Українська автокефальна православна церква канонічна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Українська Автокефальна Православна Церква Канонічна (УАПЦ-К) — незалежна неканонічна православна церква, яка декларує своє канонічне походження від Польської Православної Церкви. [1][2] [3][4]

Історія[ред.ред. код]

На початку ХХ століття разом з боротьбою за українську державність в Україні почався рух за автокефалію Української Православної Церкви.

Від Польської Православної Церкви[ред.ред. код]

Під час Другої світової війни в Україні відбулось відродження канонічної гілки УАПЦ, яка отримала автономію від Діонісія Валединського, Митрополита Польської Православної Церкви, а з черги, у 1924, отримала статус автокефалії від Вселенського Патріарха Григорія VII. [1]

Митрополита Діонісія було висвячено в єпископський сан у 1913 Антіохійським Патріархом Григорієм IV, який мав висвяту по лінії Апостола Петра. [5]

У 1932 Митрополит Діонісій висвятив митрополита Полікарпа Сікорського — і в 1942 призначив його до окупованої нацистами України для відновлення УАПЦ і висвяти нових єпископів. Таким чином, уся ієрархія УАПЦ в 1942 отримала канонічні хіротонії єпископів по лінії Апостола Петра. Серед висвячених єпископів були покійні Патріарх Мстислав і Митрополит Григорій Огійчук, від якого йде канонічна висвята Патріарха Мойсея. [1] [6]

Вселенський Патріарх Варфоломей визнав канонічність УАПЦ, прийнявши в 1995 під свій омофор у сущому сані єпископів і духовенство УАПЦ в США і Канаді.

З кінцем Другої світової війни в 1945 УАПЦ в Україні було знищено радянською владою. Проте частина єпископату й духовенства УАПЦ було взято в німецькі концтабори, а частині вдалось емігрувати до Європи й Америки, де продовжувалося церковне життя і будувалися церкви УАПЦ.

УАПЦ в незалежній Україні[ред.ред. код]

У 1990 році, після святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України, в Україні наново почався рух відродження автокефалії Української Православної Церкви. Руху цьому дав почин Митрополит Іоан Бондарчук, а в центральній Україні в квітні 1990 року — протоієреєй Олег Кулик (сьогодні Патріарх Мойсей). Останній зорганізував близько 200 громад УАПЦ, будучи митрополичим адміністратором на Хмельницьку, Вінницьку і Житомирську області.

5-6 червня 1990 року в Києві відбувся Всеукраїнський Православний Собор за участі більш ніж 700 делегатів з усієї України — серед них 7 єпископів i понад 200 священиків. Собор затвердив факт утворення УАПЦ і обрав Патріархом Київським і всієї України митрополита Мстислава (Скрипника), у якого була єпископська лінія від Польської Православної Церкви.

2 жовтня 1990 органи влади Української Радянської Соціалістичної Республіки офіційно зареєстрували УАПЦ. А вже 18 листопада 1990 в соборі Святої Софії в Києві відбулася інтронізація Патріарха Київського і всієї України Мстислава.

З цього часу Патріарх Мстислав (Скрипник) не тільки став першим Патріархом, але він тимчасово об'єднав УАПЦ в Україні з УПЦ в США і діаспорі, у яких була канонічна гілка від Польської Православної Церкви. З того часу ієрархи i духовенство УПЦ в США стали приїздити до України, служити в українських храмах, брати участь у рукоположеннях священиків. Так, Патріарх Мстислав разом з єпископом Вашингтонським Антонієм (Щербою) хіротонізували на єпископа Полікарпа (Пахолюка) (30.06.1991), на єпископа Хмельницького Антонія (Фіалка) (23.06.1991) та на єпископа Дніпропетровського — Пантелеймона (Романовського) (21.07.1991). Останні два канонічно висвячені єпископи перейшли до РПЦ.

