Акції протесту біля Верховної Ради України (2017—2018)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика політична реформа
Дата: 17 жовтня 20173 березня 2018
Місце: Україна Україна
Привід: незадоволення повільним темпом проведення реформ в Україні[1]
Результат:
  • ухвалення в першому читанні законопроекту про скасування депутатської недоторканості,
  • розгін протестуючих поліцією
Сторони
партія «Рух нових сил»
партія «Об'єднання Самопоміч»
ВО «Батьківщина»
Громадянський рух "Хвиля"
Політична сила "Альтернатива"
партія «Громадянська позиція»
партія «Демократичний альянс»
Європейська партія України
ВО «Свобода»
Національний корпус
National Police of Ukraine emblem.svg Поліція
Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія
Лідери
Міхеіл Саакашвілі
Юлія Тимошенко
Андрій Садовий
Єгор Соболєв
Семен Семенченко
Петро Порошенко
Втрати
Поранено: 3[2]
Заарештовано: 3[3]
Поліція:
Поранено: 1
Національна Гвардія:
Поранено: 2[4]

Акції протесту біля Верховної Ради України — політична акція, що тривала у жовтні 2017 — березні 2018 під стінами Верховної Ради України. Акція була ініційована окремими політиками, громадськими та політичними рухами України (Автомайдан, Антикорупційний штаб, «Чесно», Ініціатива реальних дій, Центр протидії корупції та Реанімаційним пакетом реформ).

Учасники[ред. | ред. код]

Політичні сили:

Народні депутати: Юрій Дерев'янко, Світлана Заліщук, Павло Костенко, Юрій Левченко, Сергій Лещенко, Мустафа Наєм, Володимир Парасюк, Олег Петренко, Єгор Соболєв, Семен Семенченко, Віктор Чумак[5].

Вимоги учасників[ред. | ред. код]

  1. Прийняття законопроекту № 1068-2 для зміни виборчої системи.
  2. Прийняття законопроекту № 6773 для обмеження депутатської недоторканості.
  3. Створення антикорупційних судів.

Перебіг протестів[ред. | ред. код]

Жовтень[ред. | ред. код]

Акції протесту біля Верховної Ради України (2017—2018). Карта розташування: Україна
Київ
Київ
Луцьк
Луцьк
Вінниця
Вінниця
Яготин
Яготин
Міста, в яких відбувалися акції протесту

Акція протесту біля ВРУ почалася о 9:30 17 жовтня 2017 року. Організатори заявили, що мали за мету провести мітинги, щоб спонукати депутатів ухвалити ряд законопроектів і прискорити судову реформу. Під час проведення акції відбулися сутички із правоохоронцями, згодом поблизу за участі окремих опозиційних нардепів було споруджено наметове містечко. Акцію було оголошено безстроковою. В результаті сутичок постраждав один поліцейський та троє учасників акції[6][7][8].

18 жовтня на акціях протесту зібралося 700 осіб[9]. В результаті сутичок з правоохоронцями один протестувальник дістав поранення, 11 осіб було затримано, однак того ж дня їх відпустили[10][11][12]. Також на акції протесту з'явився Саакашвілі[13]. Саакашвілі заявив про намір залишитися під Радою до виконання парламентом заявлених вимог. Народний депутат Мустафа Найєм підтримав цей намір у своєму офіційному зверненні[14]. У свою чергу Порошенко пообіцяв зустрітися з представником протестувальників Мустафою Найємом[15].

19 жовтня оргкомітет акції «Велика політична реформа» у спільній заяві оголосив про припинення вуличної акції до наступної сесії Верховної ради, зазначивши, що будуть продовжувати боротися за висунуті вимоги власними методами. Рух нових сил вирішив продовжити акції протесту біля Верховної Ради[16]. Того ж дня організатори протесту передали до Адміністрації Президента законопроект про антикорупційний суд[17].

20 жовтня поліція висунула до протестувальників вимогу перенести намети до Маріїнського парку[18]. Того ж дня колишній народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник заявив, що допомагає фінансувати акції протесту[19].

21 жовтня учасники акції протесту під стінами Верховної Ради вирішили зробити два наметових табори — військовий і цивільний.[20]. Того ж дня правоохоронці затримали чоловіка зі зброєю, який прямував на акцію протесту під Верховною Радою[21].

22 жовтня сталася чергова сутичка між протестувальниками та правоохоронцями. Внаслідок сутички один поліцейський отримав поранення[22].

