вушко (такі посудини частіше називають глеками). Діалектна назва — «збан» («збанок», «збанка»)[2], у Київській Русі аналогічні посудини відомі як «корчага»[3].
Слово джбан походить від прасл. *čьbanъ, пов'язаного з *kubъ («кубок», «келих»). Варіант дзбан запозичено з польської мови — від пол. dzban (< czban)[4].
Дзбани на жердинах плоту — одна зі складових образу типової східноукраїнської і південноросійської оселі XIX—XX ст.
Посуд подібної форми у різних областях України міг носити різні назви, так само як і слово «дзбан» у різних місцевостях могло уживатися щодо різних видів посуду, як глиняного, так і дерев'яного. У російській мові співзвучним словом «жбан» зовуть переважно кінву — дерев'яну посудину для пива або вина[5].
Рисування дзбана — одне з вправ для розвитку рисувальних навичок[6] — форма його відрізняється простотою і складається з кулі й циліндра.
- До пори жбан воду носить;
- До часу збан воду носить та людей пити просить;
- Доти збанок воду носить, доки йому вухо не урветься[2]
- Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан[7]
- Згідно зі «Словарем української мови» Бориса Грінченка, словом «дзба́нок» у другій половині XIX ст. називали банк («Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші»)[8] — очевидно, це є прикладом народної етимології незрозумілого слова.
- У сучасному польському молодіжному сленгу слово dzban («глек, карафа») вживається в значенні «дурень»[9].
-
Поштова марка "Дзбанок, 10к.", Пошта України, 2007 рік
- ↑ Дзбан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Дзбан // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2016.
- ↑ Корчага // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Жбан // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Pictorial-art.info Рисование простых по форме предметов быта [Архівовано 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] (pictorial-art.info)
- ↑ Джбан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Дзбанок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Maciej Malinowski. Dzban. Polszczyzna od ręki Pana Literki. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 31 серпня 2019. (пол.)
| Загальне |  | |
|---|---|---|
| Аплікація | ||
| В'язання | ||
| Гончарство | ||
| Гобелени, килимарство | ||
| Мереживо | ||
| Мозаїка | ||
| Різьблення | ||
| Розписи | ||
| Флористика | ||
| Вишивка | ||
| Інше | ||