Реджо-нель-Емілія
| Реджо-нель-Емілія Reggio nell'Emilia | |||
|---|---|---|---|
| Комуна | |||
| |||
 | |||
| Країна |  Італія | ||
| Регіон | Емілія-Романья | ||
| Провінція | Реджо-Емілія | ||
| Код ISTAT | 035033 | ||
| Поштові індекси | 42100 | ||
| Телефонний код | 0522 | ||
| Координати | 44°42′0″ пн. ш. 10°38′0″ сх. д. / 44.70000° пн. ш. 10.63333° сх. д. | ||
| Висота | 58 м.н.р.м. | ||
| Площа | 231,56 км² | ||
| Населення | 169 545 (01-01-2023) | ||
| Густота | 732,19 ос./км² | ||
| Розміщення | |||
  | |||
| Мапа | |||
 | |||
| Влада | |||
| Мер | Luca Vecchi (5-6-2014) | ||
| Офіційна сторінка | |||
Реджо-нель-Емілія (італ. Reggio nell'Emilia) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Емілія-Романья, адміністративний центр одноіменної провінції.
Місто розміщене на відстані[1] приблизно 350 км на північний захід від Риму, 65 км на захід від Болоньї.
Населення — 171 655 осіб (2014)[2]. День покровителя та захисника міста святого Проспера відзначається 24 листопада.
Місто було засноване у 187 до н. е. та названа по імені консула Марка Емілія Лепіда. Ще у IV столітті місто мало власного єпископа Місто зазнало сильного руйнування від варварських нападів. Король лангобардів Альбойн зробив його одним з центрів Лангобардського королівства. У 899 році місто піддалось набігу мадярів. В 1002 році відійшов до маркграфів Тосканських.
З XII століття місто виступає як член Ломбардської ліги та як самостійна міська республіка. Комуну роздирало криваве протиборство між найсильнішими родинами. У XIV столітті до боротьби за місто приєдналися вельможні сімейства д'Есте, Ґонзаґа та Вісконті, а також папи римські.
У 1409 році місто відійшло до роду д'Есте, яке володіло ним аж до Наполеонівських воєн. Фактично місто входило до складу герцогства Модена та Реджо, хоча де-юре було виділене в герцогство Реджо. За правління Д'есте у місті почався підйом торгівлі та зодчества. З Реджо нерозривно пов'язані імена двох великих поетів кватроченто — Боярдо й Аріосто.
В 1513 році містом оволодів папа Юлій II, проте папське правління в цій частині Емілії тривало не більше 10 років. У 1796 році в Реджо увійшов Наполеон, який проголосив створення тут Циспаданскої республіки. З 1810 року титул герцога Реджо носив маршал Удіно.
Саме в Реджо вперше з'явився сучасний італійський прапор та пролунав марш Домбровського.
Віденський конгрес повернув Реджо моденским герцогам не раз піднімалися проти своїх правителів. У 1860 році місто увійшло до складу об'єднаної Італії. У політичному житті XX століття домінували соціалісти і (у повоєнні роки) комуністи. У 1980-х роках в місті записувалася рок-група CCCP Fedeli alla linea.
У Реджо-нель-Емілія знаходиться більше п'ятнадцяти чудових замків, які є доказом славного середньовічного періоду. Серед них варто відзначити палаци Дожів, єпископів, Комуналь і Анчині. У палаці Комуналь розміщується музей італійського прапора і кімната триколора.
У центрі пролягає стародавня римська дорога Емілія, що з'єднує місто з Пармою. Цим пояснюється наявність безлічі красивих будівель 16-17 ст.
Однією з головних святинь Емілії є базиліка Мадонна делла-Ґ'яра (1597—1619).
У місті також є такі пам'ятки як Базиліка Сан-Просперо, Театр Валлі (1852—1857), Будинок Аріосто.
| Клімат Реджо-нель-Емілія (1961–1990) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 4,2 | 7,2 | 12,8 | 17,2 | 22,3 | 26,8 | 29,6 | 28,8 | 24,2 | 17,5 | 10,5 | 5,5 | 17,2 |
| Середня температура, °C | 1,3 | 3,7 | 8,5 | 12,6 | 17,3 | 21,5 | 24,0 | 23,4 | 19,5 | 13,7 | 7,7 | 2,9 | 13,0 |
| Середній мінімум, °C | −1,6 | 0,1 | 4,2 | 8,1 | 12,3 | 16,2 | 18,5 | 18,1 | 14,7 | 10,0 | 4,9 | 0,4 | 8,8 |
| Норма опадів, мм | 47 | 45 | 58 | 73 | 71 | 57 | 35 | 39 | 57 | 84 | 77 | 57 | 700 |
Населення за роками:[3]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживали 28 474 іноземці з 128 країн, серед них 3327 громадян країн Євросоюзу та 2344 громадяни України.[4] У місті було найбільше громадян таких держав:
- Албанія — 3619
- Китай — 3513
- Марокко — 3026
- Румунія — 2270
- Гана — 1970
- Україна — 1277
- Нігерія — 1461
- Єгипет — 1181
- Туніс — 1146
- Шрі-Ланка — 868
- Молдова — 827
- Грузія — 779
Дуже багато внутрішніх мігрантів з Південної Італії, зокрема з регіонів Абруццо, Калабрія та Кампанія.
- Леліо Орсі — італійський живописець епохи епохи Відродження зі школи Реджо Емілія
- Крістофоро Мунарі — італійський художник та реставратор доби бароко, що створював переважно натюрморти.
- Ромоло Валлі — італійський актор.
- Лудовіко Аріосто — італійський поет епохи Відродження, автор поем і комедій написаних латиною на класичні сюжети.
- Чезаре Дзаваттіні — італійський письменник, сценарист, теоретик кіно.
- Дзуккеро — італійський співак, автор пісень.
- Бенні Бенассі — італійський диск-жокей i музичний продюсер, що працює в напрямках хауз, електрохауз i електроклеш.
- Лучіано Ліґабуе — італійський рок-співак, кінорежисер, письменник, поет.
- Брати Черві — семеро братів, сім'ї італійських патріотів під час Другої світової війни.
- Граціано Дельріо — італійський лікар та політик.
- Джованні Баттіста Вентурі — італійський науковець, відомий роботами у царині гідравліки.
- Анджело Секкі — італійський священик та астроном, директор обсерваторії Папського Григоріанського університету.
- Ладзаро Спалланцані — італійський природодослідник.
- Мауро Бальді — італійський автогонщик, учасник чемпіонату світу з автогонок у класі Формула-1.
- Карло Анчелотті — італійський футболіст і тренер.
- Сальваторе Баньї — італійський футболіст, півзахисник, футбольний коментатор і оглядач.
- Лука Чиґарині — італійський футболіст, півзахисник.
- Джульяно Раццолі — італійський гірськолижник, олімпійський чемпіон.
- Антоніо Паккіоні (1665—1726) — італійський анатом.
- Серж Реджані (1922—2004) — французький театральний та кіноактор, художник та співак італійського походження.
.svg)
Бидгощ (пол. Bydgoszcz), Польща
Діжон (фр. Dijon), Франція
Задар (хорв. Zadar), Хорватія
Кишинів (молд./рум. Chişinău), Молдова
Крагуєвац (сербохорв. Kragujevac, серб. Крагуjевац), Сербія
Кутро (італ. Cutro), Італія
Толука (ісп. Toluca), Мексика
Форт-Ворт (англ. Fort Worth), США
Жирона (ісп. Gerona, кат. Girona), Іспанія
Полокване (англ. Polokwane), ПАР
Шверін (в.-луж. Zwěrin, н.-луж. Zwěrin; чеськ. Zvěřín, Німеччина
Пемба (порт. Pemba), Мозамбік
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 99004570 · BLBNB: 000016933 · BNCHL: 000870605 · BNE: XX459251, XX134451 · BNF: 119958949 · FAST: 1204878 · Freebase: /m/02z_hm · GND: 4116943-8 · ICCU: RAVV002045 · ISNI: 0000000121073362 · J9U: 987007559657005171, 987007266943905171 · LCCN: n79039627 · LIH: LNB:DT0b;=BQ · NCF: ncf10451286 · NDL: 00855362 · NKC: ge342313 · NSK: 000247922 · RERO: A008979150 · SKMASNL: vtls002117067 · SUDOC: 028044371 · VcBA: 494/42168 · VIAF: 242133821, 124387889 |