23 жовтня поліція заявила, що за увесь час акцій протестів у сутичках поранено 6 осіб, 3 осіб затримані, відкрито 3 кримінальні провадження[23].

24 жовтня кількість учасників акцій протестів зменшилася до 40[24]. Того ж дня Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що акції протести під Верховною Радою фінансують із-за кордону[25].

25 жовтня кількість учасників акцій протестів збільшилася до 100 людей[26].

26 жовтня суд заарештував нападника на поліцейського під час сутичок під Верховною Радою, які відбулися 18 жовтня 2017 року[27]. Того ж дня Київрада попросила учасників протесту розблокувати проїжджу частину вулиці Грушевського, на якій були встановлені намети.[28].

28 жовтня протестувальники заявили, що розширюють свою зону протестів з Києва на регіони та розпочинають блокувати підприємства компанії Roshen у Вінниці, Яготині та Луцьку. Свою акцію вони назвали «Не купуй Рошен»[29].

29 жовтня кількість протестувальників збільшилася до 400 осіб.[30].

30 жовтня у Яготині на акції протестів прийшли 10 людей[31].

31 жовтня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розпорядився припинити посилену охорону Верховної Ради, аргументуючи це нераціональним витрачання ресурсів поліції[32]. Пізніше керівник поліції Києва Андрій Крищенко надав розширене пояснення причин такого рішення, головною з яких є мала чисельність мітингувальників[33]. Зорян Шкіряк, радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова заявив, що на охорону мітингу було витрачено 43 млн грн.[34].

Листопад[ред. | ред. код]

2 листопада кількість наметів протестувальників зменшилася до 20 наметів на вулиці Грушевського (які самі учасники акції називають «військовий табір») і 40 наметів у Маріїнському парку (які самі учасники акції називають «політичний табір»).[35]

3 листопада на вході в наметове містечко зі сторони Верховної Ради учасники акції встановили металіеві огородження та дерев'яні барикади. Учасник акції Єгор Соболєв заявив, що конструкції були встановлені для захисту наметового містечка від тітушок.[36]

6 листопада в Дніпропетровській області, поблизу села Лозоватка, співробітники Національної поліції зупинили автобус, який віз активістів на акцію протесту до Києва. Автотранспортний засіб мав розбите лобове скло, тож представники правоохоронних органів заборонили подальший рух автобуса. У результаті заборони пасажири перекрили трасу «Кривий Ріг — Кропивницький» та вимагали продовжити рух автотранспортного засобу. Вони заявили, що автобус був пошкоджений в результаті нападу невідомих на автомобіль.[37]

7 листопада у Верховній Раді відбулось голосування за новий проект Виборчого кодеку, який є однією з вимог протестувальників. Юрій Дерев'янко, Семен Семенченко та Юлія Тимошенко не взяли участь у голосуванні, хоча активно просували ідею зміни виборчої системи серед учасників акції[38].

12 листопада учасники акції провели «Марш обурених» у якому взяли участь близько 500 осіб. Вони вимагали імпічменту президента та створення антикорупційного суду[39].

17 листопада біля Верховної Ради учасники акції організували прес-конференцію на тему порушення кримінальних справ, допитів та обшуків у родинах ветеранів АТО, що беруть участь у протестах. Проте, прес-конференція не відбулась, бо жоден журналіст її не відвідав.[40]

26 листопада двох активістів табору під Верховною Радою Анатолія Виногородського та Леоніда Литвиненка було затримано за розбійний напад у селі Бережинка на Кіровоградщині.[41][42]

Грудень[ред. | ред. код]

17 грудня учасники акції здійснили «Марш за імпічмент». Під час маршу Саакашвілі виказав бажання захопити Міжнародний центр культури і мистецтв з метою його подальшого використання в якості штабу опозиційного руху.[43] Під час спроби захоплення будівлі відбулися сутички активістів з військовослужбовцями, в результаті яких постраждало 60 нацгвардійців, 15 із них було госпіталізовано.[44]

Розгін наметового містечка[ред. | ред. код]

Зранку 3 березня 2018 року наметове містечко під Верховною Радою було розігнано силами поліції. Під час штурму табору у ньому перебувало від 70 до 100 осіб, усіх було затримано та доправлено до відділків поліції. Серед учасників акції було поранено щонайменше 2 осіб, один з яких отримав черепно-мозкову травму. Поранених доправлено до лікарні[45].

