Зовнішня політика України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
 
Category КатегоріяІнші країни
Міжнародні відносини України

Зо́внішня полі́тика Украї́ни — стратегічний підхід української держави до відносин з іноземними державами, співпраці з міжнародними організаціями, просування своїх національних інтересів та захисту прав своїх громадян та української діаспори за кордоном.

Стратегічна мета зовнішньої політики України — європейська та євроатлантична інтеграція, формування відносин стратегічного партнерства з Європейським Союзом, Сполученими Штатами Америки, співробітництво з державами – членами СНД, активна діяльність в ООН та інших міжнародних організаціях, забезпечення ефективної участі країни у світовій економіці з максимальним захистом національних інтересів, перетворення України на потужну регіональну державу.

У зовнішній політиці Україна керується рядом ключових пріоритетів.

Європейська інтеграція[ред.ред. код]

Володимир Гройсман з Високим представником ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федерікою Могеріні

Європейська інтеграція — ключовий пріоритет, який акумулює в собі цілий комплекс внутрішньо- та зовнішньополітичних зусиль України з метою наближення до Європейського Союзу та створення необхідних передумов для вступу до ЄС у майбутньому. Органічною частиною євроінтеграційного курсу України було забезпечення дипломатичної підтримки завершення процесу приєднання України до СОТ, яке відбулося 16 травня 2008 року. У 2006 р. Україні запропоновано перейти до першої стадії інтеграції з ЄС — створення зони вільної торгівлі (цього нема навіть в СНД) після вступу до СОТ.

На даний час стан діалогу про співробітництво України з Європейським Союзом базується на впровадженні в українську економіку спеціально розробленої Стратегії інтеграції до ЄС та поступового виконання Плану дій європейської політики. Дані заходи в основному передбачають реформування більшості економічних і соціальних напрямів з метою наближення до загальноєвропейських.

Вже зараз відбувається активна співпраця між нашою державою та Європейським Союзом в багатьох стратегічно важливих галузях, таких як зовнішня торгівля (складає близько 33 % вітчизняного зовнішнього товарообороту), сфера безпеки, фінансові інституції, напрям космічних досліджень та інші. [1]

Відносини Україна — НАТО[ред.ред. код]

Відносини Україна — НАТО — захист безпекових інтересів України, участь у створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО. Реалізація цієї мети має бути досягнуто через використання механізмів співробітництва з НАТО, зокрема Плану дій та щорічних Цільових планів (з 2005 р. — в межах так званого інтенсифікованого діалогу[2]).

30 липня 2014 року Американський сенат ухвалив у цілому законопроект, що надає Україні, Грузії та Молдові статус країн — союзників США поза НАТО. Тепер, у разі прямої військової агресії проти перерахованих країн, США можуть ввести свої війська в ці держави для захисту їх від зовнішньої агресії.[3]

Відносини Україна — США[ред.ред. код]

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк та Президент США Барак Обама

За станом на 1 травня 2009 р. між Україною та США було 120 підписаних і готових до підписання угод та інших спільних документів[4].

В липні 2014 року в Сенат США був внесений документ про визнання України союзником США (разом з Грузією та Молдовою)[5].

Відносини Україна — Росія[ред.ред. код]

За даними соціологічного опитування, проведеного ВЦВГД[6] в лютому 2018 року, 40 % опитаних росіян оцінюють відносини Росії і України як напружені, ще 22 % — як ворожі. При цьому 40 % опитаних вважають, що дружні, союзницькі відносини з часом відновляться.

Через чотири роки після зміни влади в Україні за подіями стежить близько трьох чвертей росіян (72 %), в тому числі 17 % повідомили, що уважно відстежують ситуацію (ця частка значно вища серед старшого покоління 36 % у віці 60+ та 21 % у віці 45-59 років, ніж серед молоді 2 % серед 18-34 річних).

Якщо те, що відбувалося в лютому 2014 р.на Майдані громадяни РФ оцінюють як революцію, державний переворот (26 %), рідше як сплановану провокацію (8 %) або катастрофу для країни (8 %), то нинішній стан справ бачиться як бардак (16 %), громадянська війна (12 %), криза (8 %).

Від відбулися в наслідок Майдану змін Україна програла — вважає більшість росіян (75 %), таких більше половини в усіх соціально-демографічних групах. У тому, що ті події нічого по свій суті не змінили, сходяться 13 % і тільки 2 % вважають, що Україна виграла.

Нинішні відносини України і Росії 40 % росіян характеризують як напружені (ця частка найбільш висока серед молоді 47 % в групі від 18 до 24 років), 22 % — як ворожі (так частіше думають опитані у віці від 45 до 60 років, і старше — 26 %), 13 % — вважають їх прохолодними і 11 % нейтральними. Майже половина опитаних вважає, що протягом останнього року відносини двох країн не стали ні краще, ні гірше (49 %), на думку кожного третього вони тільки погіршуються (34 %).

Перспективи відновлення зв'язків України і Росії росіяни оцінюють скоріше позитивно: 40 % впевнені, що дружні, союзницькі відносини відновляться (більш оптимістичні в цих оцінках чоловіки — 46 %, серед жінок таку точку зору поділяє 35 %), майже стільки (38 %) вважають, що рано чи пізно взаємодія наших країн нормалізується, але колишнім ніколи не буде, не вірить у відновлення відносин кожен десятий опитаний (10 %).

Розвиток двосторонніх відносин[ред.ред. код]

На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати увесь потенціал стратегічного партнерства на основі взаємного інтересу та спільних підходів до розвитку відносин з США, Росією та Польщею; досягти та підтримувати добрі відносин з країнами-сусідами в атмосфері поваги до суверенітету та територіальної цілісності. Україна досягатиме мети з просування в регіоні європейських цінностей, зокрема шляхом активної участі у розв'язанні заморожених конфліктів.

Участь у міжнародних організаціях[ред.ред. код]

Україна проводить активну багатосторонню політику в рамках універсальних та регіональних міжнародних організацій. Участь в ООН спрямована перш за все на просування інтересів України у процесі прийняття найважливіших для усієї світової спільноти рішень. Діяльність у рамках ОБСЄ залишатиметься важливим чинником доповнення та розширення регіональної та загальної стабільності і безпеки в Європі.

Розширення торгівлі[ред.ред. код]

Важливим пріоритетом для забезпечення стратегічних інтересів України є економічна експансія як на традиційних, так і нових ринках для українських товарів та послуг на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії та Африці.

Захист прав українців[ред.ред. код]

Постійним пріоритетом зовнішньої політики та сферою особливої уваги дипломатичних та консульських установ України є захист громадян України за кордоном та прав української діаспори.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]