Клан Рутвен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нашоломник клану Рутвен.
Герб вождів клану Рутвен та графів Говрі.
Замок Гантінгтауер.
Замок Сконе-палац.

Клан Рутвен (шотл. - Clan Ruthven) - клан Рівен - один з кланів рівнинної частини Шотландії - Лоулендсу.

Гасло клану: Deid schaw - Справи скажуть (гельск.)

Землі клану: Пертшир, Східний Лотіан, Мідлотіан

Вождь клану: Олександр Патрік Грейстейл Рутвен - ІІ граф Говрі, віконт Рутвен, барон Рутвен Говрі, барон Говрі з Канберри та Дірлтону

Резиденція вождя клану: Замок Гантінгтауер

Гілки клану Рутвен: Рутвен Говрі, Рутвен Фріленд

Союзні клани: Монкріф

Ворожі клани: Чартеріс

Історія клану Рутвен[ред. | ред. код]

Походження клану Рутвен[ред. | ред. код]

Назва клану Рутвен територіальна. У давні часи клан володів землями Рутвен, що в Пертширі. Назва Рутвен походить від гельського слова Руадайнн (гельск. - Ruadhainn), що означало фортеця (замок) на височині. Вважається, що рід вождів клану походить від вікінгів. Спочатку вожді клану Рутвен оселилися в Східному Лотіані, але в ХІІ столітті переселилися в Пертшир.

У 1188 - 1199 роках в документах згадується вождь клану Свейн (норв. - Swein) - явно скандинавського походження, що передав землі Тіббермор монахам Сконе. Онук Свейна - сер Волтер Рутвен був першим, хто прийняв прізвище Рутвен.

XIV століття - Війна за незалежність Шотландії[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІІІ століття, користуючись тим, що трон Шотландії виявився вакантним, король Англії Едвард І Довгоногий захопив Шотландії і примусив вождів шотландських кланів присягнути йому на вірність і підписати відповідний документ - «Рагман Роллс». Вождь клану Рутвен - сер Волтер Рутвен двічі присягав на вірність королю Англії - у 1291 та в 1296 роках. Але не дивлячись на це він у 1292 році підтискав повстання Вільяма Воллеса за незалежність Шотландії - надіслав йому 30 воїнів до його війська під час облоги міста Перт. Потім він підтримав Крістофера Сітона при обороні міста Джетбург, що не визнавало влади Англії. У 1313 році місто Перт було звільнене і захищене від нападів англійських військ. Король вільної Шотландії Роберт Брюс призначив шерифом королівського міста вождя клану Рутвен - сера Вільяма Рутвена шерифом міста, яке в ті часи називалося місто святого Джонстона.

XV - XVI століття[ред. | ред. код]

Англо-шотландські війни[ред. | ред. код]

Нащадок сера Вільяма Рутвена - сер Вільяма Рутвен Балкернох був три роки заручником а Англії під час викупу з полону короля Шотландії Джеймса І. Сер Вільям Рутвен був відомим шляхтичем в тодішній Шотландії. Його прибутки з володінь близько 400 мерків землі становили більше 100 фунтів стерлінгів на рік, що на той час було великою сумою. У 1488 році його правнук отримав титул лорда парламенту Шотландії. Титул лорд Рутвен дарував йому король Шотландії Джеймс ІІІ. Він був двічі одружений і його сини від першої дружини отримали лист легітимації в 1480 році. Старший син - Вільям, майстер Рутвен був убитий в битві під Флодден в 1513 році.

Війна з кланом Чартеріс[ред. | ред. код]

Вожді клану Чартеріс - Чартеріс Кінфаунс отримали свої землі в нагороду за підтримку Роберта Брюса під час повстання за незалежність Шотландії. Проте виникла ворожнеча між кланами Рутвен та Чартеріс. Клан Рутвен фактично контролював місто Перт опираючись на свій замок Гантінгтауер. У 1544 році лорд Патрік Рутвен був обраний головою міста Перт, але внаслідок втручання кардинала Бітона він був позбавлений цієї посади і замість нього головою міста Перт був призначений Чартеріс Кінфаун. Місто відмовився визнати головою міста Чартеріса і замкнуло ворота, коли він намагався в’їхати в місто. Чартеріс разом з лордом Грей та вождем клану Леслі напали на місто. Проте, їхні загони були відбиті кланом Рутвен. Допомогу клану Рутвен надав клан Монкріф. У результаті цього вождь клану Рутвен залишився головою міста Перт до 1584 року, коли Вільям Рутвен - граф Говрі був страчений. Джон Чартеріс був убитий спадкоємецем графа на вулиці Хай-стріт в Единбурзі в 1552 році.

Вбивство Девіда Річі[ред. | ред. код]

У 1556 році Патрік Рутвен - ІІІ лорд Рутвен і його син Вільям, були в числі спільників лорда Дарнлі під час змови, коли фаворит і секретар королеви Марії І Стюарт був вбитий у присутності королеви в замку Голіруд. Обидва Рутвени втекли до Англії. Вільям Рутвен повернувся до Шотландії і успадкував титули, отримавши королівське помилування. Він був одним з людей, які супроводжували королеву в замок Лох-Левен, де вона була змушена зректися престолу. Лорд Вільям Рутвен було скарбник Шотландії під час правління малолітнього короля Джеймса VI і в 1581 році він отримав титул І графа Говрі.

