Клан Моррісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Руїни замку Богні, відомого ще як замок Конзі – резиденція вождів однієї з гілок клану Моррісон.

Клан Моррісон – (шотл. - Clan Morrison) – один з гірських шотландських кланів. Крім людей з клану Моррісон є чимало фамілій в Шотландії – як в горах так і на рівнині, які мають те саме прізвище – Моррісон або Морісон, але до цього клану не належать. У 1965 році герольди Шотландії визнали вождя клану – з того часу клан вважається повноцінним шотландським кланом. Іноді під цією назвою розуміють групу кланів різного походження з однією назвою і вважають цю групу кланів одним кланом.

Моррісони в середньовічній Шотландії[ред.ред. код]

Прізвище Моррісон виникло як «Син Морріса». Це імя було дуже популярне в середні віки. Одна з ліній Моррісонів – це нащадки володарів замку Богні в Абердинширі. Є ще Моррісони з Перта та Моррісони з Ленокса. Моррісони з Богні пов’язані своїм походженням з Гебридських островів. Першим лордом Богні був Олександр, що одружився з Христиною Аркарт – віконтесою Френдраут. Нині представником цієї лінії є Олександр Гордон Морірісон Богні – ХІІІ барон Богні.

Клан О’Муйрхешайн Харріс (clan Ó Muircheasáin Harris)[ред.ред. код]

У середньовіччя був рід бардів - клан О’Муйрхешайн (гельск. - clan Ó Muircheasái), що оселився на острові Харріс десь близько 1600 року і поступив на службу до клану МакЛауд з Харріса та Дунвегана. У той же час до клану МакЛауд прийшов бард Мак Гілле Ріабайх (гельск. - Mac Gille Riabhaich). Обидва бардівських клани вели своє походження з Ірландії – зі земель О’Нейлів (О’Нілів). Ці бардівські клани були відомі також на острові Малл з 1512 року під покровительством клану МакЛін з Дуарта. Зберігся вірш складений бардами з цього клану у 1626 році. Приблизно в той же час назва клану О’Муйрхешайн була змінена на англійський лад як Моррісон. Є різні версії походження назви цього клану в Ірландії. Є версія, що назва воходить від ірландського слова muir – муйр – море. Але це ж слово означає «обітниця», «табу», «заборона».

Клан Мак Гілле Мойре Льюїс (clan Mac Gille Mhoire Lewis)[ред.ред. код]

Клан Мак Гілле Мойре з острова Льюїс (гельск. - clan Mac Gille Mhoire) отримав свою назву від фрази, що перекладається «сини слуг святої Марії». Пізніше ця гельска назва була змінена на англійський лад як Моррісон. Вождями клану стали Моррісони з Габоста та Барвоса, що перетворили цю посаду на спадкову. Цей клан також був відомий як клан-на Брейхем (гельск. - Clann-na Breitheamh). Відомо, що ці вожді обіймали свою посаду ще до 1613 року, але потім важко було простежити родовід вождів – свідоцтва не збереглися. Раніше назва Морісон писалася з одним «р», але після 1800 року стали писати Моррісон – з двома «р». Клан був чисельним на острові Льюїс і становив 1/15 частину населення острова.

Джерела[ред.ред. код]

  • Dictionary of American Family Names. Oxford University Press. ISBN 0-19-508137-4.
  • A Dictionary of First Names. Oxford University Press. ISBN 0-19-280050-7.
  • Anonymous (2005). The Scottish Clans and Their Tartans (30 ed.). Edinburgh: Kessinger Publishing. ISBN 1-4179-6815-X. Originally pub. by: W. & A. K. Johnston Ltd., Edinburgh and London, 1944
  • Frank, Adam (1970). The Clans, Septs and Regiments of the Scottish Highlands (8th ed.). Edinburgh: Johnson and Bacon.
  • Innes of Learney, Thomas (1971). The Tartans and Clans of the Families of Scotland (8th ed.). Edinburgh: Johnston and Bacon.
  • Mackenzie, William Cook (1903). History of the Outer Hebrides. Paisley: Alexander Gardner.
  • MacLeod, Roderick Charles (1927). The MacLeods of Dunvegan. Edinburgh: Privately printed for the Clan MacLeod Society.
  • McLeod, Wilson (2004). Divided Gaels: Gaelic cultural identities in Scotland and Ireland, c.1200-c.1650 (Illustrated ed.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-924722-6.
  • Moncreiffe of that Ilk, Iain (1967). The Highland Clans. New York: Bramhall House.
  • Morrison, Leonard Allison (1880). The History of the Morison or Morrison Family. Boston, Mass: A. Williams & Co.
  • Scottish History Society (1907). Publications of the Scottish History Society 52. Edinburgh: Scottish History Society.
  • Thomas, F.W.L. (1876–78). "Traditions of the Morrisons (Clan Mac Ghillemhuire), Hereditary Judges of Lewis" (pdf). Proceedings of the Society of Antiquaries of Scotland 12.
  • Way of Plean, George (2000). Clans & Tartans. Glasgow: HarperCollins. ISBN 0-00-472501-8.
  • Way, George and Squire, Romily. (1994) Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs).