Надрічне (Бережанська міська громада)
| село Надрічне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Бережанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040030120092071 |
| Облікова картка | Надрічне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1420 |
| Населення | ▼ 730 (2014) |
| Площа | 1,3 км² |
| Густота населення | 610 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47544 |
| Телефонний код | +380 3548 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′8″ пн. ш. 24°57′23″ сх. д. / 49.53556° пн. ш. 24.95639° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3 |
| Карта | |
  Надрічне | |
 Надрічне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Надрі́чне — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Центр сільської ради. До 6 березня 1946 називалося Дрищів. Розташоване на берегах річки Золота Липа.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.[1]
Населення — 786 осіб (2003). Дворів — 195[2].
У селі є вулиці[3]: Богдана Хмельницького, Гагаріна, Горішня, Золочівська, та Сонячна.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Надрічне розташоване у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Надрічного | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,3 | 0,0 | 4,9 | 13,0 | 19,0 | 22,2 | 23,6 | 23,0 | 18,6 | 12,7 | 5,6 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,2 | −2,9 | 1,3 | 8,2 | 13,7 | 16,9 | 18,3 | 17,6 | 13,6 | 8,2 | 2,8 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,7 | −2,2 | 3,4 | 8,4 | 11,7 | 13,0 | 12,2 | 8,6 | 3,8 | 0,0 | −4,3 | 3 |
| Норма опадів, мм | 32 | 31 | 33 | 49 | 76 | 89 | 94 | 70 | 56 | 39 | 37 | 40 | 646 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Перша писемна згадка — 8 листопада 1420 Дрищів отримав магдебурзьке право від короля Владислава ІІ Ягайла[4] року як власність Яна Лабонти[5].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної[6].
1530 село спалили татари. 1626 року внаслідок нападу татар село зазнало значних руйнувань[7].
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.
У квітні 1946 внаслідок пожежі згоріли 27 господарств на лівому березі Золотої Липи.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].
Населення села в минулому[9]:
| Рік | Число осіб | Українців греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 787 | 664 | 124 | 9 |
| 1939 | ▲ 960 | ▲ 850 | ▼ 105 | ▼ 5 |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,75 | |
| російська | 0,25 |
- Є церква святого Миколая (1777, дерев'яна, перевезена з м. Рогатин, нині Івано-Франківська область) та церква святого Священномученика Йосафата, відкрита у 2000 р.
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Дислокації гірських порід на околиці села Надрічне Бережанського району
На честь скасування панщини в 1989 року на роздоріжжі «Під Когутком» встановлено пам'ятний хрест, який відновлено 1990 року (пам'ятка історії місцевого значення). Можливо, на його місці був дерев'яний хрест. Має напис: «Пам'ятка 3 мая знесення панщини і даної Свободи Є. В. Цісарем Франц-Йосифом Р.Б. 1848».[11]
Працюють ЗОШ І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, дитячий садок «Малятко», відділення зв'язку, фельдшерський пункт.
- релігійний діяч, парох в Едмонтоні, священик-василіянин Созонт Дидик,
- лікар, громадський діяч В. Кіналь,
- громадсько-релігійний діяч Спиридон Литвинович,
- поет Василь Савчук.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 Січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Акти ґродські і земські [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 175-176, LXXXIX.
- ↑ Надрічне. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Лист Бережанської міської ради від 19 жовтня 2021 року № 165 [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.].
- Бідула М., Ковальчук С. Надрічне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 592. — ISBN 966-528-199-2.
- Савчук В. Надрічне — село над Золотою Липою. — Бережани, 1994.
- Dryszczów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 180. (пол.).— S.180. (пол.)