Снятинський повіт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{переробити}}
{{Otheruses|Снятинський повіт (значення)}}
{{Otheruses|Снятинський повіт (значення)}}
{{Повіт Австро-Угорщини
{{Повіт Австро-Угорщини
Рядок 25: Рядок 26:
На території повіту діяли два повітові суди — у Тлумачі та Заболотові.
На території повіту діяли два повітові суди — у Тлумачі та Заболотові.
{{main|Снятинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)}}
{{main|Снятинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)}}

== Західноукраїнська Народна Республіка ==
У листопаді 1918 року повіт увійшов до [[Станіславська військова область ЗУНР|Станіславської військової області ЗУНР]]. Повітовим комісаром [[ЗУНР]]у в 1918—1919 роках був [[Мартинець Гнат|Гнат Мартинець]], комендант рільничої експозитури III австрійської армії, колишній педагог. Головою Повітової УНРади був обраний адвокат д-р Іван Семанюк (письменник [[Марко Черемшина]]). Делегатом до УНРади був обраний учитель [[Онищук Антін Іванович|Антін Онищук]] ([[Українська радикальна партія (1890)|УРП]]).<ref>[https://kalusz.io.ua/s119454/organizaciya_civilnoe_vladi_zunr_u_povitah_galichini ''Олег ПАВЛИШИН''. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).]</ref>

== Під польською окупацією ==
Наприкінці травня 1919 року, скориставшись наступом прибулого з Франції корпусу Галлера в ході [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни]], [[Румунська окупація Покуття|румуни окупували територію повіту]], однак того ж року передали його полякам. Через рік поляки включили повіт до складу створеного [[Станіславське воєводство|Станіславського воєводства]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]]. До складу повіту за переписом 1921 року входило 70 поселень (з них 2 міста, 39 сільських гмін і 28 фільварків) з 18&nbsp;296 житловими будинками. Площа повіту&nbsp;— 604&nbsp;км².
{{Адміністративна одиниця
| назва = Снятинський повіт
| місцева_назва = {{lang-pl|Powiat śniatyński}}
| герб =
| розташування = POL powiat śniatyński map.svg
| розташування_підпис =
| розташування_розмір = 200px
| тип_найменування = повіт
| тип_центра =
| центр = [[Снятин]]
| найбільше_місто = [[Снятин]]
| регіон = [[Станиславівське воєводство]]
| тип_підрозділів = Гміни
| підрозділи = 9
| офіційна_мова =
| заснований = 1921
| скасований = 1940
| титул_представників1 = староста
| представник1 =
| адреса =
| населення = 78&nbsp;000 ([[1931]])
| площа = 567
| щільність_населення = 138
| скорочення =
}}

=== Зміни адміністративного поділу ===
[[Файл:Powiat śniatyński.png|міні|праворуч|Снятинський повіт|339x339px]][[1 серпня]] [[1934]]&nbsp;р. було здійснено новий поділ<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680629 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu śniatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 629]{{ref-pl}}</ref> на сільські [[Гміна|гміни]] шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали [[Волость|волості]]&nbsp;— об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

==== Міста (Міські ґміни) ====
# [[Снятин|м. Снятин]]
# [[Заболотів|містечко Заболотів]]&nbsp;— місто з 1934&nbsp;р.

==== Сільські ґміни ====
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |'''Об'єднані сільські ґміни 1934 року'''
!'''Старі сільські ґміни'''
!Кількість
|-
|1
|[[Волчковце (ґміна)|Ґміна Волчковце]]
|[[Вовчківці (Снятинський район)|Волчковце (Вовчківці)]], [[Келихів|Кєліхув (Келихів)]],&nbsp;[[Любківці|Любковце (Любківці)]], [[Олешків|Олєшкув (Олешків)]], [[Орелець|Орелєц (Орелець)]], [[Тулова|Тулава (Тулова)]], [[Тулуків|Тулукув (Тулуків)]]
|7
|-
|2
|[[Джурув (ґміна)|Ґміна Джурув]]
|[[Джурів|Джурув (Джурів)]], [[Новоселиця (Снятинський район)|Новосєліца (Новоселиця)]], [[Попельники|Попєльнікі (Попельники)]], [[Рудники (Снятинський район)|Руднікі (Рудники)]], [[Тучапи (Снятинський район)|Тучапи]]
|5
|-
|3
|[[Заблотув (ґміна)|Ґміна Заблотув]]
|[[Борщів (Снятинський район)|Борщув (Борщів)]], [[Іллінці (Снятинський район)|Ілліньце (Іллінці)]], [[Тростянець (Снятинський район)|Тросцянєц (Тростянець)]], [[Троїця (Україна)|Труйца (Тройця)]], [[Хлібичин|Хлєбичин Польни (Хлібичин)]]
|5
|-
|4
|[[Задубровце (ґміна)|Ґміна Задубровце]]
|[[Шевченкове (Снятинський район)|Альбінувка (Альбінівка)]], [[Белелуя (село)|Белелуя]], [[Ганьківці|Ганьковце (Ганьківці)]], [[Задубрівці|Задубровце (Задубрівці)]], [[Зібранівка|Зебранувка (Зібранівка)]], [[Красноставці (Снятинський район)|Красноставце (Красноставці)]]
|6
|-
|5
|[[Залуче (ґміна)|Ґміна Залуче]]
|[[Драгасимів|Драгасимув (Драгасимів)]], [[Горішнє Залуччя|Залуче (Залуччя)]], [[Завалля (Снятинський район)|Завалє (Завалля)]], [[Княже (Снятинський район)|Княже]]
|4
|-
|6
|[[Мікуліньце (ґміна)|Ґміна Мікуліньце]]
|[[Будилів (Снятинський район)|Будилув (Будилів)]], [[Видинів|Відинув (Видинів)]], [[Прутівка (Снятинський район)|Карлув (Карлів)]], [[Снятин|Кулачин]], [[Снятин|Мікуліньце (Микулинці)]], [[Устя (Снятинський район)|Усцє (Устя)]]
|6
|-
|7
|[[Стецова (ґміна)|Ґміна Стецова]]
|[[Підвисоке (Снятинський район)|Подвисоке (Підвисоке)]], [[Потічок (Снятинський район)|Поточек (Потічок)]], [[Русів (Снятинський район)|Русув (Русів)]], [[Стецева|Стецова (Стецева)]]
|4
|}
{{main|Снятинський повіт (II Річ Посполита)}}

== Радянський період ==
27 листопада 1939&nbsp;р. повіт включено до новоутвореної [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»] {{ref-ru}}</ref>.

В 1940&nbsp;р. повіт ліквідовано і територію поділено на [[Заболотівський район|Заболотівський]] і [[Снятинський район]]и.

== Третій Райх ==
Під час німецької окупації у 1941—1944&nbsp;рр. Снятинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця [[Крайсгауптманшафт Станіслав|Крайсгауптманшафту Станіслав]]&nbsp;— складової частини [[Дистрикт Галичина|Дистрикту Галичина]]. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Однак після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.

== Населення ==
Українці-грекокатолики становили 80&nbsp;% населення повіту (1907)<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_Укр_повіти.png Українці. Частка у населенні повітів]</ref>.

У 1939 році в повіті проживало 80&nbsp;250 мешканців (65&nbsp;575 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатоликів]]&nbsp;— 81,71&nbsp;%, 1&nbsp;965 українців-[[Калакути|латинників]]&nbsp;— 2,45&nbsp;%, 4&nbsp;955 поляків&nbsp;— 6,17&nbsp;%, 100 [[Польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]]&nbsp;— 0,12&nbsp;%, 7&nbsp;195 євреїв&nbsp;— 8,97&nbsp;% і 460 німців та інших національностей&nbsp;— 0,57&nbsp;%)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;79.</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 129: Рядок 35:
{{Повіти Королівства Галичини та Володимирії}}
{{Повіти Королівства Галичини та Володимирії}}
{{Повіти ЗУНР}}
{{Повіти ЗУНР}}
{{Станіславське воєводство}}
[[Категорія:Історія Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Історія Івано-Франківської області]]
[[Категорія:Повіти Королівства Галичини та Володимирії (1854-1867)]]
[[Категорія:Повіти Королівства Галичини та Володимирії (1854-1867)]]

