Клан Фергюсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нашоломник клану Фергюссон.
Герб вождів клану Фергюссон.
Воїн з клану Фергюссон у традиційному одязі. Малюнок художника Р. МакЯна. 1845 рік.

Клан Фергюссон (шотл. - Clan Fergusson, гельск. - Clan MacFhearghuis) - клан МакФергюс - один з кланів рівнинної частини Шотландії - Лоулендсу. Клан відомий як «Сини Фергюсса». Люди цього клану розселились майже по всій Шотландії - від Россширу на півночі до Дамфрісширі на півдні.

Гасло клану: Dulcius ex asperis - Солодше після труднощів (лат.)

Військовий клич клану: Clann Fhearghuis gu brath! - Клан Фергюс гу брах! - Клан Фергюс назавжди! (гельск.)

Землі клану: Аргайлл, Пертшир, Дамфрісшир, Галловей

Символ клану: квітка малого соняшника

Вождь клану: сер Чарльз Фергюссон Кілкерран - ІХ баронет Кілкерран

Резиденція вождя клану: Замок Кілкерран (Айршир)

Історія клану Фергюссон[ред. | ред. код]

Походження клану Фергюссон[ред. | ред. код]

Гельська назва клану Фергюссон - МакФергюс - Сини Фергюса. Кельтське ім’я Фергюс можна перекласти як «Сердитий», «Суворий». Є багато різних гілок, що називають себе клан Фергюссон, але немає ніяких доказів того, що вони мають спільне походження. Крім того різні гілки клану Фергюссон мають різну символіку і геральдику.

Гілка Фергюссон з Аргайлу стверджють, що вони походять від Фергюса Мора - короля Дал Ріади, що переселився з Ірландії в землі Аргайл. Більшість гербів з цієї гілки клану містять голову вепра, що вказує на зв'язок давніх шотландців (скоттів) з ірландським королівством Дал Ріада, що потім завоювало королівство Піктів - нинішню Шотландію.

Є повідомлення про те, що гілка Фергюссон з Ейрширу та Дамфрісширу, гілка Фергюссон з Галловей відігравали важливу роль в історії Шотландії в часи правління королів Шотландії Девіда І та Малкольма IV. Фергюс з Галловей відновив церкву Віторн, заснував абатство Дундреннан. Він помер в 1161 році в абатстві Холіруд. Графи Каррік походять від Фергюса з Галловея.

Клан Фергюссон володів землями Кілкерран з ХІІ століття, хоча перший історичний документ, що стосується цього клану стосується Джона Фергюссона з Кілкеррану і датується 1464 роком. Джон Фергюссон був нащадком Джона МакФерюса, що згадується в грамоті Едварда Брюса 1314 року, що біла підписана після битви під Баннокберн.

Був ще клан Фергюссон в південному Карріку - цей клан ще до 1600 року визнав вождів клану Фергюссон з Кілкеррану як вождів всього клану Фергюссон.

XVII століття[ред. | ред. код]

У XVII столітті клан Фергюссон вступив в союз з кланом Кеннеді, з графами Кассіліс проти лайрдів Кеннеді з Баргані. Клан Фергюссон став васалом Джона Кеннеді - V графа Кассіліс у 1601 році, коли в результаті сутички в Майбоул лерд Кеннеді Баргані був убитий.

Клан Фергюссон з Ейрширу прийняв протестантську віру під час Реформації, в той час як сер Джон Фергюссон Кілкерран підтримав короля і воював в лавах роялістів під час громадянської війни в Шотландії.

XVIII століття[ред. | ред. код]

Сер Джон Фергюссон народився близько 1653 року. Він став видатним юристом і членом колегії адвокатів Шотландії. У 1703 році він отримав титул баронета Нової Шотландії. У 1735 році його син - Джеймс Фергюссон став суддею Верховного суду і отримав титул лорд Кілкерран. Генерал сер Чарльз Фергюссон - VII баронет Фергюссон служив в Британській армії протягом майже сорока років.

Септи клану Фергюссон[ред. | ред. код]

  • Форган
  • Ферджі
  • Фергус
  • Фергушілл
  • Фергуссілл
  • Фарріс
  • Феррі
  • Ферріс
  • Форгі
  • Фургерсон
  • Ґревсак
  • Ґарді
  • Харді
  • Егзаніан
  • Хемматі
  • Кідді
  • Кідд
  • Кедді
  • Кеддл
  • Кетчен
  • Мадані
  • МакТаверт
  • МакГерріс
  • МакФергус
  • МакФерріс
  • МакАді
  • МакКейд
  • МакЕрріс
  • МакГерріс
  • МакКеррас
  • МакКерсі
  • МакКестан
  • МакФергуйс
  • МакМагнус
  • МакІріш
  • МакІнлей

Джерела[ред. | ред. код]

  • Clan Fergusson Profile scotclans.com. Retrieved 25 December 2013.
  • Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 136 - 137.
  • FERGUSSON OF KILKERRAN, CHIEF OF FERGUSSON Retrieved on 23 September 2007