Реакція[ред. | ред. код]

Реакція влади[ред. | ред. код]

Президент Порошенко заявив, що протестувальники створюють дестабілізацію в Україні і що організаторам протестів потрібна лише кров. Також він зазначив, що напередодні були зірвані спроби придбати зброю, а СБУ та Нацполіцією були знайдені схованки, склади зброї та вибухівки.[46]

13 березня Національна поліція показала відеозапис, на якому народний депутат фракції «Самопоміч» Семен Семенченко виносить сумки з наметового містечка під ВР незадовго до його демонтажу 3 березня.[47][48]

Реакція ЗМІ[ред. | ред. код]

Реакція українських ЗМІ різнилася залежно від того, які саме політичні сили за ними стоять. 1+1, який належить олігарху Коломойському, та 24 канал, що належить Садовому, підтримали протести[джерело?].

Реакція суспільства[ред. | ред. код]

Реакція суспільства виявилася пасивною, на акцію протесту прийшло набагато менше людей, ніж очікували її організатори. Опитані українською службою BBC політологи вважають, що основними причинами пасивності суспільства були відсутність емоційного поштовху, притаманного масовим акціям протесту у 2004 і 2013 роках та низький рівень довіри населення до лідерів протестів[49].

Протягом акції протесту зростало незадоволення мешканців столиці діями протестувальників. Головною причиною незадоволення було розміщення наметів на проїжджій частині, що значно утруднювало рух центральною частиною міста.[50]

Реакція закордоном[ред. | ред. код]

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що ситуація «далека від стабільності» та зауважив, що в Кремлі слідкують за ходом протестів[51].

Результати[ред. | ред. код]

17 жовтня спікер Парламенту Андрій Парубій повідомив, що Венеціанська комісія рекомендувала відкликати з розгляду наявні законопроекти щодо створення Антикорупційного суду, а також подати на розгляд законопроект Президента.[52]

7 жовтня в першому читанні був прийнятий проект Виборчого кодексу, який передбачає перехід від змішаної виборчої системи до пропорційної за відкритими списками.[53]

Оцінки[ред. | ред. код]

Журналіст та політичний оглядач Віталій Портников вважає акцію проявом звичного опозиційного популізму, та не вважає можливим реальне втілення лозунгу «Поліпшення життя вже сьогодні» за рахунок виконання вимог учасників.[54]

Політолог Володимир Фесенко вважає факт, що лідери опозиції Юлія Тимошенко, Міхеіл Саакашвілі та Андрій Садовий продемонстрували єдність, поганим сигналом для Петра Порошенка[49].

Політолог та колишній народний депутат Тарас Чорновіл зазначив, що всі три вимоги мітингарів «правильні та коректні», а парламент мав давно ухвалити відповідні закони. Також він відзначив, що протести не сколихнули українське суспільство[49].

Соціолог Ірина Бекешкіна вважає, що акції протесту можуть перерости в новий майдан у тому разі, якщо влада грубо застосує силу до мітингувальників[49].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Der Druck auf Poroschenko wächst. www.nzz.ch. 17.10.2017. Процитовано 25 жовтня 2017. 
  2. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/23/7159338/
  3. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/23/7159338/
  4. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/23/7159338/
  5. ВЕЛИКА ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА. vpr.org.ua (en). Процитовано 2017-10-19. 
  6. Мітинг за велику політичну реформу. Сутички та перші намети
  7. Поліція відкрила кримінальне провадження через пораненого поліцейського під час сутичок. Українська Правда. 
  8. Протест біля Верховної Ради може стати безстроковим. www.dw.com. 17.10.2017. Процитовано 2017-10-25. 
  9. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158859/
  10. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158841/
  11. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158850/
  12. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158868/
  13. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158871/
  14. Rbc.ua. Мітинг у Києві: подробиці. РБК-Украина (uk). Процитовано 2018-02-23. 
  15. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158844/
  16. Спільна заява оргкомітету акції “Велика політична реформа”: готуємося до наступного раунду. www.chesno.org (uk). Процитовано 2017-10-23. 
  17. http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/19/7159024/
  18. Поліція вимагає від мітингувальників перенести намети в Маріїнський парк // Українська правда. — 2017. — 20 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  19. "Намет Олійника". Чи міг регіонал фінансувати акцію під Радою / Оксана Коваленко // Українська правда. — 2017. — 23 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  20. Соболєв: Під ВР зроблять 2 наметових табори ‒ військовий та громадянський // Українська правда. — 2017. — 21 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  21. У Києві затримали чоловіка зі зброєю, який йшов на акцію під ВР // Українська правда. — 2017. — 21 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  22. Поліція: Через бійку під ВР у поліцейського - черепно-мозкова травма // Українська правда. — 2017. — 22 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  23. Мітинги під Радою: 6 постраждалих і 3 затриманих // Українська правда. — 2017. — 23 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  24. Порошенко: 30-40 людей називають всеукраїнською акцією // Українська правда. — 2017. — 24 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  25. Луценко: Мітинг під Радою фінансують з-за кордону // Українська правда. — 2017. — 24 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  26. Саакашвілі скликав віче під Радою у неділю // Українська правда. — 2017. — 25 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  27. Суд арештував нападника на поліцейського під час сутичок під ВР // Українська правда. — 2017. — 26 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  28. Влада Києва просить мітингувальників розблокувати вулицю Грушевського // Українська правда. — 2017. — 26 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  29. "Рух визволення" заявив, що почав блокувати Roshen у Вінниці та Яготині // Українська правда. — 2017. — 28 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  30. Саакашвілі на віче під ВР: "Ми не можемо тут стояти вічно" // Українська правда. — 2017. — 9 жовтня. — Дата звернення: 30.10.2017.
  31. Українська правда http://www.pravda.com.ua/articles/2017/10/30/7160140/ Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2017-10-30. 
  32. Аваков відкликає Нацгвардію з-під Ради. Українська правда. Процитовано 2017-11-01. 
  33. У поліції розповіли, як охоронятимуть Раду надалі. МІА Вектор Ньюз. Процитовано 2017-11-01. 
  34. На охорону мітингу під Радою було витрачено 43 млн грн, – Шкіряк. 112.ua (uk-UA). Процитовано 2017-11-02. 
  35. (uk-UA) http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/2/7160497/. Процитовано 2017-11-02.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  36. Протестующие под Радой установили металлический забор и организовали баррикаду (фото) (ru-RU). Процитовано 2017-11-03. 
  37. В Днепропетровской обл. активисты перекрыли трассу Кривой Рог - Кропивницкий. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-11-07. 
  38. Сором на увесь Міхомайдан. політика (uk). Процитовано 2017-11-09. 
  39. В Марше возмущенных в центре Киева приняли участие около 500 человек. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-11-12. 
  40. Журналисты проигнорировали пресс-конференцию организаторов протестов под Радой. 112.ua (ru-RU). Процитовано 2017-11-20. 
  41. Соболєв розповів про подальшу долю затриманих екс-комбата "Донбасу" та члена ОУН - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2017-11-27. 
  42. Затримання людей Семенченка: Коли Саакашвілі заявить про "ескадрони смерті". www.depo.ua. Процитовано 2017-11-27. 
  43. У центрі Києва штурмували Жовтневий палац прихильники Саакашвілі (фото). Club-tourist (en-US). Процитовано 2017-12-19. 
  44. Штурм Жовтневого палацу: у МВС прокоментували акцію Саакашвілі. 5 канал (uk-UA). Процитовано 2017-12-19. 
  45. Усіх мітингарів з-під ВР затримала поліція, у таборі шукають "зброю" - Соболєв. 
  46. Gazeta.ua (2017-10-20). Організатори акції під ВР розізлили президента. Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 2017-10-23. 
  47. Поліція показала Семенченка з сумками під ВР. Той пояснив, що в них. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-03-13. Процитовано 13 березня 2018. 
  48. Перед обшуками у наметовому містечку Семенченко виносив сумки ймовірно із зброєю, - Аваков. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2018-03-13. Процитовано 13 березня 2018. 
  49. а б в г Намети під Радою: чи почався Майдан-3?. www.bbc.com. 18 жовтня 2017. Процитовано 2017-10-25. 
  50. Кияни вимагають знесення наметів під Радою через кримінал і затори, - ЗМІ. Інформатор (uk-UA). 2017-11-07. Процитовано 2017-11-10. 
  51. Песков о протестах под Верховной Радой: Ситуация далека от стабильной. gordonua.com. 18 октября, 2017. Процитовано 25 жовтня 2017. 
  52. Парубій: Венеційська комісія відхилила законопроект по антикорупційному суду. Українська Правда. 
  53. Rbc.ua. Прийняти не можна провалити: як Рада почала змінювати виборчі правила. РБК-Украина (uk). Процитовано 2017-11-08. 
  54. Витвір недобросовісних популістів. Чому мітинг під Радою - це не "велика політична реформа". espreso.tv. Процитовано 2017-10-19. 

Джерела[ред. | ред. код]