Версія за 12:11, 21 лютого 2021

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Снятинський повіт (значення).
Снятинський повіт
Округ Коломийський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Снятин
Створений 1854
Площа 603,9 км² (1880)
Населення 68 193 (1880)
Найбільші міста Снятин, Заболотів

Снятинський повіт (нім. Bezirk Śniatyn) — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року — Австрійської імперії), Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Повіт існував у період з 1854 до 1944 року. Охоплював територію Снятинського та Косівського районів. Адміністративним центром було місто Снятин.

Австро-Угорщина

Утворений 1854 року[1]. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовано округи та збільшено повіти, зокрема до попереднього Снятинського повіту приєднано Заболотівський повіт. Однак Заболотівський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Снятинський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.

Станом на 1879 рік, повіт налічував 40 населених пунктів, розподілених серед 38 кадастральних гмін[2].

У 1880 р. повіт поділявся на 41 кадастральну гміну, складався зі 42 поселень і 36 фільварків. За переписом 1880 р. в повіті було 68 193 мешканці.[3]

На території повіту діяли два повітові суди — у Тлумачі та Заболотові.

Докладніше: Снятинський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)

Примітки

  1. ↑ Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi… — S. 99.
  2. ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
  3. ↑ Śniatynski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 932. (пол.)

Література

  • Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1879, Lwów 1879 (пол.)
Бяльський • Бережанський • Бібрський • Бжеський • Березівський • Богородчанський • Борщівський • Бохенський • Бродівський • Бучацький • Вадовицький • Велицький • Горлицький • Городенківський • Грибівський • Городоцький • Гусятинський • Добромильський • Долинський • Домбровський • Дрогобицький • Живецький • Жидачівський • Жовківський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Золочівський • Калуський • Кам'янко-Струмилівський • Коломийський • Кольбушовський • Коросненський • Косівський • Краківський • Ланьцутський • Лімановський • Ліський • Львівський • Мелецький • Мисленицький • Мостиський • Надвірнянський • Нисківський • Новосандецький • Новоторзький • Освенцимський • Переворський • Перемишльський • Перемишлянський • Печеніжинський • Підгаєцький • Пільзненський • Подгурський • Равський • Радехівський • Рогатинський • Ропчицький • Рудківський • Ряшівський • Самбірський • Скалатський • Сколівський • Снятинський • Сокальський • Станиславівський • Старосамбірський • Стрижівський • Стрийський • Сяніцький • Тарнобжезький • Тарнівський • Теребовлянський • Тарнопільський • Тлумацький • Турківський • Хшанівський • Чесанівський • Чортківський • Яворівський • Ярославський • Ясельський
Адміністративний центр — Львів
Бережанський • Бібрський • Березівський • Богородчанський • Борщівський • Бродівський • Бучацький • Городенківський • Городоцький • Гусятинський • Добромильський • Долинський • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Золочівський • Калуський • Кам'янко-Струмилівський • Коломийський • Косівський • Ліський • Львів (місто) • Львівський • Мостиський • Надвірнянський • Перемишльський • Перемишлянський • Печеніжинський • Підгаєцький • Равський • Радехівський • Рогатинський • Рудківський • Самбірський • Скалатський • Сколівський • Снятинський • Сокальський • Станиславівський • Старосамбірський • Стрийський • Сяніцький • Тернопільський • Теребовлянський • Тлумацький • Турківський • Чесанівський • Чортківський • Яворівський • Ярославський
ЗУНР
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Снятинський_повіт&oldid=30823527