Скригунець Василь Миколайович
| Василь Скригунець | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 27 листопада 1891 Стопчатів Печеніжинський повіт .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 15 травня 1949 (57 років) Верхній Березів Косівський район  СРСР |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Український вільний університет |
| Псевдо | «Гамалія» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918—1920 1943-1948 |
| Приналежність |  ЗУНР.svg){kind=small} УНР Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  УСС УГА Армія УНР УПА |
| Формування | ВО-4 «Говерля» |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна Друга світова війна |
| Командування | |
| командир відділу 64 «Черемош» заступник шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН | |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Василь Миколайович Скригунець (псевдо: «Гамалія»; 27 листопада 1891, Стопчатів, Печеніжинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 15 травня 1949; Верхній Березів, Косівський район, УРСР) — командир сотні «Черемош» (1944—1945,), заступник шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН, хорунжий УПА.
Народився 27 листопада 1891 року в родині землеробів Миколи Юрійовича Скригунця і Марії Гаврилівни Ґрекут[1] в селі Стопчатів Косівського повіту Станиславівського воєводства.
Воював у складі Легіону Українських січових стрільців. Як старшина створеного в Коломиї Гуцульського куреня УГА під орудою Гриця Голинського пройшов з боями від Львова до Києва і Одеси, хоробро й завзято бився з польськими окупантами, з московитами червоними й білими.
Після програних перших українських національно-визвольних змагань Василь Скригунець боротьбу не припинив, вступив до Української військової організації, став членом ОУН 1929 року. Вищу освіту здобував у Празькому вільному університеті.
1943 року вишколював у рідних Карпатах стрільців у таборі УНС. 1944 року 51-річний український старшина створив і очолив сотню важких скорострілів «Черемош», яка ввійшла до складу куреня «Гуцульський» під орудою командира «Книша» — Дмитра Горнякевича. Через рік «Гамалія» передав сотню молодому командирові з Жаб'я «Чабанові» — Іванові Скульському, а сам посів вельми відповідальний пост заступника шефа зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН.
Загинув Василь Скригунець у неділю вранці, 15 травня 1949 року в криївці на Щербаковій подині, що біля села Верхній Березів Косівського району. З криївки вийшов з піднятими руками «Ганджа», але несподівано вихопив зброю і застрелив одного чекіста. Сам, скошений кулями, скотився до потічка. За ним спробував вихопитися нагору «Грізний», але був убитий, коли висунувся з люка, і провалився назад під землю. Цілий день чекісти викурювали з бункерів повстанців димовими шашками, пропонували здатися, виходити нагору без зброї з піднятими руками. Але відповіді не було. Під вечір підняли люк криївки. На верхніх нарах лежав «Гамалія», на його грудях був пістолет, на нижніх нарах лежав «Зірка», а неподалік — «Стародуб». Потрапити до рук ворога живими повстанці не захотіли і застрелилися.
В оточеній чекістами лісовій криївці разом з командиром «Гамалією» загинули повстанці: «Грізний» — Дмитро Негрич, боївкарем березівської боївки, «Стародуб» — Микола Арсенич, членом ОУН з 1937 року, станичний Нижнього Березова, «Ганжа» — Петро Скільський станичний Вижнього Березова, «Зірка» — Іван Урбанович. Там загинула і Марія Симчич — дружина повстанця з Вижнього Березова «Карпа». Тіла вбитих більшовики відвезли до Яблунева.
- Згідно з Виказом відзначених крайового військового штабу УПА-Захід від 1.09.1946 р. командир сотні УПА «Черемош» куреня «Гуцульський» Василь Скригунець — «Гамалія» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.
- Згідно з параграфом «Б» пункту ІІ Наказу Головного військового штабу УПА ч. 2/47 від 2.09.1947 р. заступник референта зв'язку Коломийського окружного проводу ОУН Василь Скригунець — «Гамалія» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.
3 червня 2012 року, біля Будинку культури, у селі Стопчатів урочисто було відкрито пам'ятника Василеві Скригунцю «Гамалії» (скульптор Роман Захарчук)[2][3][4].
- Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 рр. — Київ, 2007. — с. 812.
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 203.
- Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 892.
- ↑ Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631, о. 13, с. 150, а. 94 зв.
- ↑ В пам'ять сотенного «Гамалії». Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 20 червня 2016.
- ↑ Сотенному «Гамалії» встановили пам'ятник. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 20 червня 2016.
- ↑ У Стопчатові освячено пам'ятник сотенного «Гамалії»[недоступне посилання з липня 2019]
- СЛАВА ТОБІ, ГАМАЛІЮ! [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Андрусяк Михайло — Брати вогню [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Хорунжі УПА
- Народились 27 листопада
- Народились 1891
- Померли 15 травня
- Померли 1949
- Лицарі Бронзового Хреста Бойової Заслуги
- Лицарі Бронзового Хреста Заслуги
- УПА
- УПА-Захід
- Уродженці Стопчатова
- Померли в Косівському районі
- Поховані в Косівському районі
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Вояки Легіону УСС
- Вояки Січових стрільців
- Вояки Української Галицької Армії
- Вояки Армії УНР
- ВО-4 «Говерля»
- Сотники УПА
- Діячі УПА
- Діячі ОУН
- Загинули в боях за незалежну Україну