Білоруська автокефальна православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоруська автокефальна православна церква

Christ Pantocrator mosaic from Hagia Sophia 2744 x 2900 pixels 3.1 MB.jpg
Катедральний Собор Святого Кирила Туровського м. Нью-Йорк, США — центральний кафедеральний собор БАПЦ
Засновники Мєльхісадек Пайоускі
Автокефалія/автономія проголошена 1922 самопроголошена
Автокефалія/автономія визнана не визнана
Чинний предстоятель Святослав (Логін), Єпископ Новогрдаський та Північно-Американський
Центр Нью-Йорк, США
Кафедральний собор Катедральний Собор Святого Кирила Туровського
Основна юрисдикція Білорусь Білорусь
Юрисдикція для діаспори Україна Україна
Велика Британія Велика Британія
Австралія Австралія
Бельгія Бельгія
Німеччина Німеччина
Flag of the United States.svg США[1]
Літургічна мова білоруська
Музична традиція Білоруський наспів
Церковний календар Юліанський
Парафій близько 20[2]
Офіційний сайт БАПЦ

Білоруська автокефальна православна церква — православна церква, якої формально у Білорусі не існує. Однак у Білорусі існує суспільно-релігійне Білоруське християнське об'єднання ім. св. Софії Слуцької, мета діяльності якого — пропаганда ідеї відновлення БАПЦ у Білорусі.

Історія[ред. | ред. код]

Історія формування Білоруської православної автокефалії починається з часів Великого князівства Литовського (ВКЛ), з періоду князювання Вітовта, який багато зробив для становлення Велико-Литовської православної митрополії. Біблія Франциска Скорини стала третьою у Європі і з'явилась майже на сторіччя раніше, ніж Біблія Івана Федорова.

Так чи інакше, але історичним фактом залишається те, що Церковний собор, скликаний в Пінську у 1791 році, проголосив автокефалію православної церкви. Однак у результаті воєн білоруські землі були приєднані до Російської імперії, і автокефалія була ліквідована.

Мінський митрополит Мельхіседек

В залежності від того, як мінялась влада, структури БАПЦ то відроджувались, то зникали. 23 липня 1922 року мінський єпископ Мельхіседек (Паєвський) скликав з'їзд єпархії, який оголосив у кафедральному соборі про створення незалежної від Московської патріархії Білоруського митрополії. Митрополитом обрано єпископа Мельхіседека, було висвячено трьох нових єпископів: Бобруйського Філарета — колишнього професора Мінської духовної семінарії, Мозирського Яна та Слуцького Миколу — колишнього настоятеля Слуцького собору.

У 1923 році кананічнісьть церкви визнав московський патріарх Тихон.

9 серпня 1927 року бобруйський єпископ Філарет скликав з'їзд Білоруського православної церкви (БПЦ) за участю представників 333 парафій Бобруйської, Борисовської, Мозирської, Мінської, Слуцької єпархії та одного благочиння Оршанськой єпархії. Собор оголосив автокефалію і вибрав самостійне керівництво. Станом на 1 січня 1928 року 399 священиків БАПЦ несли службу в 344 парафіях.

У 1935 році розпочались репресій проти духовенства БАПЦ. До 1937 року більшовики практично повністю знищили БАПЦ, сфабрикувавши «справу» про контрреволюційну змову під назвою «Білоруська автокефальна церква», посадивши до тюрем та розстрілявши більшість активістів церкви на чолі з єпископом Філаретом. Так на 24 червня 1938 року продовжували діяти тільки 2 парафії, в Орші та Мозирі [3]. До 22 червня 1941 року в БРСР, через переслідування священиків, не залишилося легально відкритих церков[4]. Священики Антон Северин, Федір Альхимович, Григорій Медведєв, Микола Севрук, Іван Савицький, а також віруючі Дмитро Маєвський, Іван Свірського та скарбник БАПЦ Роман Сокур продовжували проводити служби підпільно [5].

3 жовтня 1941 року німецький Генеральний комісаріат Білорусії дозволив відновити Білоруський православну церкву за умови її автокефального управління. У березні 1942 року Собор єпископів поділив Білоруський митрополію на 6 єпархій [21]. 30 серпня - 2 вересня відбувся Всебілоруське церковний собор з участю 3 єпископів, 65 священиків і 65 представників від віруючих, який негайно оголосив автокефалію БПЦ 128-мю голосами За, утрималось троє.

У 1991 році саратовський архієпископ РПЦ Пімен (Хмелевський) при співслужінні ще одного єпископа зробив в соборі Святої Трійці хіротонію отця Петра Гущі на Полоцького єпископа БАПЦ.

На 2004 рік церква налічувала 12 парафій в Білорусі.

На еміграції[ред. | ред. код]

Початок білоруської православної діяльності в Америці відноситься до 19491950 р.р. У 1948 році архієпископ Сергій поселився в Австралії, а єпископ Василь — у Нью-Йорку. Перша божественна служба православних білорусів у США відбулась восени 1950 року. Спочатку це відбувалось у «Білоруському будиночку» на Ashford street у Бруклині. Будиночок був невеликим, збоку знаходились кухня та невеличка кімната, у якій мешкав відомий білоруський композитор, професор Микола Куліковіч. Він, до речі, керував церковним та світським хором.

Хронологія[ред. | ред. код]

  • 988 — Білоруські землі у складі Київської Православної Митрополії.
  • 992 — Заснування у Полоцьку єпископської православної катедри.
  • Х ст. — Побудова у Вітебську Благовіщенської церкви.
  • Х ст. — Побудова у Полоцьку Собору Святої Софії
  • ХІ ст. — Турівське рукописне Євангеліє.
  • 1106–1108 — Подорож ігумені Даніли до Єрусалиму.
  • 1114 — Заснування єпископської катедри у Торові.
  • 1130 — Князь Радислав заснував Греко-Латино-Білоруську академію у Смоленську.
  • 1137 — Заснування єпископської кафедри у Смоленську.
  • 1147 — Клімент Смаляціч обраний на Київського митрополита.
  • 1154 — Смерть Клімента Смаляціча.
  • 1159 — Перша історична відомість про православне братство у Полоцьку.
  • ХХ ст. — побудова у Полоцьку церкви Христа Спасителя.
  • 1240 — Татари руйнують Київ.
  • 1243–1281 — Київський митрополит Кирило ІІІ переїздить до Клязми, готуючи цим перенос Київської митрополії на Московщину.
  • 1317, 1327, 1329 — Представники Литовської Православної Церкви беруть участь у Константинопольських Синодах.
  • 1317 — Заснування у Новгород-Литовському православної Митрополії на чолі з митрополитом Тахвілєм.
  • 1354 — Константинопольський Патріархат затверджує Москву як зверхника Київської митрополії.
  • 1363 — Литовський князь Ольгерд долучає українські землі до Великого Князівства Литовського.
  • 1415 — Три православні собори у Новгороді. Православна церква у Великому Князівстві Литовському відмовляється підпорядковуватися московському митрополитові Фотію й 15 листопада 1415 року обирає Григорія Цамблака на Литовського митрополита.
  • 1447 — Королівський привілей литовським православним магнатам, що зрівняв їх у правах з католицькими магнатами.
  • 1517 — Біблія Франциска Скорини.
  • 1569 — Приїзд до ВКЛ єзуїтів.
  • 1596 — Берестейська церковна унія.
  • 1602 — заснування у Могильові братства в оборні Православ'я.
  • 1620 — Відвідини ВКЛ Константинопольським патріархом Техвілієм.
  • 1623 — народне повстання у Вітебську супроти Унії, вбивство унійного архиєпископа Йосафата Кунцевича.
  • 1633- Пінське Богоявленське братство.
  • 1641 — Заснування братських шкіл у Могильові, Мінську, Слуцьку.
  • 1668 — Король Ян Казимір обмежує права православного митрополита.
  • 1686 — Підпорядкування Православної Церкви у Речі Посполитій Московському Патріархові.
  • 1766 — Заборона говорити в сеймі в на захист православ'я.
  • 1772 — Побудова у Смоленську Успенського собору.
  • 1791 — Пінський Собор ухвалює автокефалію Православної Церкви у Речі Посполитій.
  • 1839 — Заборона служіння білоруською мовою у Царській Росії.
  • 1917 — Відокремлення на соборі у Москві церкви від держави.
  • 1922 — Спроба Мінського митрополита Мелхідесека проголосити автокефалію.
  • 1936–1938 — Заслання духівництва на Сибір.
  • 1942 — Білоруський Православний Собор у Мінську оголосив автокефалію Білоруської Православної Церкви.
  • 1946 — Православні ієрархи з Білорусі на еміграції долучаються до РПЦЗ.
  • 1946 — Збори православних білорусів у Регензбурзі (Німеччина) виголошують протест проти долучення православної ієрархії з Білорусі до РПЦЗ.
  • 1948 — Відновлення на Соборі у Констанції (Німеччина) Білоруської Автокефальної Православної Церкви.

Предстоятелі[ред. | ред. код]

Парафії[ред. | ред. код]

  • Катедральний Собор Святого Кирила Туровського у Нью-Йорку (США).
  • Церква Святих Віленських Мучеників у Мельбурні (Австралія).
  • Церква Жировіцької Ікони Божої Матерів у Манчестері (Англія).
  • Церква Жировіцької Ікони Божої Матерів у Халент Парк (США).
  • Церква Святих Апостолів Петра і Павла в Аделаїді (Австралія).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]