Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року
частина російсько-української війни та Другої холодної війни
Russo-Ukraine Conflict (2021-2022).svg Russian forces near Ukraine, 2021-12-03 (crop).jpg
Вгорі: Територіальна карта України станом на лютий 2022 року

Внизу Нарощування російської армії навколо України
     Україна      Українські території, окуповані Росією та сепаратистами

Дата: 3 березня 2021 — 24 лютого 2022
Місце: Україна Україна
Результат: Російське вторгнення в Україну (2022)
Сторони
Україна Україна
Декларативна підтримка:
Командувачі

Flag of the President of Ukraine.svg Володимир Зеленський
Cabinet of Ukraine.png Денис Шмигаль
Logo of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine with abbreviation in English.svg Дмитро Кулеба
Штандарт Міністра оборони України.svg Олексій Резніков
Штандарт Міністра оборони України.svg Андрій Таран
Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg Валерій Залужний
Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg Руслан Хомчак

Standard of the President of the Russian Federation.svg Володимир Путін

Government.ru logo.svg Михайло Мішустін
MID emblem.png Сергій Лавров
Сергій Шойгу
Валерій Герасимов
Flag of the President of Belarus.svg Олександр Лукашенко
Білорусь Роман Головченко
Эмблема Министерства обороны Республики Беларусь.png Віктор Хренін
Эмблема Генерального штаба Вооруженных Сил Республики Беларусь.png Віктор Гулевич
Білорусь Олександр Вольфович

Військові сили
Україна 209 тис. збройних сил,
102 тис. воєнізованих,
900 тис. резервних сил[6]

Тренувальна місія:
Канада 200 (Операція «Unifier»)[6]
США 165 (JMTG-U)[42]
Велика Британія 53 (Операція «Orbital»)[6]
Польща 40 (JMTG-U)[6]
Литва 26 (JMTG-U)[6]
Швеція 3 (Операція «Unifier»)[43]

Росія 900 тис. збройних сил,
554 тис. воєнізованих, 2 млн
резервних сил[6]
  • ≈ 20 тис.[6]
  • ≈ 14 тис.[6]

Білорусь 45,350 тис. збройних сил, 110,000 тис.
воєнізованих, 289,500 тис.
резервних сил[6]

Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року розпочалася в березні 2021 року, коли Росія почала збирати війська та військову техніку біля кордону з Україною, що створило міжнародну кризу та викликало широке занепокоєння щодо потенційного вторгнення. Супутникові знімки показали рух бронетехніки, ракет та іншого важкого озброєння. До грудня біля кордону перебувало понад 100 000 військових. Криза стала наслідком затяжної російсько-української війни, яка почалась у 2014 році. У грудні 2021 року МЗС Росії оголосило декілька вимог, зокрема заборонити приєднання України до НАТО, зменшити кількість військ НАТО у Східній Європі в обмін на виведення російських збройних сил.[джерело?] США та інші члени НАТО відхилили ці вимоги та попередили Росію про посилення економічних санкцій у разі вторгнення в Україну. Двосторонні переговори з безпеки відбулися в січні 2022 року.

21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала два окупованих нею регіони на сході України, так звану «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами та ввела війська на Донбас, що інтерпретується як ефективний вихід Росії з Мінського протоколу.[44][45] Самопроголошені терористичні квазідержави визнавали в межах відповідних українських областей, які виходили далеко за межі лінії зіткнення військ. 22 лютого Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одноголосно схвалила застосування військової сили за межами Російської Федерації.

Вранці 24 лютого Путін заявив, що Росія ініціює «спеціальну військову операцію» на Донбасі та розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Криза була описана коментаторами як одна з найінтенсивніших з часів холодної війни.[46][47][48]

Передумови[ред. | ред. код]

Після возз'єднання Німеччини та розпаду Радянського Союзу НАТО додало 13 нових членів. Росія категорично проти будь-якого розширення НАТО на схід.[49]

У лютому 1954 року за першого секретаря Комуністичної партії СРСР Микити Хрущова відбувся перехід Кримської області від Російської РФСР до Української РСР, обох республік СРСР. Цей крок, формально ухвалений Президією Верховної Ради, на той час розглядався як незначний символічний жест, оскільки і Російська РФСР, і Українська РСР відповідали керівництву СРСР у Москві.[50][51][52] У лютому 1991 року, за одинадцять місяців до розпаду Радянського Союзу, референдум відновив Крим як Автономну Радянську Соціалістичну Республіку, цього разу в складі Української РСР.[al] У 1992 році вона стала Автономною Республікою Крим нової незалежної України.

Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна і Росія продовжували підтримувати тісні зв'язки. У 1994 році Україна погодилася відмовитися від свого ядерного арсеналу та підписала Будапештський меморандум про гарантії безпеки за умови, що Росія, Сполучене Королівство та Сполучені Штати дадуть гарантії проти погроз чи застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. У 1999 році Росія була одним із підписантів Хартії європейської безпеки, де вона «підтвердила невід'ємне право кожної держави-учасниці вільно вибирати або змінювати свої механізми безпеки, включаючи договори про союз, у міру їх розвитку».[54]

Незважаючи на те, що Україна була незалежною державою з 1991 року, як колишня республіка в складі СРСР, Україна сприймалася керівництвом Російської Федерації як частина її сфери впливу. Юліан Чіфу та його співавтори у 2009 році висловили думку, що щодо України Росія дотримується оновленої версії доктрини Брежнєва, яка диктує, що суверенітет України не може бути більшим, ніж суверенітет держав-членів Варшавського договору до розпаду радянської сфери впливу.[55]

Після кількох тижнів протестів у рамках руху Євромайдан та початку Революції гідности проросійський президент Віктор Янукович та лідери парламентської опозиції 21 лютого 2014 року підписали мирову угоду, яка передбачала проведення дострокових виборів. Наступного дня Янукович втік з Києва напередодні голосування про імпічмент, яке позбавило його повноважень як президента.[56][57][58][59] Лідери російськомовних східних регіонів України заявили про продовження лояльності до Януковича,[57][60] що спричинило проросійські заворушення в Україні 2014 року.[61] Заворушення переросли у війну на сході України із залученням сил регулярної армії Російської Федерації й анексію Криму Російською Федерацією в 2014 році.[62][63]

У липні 2021 року президент Росії Володимир Путін опублікував есе «Про історичну єдність росіян і українців», у якому знову підтвердив свою думку про те, що росіяни та українці є «одним народом».[64] Історик Тімоті Снайдер назвав ідеї Путіна імперіалізмом.[65] Едвард Лукас назвав його ревізіоністом.[66] Інші спостерігачі відзначають, що російське керівництво має спотворений погляд на сучасну Україну та її історію.[67][68][69]

Країни-члени НАТО (синій), країни, що прагнуть вступу до НАТО (фіолетовий) та очолювана Росією ОДКБ з анексованим Кримом (червоний)

Росія заявила, що можливий вступ України до НАТО та розширення НАТО загалом загрожують її національній безпеці.[70] У свою чергу, Україна та інші сусідні з Росією європейські країни звинуватили Путіна у спробах відновити Радянську імперію та агресивних мілітаристських діях.

Перша ескалація (березень — квітень 2021)[ред. | ред. код]

Початок стягування російських військ[ред. | ред. код]

3 березня бойовики самопроголошеної «ДНР» заявили, що отримали дозвіл на застосування «упереджувального вогню на знищення» по позиціях Збройних сил України. Голова української делегації Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук назвав такі заяви зривом Мінських домовленостей.

16 березня прикордонний наряд ДПСУ в Сумській області зафіксував заліт вертольоту Мі-8 з Російської Федерації на відстань близько 50 метрів на територію України. Після чого гелікоптер повернув у зворотному напрямку і залишив повітряний простір України.[71]

26 березня о 13:45 російські війська обстріляли з мінометів українські позиції в районі селища Шуми. У результаті обстрілу загинуло 4 українських військовослужбовців.[72]

30 березня Головнокомандувач Збройних сил України України генерал-полковник Руслан Хомчак із трибуни Верховної Ради заявив, що згідно з доповідями розвідки, у рамках підготовки до навчань «Запад-2021» ЗС РФ нарощує кількість військ на підступах до України. За словами Хомчака, це створює загрозу воєнній безпеці держави. Він заявив, що станом на 30 березня 2021 вздовж кордону та тимчасово окупованих територій уже утримується 28 батальонних тактичних груп противника, які війська зосереджені в окупованому Криму, а також у Ростовській, Брянській і Воронезькій області.[73]

30 березня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила заяву щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту. За проголосували 308 парламентарі. У тексті заяви йдеться про те, що у вересні 2021 в Білорусі плануються спільні білорусько-російські навчання, які становлять небезпеку для України та сприймаються як загроза ескалації міжнародного збройного конфлікту між Україною і РФ.[74]

Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі провів розмову з головнокомандувачем Збройних сил України Русланом Хомчаком, вони обговорили поточне безпекове середовище в Східній Європі.[75] У цей же день, Марк Міллі провів розмову з начальником генерального штабу Збройних Сил РФ Валерієм Герасимовим.[76][77]

Росія відмовилася поновити режим припинення вогню на Донбасі[78].

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що пересування російської армії території країни не повинне викликати занепокоєння інших країн, російська армія пересувається російською територією тими напрямками і втому вигляді, які вважає за потрібне, для гарантування надійної безпеки країни.[79]

Глава МЗС України Дмитро Кулеба і держсекретар США Ентоні Блінкен обговорили загострення ситуації на Донбасі. Блінкен підтвердив непохитну підтримку США суверенітету та територіальної цілісности України.

Відбулась телефонна розмова міністра оборони України Андрія Тарана з міністром оборони Сполучених Штатів Америки Ллойдом Остіном. Очільники оборонних відомств України та США обговорили конкретні напрями посилення взаємодії в сфері безпеки і оборони. Ллойд Остін висловив занепокоєння останніми діями Російської Федерації та передав міністру оборони України запевнення у готовності підтримувати Україну в умовах поточної агресії Росії на Донбасі та в Криму. Міністр оборони США наголосив, що в разі ескалації російської агресії Сполучені Штати не залишать Україну наодинці і не допустять реалізації агресивних устремлінь Російської Федерації щодо України.[80]

Заступник голови Офісу президента Роман Машовець зустрівся з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим. На зустрічі так само мова йшла про нарощування присутности російських військ біля українського кордону. Олександр Вінніков пообіцяв передати всі дані про ситуацію на кордонах України у штаб-квартиру НАТО.

