Затока (селище)
| селище Затока | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Білгород-Дністровський район
| ||
| Тер. громада | Кароліно-Бугазька сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51040050020033880 | ||
| Облікова картка | Затока | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1827 (197 років) | ||
| Колишня назва | Бугаз, Бесарабський Бугаз | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 8.25 км² | ||
| Населення | ▲ 1972 особи (01.01.2022)[1] | ||
| Густота | 198.4 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 67772 | ||
| Телефонний код | +380 4849 | ||
| Географічні координати | 46°04′1″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д. | ||
| Водойма | Дністровський лиман, Будацький лиман, Чорне море
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Бугаз | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 18 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 50 км | ||
| - залізницею: | 60 км | ||
| - автошляхами: | 65[2] км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1 | ||
| Карта | |||
  Затока | |||
 Затока | |||
| |||
|
| |||
Зато́ка (тур. Bugaz) — селище в Україні, у Кароліно-Бугазькій сільській громаді Білгород-Дністровського району Одеській області.
Селище Затока розташоване за 50 км від обласного центру, 18 км від районного центру — залізницею та 20 км автошляхом. Південна частина селища розташована на вузькій піщаній Будацькій косі, що відмежовує Чорне море від Будацького лиману, решта — на дещо довшій Кароліно-Бугазькій косі між Чорним морем та Дністровським лиманом. Центральний район селища знаходиться в історичній місцевості Буджак, а два інших, на північ — на землях, які за Османської імперії називалися Єдисаном.
Клімат помірно-континентальний, м'який.
| Клімат Затоки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 3 | 4 | 8 | 13 | 20 | 24 | 27 | 26 | 21 | 15 | 9 | 5 | 15 |
| Середня температура, °C | 0 | 1 | 4 | 10 | 16 | 20 | 23 | 23 | 18 | 12 | 7 | 2 | 11 |
| Середній мінімум, °C | −2 | −2 | 1 | 6 | 12 | 16 | 19 | 18 | 13 | 8 | 4 | 0 | 7 |
| Температура води, °C | 5 | 4 | 5 | 9 | 15 | 20 | 23 | 23 | 20 | 16 | 12 | 8 | 13 |
| Норма опадів, мм | 16.7 | 17.4 | 18.3 | 20.6 | 21.9 | 31.2 | 26.5 | 22.7 | 31.5 | 29.4 | 28.7 | 22.4 | 287.3 |
| Днів з опадами | 4,1 | 3,5 | 3,9 | 4,1 | 4,8 | 5,9 | 4,7 | 4,1 | 4,1 | 4,2 | 4,3 | 4,9 | 52,6 |
| Днів з дощем | 3,5 | 3,1 | 3,6 | 4,1 | 4,8 | 5,9 | 4,7 | 4,1 | 4,1 | 4,2 | 4,1 | 4,4 | 50,4 |
| Днів зі снігом | 0,6 | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,2 | 0,5 | 2,2 |
| Джерело: Weather Spark | |||||||||||||
Затока поділена на три територіальні райони:
Лиманський (Платформа Лиманська, вулиці: Вокзальна, Про'ктована, мікрорайони «Новий», «Чорноморський»).
Сонячний (платформи Морська, Дружба, Сонячна; кооператив Дружба).
Центральний (станція Бугаз, вулиці: Виноградна, Заріпова, Лиманська, Озерна, Приморська, Чорноморська, мікрорайон Райдужний).
Поблизу селища розташована пам'ятка трипільської культури та мідної доби — Аккембецький курган.
Поселення Затока засноване в 1827 році, внаслідок встановлення на Цареградському гирлі навігаційного знаку (маяку).
У 1850 році дирекцією Чорноморських маяків було прийнято рішення: Дністровсько-Цареградському знаку з 21 вересня 1851 присвоїти статус маяка на чолі з лоцмейстером і командою матросів з 6 чоловік. Маяк має статус пам'ятника інженерної думки.[3]
У 1877 році маяк реконструювали. Замість дерев'яної споруди збудували вежу заввишки 16 м з ліхтарними приміщеннями, в якій була встановлена лінза Френеля з газожаровою установкою.
У березні 1918 року Бессарабію було окуповано Румунією, а у квітні — офіційно оголошено про входження цих земель до складу Королівства Румунія. Гирлом Дністра проліг новий державний кордон. Південна частина сучасної Затоки (Бугаз) належала Румунії.
