Комп'ютерний сленг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Комп'ю́терний сленг (або сленґ) — діалект, жаргон, набір фраз та висловів, що мають вузьке (комп'ютерне) застосування та не є граматично правильними словами в мові. Більшість є словами та похідними від слів англійської мови.

Молодіжний сленг як мовне явище[ред. | ред. код]

Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

Визначення та історія сленгу[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Сленг.

На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув (увінчавшись зокрема «Механічним апельсином» Берджеса), тоді як до України хвиля інтересу до мов різноманітних субкультур докотилась лише порівняно недавно. Досі в наукових колах почасті домінує розуміння молодіжного соціолекту як «мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна.

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У XVIII-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг.

Поширене у молодіжному мовленні слово «лахати» (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово «кльово» має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клєво» («клево»). Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до даної соціальної групи й ось цитата:

«Оце, – думаю, – кльово» (у значенні «добре»).

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках XX століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.

Сленг кожної історичної епохи відбивав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної ейфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: «wally», «nurd» (укр. «тюхтій», «зубрило») тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».

З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.

Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов’язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивида.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв’язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної умови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

Класифікація сленгу[ред. | ред. код]

Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено вище, можна поділити на звичайні, тобто нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:

– у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами.

У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: áпгрéйд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батóни (клавіші), мáсдай (крайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач).

– Свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями.

Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо;

– у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), саундтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), сингл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).

Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін.

Отож можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і містить загально молодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності й сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо.

У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що показує шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити, тести, екзамен).

Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: бивень (розумово відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (тямуча людина), квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ин.

Проте, якщо вищеназвані сленги вживаються лише у конкретному середовищі, то слова, що належать до інтержаргонну, є загальновживаними. До таких лексем можна зачислити: бомж (російська абревіатура «без определенного места жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць), поїхати (збожеволіти), стріляти (просити).

Отже, як бачимо, сленг – явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати.

Сленгові номінації у контексті сучасної літератури[ред. | ред. код]

Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутості. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку.

Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці – найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов’язані з цим явищем. Петро Білоус, доктор філологічних наук, говорячи про творчу індивідуальність письменника, зазначає: «Часом автори, зокрема, з нинішнього молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну «незакомплексованість» і продемонструвати особисту творчу розкутість». Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зачислити до наслідків так званого «жаргонного вибуху», про який говорив В. Єлістратов. До прикладів сленгу у літературі можна зарахувати твори Юрія Андруховича, Світлани Пиркало, Оксани Забужко, Олександра Ірванця, Наталки Сняданко, Сергія Жадана, Любка Дереша та інших.

У поезії спостерігаються дві основні течії розвитку сленгової поетики: львівська («бубабістів») та київська («пропалограмотисти»), перша назва з тих, що подані у дужках, пішла від найменування літ-угруповання «Бу-ба-бу» (засноване 17 квітня 1985 р. у Львові), до якого входили Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій), а друга від назви збірки поезій «Пропала грамота» Юрка Позаяка (справжнє ім’я – Юрій Лисенко), до якої увійшли також і твори Віктора Недоступа, Назара Гончара, Сергія Жадана та ін.

Молодіжний комп’ютерний сленг[ред. | ред. код]

Сленг найчастіше залежить від соціального статусу людей, що його вживають, їхньої національності, професії й хобі. Однак він завжди відрізняється більшою експресивністю і точністю, ніж загальновживана мова. Особливе місце тут посідає комп’ютерний сленг. Він лаконічний, буяє скороченнями та своєрідною символікою. Спостереження за середовищем людей, чия професія пов’язана із використанням комп’ютерів і особливо – мережі Інтернет, показують, що саме в цій сфері відбувається найбільш активне створення неологізмів, до того ж існують всілякі граматичні, фонетичні та графічні інновації.

За свідченням Ірини Щур:

«Однією із причин виникнення такої «мови» вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Врешті-решт комп’ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо. Комп’ютерний жаргон – це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, хай як би прагнули носії жаргону до самобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, все ж нововведення відбуваються всередині системи мови й будуються за законами української мови».

З приводу виникнення комп’ютерного сленгу існують різні думки. Одні мовознавці, зокрема Ірина Щур, вважають, що комп’ютерний жаргон виник одночасно з поширенням електронно-обчислювальних машин у США в середині XX століття. Інші вважають, що комп’ютерний сленг як окремий вид сленгу з’явився лише в 60-х роках ХХ ст. і пов’язують цей процес з так званою «мінікомп’ютерною ерою» (minicomputer era). Інший «бум» нових слів і виразів приходить після 1995, коли у продаж надійшла операційна система Windows. Завдяки винятковій простоті вона привела до «припливу» користувачів, що виконували подвійну функцію: по-перше, приносили нові поняття в комп’ютерний сленг, по-друге, сприяли проникненню останнього в загальновживану мову.

Як вже зазначалося вище, молодіжна комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених. Отож слово шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot – стріляти; лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути, а hack (розбивати) – хакнути та іменника хакер.

Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад, зависнути (припинити відповідати на команди);перекачати, злити (переписати інформацію).

Велику популярність у комп’ютерному жаргоні мають усічені слова. Це частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з повідомленням у можливо менший відрізок часу, певною мірою це викликано прагненням залишитися незрозумілим для непосвячених тощо. З цією метою утворилися слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди(програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, що показують ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілості, зневаги або іронії).

Український комп’ютерний сленг через свою молодість ще не сформувався, тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови та написання: дурдос, дирдос – операційна система DR-DOS; вегеа, вежеа, вагон – відеоадаптер VGA; глючити, глюкати – працювати з помилками. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню, або його українській транслітерації.

Отже, розглянувши деякі особливості комп’ютерного сленгу, можна прийти до висновку, що на даний момент йде активне створення і використання комп’ютерної сленгової лексики. Має також місце проникнення комп’ютерних термінів у загальновживану лексику, причому останнім часом спостерігається посилення цього процесу.

Зміст: догори — А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

А[ред. | ред. код]

Б[ред. | ред. код]

  • баг (рідше — баґ) — помилка у коді програми (не синтаксична), яка призводить до її небажаної роботи. Добре вивчений баг називають фічею (англ. feature), тобто особливістю ПЗ.
  • бан, забанити — вигнати з сервера і заборонити вхід на деякий час або назавжди
  • бздун (зневажливе) — користувач BSD
  • брутфорс — (від англ. brute force) повний перебір (використовується для розгадування паролів)
  • бутербродна війна — див. холівар

В[ред. | ред. код]

Г[ред. | ред. код]

Ґ[ред. | ред. код]

  • ґеймер — гравець, знавець віртуальних ігор
  • ґуґлити — див. гуглити

Д[ред. | ред. код]

Е[ред. | ред. код]

Є[ред. | ред. код]

Ж[ред. | ред. код]

  • ЖЖ, Живий Журнал — блоґ-сервіс Live Journal
  • жид, хард, вінчестер — твердий диск
  • жопера (зневажливе) — Opera
  • жук — людина, яка щось приховує, або чогось не дає
  • жаба — Java

З[ред. | ред. код]

  • зависати — дія програмного чи апартного забезпечення, що призводить до бездіяльності користувачів, часто викликає паніку (див. зависання), або довге перебування користувача на сайті, чи іншому інтернет сервісі.
  • залізо — апаратне забезпечення ПК (його конфігурація)
  • знести — видалити ПЗ
  • ЗІ (від PS в українській розкладці) — після написання, додаток в листі чи повідомленні, англ. P.S. (post scriptum)

И[ред. | ред. код]

І[ред. | ред. код]

Ї[ред. | ред. код]

Й[ред. | ред. код]

К[ред. | ред. код]

  • к — кіло, префікс одиниць вимірювання у системі СІ, зараз часто використовується в іграх і означає тисяча, відповідно кк — мільйон
  • кавалок — файл
  • камінь — процесор
  • карлсон — охолоджуючий вентилятор, кулер
  • квака — гра Quake
  • квакер — шанувальник гри Quake
  • кватирки — Windows
  • кік — див. кікнути
  • кікнути — вигнати з сервера
  • кіло — кілобайти
  • кілляти — вбивати, знищувати
  • кільнути — вбити, знищити
  • клава — клавіатура
  • кк — мільйон
  • клікнути, клацнути — натиснути на клавішу миші
  • клявішарня — клавіатура
  • кодер — див. програмер
  • комп — комп'ютер, ПК
  • компостер — комп'ютер
  • коннект — зв'язок
  • коннектитися — з'єднуватися
  • контра — Counter-Strike
  • коцаний — побитий, потолочений
  • кракозябла — незрозумілий символ, літера

Л[ред. | ред. код]