На сьогодні канонічна єпископська спадковість в УАПЦ по лінії Патріарха Мстислава (Скрипника) та митрополита Антонія (Щерби) зберігається через висвяту єпископом Полікарпом (Пахолюком) єпископа Михаїла (Дудкевича) (14.06.1992), відтак Михаїлом - єпископа Феоктиста (Пересади) (30.06.1993), відтак Михаїлом і Феоктистом - єпископа Ігоря (Ісіченка) (12.07.1993), відтак Ігорем - єпископа (майбутнього Патріарха) Дмитра (Ярему), відтак Ігорем і Дмитром - єпископа (надалі Митрополита) Макарія (Малетича) (03.11.1996), відтак Макарієм - єпископа Віктора (Бедь) (14.08.2015), відтак - Макарієм і Віктором - Бориса (Харко) (23.08.2015).

25-26 червня 1992 року в Києві в будинку Філарета Денисенко відбулася зрада УАП Церкви керуючим справами митрополитом Антонієм (Масендичем), який за спиною Патріарха Мстислава і всього духовенства підтримав ініціативу президента Л. М. Кравчука щодо фіктивного об'єднання УАПЦ і РПЦ.

Патріарх УАПЦ Мстислав (Скрипник) не визнав цієї зради УАПЦ — і закликав владу України та вірних УАПЦ не визнавати це об'єднання і всяко противитися зраді. Але влада України була на стороні Філарета Денисенка — і незаконно передала всю церковну власність УАПЦ під владу Філарета Денисенка.

11 червня 1993 помер Патріарх Київський і всієї України Мстислав. Перед смертю Патріарх, вважаючи зрадженим себе і УАПЦ, оголосив свій заповіт[джерело?], щоб УАПЦ не мала ніякого відношення до колишнього митрополита РПЦ Філарета Денисенка, який був позбавлений сану його рідною Церквою — РПЦ .

У 1995 році, через два роки після смерті Патріарха Мстислава, архієреї УАПЦ в США перейшли під омофор Вселенського Патріарха Варфоломея в лоно Матері-Церкви, тим самим обриваючи канонічну гілку, яка давала надію на повернення в Україну апостольської єпископської лінії і відродження УАПЦ..

УАПЦ-Соборноправна[ред.ред. код]

У жовтні 2002 року в США відбувся Собор архієреїв УАПЦ-Соборноправної Північної і Південної Америки — гілка від Польської Православної Церкви, яку очолював Митрополит Григорій (Огійчук), а після його смерті в 1985 році — Митрополит Андрій (Празький) (1985-1990), потім Митрополит Алексій (Нізза) (1990-1999), потім Митрополит Стефан (Бабій Петрович) (1999-2004).

Собор архієреїв УАПЦ-Соборноправної, розглянувши ситуацію, що склалася з УАПЦ в Україні, постановив:
-повернути церковній структурі УАПЦ-Соборноправній древню патріархальну модель;
-відновити свою присутність на українській землі встановленням Архиєпархії Києва і всієї Руси-України;
-висвятити Архімандрита Мойсея (Кулика) в сан єпископа і направити в чині Митрополита Києва і всієї Руси-України до України для встановлення Архиєпархії Києва і всієї Руси-України.[2]

10 жовтня 2002 року в Кафедральному Соборі Святих мучеників Бориса і Гліба в м. Клівленді, США відбулося висвячування єпископа Мойсея (Кулика) і зведення його в чин Митрополита Київського і всієї Руси-України.[3] Митрополит Мойсей направлений в Україну «для відновлення Київської Митрополії і відродження УАПЦ-Соборноправної в Україні з правом повного адміністративного керування і духовної опіки».[4]

1 листопада 2002 року відбулася прес-конференція Митрополита Стефана (Бабія Петровича), первоїєрарха УАПЦ-Соборноправної Північної і Південної Америки, присвячена історичному Собору архієреїв УАПЦ-Соборноправної і його рішенню про повернення на територію України Церкви з Діаспори.[2]

Починаючи з 2002 року і дотепер владика Мойсей виконує покладену на нього рішенням архієреїв Діаспори місію з відродження канонічної гілки УАПЦ Соборноправної в Україні.

