Тарасівка (Кам'янець-Подільський район)
| село Тарасівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район Кам'янець-Подільський |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1760 рік |
| Населення | 490 осіб |
| Площа | 0,119 км² |
| Густота населення | 4117.650 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32374 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′27″ пн. ш. 26°40′18″ сх. д. / 48.60750° пн. ш. 26.67167° сх. д.Координати: 48°36′27″ пн. ш. 26°40′18″ сх. д. / 48.60750° пн. ш. 26.67167° сх. д. |
| Водойми | Мукша |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32372, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с.Устя |
| Карта | |
  Тарасівка | |
 Тарасівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тара́сівка — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Географія[ред. | ред. код]
Село Тарасівка лежить на обох берегах річки Мукша. Поруч пролягає залізниця, станція Мукша. Розташоване за 9 кілометрів від Кам’янця-Подільського, на відстані 3 кілометрів від центру села проходить автомобільний шлях територіального значення Т 2325.
Клімат[ред. | ред. код]
Тарасівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка в документах про село датована — 1760 роком, зафіксована назва Тересівка.
Церква святого Іоанна Богослова збудована в 1788 – 1790 роках – маленька дерев’яна, обліплена глиною, з невеликою главкою на даху. Нова кам’яна церква збудована в 1865 році разом з дзвіницею, крита гонтою.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
У 1932–1933 роках селяни села пережили влаштований комуністами голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 488 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Економіка[ред. | ред. код]
У селі розташоване фермерське господарство «Колос» та відокремлений підрозділ ВАТ «Адамс».
Уродженці села[ред. | ред. код]
- Олексійчук Микола Андрійович (нар. 1941) — Заслужений працівник культури України, засновник та художній керівник академічної хорової капели «Гомін».
- Андреєв Олександр Маркович (нар.1896) — учасник Першої світової війни. Георгіївський кавалер.
- Олексійчук Богдан Віталійович (1999-2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.[3]
Охорона природа[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри», в села розташована ботанічна пам'ятка природи «Дуб звичайний».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Магазин -
Сільська церква -
Загальна панорама села -
Річка Мукша біля села
Панорами села Тарасівка[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Загинув військовий з Хмельниччини
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Тарасівка
- b2btoday.com.ua
- Облікова картка села на вебпорталі Верховної ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- dovidnyk.in.ua
- У ньому - три в одному — Кам’янецький часопис КлюЧ. 2016-11-11
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |