Єкатеринбурзький метрополітен
Єкатеринбурзький метрополітен | |||
---|---|---|---|
рос. Екатеринбургский метрополитен | |||
Опис | |||
Країна | Росія | ||
Місто | Єкатеринбург | ||
Дата відкриття | 26 квітня 1991 року | ||
Вартість проїзду | 33 ₽ | ||
Щоденний пасажиропотік | 104,9 тис.(2011 рік) | ||
Річний пасажиропотік | 38,3 млн. (2011 рік)[1] | ||
Сайт | metro-ektb.ru | ||
Працівники | ▲1491 осіб (2017) | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 1 | ||
Кількість станцій | 9 | ||
Довжина мережі | 12,7 км | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 62[2] | ||
Основні типи рухомого складу | 81-717/714 | ||
Ширина колії | російська колія | ||
Електрифікація | 825V DC railway electrificationd | ||
| |||
Єкатеринбурзький метрополітен у Вікісховищі |
Єкатеринбу́рзький метрополіте́н, до 1992 р. — Свердло́вський метрополіте́н, (рос. Екатеринбургский метрополитен) — система ліній метрополітену в місті Єкатеринбург (Росія). Остання система метрополітену, яка була відкрита в СРСР. Є однією з найбільш завантажених у Росії, за об'ємом пасажирів займає 4-те місце, поступаючись лише московському, санкт-петербурзькому та новосибірському метрополітенам.
Метрополітен займає значну частку у міських пасажирських перевезеннях. На сьогодні ця частка становить 12 %[3]. У метрополітені встановлено 25 ескалаторів[2]. Потяги курсують у складі 4 вагонів, проте платформи розраховані на п'ятивагонні потяги.
Усі станції єкатеринбурзького метро покриті мережею п'яти операторів стільникового зв'язку, що працюють у Єкатеринбурзі: «МОТИВ», «МТС», «Білайн», «Мегафон» і «Утел».
Плани з будівництва метро в місті з'явилися наприкінці 1970-их. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) 1-ї черги Свердловського метрополітену було виконано інститутом «Харківметропроект» (Харків, Україна)[4]. Робочий проект 1-ї черги і ТЕО наступних черг розроблялися місцевим інститутом «Уралгіпротранс». У створенні архітектурного вигляду станцій також брали участь фахівці інших проектних організацій міста. Назви станцій в ході проектування і будівництва неодноразово змінювалися слідом за соціально-політичними змінами в країні.
Спорудження метро почалося в серпні 1980 року. Перший ківш ґрунту був вийнятий на будівництві вертикального шахтного ствола нинішньої станції «Уральська». Нерівний рельєф міста, а також щільна забудова в центрі призвели до комбінування станцій глибокого і мілкого закладення. Спочатку перші станції метро планувалося відкрити в 1987 році, пізніше пуск був пересунутий на 1989 рік, але і цей термін був перенесений.
26 квітня 1991 року відбувся урочистий мітинг з нагоди відкриття 6-го метро Росії і 13-го (останнього) метро Радянського Союзу. Однак офіційною датою відкриття вважається 27 квітня, коли в 6:00 ранку почався регулярний рух поїздів. На першій пусковій ділянці було лише три станції. Зважаючи на відсутність на цій ділянці камер з'їзду для обороту составів, потяги рухалися «човниковим» способом. В період економічних реформ будівництво сповільнилося. В середині 1990-х додалися нові ділянки, які дозволили подвоїти протяжність лінії (станції «Уральська», «Динамо» та «Площа 1905 року»), станція «Геологічна» була відкрита в 2002 році. Станція «Ботанічна» — урочисто була відкрито Президентом РФ Д. А. Медведєвим у 2011 році.
Єкатеринбурзький метрополітен не має імені, але кілька варіантів іменування все ж розглядалося (найпопулярніші варіанти — «…Єкатеринбурзький метрополітен імені П. П. Бажова» і «…Єкатеринбурзький метрополітен імені Б. М. Єльцина»).