У російських джерелах, зокрема, на популярному телеграм-каналі «Военный обозреватель», що афілійований з російськими силовими структурами, опублікували відео прольоту групи російських ударних вертольотів Ка-52 і Мі-28, підкреслюючи при цьому, що проліт нібито відбувся на кордоні з Україною.[81]

Президент США Джозеф Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.[82]

Продовження насилля й ескалації[ред. | ред. код]

Російські та прокремлівські видання поширили інформацію про те, що нібито внаслідок атаки українського безпілотника на окупованій частині Донбасу загинула дитина, не навівши жодних подробиць того, що сталося: ні коментарів родичів, ні фотографій з місця події, ні імені вбитої дитини. У звітах спеціальної моніторингової місії ОБСЄ за 2 та 3 квітня відсутні будь-які дані про обстріл цивільного населення з боку збройних сил України.[83]

Спікер російської Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що керівництво України має понести відповідальність за смерть дитини під Донецьком та запропонував виключити Україну з Ради Європи.[84]

Українська сторона Спільного центру з контролю та координації 5 квітня 2021 року надіслала Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні ноту щодо намірів окупаційної адміністрації фальсифікувати події в н.п. Олександрівське Донецької області України. Та зазначили, що з огляду на значну віддаленість н.п. Олександрівське від лінії зіткнення сторін, що ставить під сумнів можливість використання на такій відстані БПЛА, а також беручи до уваги безпідставність звинувачення, українська сторона категорично заперечує свою причетність до того, що трапилося.[85]

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ подзвонив президенту Володимиру Зеленському, щоб висловити підтримку суверенітету і територіальної цілісности України з боку Північноатлантичного альянсу у зв'язку з діями Росії.[86] Президент Володимир Зеленський поінформував Єнса Столтенберґа про стягування Росією військ до кордонів України, яке триває, та підвищення їхньої готовности до наступальних дій.[87]

Сухопутні війська Збройних сил України оголосили збори тероборони для посилення і захисту держкордону, охорони і оборони критичних об'єктів і боротьби з диверсійно-розвідувальними групами у південних прикордонних районах України.[88]

Прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що безпека росіян, в тому числі і на окупованому Донбасі. За словами Пєскова, «Кремль поки що не бачать намірів України відійти від „войовничої тематики“ і взяти під контроль підрозділи своїх військ на лінії зіткнення в Донбасі».[89]

Прем'єр-міністр Словаччини Іван Корчок заявив, що порушення режиму припинення вогню і повідомлення про нарощування військової потужності Росії на кордоні з Україною викликають занепокоєння і закликають до деескалації напружености.[90]

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Президент поінформував Прем'єр-міністра Канади про постійні порушення режиму припинення вогню на Донбасі, що призводять до зростання втрат серед українських військових, а також про підвищення військової загрози для України з боку Росії.[91]

Внаслідок обстрілу українських позицій російськими найманцями поблизу населеного пункту Невельське, що на Донеччині, загинув український військовий. Ще один військовий загинув поблизу Степного через підрив на невідомому вибуховому пристрої.[92]

У Донецькій області близько 17 години внаслідок обстрілу було знеструмлено насосну станцію першого підйому Південно-донбаського водопроводу, розташовану в «сірій зоні» між селами Василівка та Крута Балка. Внаслідок чого 50 населених пунктів залишилися без води, в тому числі Маріуполь.[93]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю французькому виданню Liberation заявив, що сьогоднішні провокації Росії з переміщенням військ до кордонів з Україною і загостренням ситуації на сході є найсерйознішими з часу нападу на українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року. При цьому сьогоднішня загроза з боку Росії є більш небезпечною.[94]

Заступник голови Адміністрації президента Росії і парламентер на рівні політичних радників Дмитро Козак заявив, що активізація бойових дій на Донбасі може стати початком кінця України. Це ж стосується і вступу України в НАТО.[95]

У ході телефонної розмови з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним канцлерка Німеччини Анґела Меркель вимагала від голови Кремля скоротити військову присутність біля кордонів України.[96]

Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передньому краї оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всеосяжного та сталого припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які служать на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.[97]

Міжфлотський перехід почали десантні та артилерійські катери Каспійської флотилії РФ. Заявляється, що екіпажі та кораблі Каспійської флотилії будуть здавати підсумкові морські навчання у взаємодії з Чорноморським флотом.[98]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном. Дмитро Кулеба детально поінформував співрозмовника про останні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Міністр звернув увагу на загрозливе стягування російських військ до кордону нашої держави та посилення російської пропаганди, яка погрожує Україні війною. Він запевнив, що Україна не прагне війни та залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню російсько-українського конфлікту. Жан-Ів Ле Дріан зауважив, що Франція, так само як Україна, із занепокоєнням стежить за стягуванням військ РФ до кордонів нашої держави та на тимчасово окуповані території. Він запевнив у незмінній підтримці Францією суверенітету і територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив виважені та мудрі дії України у ситуації, що склалася.[99]

Україна задіяла параграф 16 Віденського документа і ініціювала 10 квітня в ОБСЄ засідання з приводу нарощування Росією військ біля кордону з Україною і в тимчасово окупованому Криму. Ініціатива України була підтримана країнами-партнерами, проте делегація РФ не з'явилася на це засідання, відмовившись надавати пояснення.[100]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю іспанському агентству EFE заявив, що Україна не хоче війни з РФ і не готує ніякої ескалації на Донбасі. Зокрема, про підготовку будь-яких наступів або військових операцій не йдеться.[101]

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав РФ негайно припинити нарощування військ на кордоні з Україною і на окупованих територіях.[102]

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства з її боку дорого їй коштуватиме. Кулеба поінформував, що Росія і далі нарощує свою військову присутність уздовж українсько-російського кордону, на окупованих територіях і на морях України. За його словами, РФ збирає війська в трьох напрямках, зокрема на північному сході України, в Криму, на півдні, та на Донбасі, на сході. Також Кулеба додав, що останніми тижнями Росія суттєво посилила свою пропаганду, яка дегуманізує українців та сіє ненависть до України.[103]

Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив: «Вони говорять про високу ціну, але ніколи її не називають. Те, що вони робили досі, ми, по-перше, добре вивчили, по-друге, пристосувалися. Не вважаємо, що взагалі може бути застосована така термінологія: ціна, розплата і так далі. Ми просто відстоюємо наші інтереси й інтереси наших громадян, російськомовного населення, будемо захищати їхню і далі».[104]

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна прагне розв'язати конфлікт на Сході держави насамперед політико-дипломатичним шляхом. «В України на сьогоднішній день немає плану повертати тимчасово окуповані території військовим шляхом, наше завдання — вирішити конфлікт виключно політико-дипломатичним шляхом, — сказав він. — Все інше — це суто інформаційна війна РФ, яку вони ведуть не лише на нашій території, але й в усій Європі».[105]

13 квітня Джо Байден подзвонив Володимиру Путіну, щоб з'ясувати, навіщо Росія стягує війська в анексований Крим і до східних кордонів України. Президенти США і Росії домовилися зустрітися у «третій країні» найближчими місяцями, щоб обговорити, як відзвітували в Білому домі, «весь спектр проблем, що стоять перед США і Росією». Російський політолог Іван Преображенський, вважає, що Володимир Путін, домігся своєї цілі, зустрічі з Джо Байденом, щоб підтвердити свій статус.[106]

Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев на нараді, яку він провів в анексованому Криму 14 квітня, заявив, що «українські спецслужби намагаються організувати теракти і диверсії» на території півострова.[107]

У ніч з 14 на 15 квітня цього року відбувся інцидент в Азовському морі між трьома малими броньованими катерами «Гюрза-М» ВМС України та п'ятьма катерами і кораблем Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ. Інцидент відбувся 25 милях від Керченської протоки, коли катери ВМСУ виконували супровід цивільних суден. З боку РФ дії коригував корабель Берегової охорони ФСБ РФ N 734, за його командами катери ФСБ виконували узгоджені провокаційні маневри щодо МБАКів. Щоб зупинити провокації, морякам ВМСУ довелось попередити про готовність застосувати бортове озброєння. Інцидент обійшовся без жодних втрат для нашого флоту, всі катери ВМС України успішно повернулись назад до гавані.[108]

Президент США Джо Байден видав указ, що оголошує надзвичайну ситуацію у країні у зв'язку з діяльністю Росії. Про це йдеться в листі президента Конгресу, опублікованому Білим домом. Байден уточнив, що указ підписано відповідно до закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження. До цієї заяви додано повідомлення про введення нового пакета санкцій проти Росії.[109]

Російська Федерація оголосила про закриття з наступного тижня до жовтня 2021 року частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки для військових кораблів та державних суден інших країн під приводом військових навчань, що є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права. Відповідно до Конвенції, Російська Федерація не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходу через міжнародну протоку до портів в Азовському морі.[110]

Вранці стало відомо, що український консул Олександр Сосонюк затриманий у російському місті Санкт-Петербург. Його затримала ФСБ нібито «під час отримання інформації закритого характеру під час зустрічі з громадянином РФ».[111][112]

Росія ввела з 20 по 24 квітня тимчасові обмеження на польоти над частиною Криму і Чорного моря. Про це йдеться в міжнародному повідомленні для пілотів.[113]

Речник оборонного відомства США Джон Кірбі заявив, що Росія зосередила поблизу кордону з Україною більше військ, ніж у 2014 році.[114]

Український консул у Санкт-Петербурзі Олександр Сосонюк, висланий російською стороною, виїхав з Російської Федерації.[115]

Старший дипломат посольства Росії в Україні Євген Черніков, якого Київ оголосив персоною нон грата, покинув територію країни. Це стало відповіддю на затримання українського консула в Росії.[116]

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу прийняв рішення завершити заходи перевірки в Південному та Західному військових округах, оскільки всіх поставлених цілей досягнуто. Міністр поставив завдання Генеральному штабу, командувачам військ військових округів і Повітряно-десантних військ спланувати та розпочати з 23 квітня повернення військ до пунктів постійної дислокації, виконати детальний аналіз і підбити підсумки раптової перевірки військ.[117]

Відновлення ескалації (жовтень 2021 — 20 лютого 2022)[ред. | ред. код]

Північноатлантична рада НАТО збиралась 11 січня 2022 року, щоб обговорити кризу.

Загострення російсько-українських відносин відбулося наприкінці жовтня — початку листопада і було спровоковано першим бойовим застосуванням українського безпілотного літального апарату (БПЛА) Bayraktar TB2 проти терористичних формувань Донецької Народної Республіки (ДНР). Повідомлення про використання БПЛА з'явилося практично одночасно з новиною про звільнення села Старомар'ївка на лінії зіткнення сторін, на якій на той час проживало 37 громадян Росії, які отримали паспорти за спрощеною програмою.[118][119]

Виступаючи на нараді з питань оборони 2 листопада, президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія уважно стежить за використанням БПЛА «біля кордонів Росії» і повинна ретельно проаналізувати ситуацію з цього приводу. За даними спостерігачів ОБСЄ, режим припинення вогню почали порушувати вдвічі частіше, ніж у 2020 році (за період з вечора 29 жовтня до вечора 31 жовтня режим припинення вогню в Донецькій області було порушено 988 разів, а в Луганській — 471 раз).[120] Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ) повідомили про переміщення військової техніки Збройних Сил України, а також неодноразові спроби приглушити сигнал своїх БПЛА, які використовуються для моніторингу місцевости.[121] Водночас у західних ЗМІ з'явилися публікації про те, що Росія знову підтягує війська до українського кордону. У якості доказів наводилися супутникові фотографії російської бронетехніки.[122]

2–3 листопада директор Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) Вільям Бернс зустрівся з високопоставленими представниками російської розвідки в Москві. Як повідомляє CNN, метою поїздки було донести до Кремля стурбованість президента США Джо Байдена ситуацією на кордоні з Україною. Джерела телеканалу повідомили, що після поїздки Бернс розмовляв телефоном з президентом України Володимиром Зеленським, щоб послабити напругу між Москвою і Києвом. З цією ж метою 4 листопада в Україну був відправлений високопоставлений чиновник Держдепу США.[123]

2 листопада колишнього лідера організації «Правий сектор» Дмитра Яроша призначили радником головнокомандувача Збройними силами України Валерій Залужний. 4 листопада було затверджено нового міністра оборони — колишнього віце-прем'єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, який від України брав участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи.[122][124]

У листопаді 2021 року Міністерство оборони Росії назвало розміщення військових кораблів США в Чорному морі «загрозою регіональній безпеці та стратегічній стабільности». У заяві міністерства йдеться, що «справжньою метою діяльности США в Чорноморському регіоні є вивчення театру воєнних дій на випадок, якщо Київ спробує врегулювати конфлікт на південному сході силою».[125]

Друге стягування російських військ[ред. | ред. код]

Карта із зображенням двох імовірних російських планів, опублікованих окремо Bild[126] і Центром стратегічних і міжнародних досліджень.[127]

13 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія знову зібрала 100 тис. військових у прикордонній зоні.[128] На початку листопада повідомлення про нарощування російських військових спонукали чиновників США попередити ЄС, що Росія може планувати потенційне вторгнення в Україну.[129][130] Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував звинувачення, що Росія готується до можливого вторгнення в Україну.[131] Він звинуватив Україну в «плануванні агресивних дій проти Донбасу».[132] Пєсков закликав НАТО припинити «зосередження військового кулака» біля кордонів Росії та припинити озброювати Україну сучасною зброєю.[133]

16 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав Захід надіслати Росії «чіткий сигнал із закликом зменшити напругу, уникаючи будь-якої ескалації в Україні та навколо неї». Столтенберґ додав, що альянс фіксує «незвичайне зосередження» російських військ біля кордону з Україною. 15 листопада виконувач обов'язків міністра закордонних справ Німеччини Гайко Маас та міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан у спільному комюніке висловили стурбованість щодо «переміщення російських військ і військової техніки поблизу України», закликаючи обидві сторони «проявити стриманість». У той же час прес-секретар Пентагону Джон Кірбі підтвердив, що США продовжують спостерігати «незвичайну військову активність» Російської Федерації біля кордонів України, а глава Держдепу Ентоні Блінкен обговорив повідомлення про «російську військову активність». в районі з Жан-Івом Ле Дріаном. Повідомлялося, що США обговорюють санкції з європейськими союзниками на випадок подальшого вторгнення Росії.[134]

Ще на початку листопада українська розвідка заявляла, що інформація про перекидання додаткових російських військ до українських кордонів є не чим іншим, як «елементом психологічного тиску». Однак через тиждень Офіс президента України визнав, що Російська Федерація посилює біля кордону «конкретні угруповання військ». Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав уряди Франції та Німеччини підготуватися до можливого військового сценарію дій Росії на українському напрямку.[134]

На цьому тлі Україна різко активізувала дипломатичні зусилля. 15 листопада президент України Володимир Зеленський і голова Європейської ради Шарль Мішель обговорили «безпекову ситуацію вздовж кордонів України». Того ж дня Дмитро Кулеба провів переговори з цих же питань у Брюсселі. Новий глава Міноборони Олексій Резніков вирушив до Вашингтона, де 18 листопада зустрівся з міністром оборони США Ллойдом Остіном. 16 листопада міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес відвідав Київ. Як повідомляє таблоїд Daily Mirror, у Сполученому Королівстві для передачі Україні сформовано зведений підрозділ швидкого реагування з близько 600 бійців.[134]

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що Росія нібито зосередила біля кордонів України понад 92 тисячі військовослужбовців і системи балістичних ракет малої дальності «Іскандер». Буданов зазначив, що за протестами проти вакцинації від COVID-19 у Києві та іншими акціями протесту в Україні стоїть Росія — це підготовка до масштабного військового вторгнення. За словами Буданова, Росії потрібні протести, щоб українське населення не чинило їй опору під час військової операції, вважаючи, що українська влада її зрадила: «Вони хочуть організовувати мітинги та протести, щоб показати, що люди проти влади», – сказав він. сказав в інтерв'ю Military Times«. Вони намагаються довести, що наша влада зраджує народ». За словами глави української розвідки, Росія намагається домогтися того, щоб українці самі змінили владу, і якщо не вийде, «підійде армія».[135] За словами Буданова, активних дій слід очікувати наприкінці січня — початку лютого 2022 року.[136][137]

Москва, у свою чергу, звинувачує Україну в агресивних діях. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова 25 листопада заявила, що українська влада загострює напруженість на Донбасі та веде там наступальні дії на окремих ділянках: «Гарячі голови київського режиму, мабуть, відчуваючи повну безкарність, виступають за силове вирішення внутрішньоукраїнської кризи. Ситуація в зоні конфлікту загострюється. Продовжується надходження інформації про застосування озброєння, забороненого Мінським комплексом заходів, яке поставляють Україні країни НАТО». Вона вважає, що цим українське керівництво намагається «відвернути увагу від деградації соціально-економічної та політичної ситуації в країні» … і переключити цю увагу на деякі тимчасові загрози ззовні".[136]

Жорсткі заяви Києва та Москви звучать на тлі тупикової ситуації на всіх чинних переговорних майданчиках. Контактів у «нормандському форматі» немає і не очікується на будь-якому рівні: саміту не буде, міністри закордонних справ ще не змогли скоординувати зустріч, а політичні радники не спілкувалися з вересня. У Тристоронній контактній групі переговори зводяться до обговорення того, чи є Росія стороною конфлікту.[136] 15 листопада Володимир Путін підписав указ про надання гуманітарної допомоги населенню окремих районів Донецької та Луганської областей України.[138]

1 грудня Росія звинуватила Україну в розгортанні половини своєї армії — близько 125 тис. військовослужбовців — на Донбасі для протистояння проросійським сепаратистам.[139] 3 грудня президент Путін розкритикував Україну за використання турецького безпілотника Bayraktar TB2 проти проросійських сепаратистів на Донбасі, заявивши, що цей крок порушує Мінські мирні угоди.[140] 3 грудня міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи перед депутатами Верховної Ради, заявив: «Існує ймовірність масштабної ескалації з боку Росії. Найімовірнішим часом для досягнення готовности до ескалації буде кінець січня».[141] У грудні аналіз Джейнса прийшов до висновку, що основні елементи російської 41-ї армії (штаб-квартира в Новосибірську в центральній частині Росії) і 1-ї гвардійської танкової армії (зазвичай розгорнута навколо Москви) були переміщені на захід, посилюючи російську 20-ту гвардійську і 8-у гвардійську армії. вже розташовано ближче до українського кордону. Повідомляється, що додаткові російські сили перемістилися до Криму, підсилюючи російські військово-морські та сухопутні підрозділи, які вже розгорнуті там.[142]

Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. Брюссель, 16 грудня 2021 року

9 грудня Росія звинуватила Україну в переміщенні важкої артилерії до лінії фронту, де сепаратисти воюють з українськими силами.[143] Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що [НАТО] «поставки в Україну гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів та літаків підштовхують українську владу до різких і небезпечних кроків. Будь-які провокації української влади шляхом примусового врегулювання проблем Донбасу будуть придушені».[144] 31 грудня 2021 року, після телефонної розмови між президентом США Байденом і президентом Росії Путіним, Путін заявив, що якщо США введуть проти них санкції, це буде «фатальною помилкою».[145]

17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес заявив, що Сполучене Королівство постачає Україні протитанкові ракети малої дальності.

18 січня повідомлялося, що російські війська направили до Білорусі невизначену кількість військ. Офіційною причиною було проведення військових ігор з Білоруссю в наступному місяці, однак кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поблизу українсько-білоруського кордону.[146][147][148][149]

21 січня міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили виділення Україні партії зброї (протитанкові і зенітні комплекси «Джавелін» і «Стінгер») після отримання дозволу від США. Також речник Білого дому Дженіфер Псакі підтвердила, що Сполучені Штати Америки передадуть Україні бойові вертольоти Мі-17.[150][151][152][153][154][155][156][157]

19 січня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков вніс до США пропозицію взяти на себе юридичні зобов'язання не голосувати за членство в НАТО країн, членству яких протистоїть Російська Федерація, зменшивши вимоги щодо нерозширення НАТО. Кремль готовий обміняти таку «пропозицію» на умови, які були висунуті раніше – так звані гарантії нерозширення Альянсу на схід. Він зазначив, що рішення, прийняте на саміті в Бухаресті 2008 року, «слід виключити» і що Сполучені Штати повинні надати односторонні юридичні гарантії, що «цього ніколи не станеться». Позиція про те, що Україна і Грузія ніколи не стануть членами Північноатлантичного альянсу, сказав Рябков, є пріоритетною для Кремля. За його словами, у Америки для такого кроку має бути «достатньо політичної волі».[158]

Російські диверсії та розвідувальні операції[ред. | ред. код]

26 листопада 2021 року президент України Зеленський звинуватив Росію та українського олігарха Ріната Ахметова в підтримці плану повалення його уряду.[159] Росія заперечує свою причетність до змови.[160][161] У грудні 2021 року Зеленський закликав до превентивних дій проти Росії[162]. 22 січня 2022 міністр закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс повідомила, що Росія розглядає можливість у разі окупації України поставити на її чолі Євгенія Мураєва. В Росії це назвали дезінформацією. За даними Трасс, російські спецслужби підтримують зв'язки з багатьма колишніми українськими політиками, зокрема Сергієм Арбузовим, Андрієм Клюєвим, Володимиром Сівковичем та Миколою Азаровим[163][164].

10 січня 2022 року український уряд оголосив, що заарештував імовірного агента російської військової розвідки, який намагався завербувати інших для здійснення нападів в українському місті Одеса.[165] Пізніше, 14 січня, в Україні сталася кібератака, виконавцями якої були російські хакери.[166] Того ж дня українська військова розвідка повідомила, що спецслужби Росії готують «провокації» проти російських солдатів, які дислокуються в так званій Придністровській Молдавській Республіці, відколівній невизнаній державі, яка на міжнародному рівні вважається частиною Молдови, щоб створити привід для російського вторгнення в Україну.[167]

У січні 2022 року Сполучені Штати заявили, що російський уряд направив диверсантів на схід України, щоб інсценувати інцидент (зокрема, сфабриковану атаку на російських сепаратистів у східному Донецьку та Луганську), щоб дати Путіну привід для поновлення вторгнення в Україну. У США заявили, що російські оперативники пройшли підготовку щодо ведення міської війни та вибухівки.[168][169][170] Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув заяву США як «повну дезінформацію».[170]

Українська оборона[ред. | ред. код]

Готуючись до можливого поновлення російського вторгнення у квітні 2021 року, Сухопутні війська України оголосили про проведення зборів з питань територіальної оборони з метою зміцнення та захисту державного кордону, охорони та захисту критичних об'єктів та боротьби з диверсійно-розвідувальними групами на південних прикордонних районах України.[88] Того ж місяця Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передовій оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всебічного та постійного припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які перебувають на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті.[97]

У грудні 2021 року Сполучені Штати підрахували, що Росія може зібрати 175 000 військових для вторгнення в Україну.[171] Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що «у нас є 250 тисяч офіційних … військовослужбовців нашої армії. Плюс, я сказав, 400 тисяч ветеранів і 200 тисяч резервістів. 175 тисяч (це) недостатньо, щоб поїхати в Україну».[172] Резніков заявив, що Росія може почати широкомасштабну атаку на Україну наприкінці січня 2022 року.[173]

Сили територіальної оборони України (резервний компонент армії, створений після російського вторгнення 2014 року) завербував додаткових громадян і навчив їх тактиці міської партизанської діяльности та використанню вогнепальної зброї. Така тактика повстанців могла б підтримати рух опору, якщо російські військові (які користуються величезною чисельною перевагою) зможуть подолати українські військові.[174] Андрій Загороднюк, який обіймав посаду міністра оборони України з 2019 по 2020 роки, у січні 2022 року писав, що вторгнення російських військових, ймовірно, знищить «ключові елементи військової інфраструктури країни» і «зможе просунутися вглиб української території». але зіткнеться з труднощами фактичного утримання території.[175] Загороднюк писав, що «російські окупаційні війська зіткнуться з високомотивованими противниками, які воюють у знайомому оточенні. Об'єднавши службу у військових частинах з ветеранами бойових дій, резервістами, загонами територіальної оборони та великою кількістю добровольців, Україна може створити десятки тисяч малих і високомобільних військових». Це зробить практично неможливим для Кремля встановлення будь-якої адміністрації над окупованими територіями чи забезпечення своїх шляхів постачання".[175]

Іноземна підтримка України[ред. | ред. код]

Американський льотчик 436-ї повітряної ескадрильї на базі ВПС Дувр готує зброю та боєприпаси до доставки в Україну, 21 січня 2022 року.