Рейд клану Рутвен[ред. | ред. код]

У 1582 році клан Рутвен і його вождь - граф Говрі викрали короля Шотландії Джеймс VI, щоб усунути його від впливу графа Леннокса і графа Арран. Ця подія ввійшла в історію як «рейд Рутвен». Король був полоненим клану Рутвен протягом десяти місяців, і коли він нарешті звільнився, він пробачив графу Говрі це викрадення і полон, але пізніше граф Говрі був заарештований в 1584 році, був звинувачений у «державній зраді» і втратив голову на ешафоті.

Змова Говрі[ред. | ред. код]

У 1586 році маєтки клану Рутвен були повернені спадкоємцю - Джеймсу Рутвену - ІІ графу Говрі - сину Вільяма Рутвена. Але Джеймс Рутвен помер два роки по тому у віці 13 років і його маєтки успадковував його брат - Джон Рутвен - ІІІ граф Говрі. Джон Говрі практикував чорну магію і захоплювався містицизмом. У 1600 році він і його брат Олександр Рутвен були вбиті в своєму міському будинку в Перті. Ця подія ввійшла в історію як «Змова Говрі». Брати Рутвен були оголошені зрадниками парламентом Шотландії, хоча ніяких доказів того, що вони готували змову з метою повалення короля не було. Для клану Рутвен настали погані часи. Клан був оголошений поза законом.

XVIІ століття - громадянська війна на Британських островах[ред. | ред. код]

У 1651 році сер Томас Рутвен - нащадок ІІ лорда Рутвен частково відновив репутацію сім'ї, коли він отримав титул в пера як лорд Рутвен Фріленд.

Патрік Рутвен - І граф Брентфорд (бл. 1573 - 1651) був нащадком сера Вільяма Рутвен - І лорда Рутвена. Він служив королю. Швеції, воював у лавах його армії, вів переговори від імені короля Швеції Густава Адольфа під час Тридцятилітньої війни. У Німеччині він воював разом зі своїми племінниками - полковником Френсісом Рутвеном і генерал-майором Джоном Рутвеном.

Патрік Рутвен - І граф Брентфорд взяв участь у громадянській війні на Британських островах. Він підтримав роялістів та короля Карла I під час Війни Трьох Королівств, в результаті чого обидва полковника Рутвена та генерал-майор Джон Рутвен стали ворогами парламенту та Олівера Кромвеля. Сер Томас Рутвен - І лорд Рутвен Фліленд (пом. 1673) отримав титул лорда Рутвен Фріленд від короля Англії та Шотландії Карла II у 1651 році. Його син - Девід Рутвен успадкував титул ІІ лорда Рутвен Фріленд.

Відомі люди з клану Рутвен у XVIII - XX століттях[ред. | ред. код]

  • Девід Рутвен - ІІ лорд Рутвен Фріленд помер неодруженим в квітні 1701 році. Титул баронеси Рутвен отримала його сестра Джейн Рутвен.
  • Джейн Рутвен (пом. 1722 року) - на думку деяких дослідників вона не мала права успадкувати титул пера для своїх нащадків. Їй успадкувала Ізабель Рутвен.
  • Ізабель Рутвен (пом. 1732 року) - дружина Джеймса Джонсона, що прийняв прізвище Рутвен щоб успадкувати маєтки клану рутвен. Вони мали сина Джеймса Рутвена.
  • Джеймс Рутвен (пом. 1783 року) - успадкував титули лорда і пера. Це дозволило йому голосувати на виборах шотландських перів. У 1853 році баронство Рутвен знову успадкували люди жіночої статі.
  • Мері Елізабет Торнтон (бл. 1784 - 1864) - дружина Вальтера Гора (пом. 1878 року). Вона і її чоловік взяли прізвище Гор-Рутвен. Їхнім онуком був Волтер Джеймс Гор-Рутвен.
  • Волтер Джеймс Гор-Рутвен - став восьмим бароном Рутвен у 1864 році. Його другим сином був Олександр Гор-Рутвен.
  • Олександр Гор-Рутвен - І граф Говрі (1872 - 1955) - за численні заслуги (в тому числі на посаді генерал-губернатора Австралії) повернув собі титули вождів клану Рутвен (спочатку титул барона Говрі у 1934 році, а потім титул графа Говрі в 1944 році).

Замки клану Рутвен[ред. | ред. код]

  • Замок Гантінгтауер (шотл. - Huntingtower Castle)
  • Замок Дірлетон (шотл. - Dirleton Castle)
  • Замок абатства Сконе (шотл. - Scone Abbey)
  • Замок Сконе-палац (шотл. - Scone Palace)
  • Замок Говрі-хаус (шотл. - Gowrie House)
  • Замок Фліленд-хаус (шотл. - Freeland House) (тепер школа Страхаллан)
  • Замок Трохрі (шотл. - Trochrie Castle)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Clan Ruthven Profile scotclans.com. Retrieved 24 November 2013.
  • Way, George and Squire, Romily. (1994). Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). pp. 310 - 311.
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 100 - 101.
  • Steve Murdoch and Alexia Grosjean, Alexander Leslie and the Scottish Generals of the Thirty Years' War, 1618-1648 (London, 2014), pp.80-90
  • Murdoch & Grosjean (2014), p.97.
  • The Ruthven Correspondence, edited with introduction by William D. Macray (1868)
  • S. Cowan (ed.), The Ruthven Family Papers (London, 1912)
  • J. H. Round, "The Barony of Ruthven of Freeland", in Joseph Foster's Collectanea Genealogica (1881–85)
  • Robert Douglas of Glenbervie, The Peerage of Scotland (new edition by James Balfour Paul).