Стокгольмський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Stockholms tunnelbana
Інформація
Країна Швеція
Місто Стокгольм
Дата відкриття

30 вересня 1933 р. як легке наземне метро

1 жовтня 1950 р. як підземне метро
Довжина ліній 105,7 км [1]
Кількість станцій 100
Кількість ліній 7
Пасажиропотік за рік 328 млн[2]
sl.se

Стокгольмський метрополітен (швед. Stockholms tunnelbana) — система ліній метрополітену у місті Стокгольм, Швеція. Метрополітен налічує 100 станцій, з яких 47 підземні, а 53 розміщені на поверхні землі, або на естакадах. Метрополітен складається з 7 ліній, пронумерованих від 10 до 19. Вони об'єднані у групи за кольором; зелена група, червона, та синя. В системі використовується стандартна ширина колії та живлення потягів від контактної рейки.

Історія[ред.ред. код]

Будівельні роботи у метро, 1957

Перша частина лінії була відкрита 1950 року, коли підземна лінія легкого метро, відкрита 1933 року, була трансформована у систему метрополітену. Лінія з'єднувала станції «Slussen» і «Hökarängen». У 1952 році була відкрита друга лінія, яка з' єднала «Hötorget» та західні райони міста. У 1957 році дві лінії були з'єднані у зелену групу ліній. Червона група була відкрита 1964 року і вона проходила через північно-східні райони, повз центр, до південного-заходу. Остання група ліній, синя група, була відкрита 1975 року, вона проходила через північно-західні масиви. Останній раз коли система оновлювалася — це відкриття станції Skarpnäck у 1994 році (зелена лінія).

T-Centralen C20.jpg

Станції[ред.ред. код]

Окрім 100 станцій, які наразі експлуатуються, є ще одна станція, яку до сих пір не відкрили, — це станція Kymlinge, яка розташована на синій лінії.

Стокгольмский метрополітен вважається справжнім шедевром сучасного мистецтва — найдовшою, підземною, мистецькою галереєю у світі. Звичайно витвори мистецтва дуже відрізняються від традиційних, архітектурних, підземних палаців таких як Московський метрополітен, Лондонський метрополітен. Стокгольмський метрополітен дуже відрізняється від інших саме тим, що більшість зі станцій системи зроблені у ефекті підземної печери, яскраво розмальованої. Найцікавіші станції метро можна побачити на синій лінії.

Схема ліній[ред.ред. код]

Схема ліній метрополітена

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. SL Annual Report 2006 (pdf). Storstockholms Lokaltrafik (SL). 21 June 2007. с. 17. Архів оригіналу за 2007-09-27. Процитовано 2014-05-21. 
  2. Årsberättelse 2013 [Annual Report 2013] (pdf) (Swedish). Storstockholms Lokaltrafik (SL). 2013. с. 59. Процитовано 2014-05-21. 

Посилання[ред.ред. код]