Клан Девідсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Клан Девідсон — (шотл. — Clan Davidson) — гірський шотландський клан Хайленду. Входить до конфедерації кланів Чаттан (Хаттан).

Емблема клану Девідсон.
Герб клану Девідсон.
Клан Девідсон. Чоловік з клану Девідсон у традиційному вбранні. Малюнок художника Р. Р. МакЯна.

Історія клану Девідсон[ред.ред. код]

Походження клану Девідсон[ред.ред. код]

Є кілька версій походження клану Девідсон. За словами Вільяма Скене клан Девідсон був співзасновником (разом з кланом МакФерсон) давньої конфедерації гірських шотландських кланів Хаттан. Згідно повідомлень Вільяма Скене клан Девідсон походить від Гілліекаттана Великого (Мора) (гельск. — Gilliecattan Mhor) — вождя клану Хаттан, що жив у XI – XII столітті.

З словами сера Енея МакФерсона, Джона Берка та Вільяма Андерсона клан Девідсон походить від молодшого сина Муріаха (шотл. — Muriach). Муріах або Мердок був священиком в Кінгуссі (шотл. — Kingussie) і став вождем клану Хаттан після смерті свого брата. Він отримав благословення від батька у 1173 році і одружився з Хане Кавдор (шотл. — Thane Cawdor). Від цього шлюбу народилося 5 синів. Наймолодший — Девід Доу (Девід Чорний). Берк пише, що то був 5-ий син, Андерсон повідомляє, що він був 4-тим сином. Саме від нього і походить клан Девідсон.

Згідно рукопису Кінрара (шотл. — Kinrara) клан Девідсон походить від Девіда Темного (шотл. — David Dubh) з клану Коммін. Першим вождем клану був Девід — син Слане Макінтоша — дочки шостого вождя клану Макінтош, що був вождем конфедерації кланів Хаттан. Батьком Девіда був Дональд — третій син Роберта Комина, що був онуком Джона III Коміна — лорда Баденоха, вождя клану Комін. Девід і його нащадки стали відомі як вожді клану Дай (шотл. — Dhai) з 1320 року.

Клан Девідсон у XIV–XV століттях.[ред.ред. код]

Літописи повідомляють, що клан Дай або Девідсон брали участь в битві під Інвернаховоном (шотл. — Invernahavon) у 1370 році. Тоді війна йшла між конфедерацією кланів Хаттен та кланом Камерон. Між кланом Девідсон та іншими кланами конфедерації, зокрема кланом МакФерсон почалися суперечки — хто буде командувати правим крилом війська в битві. Клан Макінтош, що був на той час лідером в конфедерації кланів Хаттан підтримав клан Девідсон, в результаті МакФерсони залишили поле битви. В результаті цього клан Камерон скористався перевагою і клан Девідсон був майже повністю знищений. Але побачивши це МакФерсони повернулись на поле битви і розгромили клан Камерон.

У 1396 році відбулась битвх в Північному Інчі — знову йшла війна між кланом Камерон і конфедерацією кланів Хаттен, війська якої включали клани Девідсон та МакФерсон. Після битви вождь клану Девідсон вирушив на північ — звідси і пішли клани Девідсон Кантрай та Туллох.

Сер Роберт Девідсон був головою королівських зборів у місті Абердин — ці збори ввійшли в історію як олдмени. Також він очолив загін в битві під Харлоу в 1411 році, де він був вбитий. Роберт Девідсон був другом і союзником Олександра Стюарта — графа Мара, сина Олександра Стюарта — ерла (графа) Бьюкена (Вовка Бьюкена).

Клан Девідсон у XV–XVIII століттях[ред.ред. код]

У XV–XVIII століттях клан Девідсон сидів на землях від Айр до Абердина. Перші Девідсони, які були записані в Кромарті були Дональд Девідсон і Олександр Девідсон — вони були записані як «консули» Кромарті у 1670 році. Інший Девідсон — Олександр Девідсон був відмий як клерк міста Фортрос. Він одружився з Елізабет Бремер у листопаді 1689 року. Від нього походять вожді клану, що володіли замком Туллох — центром клану.

У XVIII багато з людей клану Девідсон разом з іншими людьми з конфедерації кланів Хаттен були засуджені як якобіти і відправлені у вигнання до Америки.

Клан Девідсон у війні за незалежність Сполучених Штатів Америки[ред.ред. код]

Багато хто з вигнанців з Шотландії з клану Девідсон оселився в горах Північної Кароліни. Вони взяли активну участь в боротьбі за незалежність США. Англійські війська називали ці райони, які контролювали Девідсони «осиним гніздом заколотників». Серед відомих ватажків борців за незалежність США був генерал Вільям Лі Девідсон (1746–1781), генерал міліції штату Північна Кароліна під час американської війни за незалежність, який був убитий в битві при Коуен Форд.

Реліквії клану Девідсон[ред.ред. код]

Центром та резиденцією вождів клану Девідсон був замок Туллох (шотл. — Tulloch). Замок був особливо розбудований у XVIII столітті, але потім занепав і перетворився в руїни. Відреставрував його Роберт Лорімер (шотл. — Robert Lorimer) у 1922 році. Замок був проданий кланом Девідсон, але лишився для клану символом їх історії, традицій та слави. Збереглися як реліквії обладунки, що їх носив один з Девідсонів в битві під Харлоу у 1411 році і був убитий там же. Асоціація клану Девідсон була створена у 1909 році.

Брусниця (буяхи) — один з символів клану Девідсон.

Вожді клану Девідсон[ред.ред. код]

Нинішнім вождем клану девідсон є Алістер Девідсон (шотл. — Alister Davidson), що проживає нині в Новій Зеландії. На цій посаді він з 1998 року.

Попереднім вожлем клану у 1997 році був Дункан Девідсон (шотл. — Duncan Davidson), що теж мешкав у Новій Зеландії.

У 1917–1997 роках посада вождя клану була вакантною.

У 1917 році помер вождь клану Девідсон — Дункан VI Турлохський (шотл. — Duncan VI Tulloch).

Джерела[ред.ред. код]

  • Clan Chiefs. Retrieved 2013-04-17.
  • The Scottish clans and their tartans with notes.. Edinburgh: W. & A.K. Johnston. 1900.
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 381–382.
  • History of Clan Davidson // Clan Davidson Society USA. Retrieved 2013-04-16.
  • Skene, William Forbes (1876). Celtic Scotland: a history of ancient Alban. Edinburgh: Edmonston & Douglas. p. 315. Retrieved 2013-04-17.
  • Clan Macpherson Museum — Newtonmore. Retrieved 2013-04-19.
  • Burke, John (1836). A Genealogical and Heraldic History of the Commoners of Great Britain and Ireland, Enjoying Territorial Possessions Or High Official Rank: But Uninvested with Heritable Honours. Henry Colburn. p. 462.
  • Anderson, William (1867). The Scottish Nation: Or the Surnames, Families, Literature, Honours, and Biographical History of the People of Scotland. Fullarton. p. 703.
  • Bound for America: The Transportation of British Convicts to the Colonies, 1718–1775 by A. Roger Ekirch
  • William S. Powell, Ed., Dictionary of North Carolina Biography (The University of North Carolina Press, Chapel Hill: 1991), Vol. 2, pp. 27-28.
  • Charles B. Baxley. Battle of Cowan's Ford // SCAR, Vol. 3, No. 2, February 2006, p. 3.
  • Chalmers Davidson. Piedmont Partisan: The Life and Times of Brigadier General William Lee Davidson. Davidson: Davidson College, 1951.
  • O'Kelley, Patrick. Nothing but Blood and Slaughter: The Revolutionary War in the Carolinas: Volume Three 1781. Booklocker.com. 2005.
  • Muster Roll of 5th NC Division at Valley Forge