Мацей Стрийковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мацей Стрийковський
пол. Stryjkowski Maciej
Maciej Stryjkowski.JPG

ґравюра 1582 року — Стрийковський Мацей
Народився 21 березня 1547(1547-03-21)
Стрикув
Помер 21 жовтня 1593(1593-10-21) (46 років)
Підданство Herb Polska (Alex K).svg Королівство Польське
Діяльність історик, поет, дипломат, священик
Відомий Перший історіограф Великого князівства Литовського
Титул шляхтич
Конфесія католицтво
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Мацей (Матвій) Стрийко́вський (пол. Maciej Stryjkowski;*  20/21 березня 1547 р., Стрикув, Мазовія — †21 жовтня між 1586 р. та 1593 р.) — польський історик, поет, дипломат, католицький священик (капелан). Перший історіограф Великого князівства Литовського (Matysa Strykowskiego wywód krótki a dostateczny sławnego narodu litewskiego)[1], автор першої друкованої історії Східної Європи.

Життєпис[ред.ред. код]

Вся інформація про життя Стрийковського до 1579 р. походить з його творів, передусім долученої до Хроніки його віршованої автобіографії під назвою «Maciej Strykowski Osostevicius sam o sobie…».

Весною 1553 р. він розпочав навчання в парафіяльній школі в Бжезінах[1]. У 1561 р. він закінчив навчання і протягом короткого часу перебував, згідно з його власними словами, «серед багатьох знаних людей». Можливо що саме у цей час він готував переклад Хроніки Яна Длугоша, що було перервано вступом на військову службу.

Вірогідно весною 1563 р. він виїхав до Литви. В наступному десятилітті він брав участь у війнах з Москвією. 29-30 вересня 1568 року під командуванням Вітебського воєводи Станіслава Паца він брав участь в обороні м. Вітебська від московських військ Шереметьєва Петра Микитовича, Бутурліна Івана Андрійовича і Собора, яких підтримували Ногайські татари.

Близько 1570 р. розпочав роботу над історією Великого князівства Литовського, а від 1572 р. над своєю Хронікою.

в 1573 р. склав «солдатську баладу» O wolności ślachty polskiej jakiej nie masz pod słońcem świata. Під час свого перебування на пограниччі з Московією написав віршований твір «o zdrowej poradzie» та розвідку «o tiraństwie dzisiejszego wielkiego kniazia moskiewskiego»; ці дві праці відомі лише зі згадок самого автора.

В цьому ж періоді, ймовірно, було написано також Wiersz o porażeniu 30 000 Moskwy z kniaziem Piotrem Szojskim wojewodą połockim w polu Iwanskim nad Ullą rzeką […] roku od zbawiennego narodzenia Chrystusa lata 1564.

В період військової служби Стрийковський займався зібранням історичних відомостей та накопиченням книг і рукописів. Протягом 8 років він готував латиномовний твір «de Sarmatia Europaea», який ймовірно початково мав назву «Commentarius de rebus Litwaniensibus». Доки він зібрався опублікувати свій твір, зібрані ним матеріали використав Алессандро Гваньїні у виданій під власним прізвищем книжці «Sarmatiae Europeae descriptio» (Cracoviae-1578). Стрийковський в своїх пізніших працях скаржився на крадіжку свого твору, він навіть вистарався у короля Стефана Баторія привілею, який визнавав за ним право друку і продажу між іншим і книгу Гваньїні. Однак твір останнього важко вважати плагіатом, найімовірніше він використав зібрані Стрийковським матеріали, але упорядкував їх і збагатив інформацією з інших джерел самостійно.

В кінці 1573 р. або на початку 1574 р. Стрийковский залишає Вітебськ. Можливо тоді він перебував у Любліні, де написав віршований памфлет «przeciw nowochrzceńcom» (втрачений). Найпізніше в лютому 1574 р. прибув до Кракова. Він був свідком коронації Генріха Валуа яку зобразив у частково віршованому творі Przesławnego wjazdu do Krakowa i pamięci godnej koronacyjej Henryka Walajusa […] opisanie (Kr. 1574).

Видав також присвячений Яну Ходкевичу віршований твір на морально-історичну тематику під назвою Goniec cnoty do prawych szlachciców (Kr. 1574), до якого долучив історію Польщі (O królach polskich i wywodzie sławnego narodu Sarmackiego) та перший друкований виклад історії Литви від міфічних до сучасних часів (Matysa Strykowskiego wywód krótki a dostateczny sławnego narodu litewskiego). Здійснив подорож по Двіні: досліджував «Рогволодів камінь», церкви і монастирі Полоцька.

Планував також здійснити переклад на польську мову твору Мартіна Кромера, однак через виїзд до Туреччини відмовився від цього задуму. 29 вересня 1574 року з підчашим галицьким Анджеєм Тарановскім відбув з посольством до Стамбулу, формально як помічник, але ймовірно для здійснення розвідки (був «рискуном»). Стрийковський займався малюванням, а також міг складати мапи і плани; ці здібності він використовував в розвідувальній діяльності. Він знав латинську, німецьку, руську і литовську мови, трохи вивчав італійську мову.

У 1576—1578 роках знаходився при дворі Олельковичів в Копилі та Слуцьку. У 1579 р. став каноніком жемайтським за протекцією єпископа Мельхіора Ґедройця.

Хроніка[ред.ред. код]

Титульний лист «Хроніки…»

У 1582 р. в Королевці була надрукована Хроніка Стрийковського під заголовком Która przedtym nigdy swiatła nie widziała. Kronika polska litewska żmodzka i wszystkiej Rusi Kijowskiej, Moskiewskiej, Siewierskiej, Wolhinskiej, Podolskiej, Podgorskiej, Podlaskiej etc. i rozmaite przypadki wojenne i domowe, Pruskich, Mazowieckich, Pomorskich, i inszych krain Królestwu Polskiemu i Wielkiemu Xięstwu Litewskiemu przyległych…, яку присвятив королеві Стефану Баторію, захищене королівським привілеєм з виключним правом друку протягом 10 років, складене з 25 книг, поділене на розділи.