У відповідь на загрози поновлення вторгнення Росії та нагромадження близько 100 000 російських військових на українському кордоні, США та інші країни НАТО надали Україні допомогу, щоб допомогти країні зміцнити її обороноздатність. Перша партія близько 200 000 фунтів військової техніки надійшла в Україну в січні 2022 року. США надали Україні протитанкові ракети Javelin, іншу протитанкову артилерію, великокаліберні кулемети, стрілецьку зброю та боєприпаси, системи безпеки, медичне обладнання та запасні частини.[176] Міністр оборони Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі погрожували підтримкою США антиросійського повстання в Україні, подібно до допомоги ЦРУ антирадянським повстанцям-моджахедам в Афганістані в 1980-х роках.[177] За словами Джеймса Ставрідіса, колишнього верховного головнокомандувача об'єднаними силами НАТО в НАТО, «рівень військової підтримки» антиросійських партизанів в Україні «зробить наші зусилля в Афганістані проти Радянського Союзу незначними в порівнянні».[177]

У грудні 2021 року адміністрація США схвалила додаткові 200 мільйонів доларів оборонної допомоги Україні.[178] Це було на додаток до вже виділеної допомоги для цього, що склало загальну оборонну допомогу в розмірі 650 мільйонів доларів у 2021 році.[179] Поставки летальної допомоги США почалися в січні і включали боєприпаси калібру 50 BMG, M141 Bunker Defeat Munition і FGM-148 Javelin.[180][181] США також мають намір передати Україні гелікоптери Мі-17, які раніше використовувалися ВПС Афганістану.[182] Адміністрація Байдена схвалила поставки в Україну зенітних ракет американського виробництва Stinger.[183]

У січні 2022 року адміністрація Байдена також надала балтійським країнам (Литві, Латвії та Естонії) дозвіл на передачу в Україну обладнання американського виробництва.[176][184][185][186][187] Естонія передала Україні протитанкові ракети FGM-148 Javelin, а Латвія та Литва надали системи ППО FIM-92 Stinger та відповідне обладнання.[188]

Інші члени НАТО також надавали допомогу Україні. Теперішні програми військової підготовки Сполученого Королівства та Канади були посилені в січні 2022 року, коли британці розгорнули додаткові військові тренажери та надали легкі броньові системи захисту, а канадці розгорнули невелику делегацію спецпризначенів для допомоги Україні.[176] 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальності.[10] 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT LAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.[189]

16 січня уряд Данії вирішив надати Україні оборонний пакет у розмірі 22 мільйони євро.

Уряди Нідерландів та Іспанії також розгорнули сили в регіоні на підтримку НАТО.[176] 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі.[190] Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня.[191] Вона також повідомила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії.[190] 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди готові надати Україні «оборонну військову підтримку». Він пояснив, що 20 січня 2022 року Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні. Більшість у парламенті підтримала відправку зброї до країни.[192][193] Крім того, Нідерланди заявили, що відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.[194][195]

Дипломатичні переговори[ред. | ред. код]

Заступник держсекретаря США Венді Шерман зустрічається із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим у Женеві 10 січня 2022 року

Ізраїль підтримує міцні відносини як з Україною, так і з Росією, а іноді виступає як співрозмовник між двома країнами. У квітні 2021 року президент України Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу з проханням стати посередником між ним і президентом Росії Володимиром Путіним. Ізраїльтяни обговорили цю ідею з росіянами, які відхилили прохання.[196] У жовтні 2021 року на зустрічі з Зеленським у Києві президент Ізраїлю Ісаак Герцог сказав Зеленському, що новий уряд Ізраїлю під керівництвом прем'єр-міністра Нафталі Беннета готовий відновити зусилля з українсько-російського посередництва. Беннетт підняв цю ідею на зустрічі з Путіним через два тижні в Сочі, але Путін відмовився.[196]

28 грудня США та Росія оголосили про проведення двосторонніх переговорів у Женеві 10 січня 2022 року, щоб обговорити занепокоєння щодо їхньої військової діяльности та протистояти зростанню напружености щодо України.[197] Переговори («позачергове засідання Діалогу стратегічної стабільности»[198][199]) вели заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков та заступник держсекретаря США Венді Шерман.[198]

Після Женевської зустрічі відбулося засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі 12 січня 2022 року, на якому зібрались усі 30 членів НАТО та Росія, щоб обговорити, згідно з офіційною заявою НАТО, «ситуацію в Україні та навколо неї, та наслідки для європейської безпеки»;[200] У заяві міністерства оборони Росії за результатами зустрічі сказано: «[Росія] принесла російські оцінки поточного стану у сфері євробезпеки, а також дала пояснення щодо військових аспектів російського проєкту угоди про гарантії безпеки».[201] Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ[202] під час пресконференції заявив, що Російська Федерація не має права впливати на питання вступу Грузії й України в НАТО, це питання вирішуватиме лише Альянс та Грузія й Україна. Росія визнала переговори невдалими.[203]

14 січня в інтерв'ю, опублікованому La Repubblica генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Київ уже звернувся з проханням про вступ до військово-політичного союзу, і в 2008 році НАТО вирішили, що Україна та Грузія стануть членами, але поки не встановили, коли саме це відбудеться.[204]

Події після переговорів щодо безпеки[ред. | ред. код]

Держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві, Швейцарія, 21 січня 2022 року.

Повідомлялося, що 18 січня російські війська направили до Білорусі невстановлену кількість військовослужбовців. Офіційною причиною було проведення військових навчань «Союзна рішучість-2022» з Білоруссю наступного місяця, проте кілька офіційних осіб з України та Білого дому заявили, що присутність військ у Білорусі буде використана для нападу на Україну з півночі, тим більше, що українська столиця Київ розташована дуже поряд із білорусько-українським кордоном.[146][147][148][149]

21 січня 2022 року Комуністична партія Російської Федерації оголосила у «Правді», що її депутати внесуть до Державної Думи резолюцію з проханням до президента Путіна офіційно визнати Донецьку Народну Республіку та Луганську Народну Республіку.[205][206]

21 січня Лавров і держсекретар США Ентоні Блінкен зустрілися в Женеві. Блінкен підкреслив, що «це були не переговори, а відвертий обмін побоюваннями та ідеями».[207] Після зустрічі Блінкен сказав, що США дали зрозуміти Росії, що її поновлене вторгнення «буде зустрінуто швидкою, жорсткою та об'єднаною відповіддю Сполучених Штатів, наших партнерів і союзників».[208] 26 січня США надали офіційну письмову відповідь на вимоги Росії. У відповіді було відхилено вимогу Москви ніколи не вступати в НАТО. Блінкен заявив, що в документах викладено «занепокоєння Сполучених Штатів і наших союзників і партнерів щодо дій Росії, які підривають безпеку, принципову та прагматичну оцінку занепокоєння, яку висловила Росія, і наші власні пропозиції щодо сфер, де ми могли б знайти загальну підставу.»[209]

В інтерв'ю The Washington Post президент України Володимир Зеленський попередив, що російські війська можуть вторгнутися та взяти під свій контроль регіони на сході України, такі як Харківська область; він також стверджував, що вторгнення призведе до великомасштабної війни між Україною та Російською Федерацією.[210]

26 січня 2022 року в Парижі планувалась зустріч у «нормандському форматі» між високопоставленими чиновниками Росії, України, Німеччини та Франції, а 28 січня — телефонний дзвінок між президентами Франції та Росії Макроном та Путіним. Україна виконала умову Росії щодо зустрічі в Парижі та вирішила зняти з парламенту суперечливий законопроект про реінтеграцію Криму та Донбасу, оскільки вважалося, що закон суперечить Мінським мирним угодам.[211][212]

28 січня 2022 року американське видання Washington Post, не вказуючи джерел, з яких була отримана подібна інформація повідомило[213], що українські розвідувальні служби напередодні вторгнення Росії нібито провели операцію з евакуації секретних архівів розвідки та найбільш цінного обладнання з Києва в райони на Західній Україні— в якісь «безпечні місця».

Блокування морських торговельних шляхів та судноплавства[ред. | ред. код]

10 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв'язку з рішенням Російської Федерації про блокування частини акваторії Чорного та Азовського морів і Керченської протоки під приводом проведення військово-морських навчань[214].

Росія фактично перекриває Україні Чорне та Азовські моря під приводом військових навчань «Союзна рішучість-2022», що мають відбутися з 13 по 19 лютого. На цей період можливість відбуття суден з портів у Бердянську та Маріуполі суден до Чорного моря буде перекрита[215][216].

Безпрецедентна за охопленням площа проведення маневрів практично унеможливлює судноплавство в обох морях, внаслідок чого відбудеться суттєве і необґрунтоване ускладнення міжнародного судноплавства, передусім торговельного, що може викликати складні економічні та соціальні наслідки[214]. Росія раніше не блокувала такі великі ділянки, через які проходять важливі морські шляхи до українських портів[216].

13 лютого 2022 року Міністерство інфраструктури України повідомило, що у зв'язку з незаконним закриттям морського району для проведення бойових навчань Російською Федерацією у виключній морській економічній зоні України, Держгідрографія проводить позапланові проміри глибин для уточнення характеру та структури рельєфу дна в Північно-західній частині Чорного моря. Вони будуть виконуватись до 14 лютого 2022 року включно[217].

15 лютого 2022 року Лондонський ринок морського страхування додав українські та російські води навколо Чорного та Азовського морів до списку районів, що вважаються зонами підвищеного ризику[218][219].

Також 15 лютого 2022 року Міністерство інфраструктури України повідомило про те, що спеціальні судна державної установи «Держгідрографія» в рекордні строки провели 450 кілометрів лінійної зйомки структури дна в районі Дністровської банки. Дослідження підтвердили безпечність для судноплавства морського коридору між західною межею району незаконних навчань РФ та Дністровською банкою. Таким чином Україна попередила блокаду Чорноморських портів шляхом визначення коридору для безпечного заходу торгових суден в українські порти[220][221].

Повідомлення іноземних джерел щодо дати можливого вторгнення[ред. | ред. код]

Британське видання The Guardian повідомило, про те, що 11 лютого 2022 року президент США Джо Байден нібито сказав іншим лідерам країн НАТО та ЄС, що, за даними США, президент РФ Володимир Путін вирішив здійснити вторгнення в Україну найближчими днями. Це Д. Байден нібито сказав союзникам увечері під час оперативної зустрічі, де обговорювали останні розвіддані про нарощування російських військ та плани Путіна.[222][223]

Згодом німецьке видання Spiegel оприлюднило інформацію про те, що американська спецслужба ЦРУ і військові протягом п'ятниці повідомили федеральний уряд та інші держави НАТО про те, що, на основі нової інформації, існують побоювання, що може статися напад на Україну. Як можливу дату початку вторгнення було зазначено 16 лютого[224][225].

Також видання Spiegel зазначає, що, за словами дипломатів і військових чиновників, Сполучені Штати надали багато деталей про секретні брифінги. Також були описані шляхи вторгнення РФ і подробиці про завдання окремих російських підрозділів[224][225].

12 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ Ізраїлю оголосило про надзвичайну ситуацію, оскільки США попередили ізраїльських офіційних осіб, що війська РФ можуть спробувати вторгнутися до України вже у вівторок (15 лютого)[226][227].

Ізраїльська газета Haaretz зазначає, що прем'єр-міністр країни Нафталі Беннет тепер прагне завершити евакуацію ізраїльтян з України якнайшвидше після інформації від американських партнерів про можливе вторгнення РФ в Україну 15 лютого[226]. При цьому його офіс попросив ізраїльських міністрів максимально уникати публічних заяв на тему потенційної війни між РФ та Україною[226][227].

Криза у авіації[ред. | ред. код]

12 лютого 2022 року авіакомпанія SkyUp отримала повідомлення лізингодавця, що є резидентом Ірландії, про негайну заборону на вліт літака UR-SQO в повітряний простір України в той час, коли повітряне судно вже виконувало рейс до Києва з Португалії.  Авіакомпанія SkyUp домовилась про посадку в найближчому до території України аеропорту — в Кишиневі — та організувати трансфер для 175 пасажирів до Києва[228][229].

Також, 12 лютого 2022 року, видання NOS повідомило, що нідерландська авіакомпанія KLM тимчасово зупиняє польоти до України. Напередодні уряд Нідерландів рекомендував громадянам країни залишити Україну через безпекові ризики[230]. Авіакомпанія Norwegian також тимчасово призупиняє польоти над Україною у зв'язку із безпековою ситуацією[231][232].

В окремих ЗМІ повідомлялося, що українські страхові компанії 12 лютого 2022 року отримали повідомлення від перестрахувального брокера Ллойда (Lloyd's, Велика Британія) про тимчасове зняття з покриття всіх опцій щодо покриття військових ризиків в авіаційному страхуванні як страхування відповідальності перед третіми особами, так і КАСКО літаків[233][234][235].

Пізно увечері 13 лютого 2022 року Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні перерозподілив 16,6 млрд грн. на гарантування безпеки польотів в умовах військових навчань РФ у Чорному морі[236]. Виділені кошти будуть спрямовані на надання необхідних гарантій для страхових та лізингових компаній[237]. Також Уряд вніс зміни до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, надавши змогу витрачати кошти на здійснення запобігання негативним явищам на ринку авіаперевезень, пов'язаних із нездійсненням страхового покриття експлуатантам або власникам повітряних суден у повітряному просторі України під час збройної агресії проти України, загрозою нападу та будь-яких військових дій на території України[237].

14 лютого 2022 року авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» повідомила, що отримала офіційне повідомлення від страхових компаній про припинення страхування літаків для польотів у повітряному просторі України. У зв'язку з цим МАУ за вимогою лізінгодавців відправляє 5 літаків Boeing 737—800 до Іспанії за умови збереження інших повітряних суден у флоті компанії[238][239]. Окрім цього 2 літаки авіакомпанії відправляються на планове технічне обслуговування двигунів до Белграда[238].

19 лютого 2022 року німецька авіакомпанія Lufthansa, швейцарська авіакомпанія Swiss Airlines та австрійська авіакомпанія Austrian Airlines заявили, що тимчасово призупиняють польоти до України на тлі загострення російської агресії[240][241].

У зв'язку із цим 19 лютого 2022 року Міністерство інфраструктури України повідомило, що МАУ розпочинає продаж квитків на Мюнхен та Женеву для забезпечення авіасполучення, яке Lufthansa Group тимчасово не може виконувати. Крім цього МАУ збільшує ємність повітряних суден за даними маршрутами, а Міністерство інфраструктури веде перемовини з українськими авіаперевізниками щодо можливості щонайшвидшого запуску додаткових рейсів на маршрути, які компанія Lufthansa Group не зможе використовувати[242].

21 лютого 2022 року пресслужба Міністерства інфраструктури України у фейсбуці повідомило, що авіакомпанії Air France та Vueling скасували рейси з Києва, а компанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) продовжуватиме здійснювати рейси за маршрутом Київ — Париж згідно з розкладом на більшому повітряному судні[243][244].

Втеча олігархів та бізнесменів чартерними рейсами[ред. | ред. код]

13 лютого 2022 року видання Українська правда повідомило, що лише у неділю з Києва вилетіло близько 20 чартерів та приватних літаків. Такої кількості чартерів не було за 6 років спостережень[245]. Окремі ЗМІ такий масовий виліт літаків закордон назвали втечею[246][247].

Серед літаків, що залишили Україну в неділю — борти Ріната Ахметова, хоча сам олігарх покинув країну ще 30 січня, та колишнього нардепа від ОПЗЖ Бориса Колеснікова. Пізніше Колесніков написав у Facebook, що перебуває у Києві й не збирається нікуди їхати, а також пригрозив журналістам судом. За його словами, літак вилетів до Праги на технічне обслуговування[248][249].

Приватний борт на 50 осіб також замовив депутат від ОПЗЖ, мільйонер Ігор Абрамович. Цей борт, як пишуть журналісти, має вивезти з Києва у Відень родичів однопартійців, а також бізнес-партнерів Абрамовича[248][249].

У неділю виїхав з України й бізнесмени Віктор Пінчук, Андрій Ставніцер та Вадим Нестеренко, а днем раніше — Вадим Столар та Василь Хмельницький. У пресслужбі Ставніцера повідомили, що він полетів у відрядження і днями повернеться в Україну. А Хмельницький полетів із командою на навчання і має повернутися в Україну 20 лютого[248][249].

Бізнесмен, нардеп від ОПЗЖ Вадим Новинський виїхав з України десятого лютого рейсом Київ-Мюнхен. Того ж дня виїхав за кордон Олександр Ярославський, кортеж якого збив на смерть людину. Також з України вилетів борт директора «Київміськбуду» Ігоря Кушніра[248].

Мюнхенська конференція з безпеки (18-20 лютого 2022 року)[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

Напередодні Мюнхенської конференції у ЗМІ повідомлялося, що у Білому домі були стурбовані тим, що Президент України Володимир Зеленський відвідає Мюнхенську конференцію з безпеки та виступить із промовою на тлі загострення ситуації на Донбасі, адже кремль може скористатися ситуацією з відсутністю Зеленського[250].

Росія відмовилася від участі в Мюнхенській безпековій конференції, яка відбудувалася 18-20 лютого 2022 року в Німеччині, вперше з 1999 року, відколи її туди запрошують[251].

Хід конференції та наслідки[ред. | ред. код]

19 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський взяв участь у Мюнхенській безпековій конференції та виступив з промовою. Основними тезами промови президента були: необхідність оновлення міжнародної архітектури безпеки та поточна безпекова ситуація, а також президент подякував всім державам, які підтримали Україну[252].

Володимир Зеленський також заявив, що Україна не отримала гарантій безпеки, які їй обіцяли за Будапештським меморандумом в обмін на відмову від ядерної зброї. Він наголосив, що в України є право вимагати перейти від політики умиротворення до забезпечення гарантій безпеки і миру. За його словами, з 2014 року Україна тричі намагалась скликати консультації держав-гарантів Будапештського меморандуму і тричі безуспішно. Президент України зазначив, що ініціює проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. А якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки Україні, Київ матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів[252][253].

Майже кожен західний топовий політик на конференції присвячував Україні помітну частину своєї промови; українська та східноєвропейська панелі зібрали аншлаг у залі; а «Український ланч» перетворився на ключову пробочну подію форуму і пройшов з участі кількох міністрів оборони та закордонних справ і глави конференції Вольфганга Ішингера[254]. Підтримка України на конференції була особливо одностайною[254].

Введення військ РФ та продовження ескалації (21 — 23 лютого 2022)[ред. | ред. код]

Визнання так званих «ДНР» і «ЛНР»[ред. | ред. код]

21 лютого 2022 року президент РФ під час свого виступу в телеефірах російських телеканалів заявив про визнання незалежності так званих «ДНР» та «ЛНР» та підписав відповідні укази[255]. Такими діями він порушив суверенітет України[256], норми міжнародного права[257] та міжнародні домовленості[258].

Також, на спеціальній пресконференції у Кремлі президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія визнає так звані «ДНР» та «ЛНР» у межах Донецької та Луганської областей[259][260].

Введення військ РФ[ред. | ред. код]

22 лютого 2022 року схвалила звернення російського президента Володимира Путіна про використання збройних сил країни за кордоном — а саме на території самопроголошених «Л/ДНР»[261].

Союзницька декларація з Азербайджаном[ред. | ред. код]

Крім того, 22 лютого 2022 р., Володимир Путін та Ільхам Алієв у Москві урочисто уклали Московську декларацію про союзницьку взаємодію між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією[262].

Повномасштабна війна (24 лютого 2022)[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України.

Близько 4 години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про воєнну операцію нібито з метою «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, в тому числі поблизу Києва. Російські війська перетнули кордон України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, Чорнобиля, увійшовши з території Росії, Білорусі та тимчасово окупованого Росією Криму[263].

Українська армія і сили самооборони почали чинити спротив, через що вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі і техніці.

Реакції[ред. | ред. код]

Союзна Держава[ред. | ред. код]

Російська Федерація[ред. | ред. код]

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрінеться з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 2 грудня 2021 року

Кремль постійно заперечував, що має будь-які плани вторгнення в Україну.[264][265] Президент Росії Володимир Путін назвав такі побоювання «тривожними».[129] Директор російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін відкинув повідомлення про можливе вторгнення в Україну, стверджуючи, що це «зловмисна пропаганда Держдепу США».[266]30 листопада 2021 року президент Росії Володимир Путін заявив, що розширення присутности НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальності, здатних вразити російські міста або системи протиракетної оборони, подібні до тих в Румунії та Польщі, буде «червоною лінією» питання для Росії.[267][268][269] У січні 2022 року віце-спікер Ради Федерації Микола Журавльов попередив, що Європа не отримає природний газ, нафту та метали з Росії у разі відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, до того ж такий крок неможливий, оскільки для цього знадобиться згода всіх країн-учасниць цієї системи.[270]

Президент президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Союзна Держава «не хоче війни», але якщо хтось її «смикатиме, вводитиме санкції чи залякуватиме», то «мало не здасться», оскільки, за його словами, вони непереможні.[271] Також він заявив, що відправить на кордон із Україною «цілий контингент білоруської армії», бо нібито «українці почали стягувати туди війська».[272]

18 січня, у блозі Digital Forensic Research Lab при експертній групі Atlantic Council було опубліковано огляд прибуття російських військ до Республіки Білорусь. Зокрема, там йшлося про розвантаження російських реактивних систем залпового вогню «Ураган» на станції Речиця на Гомельщині на північ від Києва.[273]

Україна[ред. | ред. код]

Держсекретар США Ентоні Блінкен проводить спільну пресу в Києві з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у січні 2022 року

В інтерв'ю французькій газеті Libération у квітні 2021 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що нарощування російських військ біля кордону з Україною та погіршення ситуації на сході України є найтяжчими з моменту нападу на українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року.[94]

У листопаді 2021 року керівник української військової розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія готується до нападу до кінця січня або початку лютого 2022 року.[274] 25 січня 2022 року міністр оборони Олексій Резніков заявив, що не бачить безпосередньої загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну; він наполягав, що за вісім років загроза істотно не зросла, оскільки «російська армія не сформувала ударну групу, яка була б здатна здійснити вторгнення».[275][276]

14 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський звернувся до народу щодо єдності українського суспільства, а також оголосив 16 лютого — Днем єднання[277][278].

Держави й організації[ред. | ред. код]

Комітет Європейського Союзу з політики та безпеки збирається в січні 2022 року, щоб обговорити кризу
  • Албанія Албанія та Косово Косово — На початку грудня 2021 року полковник Збройних сил Албанії Ардіан Лулай і косовський начальник відділу стратегічних комунікацій полковник Сефер Ісуфі заявили, що їхні країни будуть готові розгорнути збройні сили Албанії та Сили безпеки Косово в передбачуваній майбутній місії в Україні, якщо США вирішать очолити таке починання.[16]
  • Ватикан Ватикан –23 січня 2022 року Папа Франциск сказав: «Я із занепокоєнням слідкую за зростанням напруженості, яка загрожує завдати нового удару миру в Україні та поставити під сумнів безпеку європейського континенту з ще більшими наслідками».[279]
  • Бельгія Бельгія — 24 січня глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман заявив, що бельгійські війська перебувають у режимі очікування на Балтиці і готові «втрутитися протягом певного часу, але сьогодні ще занадто рано говорити, де і як» має загостритися ситуація.[25]
  • Болгарія Болгарія — На початку січня міністр оборони Болгарії Стефан Янев відповів на парламентське питання щодо розміщення додаткових військових частин на території Болгарії, що Болгарія виступає проти «ескалації військових заходів до того, як будуть використані всі інші дипломатичні засоби» і що Болгарія поки що «не має національної позиції» по ситуації.[280] 21 січня міністр закордонних справ Болгарії Кирил Петков засудив заклик Росії до виходу Болгарії з НАТО і виведення військ НАТО з Болгарії та Румунії, а президент Румен Радєв назвав цю заяву «неприйнятною».[281]
  • Данія Данія — 13 січня 2022 року Данія відправила чотири винищувачі F-16 і фрегат з екіпажем у 160 осіб до країн Балтії для посилення передової присутности НАТО та патрулювання моря.[282][283]
  • Естонія Естонія, Латвія Латвія та Литва Литва — 10 січня 2022 року Литовська Державна рада оборони відбулася для обговорення російсько-української напружености. У відповідь на агресивну поведінку російських військових Рада вирішила збільшити кількість військ і прискорити плани модернізації військ.[284] 17 січня Латвія збільшила військову присутність у східній частині країни. 19 січня прем'єр-міністр Естонії оголосив про надзвичайне збільшення витрат на оборону на 380 мільйонів євро на поточний фінансовий рік.[285] Країни Балтії також вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, у тому числі спільної реактивної артилерійської системи. Естонія, Латвія та Литва також звернулися з проханням збільшити військове розміщення військ НАТО та США в Прибалтиці, щоб стримати агресивну поведінку Росії.[286] Країни Балтії також заявили, що нададуть Україні як летальну, так і нелетальну військову підтримку.[185][186][187] Крім того, три країни вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, включаючи спільну ракетно-артилерійську систему.[287][288]
  • Європейський Союз Європейський Союз — 24 січня 2022 року через конфлікт Європейська комісія запропонувала фінансову допомогу Україні в розмірі 1,2 мільярда євро у вигляді грантів і позик.[289]
  • Ізраїль Ізраїль – Ізраїль розглядає можливість вивезення тисяч євреїв з України, оскільки напруга у відносинах з Росією зростає.[290]
  • Ірландія Ірландія — Через російські військово-морські навчання в 240 км від південно-західного узбережжя Ірландії міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені заявив, що Росію не вітають.[291]
  • Іспанія Іспанія — 20 січня 2022 року міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про розгортання ВМС Іспанії в Чорному морі. Корабель Meteoro, який виконував роль тральщика, вже був у маршруті, а фрегат Blas de Lezo відплив 22 січня. Вона також оголосила, що уряд Іспанії розглядає можливість розміщення ВПС у Болгарії.[190] Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес також заявив, що Іспанія хоче «діалогу, але якщо він не принесе плодів, звичайно, Іспанія буде стояти за своїх європейських партнерів і своїх союзників по НАТО, об'єднаних у стримуванні».[292]
  • Виступаючи в парламенті 3 лютого, президент Італії Серджіо Маттарелла засудив поведінку Росії.
    Італія Італія — 3 лютого під час своєї другої інавгураційної промови президент Італії Серджіо Маттарелла сказав, що не може змиритися з тим, що «вітер конфронтації знову дме на континент, який пережив трагедії Першої та Другої світових воєн».[293][294] Прем'єр-міністр Маріо Драгі наголосив на важливості роботи над деескалацією напруженості у світлі серйозних наслідків, які матиме загострення кризи.[295] 11 лютого 2022 року в Ризі на зустрічі зі своїм латвійським колегою Артісом Пабриксом міністр оборони Італії Лоренцо Геріні закликав до «конструктивного діалогу» з Росією для послаблення напруженості.[296] 13 лютого уряд Італії заявив про готовність розмістити 1000 солдатів на східному кордоні НАТО.[297] Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо 15 лютого 2022 року прибув до Києва для зустрічі з українським колегою Дмитром Кулебою, а 17 лютого провів двосторонню зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.[298] У Москві Ді Майо заявив, що «Італія завжди була у перших рядах у пошуках дипломатичного рішення. […] Росія та Україна можуть розраховувати на Італію у досягненні дипломатичного рішення».[299]
  • Канада Канада — У січні 2022 року прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Канада надасть Україні кредит у розмірі 120 млн канадських доларів, але не передасть військову техніку.[300]
  • Китай Китайська Народна Республіка — Лідер Китаю та генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін підтримав вимогу Росії про те, щоб Україна ніколи не входила до НАТО.[301] 14 січня 2022 року речник МЗС Китаю підкреслив, що всі країни повинні дотримуватися традиційної резолюції ООН про Олімпійське перемир'я «за сім днів до початку Олімпійських ігор до семи днів після закінчення Паралімпійських ігор», посилаючись на обидва майбутні Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні, які відбудуться з 4 лютого 2022 року по 20 лютого 2022 року, а також майбутні зимові Паралімпійські ігри в Пекіні 2022 року, які відбудуться з 4 березня 2022 року по 13 березня 2022 року. Таким чином, відповідно до цього терміну запропонована резолюція про перемир'я розпочнеться з перемир'я 28 січня 2022 року та завершиться 20 березня 2022 року.[302]
  • Нідерланди Нідерланди — 21 січня 2022 року міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хекстра заявив, що Нідерланди відкриті для надання Україні «оборонної військової підтримки». Хекстра заявив, що Україна звернулася до Нідерландів з проханням про допомогу в озброєнні в четвер, 20 січня 2022 року. Більшість у парламенті підтримує відправку зброї в країну.[192][193] Крім того, Нідерланди також відправлять два F-35 до Болгарії в рамках розширеної місії НАТО з повітряного спостереження.[194]
  • Німеччина Німеччина — У квітні 2021 року під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель зажадала від глави Кремля скоротити свою військову присутність біля кордонів України[96] У грудні 2021 року канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив про «наслідки» для газопроводу «Північний потік-2», російського проєкту газопроводу, яким управляє «Газпром», який постачає природний газ до Німеччини.[303][304] У січні 2022 року міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок попередила, що «будь-яка подальша ескалація матиме високу ціну для російського режиму — економічної, політичної та стратегічної».[305] Німеччина продовжує політику не надавати Україні летальну зброю.[306] Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що Німеччина хоче «деескалації» напруженості і що постачання зброї «не буде корисним».[307] Україна також заявила, що німецька адміністрація блокує постачання зброї через НАТО.[308] 21 січня 2022 року повідомлялося, що Німеччина заблокувала Естонію експорт зброї німецького походження.[309] 22 лютого 2022 року канцлер Шольц зупинив процедуру узгодження «Північного потоку-2».[310]
  • НАТО НАТО — НАТО стало точкою спалаху російсько-української кризи. Російський уряд вимагає від НАТО припинити прийом нових членів і рішуче виступає проти можливого вступу до НАТО Грузії чи України.[311] НАТО неодноразово закликало Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність України і засуджувала анексію Росією Криму в 2014 році і підтримуваних Росією сепаратистів на сході Донбасу, закликаючи до вирішення конфлікту на Донбасі за допомогою Мінських угод. У грудні 2021 року, коли Росія продовжувала військове нарощування на кордонах України, Парламентська асамблея НАТО зустрілася з українськими лідерами, щоб підтвердити підтримку України з боку Альянсу, закликати членів НАТО посилити доставку оборонних систем озброєння Україні та протидіяти російській дезінформації.[312] НАТО і США підтвердили політику НАТО «відкритих дверей», стверджуючи, що країни повинні вільно вибирати, вступати до НАТО чи ні.[313] Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що: «Ніхто інший не має права намагатися накласти вето чи втручатися в цей процес. І це стосується фундаментальних принципів європейської безпеки. Йдеться про право кожної нації обирати свій власний шлях».[314] В інтерв'ю в січні 2021 року Столтенберґ підтвердив «подвійний підхід» НАТО до Росії, сказавши: «Ми готові до діалогу з Росією, але ми ніколи не підемо на компроміс щодо основних принципів європейської безпеки… У Росії є вибір, щоб або вступати в діалог з НАТО і західними союзниками, або вибрати конфронтацію. Нам потрібно чітко розуміти перспективу того, що Росія — знову — використає військову силу проти України. Ми надамо підтримку Україні, щоб вона могла зміцнити свою здатність захищатися».[315] 24 січня НАТО оголосила, що направить додаткові військові сили до своїх східних членів через "погіршення ситуації з безпекою… НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту та захисту всіх союзників, у тому числі шляхом посилення східної частини альянсу. «.[316] Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив розгортання, заявивши, що військовий альянс „демонізує Росію“, щоб „виправдати військову активність на східному фланзі НАТО“.[317]
  • Нова Зеландія Нова Зеландія — Міністр закордонних справ Нової Зеландії Наная Махута заявила, що уряд Нової Зеландії стурбований нарощуванням російської армії на українському кордоні та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Вона закликала Росію знизити напруженість відповідно до міжнародного права. Прем'єр-міністр Джасінда Ардерн повторила слова Махути, заявивши, що Нова Зеландія розглядає можливість застосування цілеспрямованих санкцій проти Москви.[30]
  • Польща Польща — Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна може розраховувати на підтримку Польщі, якщо Росія атакує, і закликав до єдиної позиції в Європі.[318] 21 січня голова Бюро національної безпеки Павло Солох заявив, що „підтримка України є одним із ключових пріоритетів політики президента Анджея Дуди“, а Дуда і Зеленський обговорили можливість подальших поставок оборонного обладнання Польщі та НАТО.[319]
  • Республіка Китай (Тайвань) Республіка Китай — 28 січня 2022 року президентка Цай Інвень доручила Раді національної безпеки створити спеціальну групу, яка спостерігає за подіями в Україні. Вона порівняла військове нарощування Росії з неодноразовим вторгненням Китаю в ПВО Тайваню, заявивши, що „Тайвань тривалий час стикався з військовими загрозами та залякуваннями з боку Китаю. Тому ми співчуваємо ситуації в Україні, а також підтримуємо зусилля всіх сторін для підтримки регіональної безпеки“, і закликають до мирного діалогу.[33]
  • Словаччина Словаччина — Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що припинення вогню та оголошення про збільшення військової потужности Росії на кордоні з Україною викликає занепокоєння та закликає до деескалації напружености.[90]
  • Велика Британія Сполучене Королівство — Прем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон заявив, що його країна стурбована діяльністю Росії в окупованому Криму та на кордоні з Україною. Про це він сказав під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським.[320] Начальник штабу оборони адмірал сер Тоні Радакін попередив, що „повне вторгнення в Україну буде в таких масштабах, яких у Європі не було з часів Другої світової війни“.[321] 17 січня 2022 року міністр оборони Сполученого Королівства Бен Воллес оголосив, що Сполучене Королівство поставило Україні 1100 протитанкових ракет малої дальности.[10] 20 січня Sky News повідомила, що 2000 протитанкових ракет малої дальности MBT NLAW були доставлені численними транспортними літаками C-17 Королівських ВПС, які літали між Сполученим Королівством та Україною.[189] Міністр закордонних справ Ліз Трасс написала в Twitter, що Сполучене Королівства „не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні“ на чолі з Євгенієм Мураєвим.[322] Віце-прем'єр Домінік Рааб заявив, що „існує дуже значний ризик вторгнення Росії в Україну“, і закликав Путіна „відступити від прірви“.[323]
  • США Сполучені Штати Америки — 2 квітня 2021 року президент Джо Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.[82] 13 квітня Байден провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним; Байден „підкреслив непохитну відданість Сполучених Штатів суверенітету та територіальній цілісности України“; Байден також висловив занепокоєння США „з приводу раптового нарощування російських військових в окупованому Криму та на кордонах України і закликав Росію до деескалації напружености“.[106][324] У середині квітня 2021 року Міністерство фінансів США разом із ЄС, Сполученим Королівством, Австралією та Канадою ввели санкції проти восьми фізичних та юридичних осіб, „пов'язаних із триваючою окупацією та репресіями Росією в Криму“.[325] 19 січня 2022 року президент Байден заявив, що вважає, що Росія вторгнеться в Україну.[326] Байден сказав, що повномасштабне вторгнення в Україну буде „найзначнішою подією, яка сталася у світі з погляду війни та миру“ з часів Другої світової війни.[327] 22 січня 2022 року посольство США в Києві звернулося до Держдепартаменту США з проханням про евакуацію неважливого персоналу разом із їхніми родинами.[328] Держдепартамент оприлюднив рекомендацію не їздити в Україну чи Росію, посилаючись на триваючу напругу на російсько-українському кордоні та COVID-19.[329]
  • Фінляндія Фінляндія та Швеція Швеція — Пропозиції Росії про те, що НАТО не прийме нових членів, зазнали різкої критики з боку Швеції та Фінляндії, які дотримувалися нейтралітету. У січні 2022 року і президент Фінляндії Саулі Нііністо, і прем'єр-міністр Санна Марін наполягали на праві Фінляндії вирішувати, до яких союзів вона може приєднатися.[330] Швеція висловила таку ж позицію, що тільки шведський народ має вирішувати, чи повинна Швеція вступати в НАТО.[331] Російські загрози викликали дискусію в обох країнах, чи варто їм подавати заявку на членство в НАТО.[332][333] 13 січня збройні сили Швеції оголосили про введення військ на стратегічний острів Ґотланд у відповідь на незвичайну військову активність Росії.[334]
  • Франція Франція — Міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан зазначив, що Франція, як і Україна, з тривогою стежить за відведенням російських військ до кордонів нашої країни та тимчасово окупованих територій. Він запевнив у продовженні підтримки Францією суверенітету та територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив розважливі та мудрі дії України в нинішній ситуації.[99]
  • Хорватія Хорватія — 19 січня 2022 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, виступаючи перед Сабором, заявив, що ситуація на сході України є дуже тривожною і найбільш напруженою з 2014 року і сказав: „Хорватія не хоче ескалації ситуації, і вона буде реагувати чітко і рішуче, щоб запобігти будь-якій нестабільности“.[335][336] 25 січня 2022 року президент Хорватії Зоран Міланович, відзначаючи те, що він назвав нарощуванням військ НАТО в регіоні та „непослідовною та небезпечною поведінкою“ адміністрації Байдена у справах міжнародної безпеки та підкреслюючи свою роль як хорватського головнокомандувач заявив пресі: „Ми не маємо до цього ніякого відношення і не будемо мати до цього жодного відношення. Я це гарантую. Хорватія не надсилатиме жодних військ у разі ескалації. Навпаки, він відкликає всі війська до останнього хорватського солдата“.[337][338] Далі Міланович сказав, що необхідно знайти „домовленість про задоволення інтересів безпеки Росії“ і що гостра криза навколо України „в першу чергу визначається динамікою внутрішньої політики США“.[338] Того ж дня прем'єр-міністр Андрій Пленкович відреагував на зауваження президента, сказавши, що, почувши тих, на його думку, це говорить „якийсь російський чиновник“; він також приніс вибачення Україні та її уряду за звинувачення Мілановича щодо України як „одної з найбільш корумпованих держав“ і повторив, що Хорватія підтримує територіальну цілісність України, а хорватських військ в Україні не було, водночас заява президента „ не мав жодного відношення до політики уряду Республіки Хорватія“.[339]
  • Чехія Чехія — 26 січня 2021 року урядом Чехії було прийнято рішення про відправку до України 4 006 одиниць артилерійських снарядів калібром 152 мм на суму 1 450 000 євро (36,6 мільйона крон[340]) Поставка буде оформлена як договір про дарування. Пожертвувані боєприпаси використовуються чеською армією для самохідних гарматних гаубиць DANA.[341]
  • Японія Японія — Прем'єр міністр Японії Кісіда Фуміо заявив, що він і Байден будуть тісно співпрацювати, щоб запобігти вторгненню Росії в Україну, і „підтримувати тісні контакти з іншими союзниками та партнерами та продовжувати спілкування з приводу того, що будь-який напад буде зустрінуто рішучими діями“. Байден сказав, що для нього була честь зустрітися з прем'єр-міністром Кісідою для подальшого зміцнення американо-японського альянсу — наріжного каменю миру та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».[342]

