Клан Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емблема (хрест) клану Мур.
Герб вождів клану Мур.
Замок Роваллан — резиденція вождів клану Мур. Малюнок 1876 року.
Тартан клану Мур.

Клан Мур — (шотл. — Clan Muir) — один з кланів Шотландії. Люди клану Мур жили і живуть як на рівнині, так і в горах Шотландії. Нині клан не має визнаного герольдами вождя, тому такий клан згідно з традиційними шотландськими законами вважається «кланом зброєносців». Історично прізвища та фамілії Мур (шотл. — Muir, Mure, Moore) виникли як септи кланів Кемпбелл та Гордон в горах Шотландії. Деякі варіації цих фамілій виникли як септи клану Леслі в Абердінширі. Деякі фамілії Мур ведуть своє походження з Ейрширу від септ клану Бойд. Фамілія Мур Драмкорк виникла як септа клану Грант. Крім цього в Ірландії є клан з точно такою ж назвою — згідно з історичних переказів ці клани споріднені.

Походження клану Мур[ред. | ред. код]

У Шотландії в давні часи слово «мур» означало людину, яка живе на болоті чи поруч з ним. Вважається, що предками людей з клану Мур були переселенці з Ірландії — клан має кельтське походження. Є версії, що назва клану походить від ірландського mòr — великий. Є версії, що назва походить від давнього кельтського слова muir, що означало — море.

Клан Мур з Роваллана[ред. | ред. код]

Згідно з історичними переказами клан мур прийшов в Шотландію з Ірландії (як і більшість давніх шотландських кланів). Найдавніше з відомих володінь і земель клану — Полкеллі (шотл. — Polkelly). Арчібальд Мур був вбитий у битві під Бервіком у 1298 році, коли була розбита армія Баліола. Клан Мурів був здавна відомий в Шотландії. Відомо про сера Гілхріста Мура, що одружився з дочкою сера Вальтера Коміна — єдиним спадкоємцем майна клану Комін з благословення короля Шотландії Олександра ІІІ після битви під Ларгс. Ця подія надала клану у володіння замок Роваллан. Є інша версія тих подій, яка говорить про те, що сер Гілхріст Мур був позбавлений своїх володінь і жив у замку Роваллан та в замку Полкеллі під сильною рукою вождів клану Комін, доки король Олександр ІІІ не зміцнив свою владу і не взяв під контроль клан Комін. Згідно з цією версією клан Мур жив у замку Роваллан з дуже давніх часів.

Мури володіли замком Роваллан аж до XVIII століття. Елізабет Мур — дочка сера Адама Мура Ровалланського та Джаннет Мур, була коханкою Роберта Стюарта, що у 1371 році став королем Шотландії Робертом ІІ. 22 листопада 1347 року вона офіційно одружилася з ним за санкцією Папи і узаконила дітей, що вже були в них. Після законного шлюбу вона отримала титул графині Атолл і прізвище Стюарт. Елізабет Мур померла близько 1355 року. Сер Гілхріст Мур збудував дві каплиці — одна була названа на честь святого Лаврентія, інша — на честь святого Михайла. Руїни цих каплиць існували до 1876 року. Крім того він збудував каплиці в Кілмарнок на честь Мура Островитянина (так він її назвав).

Сер Роберт Мур був вбитий у битві під Сарк. Його тезку назвали Руд Ровалланський. Він був дуже високого росту і сильної статури, був майстром кулачного бою. Він все життя ворогував і воював з кланом Ардох (із земель Крауфурланд) — ця ворожнеча супроводжувалась великими кровопролиттями. Руд віддав свої землі у володіння сину Джону, що одружився з коханкою короля Джеймса IV.

