Голова Ради національної безпеки і оборони України
Голова Ради національної безпеки і оборони України
( Голова РНБОУ ) | |
---|---|
![]() Емблема РНБО України | |
Стиль | Пане Голово Ради національної безпеки і оборони України |
Статус | Президент України |
Абревіатура | РНБОУ |
Резиденція | Будівля Офісу Президента України |
Місце | м. Київ |
Номінує | Верховна Рада України |
Призначає | Вибори Президента України |
Термін каденції | 5 років |
Попередник | Петро Порошенко |
Створення | 1991 |
Перший на посаді | Кравчук Леонід Макарович |
Вебсайт | Сайт РНБО України |
Голова Ради національної безпеки і оборони України — найвища посадова особа в Україні у сфері національної безпеки та оборони держави, яку, згідно з Конституцією України виконує Президент України.
Під час реальної агресії-війни, очолює Ставку Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Конституційний та законодавчий статус[ред. | ред. код]
В Україні ця посада вперше була введена в 1991 році.
Президент є Верховним головнокомандувачем Збройних Сил України згідно зі статтею 106 Конституції України. У разі збройної агресії проти України Президент приймає рішення щодо застосування Збройних Сил України з метою оборони держави від агресора. Згідно зі статтею 107 Конституції України, Президент очолює Раду національної безпеки та оборони України.
Згідно зі статтею 107 Конституції України та статтею 5 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.[1]
У разі дострокового припинення повноважень Президента України, відповідно до статей 108, 109, 110 і 111 Конституції України, виконання обов'язків Голови Ради національної безпеки і оборони України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
Повноваження[ред. | ред. код]
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України»,
Голова Ради національної безпеки і оборони України:
- 1) спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою Ради національної безпеки і оборони України;
- 2) затверджує перспективні та поточні плани роботи Ради національної безпеки і оборони України, час і порядок проведення її засідань;
- 3) особисто головує на засіданнях Ради національної безпеки і оборони України;
- 4) дає доручення членам Ради національної безпеки і оборони України, пов'язані з виконанням покладених на неї функцій;
- 5) заслуховує поточну інформацію Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про хід виконання її рішень, у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України на її засідання;
- 6) затверджує Положення про апарат Ради національної безпеки і оборони України, його структуру і штатну чисельність за поданням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України;
- 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Діючий Голова РНБОУ[ред. | ред. код]
Наразі Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України Зеленський Володимир Олександрович.
Див. також[ред. | ред. код]
- Закон про національну безпеку України
- Закон України «Про правовий режим воєнного стану»
- Воєнний стан в Україні
- Голова Воєнного кабінету при Раді національної безпеки і оборони України
- Ставка Верховного Головнокомандувача (Україна)
- Генеральний штаб Збройних сил України
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Президента України [Архівовано 13 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Конституція України на сайті Верховної Ради України [Архівовано 3 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» на сайті Верховної Ради України [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Повноваження Президента України /Сайт Президента України/ [Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт РНБО України [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт Міністерства оборони України
|
|