- Тітов Іван Олександрович (1991 — 2 березня 2011)[5]
- Шафрай Володимир Володимирович — (з 4 березня 2011)[6]
На діючій першій лінії довжиною 13,8 кілометрів розташовано дев'ять станцій. Довжина платформ всіх діючих станцій розраховані на прийом 5-вагонних потягів. Як і у всіх колишніх радянських метрополітенах, станції багаті обробкою і прикрасами (хоча гості міста відзначають, що Єкатеринбурзький метрополітен недостатньо добре освітлений на станціях — це викликано заходами економії з боку керівництва метрополітену)[7](рос.).
Метрополітен обслуговується депо «Калинівське», рухомий склад (вагони типу 81-717.5/714.5) формується з 62-х вагонів по 4 вагони в потязі. Річний пасажиропотік в 2011 році склав 38 300 000 чоловік.
Участок | Дата відкриття |
---|---|
«Проспект Космонавтів» — «Машинобудівників» | 27 квітня 1991 р. |
«Машинобудівників» — «Уральська» | 22 грудня 1992 р. |
«Уральська» — «Площа 1905 року» | 22 грудня 1994 р. |
«Площа 1905 року» — «Геологічна» | 30 грудня 2002 р. |
«Геологічна» — «Ботанічна» (без «Чкаловської») | 28 листопада 2011 р. |
«Чкаловська» | 28 липня 2012 р. |
Генеральним проектом метрополітену передбачена мережа з трьох ліній, які формують в центрі міста трикутник. На лініях передбачається 32 станції.
Завершується будівництво останньої пускової ділянки (протяжність 4,28 км, експлуатаційна довжина 4,19 км) — станції «Чкаловська» і «Ботанічна». Терміни введення ділянки в експлуатацію багаторазово переносилися через труднощі з фінансуванням з федерального та обласного бюджетів. Планувалося, що обидві ці станції будуть відкриті одночасно, але у вересні-жовтні 2011 року стало зрозуміло, що «Чкаловська» буде відкрита пізніше через недопоставки заводом «ЕЛЕС» частин ескалаторів. В результаті, станція «Ботанічна» була відкрита 28 листопада 2011 — спеціально до приїзду Дмитра Медведєва, а станція «Чкаловська» буде здана в лютому-березні 2012 року.
Після відкриття «Чкаловської» протяжність лінії з 9 станціями складе 13,8 км, передбачається збільшення пасажиропотоку до 65 мільйонів чоловік на рік, що на 70 % більше поточного пасажиропотоку.
Крім відкриття на гілці двох станцій «Ботанічної» та «Чкаловської», зроблений заділ під станцію «Бажовська» (яка повинна знаходитися між станціями «Геологічна» та «Чкаловська»). Її будівництво відкладено на невизначений термін. Крім того, є плани продовження першої лінії на південь до житлового району Уктус (станція «Уктуські гори») та продовження на північ у район Ельмаша (станція метро «Бакинських Комісарів»). 28 листопада 2011 року президент Росії Дмитро Мєдвєдєв взяв участь в урочистому відкритті станції «Ботанічна».
Передбачалося що будівництво другої лінії буде вестися у напрямку із заходу на схід Єкатеринбурга[8]. Остаточно її довжина і кількість станцій постійно переглядаються, за даними на червень 2011 року, планувалася лінія від станції «Верх-Ісетська» до станції «Сині камені». Першою пусковою ділянкою планувалася ділянка протяжністю 4,5 км (9 км в одноколійному обчисленні), що має у своєму складі чотири станції: «Металургійна», «Татіщевська», «Уральських комунарів», «Площа 1905 року»)[9]. Всі вони, крім «Площі 1905 року», мали будуватися відкритим способом (тобто в котловані)[10]. Проходка тунелепрохідницьким комплексом розпочнеться з району «ВІЗ-Правобережний» у бік «Площі 1905 року». Для будівництва планується залучити новий гірничопрохідницький комплекс і відмовитися від комплексу «ВІРТ», яким використовувався раніше[11].
Відповідно до заяв сіті-менеджера Єкатеринбурга Олександра Якоба і заступник глави адміністрації міста Володимира Крицького, першу пускову ділянку (ВІЗ — центр) планувалося запустити до 2018 року (тобто за 5-6 років)[9][12].
Станції «Татіщевська» та «Уральських комунарів» будуть знаходитися поблизу Центрального стадіону, який буде місцем проведення матчів Чемпіонату світу з футболу 2018 року[13]. У районі станції «Татіщевська» планується вузол пересадки на швидкісний трамвай в напрямку районів Академічний і Сортировка.
Також до сьогодні не визначено, яка із станцій стане пересадочною на проектовану третю лінію — «Театральна» або «Східна»[14]. Однак на нових схемах станція пересадки — «Східна».
На 2012 рік обласний бюджет дає 1,6 мільярда рублів на другу лінію, тоді лінію з таким обсягом фінансуванням побудують за 56 років, станція метро Кам'яні намети відкриється у 2067 році[15]. Пізніші публікації повідомляють, що ці гроші підуть на доробку першої лінії. У квітні 2018 року ніяких робіт по спорудженню другої лінії не ведеться. Можливою датою відкриття початкової ділянки тепер називають 2025 рік.
На далеку перспективу запланована також третя лінія з південного заходу на північний схід міста.
Вартість поїздки після відкриття в 1991 році становила 15 копійок. Плата за проїзд щорічно підвищувалася і в 2010 році досягла 18 рублів з урахуванням деномінації. Спочатку вхідні турнікети брали монети номіналом 5 і 15 копійок, але після лібералізації цін оплата стала проводитися за допомогою жетонів московського метрополітену, які раніше були виведені з обігу в Москві і придбані у касах метрополітену. У 2009 році на додаток до жетонів стала використовуватися система оплати проїзду з використанням електронних карт ЕКАРТА.
З 15 січня 2017 року плата за проїзд в Єкатеринбурзькій підземці дорівнює 28 рублям[16]. З 1 грудня 2009 року в Єкатеринбурзькому метрополітені введена система оплати проїзду за допомогою електронних карт ЕКАРТА, при цьому жетони в метро як і раніше використовуються. ЕКАРТА дозволяє застосовувати «звичайні» тарифні плани для громадян, а також соціальні тарифні плани для студентів, учнів, пенсіонерів, інвалідів та інших пільговиків.
-
Вихід зі станції «Динамо»
-
Турнікети на станції «Проспект космонавтів»
-
Платформа станції «Площа 1905 року»
-
Платформа станції «Чкаловська»
- Офіційний сайт метрополітену [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт про Єкатеринбурзьке метро [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Мир метро [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Метрострой — Подземные технологии строительства (рос.)
- Історія будівництва Єкатеринбурзького метрополітену [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія Єкатеринбурзького метрополітену в схемах на сайті metroschemes.narod.ru [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Форум, присвячений Єкатеринбурзькому метрополітену [Архівовано 22 квітня 2009 у Wayback Machine.] на SkyscraperCity (рос.)
- UrbanRail.Net [Архівовано 3 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Перевозка пассажиров. Офіційний сайт Єкатеринбургського метрополітену. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 16 лютого 2012. [Архівовано 2012-03-26 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Информация о ЕМУП "Екатеринбургский метрополитен" [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ В небе, на земле и под землей [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ ЧАО «Харьковметропроект». История [Архівовано 2012-03-19 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Начальник екатеринбургского метро ушел в отставку [Архівовано 4 березня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Офіційний сайт метрополітену [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Екатеринбургский метрополитен экономит на освещении. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
- ↑ Прокладка тоннелей первой линии метро «Север-Юг» подошла к завершению(рос.)
- ↑ а б Александр Якоб дал старт проектированию второй линии метрополитена [Архівовано 12 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Открытая студия. Екатеринбург — Официальный портал Екатеринбурга [Архівовано 22 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Вторую ветку метро в Екатеринбурге будет прокладывать новый горнопроходческий поезд(рос.)
- ↑ Открытая студия. Екатеринбург — Официальный портал Екатеринбурга [Архівовано 22 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Екатеринбург уже готов к проведению игр чемпионата мира по футболу [Архівовано 17 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ По словам вице-мэра Екатеринбурга, вторая ветка метрополитена, которая протянется от ВИЗа до Каменных палаток, будет окончательно построена только после 2020 года(рос.)
- ↑ На вторую ветку метро область выделит 1,6 млрд рублей. Такими темпами её закончат через 56 лет — Информационный портал JustMedia.ru[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- ↑ http://metro-ektb.ru/info/oplata_proesda/ [Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.] Оплата проїзду