Маргіт Каффка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Маргіт Кафка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргіт Каффка
Kaffka Margit
Народилася10 червня 1880(1880-06-10)[1][2]
Карей, Сату-Маре, Румунія
Померла1 грудня 1918(1918-12-01)[3][1][2] (38 років)
Будапешт, Угорщина
·Іспанський грип
ПохованняФаркашреті
Країна Угорщина
Національністьугорка
Діяльністьпоетеса, письменниця, активістка за права жінок, письменниця-романістка
Сфера роботипоезія
ЗакладNyugatd
Мова творівугорська
Роки активності1901—1918
БатькоGyula Kaffkad
У шлюбі зБауер Ервін Симонович і Brunó Fröhlichd[4]
CMNS: Маргіт Каффка у Вікісховищі

Маргіт Каффка[5] (також Кафка; угор. Kaffka Margit, 10 червня 1880, Надькарой — 1 грудня 1918 року, Будапешт) — угорська письменниця, поетеса і викладачка. Одна з найголовніших представниць угорської літератури та важлива членкиня генерації Nyugat. У своїх творах розглядає трагічне становище жінки, обмеженої патріархальними рамками свого часу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько був прокурором, але рано помер, тому сім'я жила в злиднях. Вона вчилася в монастирській школі в Сатмарі; після повернення рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчительки в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період написала перші твори, поеми і романи і стала постійно співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.

17 лютого 1905 року одружилася з Брюно Фреліхом, лісовим інженером. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках працювала вчителькою в Будапешті. 18 серпня 1914 взяла шлюб з молодшим братом Бели Балажа Ервіном Бауером. На початку першої світової війни залишає роботу вчителькою і повністю присвячує себе літературі.

Нею захоплювався Аді Ендре.

Пам'ятник у Будапешті

Після війни Магріт Каффка померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.

Творчість

[ред. | ред. код]

У 1912 виходить перший і найвідоміший роман Магріт Каффки «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства першого чоловіка; потім вона одружується вдруге, за розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.

«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях»[6].

В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.

Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої ​​атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть»[7].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Versek (1903)
  • Levelek a zárdából (роман у формі щоденника, 1904)
  • A gondolkodók és egyéb elbeszélések (розповіді, 1906)
  • Csendes válságok (розповіді, 1909)
  • Képzelet-királyfiak (повість, 1909)
  • Csendes válságok (нарративи, 1910)
  • Csonka regény és novellák (розповіді, 1911)
  • Tallózó évek (вірші, 1911)
  • Utolszor a lyrán (вірші, 1912)
  • Süppedő talajon (розповіді, 1912)
  • «Кольори і роки»/Színek és évek (роман, 1912)
  • «Рроки Марії»/Mária évei (роман, 1913)
  • Szent Ildefonso bálja (розповіді, 1914)
  • Két nyár (роман, 1916)
  • «Станції» /Állomások (роман, 1917)
  • «Мурашник»/Hangyaboly (роман, 1917)
  • Kis emberek barátocskáim (збори ранніх робіт, 1918)
  • Az élet útján (вірші, 1918)
  • A révnél (розповіді 1918)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шахова К. О. Каффка Маргіт // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.. — С. 71
  • Czigány, Lóránt. «Women in Revolt: Margit Kaffka.» The Oxford History of Hungarian Literature. Oxford: Clarendon, 1984. 333-36.
  • Bodnár, György. Kaffka Margit. Budapest: Balassi, 2001.
  • Borgos, Anna, ed. A te színed előtt. Kaffka Margit szerelmei. Budapest: Holnap, 2006.
  • Földes, Anna. Kaffka Margit: Pályakép. Budapest: Kossuth, 1987.
  • Fülöp, László. Kaffka Margit. Budapest: Gondolat, 1988.
  • Horváth, Györgyi. «Női irodalom a magyar századelőn. A női irodalom szerepe Kaffka Margit Színek és évek című regényének kritikai megítélésében». Sárkányfű 4 (1999): 54–66.
  • Kádár, Judit. «Feminista nézőpont az irodalomtudományban». Helikon 4 (1994): 407-16.
  • Nemeskürty, István, «Kaffka Margit.» Diák, írj magyar éneket. A magyar irodalom története 1945-ig. Budapest: Gondolat, 1985. Vol. 2, 698—701.
  • Kárpáti, Béla. Miskolci irodalom, irodalom Miskolcon. Miskolc, 1989.
  • Simon, Zsuzsanna, ed. A lélek stációi. Kaffka Margit válogatott levelezése. Budapest: Nap, 2010.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Margit Kaffka and Dorothy Richardson: A Comparison.» Hungarian Studies 11.1 (1996): 77-95.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Kaffka Margit prózája. Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarországon». Régi és új peregrináció. Magyarok külföldön, külföldiek Magyarországon. Ed. Imre Békési, József Jankovics, László Kósa, & Judit Nyerges. Budapest: International Association for Hungarian Studies, 1993. Vol. 2, 1185-94.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven (斯蒂文·托托西演). 文学研究的合法化: 一种新实用主义 ·整体化和经主 义文学与文化研究方法 (Legitimizing the Study of Literature: A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture). Trans. Ma Jui-ch'i (马瑞琪翻). Beijing: Peking University Press, 1997. 171-93.
  • Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN: Tötösy de Zepetnek, Steven. Records of the Tötösy de Zepetnek Family. CLCWeb: Comparative Literature and Culture (Library) (2010-): <http://docs.lib.purdue.edu/clcweblibrary/totosyrecords [Архівовано 29 лютого 2016 у Wayback Machine.]>.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Women's Literature and Men Writing about Women». Comparative Literature: Theory, Method, Application. By Steven Tötösy de Zepetnek. Amsterdam: Rodopi, 1998. 174—214.
  • Wittmann, Livia K. «Desire in Feminist Narration: Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson.» Canadian Review of Comparative Literature / Revue Canadienne de Littérature Comparée 21.3 (1994): 399—415.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
  2. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ https://www.nevpont.hu/palyakep/kaffka-margit-b451d
  5. ↑ Календар знаменних та пам'ятних дат 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2016.
  6. ↑ Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  7. ↑ Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.) . Архів оригіналу за 1 липня 2012. Процитовано 23 вересня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маргіт_Каффка&oldid=43537900