Повстання Федоровича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повстання Федоровича
Tryasylo monument.jpg
Пам'ятник Тарасові Федоровичу у Переяславі
Дата: березень - травень 1630 року
Місце: Україна, Річ Посполита
Результат: Підписання Переяславської угоди (1630)
Сторони
Herb Viyska Zaporozkoho.svg
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Командувачі
Тарас Федорович Станіслав Конєцпольський

Повстання Тараса Федоро́вича (Трясила) (березень — травень 1630) — козацько-селянське повстання під керівництвом гетьмана нереєстрових запорізьких козаків Тараса Федоровича проти гніту уряду Речі Посполитої.

Причини та перебіг повстання[ред. | ред. код]

У березні 1630 року близько 700 козаків, виписаних з реєстру, вирушили до Запоріжжя під керівництвом Федоровича. По прибуттю до Черкас, вони заарештували гетьмана реєстрового козацтва Григорія Чорного, який вів пропольску політику;у наслідку, його стратили. Потім козаки напали на Корсунь, нападаючи по дорозі на невеликі польські загони та спалюючи палаци. Коли дійшло до облоги Корсуня, останні загони покинули захисників міста, перейшовши на бік нападників. У скрутному становищі поляки відійшли з міста, тікаючи у бік Києва. Корсунь був здобутий 4 квітня. До повстання приєдналася велика кількість козацтва з лівого та правого берегу Дніпра, а чисельність повстанців досягла 35-40 тисяч.

Незабаром поляки, що тікали, об'єднались з військами коронного стражника Самуїла Ляща, каштеляна Станіслава Потоцького, також гетьмана Станіслава Конєцпольського. У травні 1630 року об'єднана польська армія переправилася в Києві через Дніпро і атакувала козаків. В той час головні козацькі сили на чолі з Федоровичем сконцентрувались навколо Переяслава, де було створено укріплений табір. 17 травня під Переяслав дістались війська Конєцпольського та розпочали облогу, яка тривала 3 тижні.

Під час облоги козаки досягли чималих успіхів. Уночі 1 червня відбулась «Тарасова ніч». Була то нічна вилазка Козаків до польського табору. Легенда говорить про понад 1000 убитих, де їм вдалося задати великі і болючі втрати супротивникові.

Основною причиною повстання було подальше посилення феодально-кріпосницького гніту і національно-релігійних утисків з боку можновладців Речі Посполитої. Як засвідчують джерела, Й. Борецький та інші представники духівництва звернулися з листами до запорожців, закликаючи їх виступити на захист православ'я, бо «ляхи утискають нашу віру», «забирають церкви» тощо. Керівники повстання вперше сформулювали програму, в якій поєднувалися вимоги соціально-економічного та національно-релігійного характеру (у зверненнях до населення лунали заклики, щоб і ті, «хто був козаком, і ті, хто ним хоче бути, щоб усі прибували, вольностей козацьких заживали, віру благочестиву від замислів лядських рятували»). Також вперше керівники повстання спробували організувати повстання народних мас не лише півдня Київщини, а й інших українських земель.

Тож невипадково до 10000 повсталих козаків протягом квітня-початку травня приєдналися тисячі селян і міщан (у повстанському таборі під Переяславом у другій половині травня налічувалося понад 30000 осіб). У другій декаді травня 16-20-тисячне королівське військо розпочало бої з повстанцями, що з перервами тривали три тижні. Добитися перемоги полякам не вдалося. Про жорстокий характер боротьби промовляють великі втрати жовнірів. За даними польського хроніста Павла Пясецького гербу Яніна, під Переяславом їх полягло більше, «ніж за всю останню пруську війну».

Результати повстання[ред. | ред. код]

У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили військо Речі Посполитої і в червні примусили польського гетьмана С. Конєцпольського підписати угоду в Переяславі.

Укладення нової угоди з козацькою старшиною, яка передбачала збільшення реєстру до 8 тис. осіб і повернення до підданства покозачених селян і міщан, що зрозуміло, не могло задовольнити повстанців.

У літературі[ред. | ред. код]

  • 1972: роман Василя Шевчука «Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою».

Джерела та література[ред. | ред. код]