Нижньогородський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нижньогородський метрополітен
рос. Нижегородский метрополитен
NNMetro.svg
NN 19-10-2021 Moskovskaya 01.jpg
Опис
Країна Росія Росія
Місто Нижній Новгород
Дата відкриття 20 листопада 1985
Вартість проїзду 30 ₽ і 35 ₽
Щоденний пасажиропотік 75,61 тис. (2018)[1]
Річний пасажиропотік 27,6 млн. (2017)[1]
Сайт metronn.ru
Власник Nizhny Novgorod City Dumad
Маршрутна мережа
Кількість ліній 2
Кількість станцій 15
Довжина мережі 21,6 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 130
Основні типи рухомого складу 81-717/714
Ширина колії 1524 mm track gauged
Електрифікація 825V DC railway electrificationd
Схема маршрутів

Nizhny Novgorod Metro map ru.svg

CMNS: Нижньогородський метрополітен у Вікісховищі

Нижньогородський метрополітен (рос. Нижегородский метрополитен) — система ліній метрополітену у Нижньому Новгороді. Відкритий 20 листопада 1985 року.

Історія[ред. | ред. код]

Розробляти проект метрополітену почали у жовтні 1973 року. Будівництво почалося 17 грудня 1977 року зі станції Ленінська, з вересня 1978 з котловану майбутньої станції почалася проходка тунелів. У 1980-х роках будівництво метро в місті йшло швидкими темпами. Після відкриття початкової дільниці в 1985 році, кожні два роки відкривалися по 2 нових станції. Початкова дільниця другої лінії відкрилася у 1993 році, після цього будівництво метро в місті майже припинилося. Наступну станцію відкрили тільки через 9 років. У наступні роки ситуація не покращилася, через великий об'єм робіт на будівництві метромосту та станції «Горьківська», та через дефіцит бюджету міста будівництво нової станції розтягнулося на 10 років. Завдяки проведенню в місті матчів Чемпіонату світу з футболу з федерального бюджету виділили кошти на будівництво станції «Стрілка» що розташована поблизу нового стадіону.

Хронологія розвитку метро[ред. | ред. код]

Лінії метро[ред. | ред. код]

Назва лінії №/Колір Російською Введена в дію Довжина Кількість станцій
Автозаводська 1 Автозаводская 1985 14,7 км 11
Сормовсько-Мещерська 2 Сормовско-Мещерская 1993 7,1 км 5
Нагірна 3 Нагорная планується
Всього: 21,8 км 15

Станції[ред. | ред. код]

На червень 2018 року в місті працює 15 станцій на двох лініях, з яких 14 підземних мілкого закладення та одна наземна крита («Буревісник»). Більшість станцій мають острівну платформу, берегова платформа лише на станції «Буревісник». Станція «Московська» має дві острівні платформи задля організації кросплатформової пересадки. «Горьківська» єдина станція обладнана ліфтом.

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

В радянські часи вартість проїзду становила п'ять копійок, після розпаду СРСР почали використовувати жетони. Спочатку жетони Петербурзького та Нижньогородського метрополітенів мали схожі характеристики та вагу. Це викликало постійний відтік жетонів до Петербургу, тому що вартість проїзду там була завжди значно вища. Щоб вирішити цю проблему, в Самарі запровадили інший тип жетонів, а в Нижньому Новгороді змінили їхню вагу, просвердливши всередині дірку.

Цікавий факт — наприкінці 1990-х оплата проїзду здійснювалася двома жетонами. Це було запроваджено через те, що турнікети не відрізняли дворублеву монету від жетона, а проїзд коштував 3 рублі. Розрізняти монету та жетон турнікети навчили на початку 2000-х, тоді ж відпала необхідність використання двох жетонів для оплати однієї поїздки.

Оплата проїзду здійснюється жетонами та транспортними картками введеними у 2015 році. Вартість проїзду з 15 серпня 2017 року (за інформацією офіційного сайту метро [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.]) — 28 рублів при оплаті жетоном, та 26 по транспортній картці. Вартість проїзних: 1400 рублів — для дорослих, 600 рублів — для студентів, 500 рублів — для школярів.

Soviet Union-1989-Coin-0.05.jpg Нижегородский метрополитен без отверстия.jpg Жетон Нижегородского метрополитена с 2011 года.jpg
Пятикопійчана монета приймалась
турнікетами Горьковського метро
з 1985 по 1991 роки
Жетон для проходу в метро
старого зразка
Жетон для проходу в метро
нового зразка з 2009 року

Рухомий склад[ред. | ред. код]

У Нижньогородському метрополітені з моменту відкриття до теперішнього часу використовуються вагони 81-717/714, чотири склади, що складаються з вагонів 81-717.5/714.5, а також три склади 81-717.6/714.6, закуплені перед відкриттям станції «Горьківська»[2]. Ще три склади прибули в Нижній Новгород в жовтні 2013 року. У метрополітені єдине депо ТЧ-1 «Пролетарське», в ньому знаходиться 27 складів (депо розраховане на 32 склади), одночасно на лінії працюють від 10 до 14 складів. Велика частина вагонів вироблена на ЗАТ «Вагонмаш» в Санкт-Петербурзі, крім того є вагони з «Метровагонмаш» в Митищах. У складах 4 вагони. З 2015 року старі вагони 81-717/714 відправляються на капітально-відновний ремонт на Жовтневий електровагоноремонтний завод (ОЕВРЗ).

З 1985 по 1993 рік в Нижньому Новгороді експлуатувалися вагони типу «Д» ці вагони були передані з ТЧ-9 «Філі». Зараз вагони № 2064 і № 2082 стоять на консервації в ТЧ-1. Доля решти вагонів невідома. За деякими даними, вагон № 2127 після списання можливо був порізаний, а вагони № 2082 і № 2064 були списані і стоять, як сараї в депо.

Галерея[ред. | ред. код]

Режим роботи[ред. | ред. код]

  • Метрополітен працює з 5:15 до 0:10. На станціях, що мають два виходи, постійно відкритий лише один, інший відкритий за скороченим графіком.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Статистика. Пассажиропоток в метро Нижнего Новгорода. www.rus-metro.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 12 лютого 2019. 
  2. У Нижньому Новгороді запущений новий склад метро (ФОТО). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]