У 2004-2005 роках в УАПЦ-Соборноправній в США відбуваються події, які корінним чином міняють статус УАПЦ-Соборноправної в Україні. УАПЦ-Соборноправна Північної і Південної Америки стає УАПЦ Північної і Південної Америки і Діаспори і, очолювана Митрополитом Михайлом (Явчак-Чампіоном) об'єднується з УАПЦ в Україні, визнаючи своїм першоієрархом Митрополита Мефодія (Кудрякова). [7] [8] [9]

В результаті такого об'єднання замість повернення УАПЦ з Діаспори в Україну сталося розширення УАПЦ з України в Діаспору, тим самим була знищена ще одна канонічна гілка Української Церкви.

УАПЦ-Соборноправна в Україні, очолювана Митрополитом Мойсеєм, залишилася в стороні від цього об'єднання [10] [11] і придбала статус самостійної юрисдикції. Митрополит Мойсей вів активну просвітницьку роботу, обертаючи в православ'я безліч атеїстів в посттоталітарній Україні [12] і закликаючи до об'єднання розкидані через історичні причини осколки УПЦ в усьому світі. [13] [14] [15] [16]

УАПЦ-Канонічна[ред.ред. код]

17-18 червня 2005 року в день Святої Трійці в Києві відбувся Архієрейський собор УАПЦ-Соборноправної під омофором Митрополита Київського і всієї Руси-України Мойсея, на якому рішенням Святого Синоду і рішенням Всесвітнього Архієрейського Собору було затверджено назву Церкви як УАПЦ-Канонічна .[17]


Місія з відновлення дії Томасу 1924 року для УАПЦ в Україні рішенням Святого Синоду УАПЦ в діаспорі доручена канонічно висвяченому Його Високопреосвященству Мойсею (Кулик) Митрополиту Київському і всієї Руси-України.

Патріарх[ред.ред. код]

17-18 червня 2005 рішенням Святого Синоду та рішенням Всесвітнього Архієрейського Собору УАПЦ-Канонічної під дією Духа Святого і з волі Отця Небесного, митрополит Мойсей був обраний та інтронізований у чин Патріарха Київського і всієї Руси-України. У Святому Соборі взяли участь 12 архієреїв, духовенство і сотні вірних зі всього світу. [17]

Інтронізація відбулась у День Святої Трійці в православній святині українського народу у головному Храмі України — у соборі Святої Софії міста Києва. [18] [19] [20]

Віровчення[ред.ред. код]

Українська Автокефальна Православна Церква-Канонічна визнає абсолютну вірність вченню Ісуса Христа, вірність Святому Писанню та Апостольським Канонам.

Духовенство має канонічні висвяти по лінії Апостола Петра. [5][1][2][3].

Зберігає сім таїнств: хрещення, миропомазання, сповідь, євхаристію, вінчання, священство, єлеєпомазання.

Використовує візантійський обряд і дотримується юліанського календаря.

Обряд[ред.ред. код]

УАПЦ канонічна відправляє богослужіння згідно з традицією східно-візантійського обряду та зберігає старий (юліянський) календар церковних свят.

Мова богослужіння — сучасна українська в Україні, іспанська — у Мексиці, англійська — у США, італійська — в Італії тощо. УАПЦ-Канонічна є всесвітньою церквою і богослужіння здійснюється мовою того народу, де воно відбувається.

