Захарівка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Захарівка
Парк у центрі селища
Парк у центрі селища
Країна Україна Україна
Область Одеська область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Захарівська селищна громада
Рада Захарівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5125255100
Основні дані
Засноване 1791
Колишня назва Фрунзівка
Статус із 17.05.1963 року
Площа 7,60 км²
Населення 5251 (01.01.2020)[1]
Густота 680,8 осіб/км²
Поштовий індекс 66702
Телефонний код +380 4860
Географічні координати 47°19′52″ пн. ш. 29°45′16″ сх. д. / 47.33111° пн. ш. 29.75444° сх. д. / 47.33111; 29.75444Координати: 47°19′52″ пн. ш. 29°45′16″ сх. д. / 47.33111° пн. ш. 29.75444° сх. д. / 47.33111; 29.75444
Водойма р. Кучурган, р. Великий Канай
Відстань
Найближча залізнична станція: Затишшя
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - залізницею: 144 км
 - автошляхами: 140 км
Селищна влада
Адреса 66700, смт Захарівка, вул. Одеська, 59
Карта
Захарівка. Карта розташування: Україна
Захарівка
Захарівка

Commons-logo.svg Захарівка у Вікісховищі

Захарівка1927-2016 — Фрунзівка) — селище міського типу, адміністративний центр Захарівської селищної громади в Роздільнянському районі Одеської області України.

До 17 липня 2020 року була адміністративним центром Великомихайлівського району, який був ліквідований[2].

Населення 6300 меш. (1970), 5111 меш. (2001). Цегельня, харчова промисловість.

Територія сучасного селища Захарівка містить також колишні села Адамівка, Байрове, Катеринівка, Латівка.

Поблизу селища створено ландшафтний заказник місцевого значення Шептереди.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Краєзнавчий музей у Захарівці

Станом на 1886 рік у містечку Захарівка, центрі Захар'ївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 702 особи, налічувалось 127 дворових господарств, існували станова квартира 3-го стану, православна церква, 2 єврейські синагоги, школа, земська станція, 6 лавок, заїзд, харчевня та винний склад, відбувався щорічний ярмарок та базари через 2 тижня по неділях[3]. За 9 верст — залізнична станція, трактир. За 12 верст — молитовний будинок. За 16 верст — залізнична станція.

У селі Адамівка мешкало 50 особи, налічувалось 12 дворових господарств, існували паровий млин та цегельний завод.

У селі Катеринівка мешкало 32 особи, налічувалось 7 дворових господарств, існував винний склад.

Згідно з законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» смт Фрунзівка внесене до переліку населених пунктів, які підлягають перейменуванню.[4]

Персоналії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-25. 
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. 42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта)//fakty.ictv.ua