  • лаг, лаґ — затримка в роботі комп'ютерного застосунку або відеогри
  • ламер, ламо — недосвідчений користувач
  • лічка — особисте звернення
  • логінитися — входити в систему, повідомляючи гасло та прізвиско користувача (login)
  • лол — предмет сміху, жарт
  • ліноліум — операційна система Windows ME (Millennium)
  • лінух — операційна система Linux або-ж як ядро ОС GNU/Linux
  • лінуксоїди (як правило зневажливе) — прихильники ОС GNU/Linux
  • лям — мільйон

М[ред. | ред. код]

  • мавпа (з польської) — символ @ (ще: равлик, собака, завиванець, вушко)
  • маздай — див. мастдай
  • мама, мамка, материнка — материнська плата
  • масдай — див. мастдай
  • мастдай — 1) хай помре! (від англ. must die!), надзвичайно високий ступінь несхвалення; 2) операційна система сімейства Windows
  • мессага — повідомлення (англ. message)
  • металобрухт — апаратна частина ПК
  • металолом — див. металобрухт
  • метик, мізківник — комп'ютер
  • метр — мегабайт
  • мізки — оперативна пам'ять
  • мило — 1) електронна пошта (англ. e-mail); 2) електронний лист
  • мишá — маніпулятор «миша»
  • монстр — висококваліфікований фахівець
  • монік — монітор
  • мак-ось — сімейство операційних систем macOS (OS X, Mac OS X)

Н[ред. | ред. код]

  • насильник («насільнік») — програміст, який пише тільки мовою «Сі»
  • нафарширований — комп'ютер з найсучаснішою апаратною системою та програмним забезпеченням
  • нет — див. інет
  • нік — псевдонім, прізвисько у конференціях або чаті (англ. nickname)
  • НМСД — див. ІМХО
  • нуб — юзер, який не розбирається у чомусь і не може цього навчитися (див. також ламер)

О[ред. | ред. код]

  • око — монітор
  • OMG, ОМГ (чи ОМҐ) (від Oh My God) — «О, Господи!», вираз крайнього здивування
  • оперативка — оперативна пам'ять комп'ютера
  • ось — операційна система
  • особистка (рос. личка) — особисте повідомлення, котре адресується тільки одному учаснику чату чи форуму та може бути прочитаним особисто, на відміну від повідомленнь відправлених в спільний (груповий) чат чи форум.

П[ред. | ред. код]

  • павутина — мережа Internet
  • пальник, палилка — дискозаписуючий пристрій, рекордер
  • пентюх, пень, пеньок — процесор Pentium фірми Intel
  • ПЗ — програмне забезпечення
  • пінгвін — Linux
  • піпка, пипка — клавіша
  • позиралка, позирало — монітор, екран
  • пост — повідомлення на форумі або блозі
  • похерити — 1) зробити копію на ксероксі (англ. Xerox); 2) понищити, зіпсувати
  • поюзаний — той, що був у використанні
  • плінтус — (зневажливе) технологія Bluetooth
  • плюси — C++
  • прога — програма
  • програзм — стан найвищого задоволення програміста, який займається програмізмом
  • програмер — програміст
  • пропертя — опція
  • проц — процесор
  • пруфлінк — інтернет-посилання на сторінку з підтвердженням сказаного
  • пуп (RYTP, YTP) — відеоколажі, головна мета яких зробити з оригінальних відео щось зовсім інше, найкумеднішим і найбезглуздішим чином. Часто вони мають психоделічний або абсурдницький ефект.

Р[ред. | ред. код]

  • равлик — символ @
  • RTFM (ер-те-еф-ем) — частенька відповідь небажаючому шукати, Read The Following Manual більш грубо, Read The F*cking Manual (прочитай «довбану» інструкцію)
  • ребутнути, ребут — перезавантажити, перезапустити систему

С[ред. | ред. код]

Т[ред. | ред. код]

У[ред. | ред. код]

Ф[ред. | ред. код]

  • файло́ — файл
  • фікс — виправлення
  • фіксити — виправляти
  • флешка, флєшка — флеш пам'ять
  • флуд — багаторазове повторення однакових або практично однакових повідомлень
  • фря, фряха — операційна система FreeBSD сімейства unix
  • флейм — обмін повідомленнями в інтернет-форумах і чатах, являє собою словесну війну, яка не має ні якого відношення до початкової теми.
  • флоп, флопік — привід для читання дискет, англ. Floppy Disc Drive
  • фотожаба — графічна карикатура, шарж