Єпархії[ред.ред. код]

  • Київська єпархія
  • Ужгородська єпархія
  • Фастівська єпархія
  • Житомирська єпархія
  • Єпархія в Мексиці
  • Єпархія в США
  • Єпархія в Греції
  • Єпархія в Італії
  • Єпархія в Колумбії
  • Єпархія в Бразилії

Критика[ред.ред. код]

Вчення цієї релігійної організації забороняє шанування святих, поклоніння мощам, зокрема вважається, що Таїнство Євхаристії в інших православних церквах осквернене, так як звершується на «кістках мертвих святих». Очевидно, мається на увазі святі мощі в антимінсі. Тому замість святих мощей в антимінсах УАПЦ-к вшиваєтья причасний хліб. Дозволяється шлюбний єпископат, доволі вільне ставлення до монашества, цьому свідчить особистий приклад патріарха Кулика. В звершені богослужіння відчутна різноманітність обрядових форм. Відео-лекції та повчання «Таємниці щасливого життя з Богом» мають дух дуалізму. Світ чітко розділяється між добром та злом. Для того, щоб попасти під милість Божу та жити в добрі слід читати певні молитви та навчитися спілкуватися з ангелами, в противному випадку людина повністю попадає під владу диявола. У лекціях Олега Кулика ангельський світ в особливій пошані і набагато частіше «патріарх» вчить звертатися саме до них, а не до Христа. Під час своїх повчань, він не дуже часто звертається до Святого Писання, і в результаті пропонується власна думка «патріарха», яка вважається беззаперечною істиною.

У 2009 р. Кулик був звинувачений у секс-скандалі. В міліцію звернулися колишні прихожанки і звинуватили «патріарха Мойсея» в сексуальному домаганні. Патріарх втік з України. Мотивував це тим, що боїться фізичної розправи.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Польска Православна Церква. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  2. а б в г Прес-реліз глави УАПЦ-Соборноправної митрополита Стефана (uage=англійською). США: БРАМА. 1 ноября 2002. Процитовано 2009-03-01. (англ.)
  3. а б в Грамота висвяти митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  4. а б Указ про призначення митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-01-01. (укр.)
  5. а б Діонісій (Валединський) (російською). Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-01-01. (рос.)
  6. Коротка хроніка канонічної єпископської лінії УАПЦ в період 1924-1944 років. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  7. Лист від Митрополита Мефодія (Кудрякова) УАПЦ в Україні до Митрополита Михайла (Явчак-Чампіона) УАПЦ Південною і північною Америк (англійською). 2005-02-07. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. (англ.)
  8. Київський Митрополит Мефодій відвідав Америку (uage=англійською). США: БРАМА. 7 сентября 2005. Процитовано 2009-03-01. (англ.)
  9. Ієрархія УАПЦ Північної і Південної Америки і Діаспори (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. (англ.)
  10. Пресс-центр УАПЦ-Соборноправной в Америке. Заява про визнання Митрополита Мефодія главою Церкви і про зречення від архієпархиі Митрополита Мойсея (англійською). Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. (англ.)
  11. Митрополит Мойсей здивований рішенням єпископату УАПЦ-Соборноправної (uk). Украина: РІСУ. 17 февраля 2004. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  12. Листи та відгуки на лекції владики Мойсея. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  13. Прийняття єпископа Мексики Даниїла під Омофор Митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  14. Відбувся перший Архиєрейський Собор „Канонічної УАПЦ” (uk). Украина: РИСУ. 15 октября 2004. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  15. Прес-конференція в УНІАН Митрополита Калістоса відносно факту переходу УАПЦ Діаспори під Омофор Митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. 
  16. Документи, що свідчать про перехід УАПЦ Діаспори під Омофор Митрополита Мойсея. Архів оригіналу за 2012-03-24. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  17. а б Постанова Всесвітнього Собору і акт інтронізації Патріарха Мойсея. Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2009-03-01. (укр.)
  18. Інтронізація Патріарха Мойсея (відео) (uk). 28 июня 2005. Процитовано 2010-11-15. 
  19. Українська Автокефальна Православна Церква — Канонічна зводить Митрополита Мойсея в Патріархи (uage=англійською). Maidan. 25 июня 2005. Процитовано 2009-03-01. (англ.)
  20. У Софійському Соборі відбулася інтронізація Патріарха Української Автокефальної Православної Церкви Соборноправної (uage=російською). CREDO. 28 июня 2005. Процитовано 2009-03-01. (англ.)

Посилання[ред.ред. код]