Кемпбелли та лайрди Роваллана[ред. | ред. код]

Сер Вільям Мур був XVI і останнім володарем Роваллану. Він служив у війську Густава Адольфа. Одна з його дочок вийшла заміж за сера Кемпбелла Лаверського — ІІІ графа Лоудоуна, який таким чином став лайрдом Раваллану. Його син — генерал-майор сер Джеймс Мур Кемпбелл Роваллан (1726–1786) став V графом Лоудоуна у 1782 році. Він мав тільки дочку і його правнук — Чарльз Равдон-Гастінгс був ХІ графом Лоудоуна і лейрдом земель Роваллан.

Гілки клану Мур[ред. | ред. код]

Три молодших брати сера Адама Мура утворили численні септи і гілки клану Мур. Вони оселилися в землях Колдуелл, Авхенейл, Торнтон, Гландерстоун, Тріскрайг, Авхендрейн, Клонкайрд, Крейхед, Міддлестон, Спіттлесайд, Броунхіл.

Гасло клану[ред. | ред. код]

«Durum Patientia Frango» — «За допомогою терпіння я здолаю те, що важко здолати».

Фамілії пов'язані з кланом Мур[ред. | ред. код]

  • Muir, More, Moore, Mure — з Айрширу та Південно-Західної рівнини.
  • Moar, Moare, Moer — з Оркнейських та Шетландських островів.
  • Moir, Moire — з Абердінширу та Південно-Західної рівнини.
  • Mohr, Mor — з центральної рівнини.
  • Moor, Mur
  • Mour, Moure
  • Myre, Myres
  • Langmoore, Longmuir
  • O'More, O'Morhda, O'Moore — з Ірландії.
  • Moore, Morey — з Ірландії.
  • de Mora — з Ірландії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Official Scottish Clans and Families. Electricscotland.com. 2002-08-28. Retrieved 2011-10-28.
  • Septs of Clan Campbell. Ccsna.org. Retrieved 2011-10-28.
  • Lois M Todd/House of Gordon USA. «House Of Gordon USA About Us». Houseofgordonusa.org. Retrieved 2011-10-28.
  • Clanlesliesociety.org. Retrieved 2011-10-28.
  • Septs of Boyd Clan. Clanboyd.org. Retrieved 2011-10-28.
  • Septs. Clangrant.org. Retrieved 2011-10-28.
  • Learn about the family history of your surname. Ancestry.com. Retrieved 24 October 2011.
  • This website cited: Dictionary of American Family Names, Oxford University Press, ISBN 0-19-508137-4
  • Black, George Fraser (1946), The Surnames of Scotland: Their Origin, Meaning, and History, New York: New York Public Library, p. 617
  • Clan Muir. Clan Muir. Retrieved 2011-10-28.
  • MacLennan, Malcolm (1991), A Pronouncing and Etymological Dictionary of the Gaelic Language, Stornoway: Acair and Aberdeen University Press, ISBN 0-08-025713-5
  • Paterson, James (1866), History of the Counties of Ayr and Wigton. Pub. James Stillie, Edinburgh. Vol.III. P. 437–447.
  • Miller, A. H. (1885). The Castles and Mansions of Ayrshire. Reprinted by The Grimsay Press, 2004. ISBN 1-84530-019-X P. 128.
  • Adamson, Archibald R. (1875), Rambles Round Kilmarnock. Pub. T. Stevenson, Kilmarnock. P. 144 −145.
  • Dobie, James. (1876) Cuninghame Topographized by Timothy Pont. Pub. John Tweed, Glasgow. Facing P. 364.
  • A painting of Elizabeth Mure
  • «Person Page 10210». thePeerage.com. Retrieved 2011-10-28.
  • Adamson, Archibald R. (1875), Rambles Round Kilmarnock. Pub. T. Stevenson, Kilmarnock. P. 146.
  • Dobie, James. (1876) Cuninghame Topographized by Timothy Pont. Pub. John Tweed, Glasgow. Facing P. 402.
  • Jann Muir (2008-02-28). «Clann Muir WorldWide ~ Durum Patientia Franco». Clannmuir.com. Retrieved 2011-10-28.
  • «Clans, Families and Septs». Electricscotland.com. 2001-08-13. Retrieved 2011-10-28.