Затока (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Затока
Zatoka COA.png
Герб
вул. Приморська
вул. Приморська
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Білгород-Дністровська міськрада
Рада Затоківська селищна рада
Код КОАТУУ: 5110345300
Основні дані
Статус з 1965 року
Площа 8.25 км²
Населення 1637 (01.01.2011)[1]
Густота 198.4 осіб/км²
Поштовий індекс 67772
Телефонний код +380 4849
Географічні координати 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д. / 46.06694; 30.45667Координати: 46°04′01″ пн. ш. 30°27′24″ сх. д. / 46.06694° пн. ш. 30.45667° сх. д. / 46.06694; 30.45667
Водойма Дністровський лиман, Будацький лиман, Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція: Бугаз
До обл. центру:
 - фізична: 50 км
 - залізницею: 60 км
 - автошляхами: 65[2] км
Селищна влада
Адреса 67772, Одеська обл., Білгород-Дністровська міськрада, смт. Затока, вул. Приморська, 21

Commons-logo.svg Затока у Вікісховищі

Зато́ка — селище міського типу в Одеській області України. Підпорядковане Білгород-Дністровській міськраді. Відстань до районного центру — Білгорода-Дністровського — 18 км залізницею та 20 км автотрасою.

Географія[ред.ред. код]

Південна частина селища розташована на вузькій піщаній Будацькій косі, що відмежовує Чорне море від Будацького лиману, решта — на дещо довшій Кароліно-Бугазькій косі між Чорним морем і Дністровським лиманом. Відтак Центральний район селища лежить у тій частині області, яка повністю охоплює історичний регіон Буджак, а два інших — на північ — розташовані на землях, які за Османської імперії називалися Єдісаном.

Клімат помірно-континентальний, м'який.

Територіальний поділ[ред.ред. код]

Затока розбита на три територіальні райони:

Лиманський (Платформа Лиманська, вулиці: Вокзальна, Проектована, мікрорайони Новий, Чорноморський).

Сонячний (платформи Морська, Дружба, Сонячна; кооператив Дружба).

Центральний (станція Бугаз, вулиці: Виноградна, Заріпова, Лиманська, Озерна, Приморська, Чорноморська, мікрорайон Райдужний).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу селища розташована пам'ятка трипільської культури та мідної доби — Аккембецький курган.

Поселення Затока засноване в 1827 році, внаслідок встановлення на Цареградському гирлі навігаційного знаку (маяку).

У 1850 році дирекцією Чорноморських маяків було прийнято рішення: «Дністровсько-Царьградському» знаку з 21 вересня 1851 присвоїти статус маяка на чолі з лоцмейстером і командою матросів з 6 чоловік.»

Маяк має статус пам'ятника інженерної думки.[3]

У 1877 році маяк реконструювали. Замість дерев'яної споруди збудували вежу висотою 16 м з ліхтарними приміщеннями, в якій була встановлена ​​лінза Френеля з газожаровою установкою.

У березні 1918 року Бессарабію було окуповано Румунією, а у квітні офіційно оголошено про входження цих земель до складу Королівства Румунія. Гирлом Дністра проліг новий державний кордон. Південна частина Затоки (Бугаз) належала Румунії.

28 червня 1940 року Бессарабія увійшла до складу СРСР. У 1941-1944 роках ці землі входили до румунського району окупації. 21-22 серпня 1944 року тривала Дністровська десантна операція, внаслідок якої Затоку було звільнено.

У 1945 році в будинку № 3 на Плавневій вулиці відкрили нову школу.

У 1953 році в бараках, які залишилися після будівельників мосту, розташувалася початкова школа Затоки.

5 грудня 1955 побудований розвідний залізничний міст через Цареградське гирло, яке з'єднує Дністровський лиман і Чорне море.

15 січня 2015 року активісти одеської «Самооборони» демонтували бовван Леніна в Затоці[4].

Влада[ред.ред. код]

Селищним головою протягом останніх 20 років була Надія Федорівна Ярцева.

16 листопада 2010 була відкрита перша сесія селищної ради смт Затока, на якій новим селищним головою було оголошено Звягенцева Василя Івановича[5].

Транспорт[ред.ред. код]

Уздовж всього населеного пункту проходить відгалуження від шосе E87 — Р70 (Одеса —Монаші), а також залізнична гілка Одеса — Ізмаїл — Березине.

Станом на осінь 2016 р. через Затоку курсують пасажирські поїзди сполученням Київ-Одеса-Ізмаїл та Одеса-Ізмаїл/Березине, а також приміські поїзди Одеса — Білгород-Дністровський (6 пар влітку і 3 пари взимку). Відтак, є постійне залізничне сполучення з районним, обласним центрами та Києвом.

Влітку, під час туристичного сезону автобусних маршрутів стає більше. Залізничний і автобусний транспорт є основним транспортом у селищі. З червня 2009 р. (на літній період) відновлено курсування річкового транспорту між причалами Бугаз і Білгород-Дністровським.

Відпочинок у Затоці[ред.ред. код]

Пляж у Затоці

Наявність піщаного пляжу шириною 50 метрів і завдовжки 5 кілометрів та мілководдя зробило Затоку одним з популярних місць відпочинку жителів України, Молдови (в тому числі Придністров'я), Білорусі та Росії. У Затоці побудовані десятки баз відпочинку.

Культура[ред.ред. код]

Починаючи з 2014 року в Затоці проводиться фестиваль Джаз-Коктебель. Рішення про перенесення фестивалю з Коктебелю було прийнято у зв'язку з анексією Криму Росією.

Архітектура[ред.ред. код]

На вул. Приморській, 3 розташовані корпуси дитячого спеціалізованого санаторію «Затока». Будівлі протитуберкульозного санаторію було споруджено у 1933-1934 роках у стилі конструктивізму (раціонального ар-деко) за проектом архітектора Ангело Вічеллі (1886-1948). Декількома роками пізніше до основного об'єму було здійснено праву прибудову. Санаторій було відкрито 1937 року. Будівлі частково постраждали внаслідок боїв у 1944 році. Усе було відбудовано 1946 року. Весь комплекс повністю зберігся і використовується за призначенням. Є рідкісним зразком раціонального ар-деко в Україні і спогадом про румунську окупацію Бессарабії у 1918-1940 та 1941-1944 роках. З 1996 року санаторій має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Зв'язок[ред.ред. код]

По всій території населеного пункту забезпечено покриття мережі операторів стільникового зв'язку МТС, Білайн, Київстар, Лайф, Інтертелеком.

У деяких місцях спостерігається радіопокриття молдавських стільникових операторів Orange і Moldcell.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.