28 червня 1940 року Бессарабія була окупована Радянським Союзом. У 1941—1944 роках ці землі під румунською окупацією. 21-22 серпня 1944 року відбулася Дністровська десантна операція, внаслідок якої Затоку було звільнено від окупаційних військ.
14 листопада 1945 року село Бугаз перейменовано в Затоку[4]
У 1945 році в будинку № 3 на вулиці Плавневій відкрита нова школа.
У 1953 році в бараках, які залишилися після будівельників мосту, розташувалася початкова школа Затоки.
5 грудня 1955 відкритий підйомний автомобільно-залізничний міст через Цареградське гирло між Дністровським лиманом та Чорним морем.
15 січня 2015 року активісти одеської «Самооборони» демонтували пам'ятник Леніну в Затоці[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 921 | 67,12 % |
| українська | 441 | 32,14 % |
| болгарська | 5 | 0,36 % |
| румунська | 5 | 0,36 % |
| Усього | 1372 | 100 % |
16 листопада 2010 була відкрита перша сесія селищної ради смт Затока, на якій новим селищним головою було оголошено Звягінцева Василя Івановича[7].
19 липня 2020 року Затоківська селищна рада об'єднана з Кароліно-Бугазькою сільською громадою.
Уздовж всього населеного пункту пролягає відгалуження від шосе Н33E87 (Одеса — Монаші), а також залізнична лінія Одеса — Білгород-Дністровський — Ізмаїл.
Станом на початок 2019 рокучерез Затоку курсував пасажирський поїзд сполученням Київ — Одеса — Ізмаїл з вагоном безпересадкового сполучення до станції Березине, а також приміські електропоїзди Одеса — Білгород-Дністровський (6 пар влітку та 3 пари взимку). З квітняч 2022 року залізничне сполучення з районним, обласним центрами та Києвом тимчасово припинено через руйнацію внаслідок ракетних ударів по підйомному автомобільно-залізничному мосту у Затоці.
Влітку, під час туристичного сезону автобусних маршрутів стає більше. Залізничний та автобусний транспорт є основним транспортом у селищі. З червня 2009 року (на літній період) відновлено курсування річкового транспорту між причалами Бугаз і Білгород-Дністровським.
Наявність піщаного пляжу завширшки 50 метрів і завдовжки 5 км та мілководдя зробило Затоку одним з популярних місць відпочинку жителів України, Молдови (в тому числі Придністров'я). У Затоці побудовані десятки баз відпочинку.
З 2014 року в Затоці проводився фестиваль Джаз-Коктебель. Рішення про перенесення фестивалю з Коктебелю було прийнято у зв'язку з анексією Криму Росією.
На вулиці Приморській, буд. 3, розташовані корпуси дитячого спеціалізованого санаторію «Затока». В ньому оздоровлюються діти із захворюваннями опорно-рухового апарату інфекційного й не інфекційного походження, ті, хто має вроджені вивихи, сколіоз, остеомієліт, туберкульоз кісток і суглобів. Будівлі протитуберкульозного санаторію було споруджено на кошти Ліги Націй і відкрито 1937 року[8].
По всій території населеного пункту забезпечено покриття мережі операторів стільникового зв'язку Vodafone Україна, Київстар, lifecell та Інтертелеком.
У деяких місцях спостерігається радіопокриття молдавських стільникових операторів Orange і Moldcell.
.jpg)
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Відстань за маршрутом Затока — Одеса. (рос.)
- ↑ Цареградський маяк. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 13 липня 2013. (рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 905, 965.
- ↑ Одеські «самооборонці» демонтували пам'ятник Леніну в Затоці. [недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Затоківська селищна рада на сайті ВРУ.
- ↑ Детский специализированный санаторий «Затока»: фотоэкскурсия [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- 3D-карта Затокиkarta3d.com.ua
Курорти Чорного моря | ||
|---|---|---|
 Болгарія | Албена • Ахелой • Балчик • Варна • Золоті піски • Каварна • Кранево • Крапець • Несебир • Поморіє • Равда • Святі Костянтин і Олена • Светий Влас • Созополь • Сонячний берег • Царево • Черноморець • Шабла |  |
 Грузія | ||
 Росія | ||
 Румунія | ||
 Туреччина | ||
| Україна | ||
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |