Чорногорська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорногорська православна церква
CPC-grb.jpg
Дата заснування 1993
Автокефалія/автономія проголошена 1485 - самопроголошена
Автокефалія/автономія визнана не визнана
Чинний предстоятель Михаїл І (Дедеїч)
Центр Цетинє, Чорногорія
Основна юрисдикція Чорногорія
Літургічна мова Чорногорська
Церковний календар Юліанський

Чорногорська православна церква — православна церква у Чорногорії з резиденцією архієпископа Цетиньського та митрополита Чорногорського у Цетинє.

Історія[ред. | ред. код]

Історія Чорногорської православної церкви почалась із закладення у 1220 році Зетської єпархії. Престол єпископів Зети знаходився в монастирі Сятого Михайла Архангела у містечку Превлака. На Соборі в Скоп'є у 1346 році єпископство Зета було піднято до Митрополії.

Церква святого Петра у Которі

У 1484 році престол Чорногорської єпархії перенесено у Цетинський монастир. У 1603 році Чорногорська митрополія стає фактично незалежною юрисдикцією.

З 1697 року Чорногорські митрополити стають не тільки духовними лідерами чорногорців, але й світськими правителями Чорногорського князівства.

Чорногорську автокефальну православну церкву було засновано 1766-го[1], після скасування Печського партріархату в Косово[2], під керівництвом Константинопольського патріархату[3].

Під час керування Чорногорською православною церквою Митрополитом Петром I (1781-1830) Синод Російської православної церкви визнав цю її автокефальною.

Після Першої світової війни, коли було створено Королівство Югославії, Чорногорська автокефальна православна церква приєднана до складу Сербської патріархії без волі Чорногорської Церкви та мирян, та автокефалія цієї Церкви була незаконно ліквідована 1919 року. За кордоном окремі парафії цього не визнали та продовжували вважати себе частиною Чорногорської автокефальної православної церкви. Так у Детройті до 1923 року діяла парафія Чорногорської православної церкви.

Після Другої світової війни у Чорногорії існувала окрема Чорногорська митрополія Сербської православної церкви.

1993 року в Сербській православній церкві відбувся розкол, у результаті якого, з'явилася Чорногорська православна церква[4]. Хоча церква була відновлена, але вона діяла майже як підпільна, оскільки її було офіційно зареєстровано тільки 2000 року, після падіння режиму Слободана Мілошевича у Белграді.

31 жовтня 1993 року в Цетинє був обраний Митрополитом Чорногорської церкви Антоній (Абрамович). 6 січня 1997 року, після його смерті, очільником церкви був обраний Михаїл І (Дедеїч). Митрополит Михаїл І (Дедеїч) рукопокладенний був архиєреями Болгарської православної церкви.

31 жовтня 1998 відбулася інтронізація Митрополита Михаїла І (Дедеїча) у Цетинє.

Чорногорська Православна Церква не має євхаристійного спілкування з іншими православними церквами[5]. Її не визнають, як і Македонську православну церкву через тиск Сербської православної церкви.

У липні 2003 року відбулась офіційна зустріч делегації Української православної церкви Київського патріархату з митрополитом Михаїлом Дедеїчем та духівництвом Чорногорської православної церкви.

У жовтні 2010 року Патріарх Української Православної Церкви Філарет перебував у Чорногорії на запрошення Митрополита Чорногорської православної церкви Міхаіла, де вкотре підтримав прагнення чорногорців мати свою автокефальну церкву[6].

Митрополити Чорногорської Православної Церкви[ред. | ред. код]

Єпархії[ред. | ред. код]

  • Цетинецька архієпископія
  • Приморська єпархія
  • Дуклянський єпархія
  • Острошського єпархія
  • Беранська (Полімська) єпархія
  • Аргентинська єпархія

Єпископи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]