Повторно Хроніка була передрукована лише в 1766 р. Францишком Богомольцем, а черговий раз в 1843 р. Юзефом Крашевським.

Значно більшою популярність ніж у Польщі Хроніка користувалась на землях сучасної України та Росії. ЇЇ впливи помітні від початку XVII століття в Густинському літописі, «Хронографі» другої редакції 1617 р., Хроніці з літописців стародавніх Софоновича, «Скіфській історії» Лизлова, Літописі Грабянки, Літописці Волині і України. Серед авторів друкованих праць користувались Хронікою, зокрема, Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Сильвестр Косів, Симеон Полоцький. Перший переклад Хроніки на руську мову вірогідно був здійснений вже в кінці XVI століття. В 60-х роках XVII століття зацікавленість Хронікою появилась також в Московії. У 1668—1688 роках Хроніка чотири рази перекладалась на російську мову.

Хроніка написана переважно прозою, але також містить і великі віршовані частини. Вона була першою друкованою історією Східної Європи і охоплює історію Русі та сусідніх з нею країн «від створення світу» до 1580 р., була написана на підставі Старого заповіту, праць стародавніх авторів та істориків польських (Матвій із Міхова, Мартін Кромер, Марцін Бельський та інші), а також численних рукописних хронік як німецьких так і руських.

Праці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Семянчук А. «Беларуска-літоўскія летапісы і польскія хронікі». — г. Гродна: ГрДУ, 2000 г. — 163 с. — С. 69-70. ISBN 985-47-206-6. (біл.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Стрийковський Матвій // Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 403.
  • Стрийковський Мацей // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1984. — С. 22.
  • Стрийковський Мацей // Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 3. — 2-ге вид. — Київ, 1987. — С. 317.
  • Возняк М. С. М.Стрийковський про турецьку неволю в творі 1575 р. — ЗНТШ, 1928 р., т. 149, с. 197—210.
  • Возняк М. С. Мартин Пашковський про козацькі сутички з татарами і долю ясиру. — ЗНТШ, 1927 р., т. 147, с. 141—161.
  • Івасів Р. Г. «Хроніка польська, литовська, жемайтська і всієї Русі» Матвія Стрийковського — цінне джерело з історії України. — УАГ, 1988 р., с. 74 — 75.
  • Мицик Ю. А. Стрийковський Мацей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 868. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Толочко О. Український переклад «Хроніки…» Мацея Стрийковського з колекції О. Лазаревського та історіографічні пам'ятки XVII століття (Український хронограф і «Синопсис») / Записки Наукового товариства ім. Шевченка, Том 231 (CCXXXI), с. 158—181 pdf-версія
  • Рогов А. И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения (Стрыйковский и его Хроника). — М., 1966
  • Ульяновський В. І., Яковенко Н. М. Київський літопис першої чверті XVII ст. // УІЖ.— 1989.— № 2.— С. 107—109;
  • Ульяновський. В. І., Яковенко Н. М. Український переклад хроніки Стрийковського кінця XVI — початку XVII століття // Рукописна та книжкова спадщина України.— К, 1993— Вип. 1.— С. 5—12.
  • Шабульдо Ф. М. Мацей Стрыйковский как историк Синеводской битвы. — «Kulturu sankirtos», Vilnius, 2000, p.
  • Bardach J., Kronika Macieja Stryjkowskiego i jej rozpowszechnienie w Rosji, «Przegl. Hist.» 1967 nr 2 s. 326-35;
  • Borek P., Ruś w Kronice Macieja Stryjkowskiego, «Szlakami dawnej Ukrainy», Kr. 2002;
  • Budka W., Do życiorysu Macieja Stryjkowskiego. Sprostowania i uzupełnienia, «Ruch Liter.» T.10: 1969 s. 31-7;
  • Goleman W., Wielkie Księstwo Litewskie i jego mieszkańcy w oczach Macieja Stryjkowskiego, «Uniwersalizm i regionalizm w kronikarstwie Europy środkowo-wschodniej. Średniowiecze-początek czasów nowożytnych», Red. U. Borkowska, L. 1996 s. 71-82;
  • Gołębiowski Ł., O dziejopisach polskich i ich duchu, zaletach i wadach, «Pam. Umiejętności, Sztuk i Nauk» 1826 nr 3, s.44-8;
  • Kołodziejczyk A. Uwagi o przynależności terytorialnej Podlasia w «Opisie Polski» Marcina Kromera i «Kronice polskiej, litewskiej, żmudzkiej i wszystkiej Rusi» Macieja Stryjkowskiego. — «Mazowsze i jego sąsiedzi w 14 — 16 w.», Olsztyn, 1997, s. 67 — 73.zowsze i jego sąsiedzi w 14 — 16 w.", Olsztyn, 1997, s. 67 — 73.
  • Krawczyk A., Inwentarz bibliograficzny w Kronice Macieja Stryjkowskiego, «Wspólnota pamięci. Studia z dziejów kultury ziem wschodnich Rzeczypospolitej», Red. J. Gwioździk, J. Malicki, Kat. 2006 s. 111—126;
  • Radziszewska J., Maciej Stryjkowski historyk-poeta z epoki Odrodzenia, Kat. 1978;
  • Stryjkowski i jego kronika. — Przyjaciól ludu (Leszno), 1846, t. 13, № 2, 3, 5.

Посилання[ред.ред. код]


Миколай Коперник Це незавершена стаття про польського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.