Х[ред. | ред. код]

Ц[ред. | ред. код]

  • цяцька — віртуальна гра

Ч[ред. | ред. код]

  • чайник — початковий користувач (тої чи іншої проги)
  • чіт — програмне забезпечення яке надає переваги в комп'ютерній грі. Їх використання в одиночних іграх - безневинне, але в багатокористувацьких карається баном (див. бан)
  • чітер, чітак (часто зневажливе) — гравець який використовує чіти (див. чіт)

Ш[ред. | ред. код]

  • шарпи — C#
  • шпіляти — (від нім. «spielen» — грати) — грати в комп'ютерну гру
  • шпілєн ді контр — грати в гру Counter-Strike
  • шпіль — (зневажливе) гравець в комп'ютерні ігри
  • шаровари — (англ. shareware) безкоштовний дистрибутив програми, який використовується з певними обмеженнями, наприклад з обмеженою функціональністтю
  • шнурок — провід для поєднання різних устаткувань з комп'ютером та одне з однимши
  • шиндовс — сімейство операційних систем Windows

Щ[ред. | ред. код]

  • щур — маніпулятор «миша»

Ю[ред. | ред. код]

Я[ред. | ред. код]

Комп'ютерний сленг ..[ред. | ред. код]

Комп'ютерний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення фонетичної асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії комп'ютерщиків. До залучення іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, якщо цей процес має таку швидкість.

Невербальний комп'ютерний сленг[ред. | ред. код]

Крім вербального способу вираження думок та позначення певних явищ в комп'ютерному світі існує система невербальної комп'ютерної лексики, що використовується як у чатах Інтернету, так і в текстових повідомленнях SMS мобільних телефонів . Через те, що повідомлення потрібно набирати на клавіатурі, це займає якийсь час. Тому була вигадана особлива знакова система, яка використовується в текстових повідомленнях, тобто звичайною мовою. За допомогою цих знаків можна зобразити вираження своєї особи або свій настрій. Ці знаки утворюють обличчя, якщо його подумки перевернути на 90 градусів. Такі “личка” називають “смайликами” — від англ. smile — сміятися, посміхатися. Такі «терміни» не вимагають перекладу й універсальні в будь-якій мові:

: ) — я радий;

: ( — я невдоволений;

:-( — сумно;

:-| — мені байдуже;

=)(= — цілую;

9_9 — я здивований;

:-< — дуже сумно;

:-> — сарказм, глузування.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Щур Ірина Ігорівна. Українськомовний комп'ютерний сленг: формування і функціонування: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Інститут філології. — К., 2006. — 20 с.

Додаткова література (укр., рос., анг.)[ред. | ред. код]

1. Словник сучасного українського сленгу / упор. Т.М. Кондратюк. – Х. : Фоліо, 2006. – 350 с.

2. Левикова С. И. Молодежный сленг как своеобразный способ вербализации бытия / С. И. Левикова // Бытие и язык. – Новосибирск, 2004. – С. 167–173.

3. Левинтов А. Паханы и пацаны [Электронный ресурс] .

4. Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп’ютерних мереж та захисту інформації : автореф. дис... на здобуття наук ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». – Х., 2002. – 16 с.

5. Ставицька Л. O. Арго, жаргон, сленг / Л. Ставицька. – К. : Часопис «Критика», 2005. – 462 с.

6. Шинкаренко О. В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: автореф. дис... на здобуття наук ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». – К., 1995. – 18 с.

7. Шовгун Н. О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп: автореф. дис... на здобуття наук ступеня канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова». – К., 2000. – 17 с.

8. Щур І. І. Особливості комп’ютерного жаргону // Рідна шк. – 2001. – № 3. – С. 10.

9. Щур І. І. Український комп’ютерний сленг: формування і функціонування: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 «Українська мова». – К., 2006. – 20 с.

10. Ясінська О. В. Комп’ютерний елемент в аспекті лінгвістичних досліджень / О. В. Ясінська // Науковий вісник Волинського 164 національного університету імені Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – № 5. – С. 233-238.

11. Encyclopedia – Britannica Online Encyclopedia [Electronic resourse]. – Access mode: http:// www.britannica.com/.

12. The Online Slang Dictionary (American and English slang) [Electronic resourse]. – Access mode: http://onli eslangdictionary. com/.

Посилання[ред. | ред. код]