Клан Арбутнотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емблема (гребінь, хрест) клану Арбутнотт.
Герб вождя клану Арбутнотт.
Тартан клану Арбутнотт.

Клан Арбутнотт (шотл. - Clan Arbuthnott) – один з рівнинних кланів Шотландії.

Гасло клану: Laus Deo – Хвала Богу.

Землі: Абердиншир.

Історія клану Арбутнотт[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

Назва клану Арбутнотт походить від назви земель в графстві Кінкардиншир. У ранніх документах ці землі називають Аберботенот (шотл. – Aberbothenoth). Ці землі були розташовані в гирлі струмка нижче від будинку благородного сімейства. Землі були в володіннях однієї і тої ж шляхетної родини протягом 24 поколінь, включаючи віконта Арбутнотт.

Х'ю (гельск. - Hugh), що належав до клану Свінтон (Суїнтон) (гельск. - Clan Swinton) придбав землі Арбутнотт завдяки шлюбу з Маргарет Оліфант – сестрою Осберта Оліфанта, що був відомий як «Хрестоносець» і був вбитий у Першому хрестовому поході (1096 – 1099) під час правління короля Шотландії Вільгельма Лева (1043 – 1214). Ще один Х’ю – Х’ю Ле Блонд (шотл. - Hugh Le Blond), названий так за світле волосся був лайрдом Арбутнотт у 1282 році. Він подарував частину своїх земель монастирю Арброах (гельск. – Arbroath) в ім’я порятунку своєї душі. В історичних документах також згадується Філіп де Арбутнотт як Dominus ejusdem – пан з цього роду (лат.).

Вбивство Джона Мелвілла в Гленберві[ред. | ред. код]

Син Філіпа Арбутнотта – Х’ю Арбутнотт був замішаний у вбивстві Джона Мелвілла в Гленберві, що був шерифом у Мернс у 1420 році. Згідно традиційних історичних переказів (які не можуть бути історичними документами) шериф Мелвілл був дуже непопулярним серед місцевих лайрдів своєю занадто суворою прихильністю до букви закону. Герцог Олбані в той час був регентом Шотландії, а король Шотландії Джеймс І перебував в полоні в Англії. Герцог втомився від нескінченних скарг на шерифа Мелвілла і якось вигукнув: «Сумний джин цього шерифа просочився в мою вечерю в бру.» Незадоволені лайрди сприйняли ці слова як дозвіл вбити шерифа. Лайрди Арбутнотт, Матерс (гельк. – Mathers), Пітарроу (гельск. – Pitarrow), Галькертон (гельск. – Halkerton) запросили шерифа Мелвілла на полювання, заманили в умовлене наперед місце і вбили, кинувши в казан з киплячою водою, і кожен з убивць зачерпнув ложку з цієї вбивчої юшки. Лейрд Арбутнотт був помилуваний і мирно помер у 1446 році.

XVI століття[ред. | ред. код]

Джеймс Арбутнотт отримав королівську грамоту на своє баронство та вотчину 29 січня 1507 року. Він одружився 31 серпня 1507 року з Джин - дочкою сера Джона Стюарта – І графа Атолл – сина сера Джеймса Стюарта – «Чорного лицаря Лорна» та його дружини Джоан Бофорт – королеви Шотландії, вдовиці.

Олександр Арбутнотт - нащадок молодшого сина вождя клану, був видатним діячем шотландської церкви, був організатором Асамблеї церкви Шотландії в 1577 році. У 1583 році церковна асамблея поскаржилась королю Джеймсу VI на різноманітні «папські практики», які досі дозволяє король (Шотландія в той час була протестантською країною, але було багато католиків). Король був вкрай незадоволений такою скаргою, бо вбачав небезпеку релігійної війни в країні, і Олександр Арбутнотт був поміщений під домашній арешт в Сент-Ендрюс. Арешт негативно позначився на його здоров’ї і Олександр Арбутнотт помер у 1583 році у віці 44 роки.

XVIІ - XVIІІ століття[ред. | ред. код]

Сер Роберт Арбутнотт – прямий нащадок лейрда Арбутнотт, які брав участь у вбивстві шерифа Мелвілла, отримав титули пера та віконта Арбутнотт і титул барона Інверберві. Ці титули були йому подаровані королем Англії та Шотландії Чарльзом І.

Доктор Джон Арбутнотт, що теж був нащадком вождя клану Арбутнотт, був видатним лікарем, письменником, автором політичних сатир, викладав в університеті Абердина. У 1705 році він мав честь лікувати королівську родину Англії, коли принц Георгій Датський – чоловік Анни – королеви Англії захворів і доктор Арбутнотт був доставлений у королівський палац. Принц видужав і доктор Арбутнотт був призначений королівським лікарем. З часом він став довірено особою королеви і дуже впливовою особою свого часу. Доктор Семюель Джонсон якось сказав, що Джон Арбутнотт був «людиною великого розуму, розбирався у своїй професії, в різних науках, знавець давньої літератури і може оживити масу знань своєю яскравою і активною уявою». Джон Арбутнотт помер у 1779 році.

Вождь клану Арбутнотт – віконт Арбутнотт був нагороджений за видатні заслуги Хрестом та Орденом Британської імперії. У Шотландії він очолює орден Святого Іоанна.

Вождь клану Арбутнотт[ред. | ред. код]

Нинішнім вождем клану Арбутнотт є Кіт Арбутнотт – XVII віконт Арбутнотт, лорд Інверберві.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 68 - 69.
  • Weis, Frederick Lewis, et al., The Magna Charta Sureties 1215, 5th edition, Baltimore, Md., 1999, p.117-118, ISBN 0-8063-1609-8.
  • Arbuthnott Clan Tartan WR204 Retrieved on 10 September 2007
  • ARBUTHNOTT, CHIEF OF ARBUTHNOTT Retrieved on 10 September 2007
  • Way; Squire (2000), p. 42.
  • Arbuthnott Family genealogist at www.arbuthnott.com – are wives of male Arbuthnotts included husbands of female Arbuthnotts children of female Arbuthnotts those who adopted/rejected the name
  • Country Life interview, March 2007