Перейти до вмісту

Палаццо дей-Консерваторі

Координати: 41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.89299722° пн. ш. 12.48281111° сх. д. / 41.89299722; 12.48281111
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палаццо дей-Консерваторі
41°53′35″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.89299722° пн. ш. 12.48281111° сх. д. / 41.89299722; 12.48281111
Країна Італія[1]
РозташуванняMunicipio IId[1]
Типпалаццо
Поверхів2
СтильАрхітектура Відродження
АрхітекторМікеланджело Буонарроті
АдресаКапітолійська площаd

Палаццо дей-Консерваторі. Карта розташування: Італія
Палаццо дей-Консерваторі
Палаццо дей-Консерваторі
Палаццо дей-Консерваторі (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Палаццо дей-Консерваторі

Палаццо дей-Консерваторі (італ. Palazzo dei Conservatori) — ренесансна будівля на Капітолійській площі в Римі. У палаці знаходиться більша частина експонатів Капітолійських музеїв.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок музеєм поклав папа Сікст IV у 1471 році, передавши в дар «народу Рима» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.

Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у XVIII столітті картинна галерея. Відкритий для громади у 1734 році, під час понтифікату Климента XII, його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Палаццо дей-Консерваторі створений у колосальному ордері, у якому два поверхи палацу об'єднані великими коринфськими пілястрами. Портик, збільшений під час папи Олександра VII, який підносять іонічні колони. Мікеланджело планував вікна з едикулами та балконом. Середнє велике вікно додане пізніше Джакомо делла Порта, який і здійснив будівництва палацу. Мікеланджело після смерті у 1564 залишає плани для Палаццо консерваторе. Джакомо делла Порта будує між 1574 та 1599 сам палац у стилі маньєризму, та використанням колосального ордера.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Капітолійські музеї

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б archINFORM — 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]