Цивільне суспільство[ред. | ред. код]

  • Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg Білоруська опозиція — 24 січня білоруські активісти заявили, що зламали «сервери, бази даних і робочі станції» Білоруської залізниці за допомогою програм-вимагачів, залишивши системи автоматизації та безпеки. Вони пообіцяли розшифрувати системи за умови звільнення 50 політв'язнів і заборони в'їзду російських військових до Білорусі. Координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Дмитро Бондаренко 26 січня 2021 року розповів в інтерв'ю сайту Хартыя'97, що вважає, що у разі російської агресії десятки тисяч білорусів воюватимуть проти Російської Федерації на боці України та захищатимуть незалежність своєї країни. Він упевнений, що прагнення Путіна та російських генералів брязкати зброєю, розпочати агресію проти України та інших країн походить від слабкості. Адже, порівняно зі світовими центрами сили, з Європейським Союзом, США, тим же Китаєм, Росія за останні 20 років, за часів правління Путіна, перетворилася на жебрака агресивного хулігана.[343]
  • Анонімус (група хакерів) — децентралізована група хакерів присвятила деякі зі своїх дефейсів вебсайтів, у тому числі вебсайтів, що належать Організації Об'єднаних Націй та Полярному науково-дослідному інституту Китаю, для просування пропозицій щодо розрядки кризи, у тому числі закликаючи до створення «нейтрального угруповання» країн, «затиснутих між НАТО та Росією», до яких увійшли б Україна, Фінляндія, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Молдова. Анонімні стверджували, що так званий «нейтральний пояс безпеки» може служити альянсом, подібним до НАТО або Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який діє як санітарний кордон між країнами НАТО та ОДКБ, щоб «заспокоїти побоювання Росії, не втрачаючи при цьому НАТО, його обличчя». Крім того, вони вставили статтю старшого наукового співробітника Інституту відповідального державного управління Квінсі Анатолія Лівена «Усунення загрози війни в Україні» на сторінці з дефейсом і закликали до референдуму про те, чи слід імовірно слідувати існуючому Мінському протоколу або передати підконтрольні сепаратистам території сепаратистам. Миротворча адміністрація ООН. Пізніше на другому референдумі у сепаратистських регіонах виборцям буде запропоновано обрати з'єднання з Україною, здобуття незалежності чи приєднання до Росії.[344][345]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Киберпартизаны» заявили о взломе серверов БЖД и выставили ультиматум режиму. Charter 97. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  2. Білоруські "кіберпартизани" зламали сервер залізниці, щоб не пустити російські війська в країну. Лівий берег. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  3. Denmark announces comprehensive support program to Ukraine. Міністерство закордонних справ Данії. 16 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  4. США дозволили країнам Балтії передати Україні американську зброю. Радіо Свобода. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  5. España moviliza dos buques y ofrece cazas a la OTAN en plena escalada con Rusia sobre Ucrania [Іспанія мобілізує два кораблі та пропонує надати НАТО солдат у випадку російської ескалації]. ElDiario.es (ісп.). 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  6. а б в г д е ж и к л м н п р The Military Balance 2021 // Міжнародний інститут стратегічних досліджень
  7. Латвія надасть Україні озброєння. Deutsche Welle. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  8. Гончаров, Костянтин (9 грудня 2021). Литва передала Україні партію військової допомоги. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  9. Is the Ukrainian military really a David against the Russian Goliath?. France24. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  10. а б в Larisa Brown, Defence, ред. (18 січня 2022). British anti-tank weapons sent to defend Ukraine from Russia. The Times (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  11. US small arms and ammo arrive in Ukraine as Pentagon details troops to train country's military. CNN. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  12. West wishes: Turkey's growing relationship with Ukraine. Європейська рада з міжнародних відносин. 12 травня 2021. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  13. US allows NATO allies to send American-made weapons to Ukraine. The Hill. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  14. Чехія готова надати Україні зброю та військове обладнання. 24 Канал. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  15. Marise Payne says Aussie troops won't be sent to Ukraine, but cyber assistance to be rendered. NCA. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  16. а б в Kosovo, Albania Ready to Help any Potential US-led Ukraine Mission. BalkanInsight. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 28 січня 2022. 
  17. Bulgaria will host fighter jets from Spain and the Netherlands. Euractiv. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  18. Cabinet opens to defensive arms supplies to Ukraine. Algemeen Dagblad. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  19. Німеччина передасть Україні польовий шпиталь для військових – міністр оборони ФРН. Радіо Свобода. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  20. Куницький, Олександр (26 січня 2022). Німеччина надасть Україні 5 тисяч шоломів. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  21. On NATO's request, North Macedonia will take part; Croatia: We will withdraw soldiers. b92. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  22. Romania is ready to host increased NATO troops if needed, president says. Reuters. 26 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  23. Presidents of Ukraine and Azerbaijan signed a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership — Official website of the President of Ukraine. Президент України. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  24. Çetiner, Yusuf (18 січня 2022). Presidents of Ukraine and Azerbaijan Sign a Joint Declaration on Deepening Strategic Partnership. Overt Defence. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  25. а б Belgian army has troops prepared if Ukraine situation escalates [Бельгійська армія має солдатів підготованих до випадку ескалації в Україні] (англ.). The Brussels Times. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  26. Greece Backs Strong EU Action on Russia Amid Putin Ukraine Moves. Bloomberg. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  27. Georgia expresses solidarity with Ukraine amid Russia's aggressive actions. Укрінформ. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  28. Taoiseach describes Ukraine situation as ‘serious’ and advises against non-essential travel. The Irish Times. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  29. Italy, US warn of serious consequences over escalation of Russia-Ukraine crisis. Global Village Space. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
  30. а б Manch, Thomas (26 січня 2022). MFAT advises New Zealanders in Ukraine to 'consider leaving' due to fears of Russian invasion. Stuff. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  31. Invading Ukraine a 'major bad decision' warns Norwegian PM. CNN. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  32. Portugal and Ukraine have ‘relationship of excellence’, says FM. Euractiv. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  33. а б Taiwan president expresses 'empathy' for Ukraine's situation. Reuters. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  34. Diplomatic solution important, and so is the protection of our people, Slovak ministers say. The Slovak Spectator. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
  35. Finland enhances military readiness as tension rises over Ukraine. Reuters. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
  36. Macron à Poutine : Paris entend "défendre l'intégrité territoriale de l'Ukraine". LExpress.fr (фр.). 15 листопада 2021. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  37. Ultimatum russe, Macron prêt à envoyer l'armée en Roumanie... la crise ukrainienne prend de l'ampleur. midilibre.fr (фр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  38. Японія обіцяє спільну зі США відповідь на агресію Росії проти України. Укрінформ. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  39. Захарова: РФ та Білорусь змушені реагувати на нарощування сил НАТО біля спільних кордонів. Российская газета. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  40. Президент Ірану в Москві заявив про майбутній розпад НАТО. Radio Svoboda. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня2022. 
  41. Китай підтримує "занепокоєння безпеки" Росії в кризі з Заходом через Україну. Financial Times. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня2022. 
  42. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  43. Därför utbildar Sverige ukrainska säkerhetsstyrkor [Навіщо Швеція тренує українські силові структури] (швед.). Збройні сили Швеції. 14 грудня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022. 
  44. Roth, Andrew; Borger, Julian (21 лютого 2022). Ukraine: Putin orders troops into Donetsk and Luhansk on 'peacekeeping duties'. The Guardian (en-GB). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  45. Rainford, Sarah (21 лютого 2022). Russia recognises Ukraine separatist regions as independent states. BBC (en-GB). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  46. Sanger, David E. (10 січня 2022). In U.S.-Russia Talks, How Far Can Putin Turn Back the Clock?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  47. Putin to mull options if West refuses guarantees on Ukraine. Associated Press (англ.). 26 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  48. Gongloff, Mark (13 січня 2022). Putin Launches an Unwelcome Cold War Reboot. Bloomberg.com. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  49. Bush backs Ukraine on Nato bid. BBC News. 1 квітня 2008. Архів оригіналу за 16 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  50. Calamur, Krishnadev (27 лютого 2014). Crimea: A Gift To Ukraine Becomes A Political Flash Point. NPR. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 24 січня 2022. 
  51. Keating, Joshua (25 лютого 2014). Kruschev's Gift. Slate. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 24 січня 2022. 
  52. Krim-Übertragung : War der Dnjepr-Kanal der Grund? – Nachrichten Geschichte. DIE WELT. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2022. 
  53. Maria Drohobycky (1995) Crimea: Dynamics, Challenges and Prospects, Rowman & Littlefield, p40
  54. Istanbul Document 1999. Organization for Security and Co-operation in Europe. 19 листопада 1999. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 21 липня 2015. 
  55. Iulian Chifu; Oazu Nantoi; Oleksandr Sushko (2009). Russia–Georgia War of August 2008: Ukrainian Approach. The Russian Georgian War: A trilateral cognitive institutional approach of the crisis decision-making process. Bucharest: Editura Curtea Veche. с. 181. ISBN 978-973-1983-19-6. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 21 лютого 2016. 
  56. Rada removes Yanukovych from office, schedules new elections for May 25. Interfax-Ukraine. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2015. 
  57. а б Ukraine President Yanukovich impeached. Al Jazeera. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015. 
  58. Sindelar, Daisy (23 лютого 2014). Was Yanukovych's Ouster Constitutional?. Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 лютого 2014. 
  59. Feffer, John (14 березня 2014). Who Are These 'People,' Anyway?. The Huffington Post. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014. 
  60. Polityuk, Pavel; Robinson, Matt (22 лютого 2014). Ukraine parliament removes Yanukovich, who flees Kiev in "coup". У Roche, Andrew. Reuters. Gabriela Baczynska, Marcin Goettig, Peter Graff, Giles Elgood. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 18 листопада 2020. 
  61. Fisher, Max (3 вересня 2014). Everything you need to know about the Ukraine crisis. Vox (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  62. Grytsenko, Oksana (12 квітня 2014). Armed pro-Russian insurgents in Luhansk say they are ready for police raid. Kyiv Post. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. 
  63. Ragozin, Leonid. Annexation of Crimea: A masterclass in political manipulation. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24 січня 2022. 
  64. Article by Vladimir Putin ”On the Historical Unity of Russians and Ukrainians“. Kremlin. 12 липня 2021. Архів оригіналу за 25січня 2021. 
  65. Snyder, Timothy (18 січня 2022). How to think about war in Ukraine. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 25січня 2021. 
  66. Why Putin’s history essay requires a rewrite. The Times. 15 вересня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  67. Roth, Andrew (7 грудня 2021). Putin’s Ukraine rhetoric driven by distorted view of neighbour. The Guardian. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 25січня 2021. 
  68. Putin’s new Ukraine essay reveals imperial ambitions. Atlantic Council. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 25січня 2021. 
  69. Wilson, Andrew (23 грудня 2021). Russia and Ukraine: ‘One People’ as Putin Claims?. RUSI. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  70. US, NATO rule out halt to expansion, reject Russian demands. AP NEWS (англ.). 7 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  71. Російський вертоліт порушив повітряний простір України. Українська правда. 16 березня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  72. Семенова, Інна (29 березня 2021). Найбільші втрати від початку перемир'я. Що сталося в бою під Шумами і як відповість Україна. НВ. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  73. Росія стягує війська до кордону з Україною – Хомчак. Українська правда. 30 березня 2021. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  74. Назвали війну війною: Рада ухвалила заяву про ескалацію російсько-українського конфлікту. Лівий берег. 30 березня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  75. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США обговорив із Хомчаком «безпекове середовище у Східній Європі». Радіо Свобода. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  76. Russian and U.S. military chiefs of staff hold phone call. Reuters. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.  (англ.)
  77. Голова начальників штабів США провів переговори з керівниками армій України та Росії. Мілітарний. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  78. Росія відмовилася повернутися до режиму припинення вогню з 1 квітня. Українська правда. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  79. Росія не є загрозою для України, пересування армії Росії не має викликати занепокоєння – Кремль. Радіо Свобода. 5 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  80. США підтримають Україну в разі ескалації російської агресії – міністр Остін. Укрінформ. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  81. Бурко, Роман (2 квітня 2021). Проліт «Алігаторів»: як ЗС РФ практично реалізує інформаційні операції проти України під час військових навчань. ІнформНапалм. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  82. а б Байден поговорив із Зеленським. Українська правда. 2 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  83. Фейк: На Донбасі внаслідок атаки українського безпілотника загинула дитина. StopFake. 5 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  84. Перепадя, Олена (4 квітня 2021). Українська армія відкидає застосування зброї проти цивільних на Донбасі - ЗМІ. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  85. Якщо Кремль шукає «казус беллі», вкидаючи цинічні фейки, світ це має сприймати всерйоз,. Міністерство оборони України. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  86. Столтенберг подзвонив Зеленському у зв'язку з діями Росії: "НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України". Цензор.нет. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  87. Глава держави поінформував Єнса Столтенберга про стягування Росією військ до кордонів України. АрміяInform. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  88. а б Захист кордону і критичної інфраструктури, протидія ДРГ: на півдні України оголосили збори підрозділів тероборони. Еспресо TV. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  89. Пєсков заявив, що "безпека росіян на Донбасі" – особистий пріоритет Путіна (укр.). Censor.net. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  90. а б Словаччина занепокоєна нарощуванням військової потужності РФ на кордоні з Україною, – прем'єр-міністр Корчок. Цензор.нет. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  91. Володимир Зеленський обговорив з Джастіном Трюдо загострення ситуації на Донбасі та підтримку євроатлантичної інтеграції України. Президент України. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  92. На Донеччині загинули двоє українських військових. Укрінформ. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  93. Через обстріл на Донеччині 50 населених пунктів залишилися без води. Укрінформ. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  94. а б Сьогоднішні провокації Росії найсерйозніші з часу атаки в Керченській протоці, але ситуація більш небезпечна, - Кулеба. Цензор.нет. 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  95. Початок бойових дій – початок кінця України. Ми станемо на захист громадян Донбасу, – представник РФ в ТКГ Козак. Censor.net. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  96. а б Меркель зажадала від Путіна згорнути нарощування військ на кордоні з Україною, – пресслужба канцлерки. Цензор.нет. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  97. а б Ми пам'ятаємо кожного захисника, який загинув за Україну – Президент відвідав позиції українських військ на Донбасі. Президент України. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  98. Росія перекидає кораблі з Каспію на Чорне море. Мілітарний. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  99. а б Дмитро Кулеба та Жан-Ів Ле Дріан обговорили загострення Росією безпекової ситуації. Міністерство закордонних справ України. 9 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  100. At the request of Ukraine, @OSCE states will meet at 4pm CET to request clarification from [Russia] about its military buildup on the borders of [Ukraine] & in occupied Crimea. This request for information is in accordance with the #ViennaDocument in hopes of reducing the risk of conflict.. Twitter. Представництво США в ОБСЄ. 10 квітня 2021. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 19 січня 2022.  (англ.)
  101. Україна не хоче війни і не готує ніякої ескалації на Донбасі – Кулеба. Censor.net. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  102. РФ має припинити підтримку бойовиків на сході України та вивести свої війська - Столтенберг. Інтерфакс-Україна. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  103. Кулеба: Будь-який нерозважний крок РФ або новий виток насильства дорого їй коштуватиме. Інтерфакс-Україна. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  104. РФ захищатиме російськомовне населення. США кажуть про високу ціну, але ніколи її не називають, - заступник глави МЗС РФ Рябков. Цензор.нет. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.  (укр.)
  105. Секретар РНБО України О. Данілов провів зустріч з керівниками дипломатичних представництв країн-членів ЄС, акредитованих в Україні. Рада національної безпеки і оборони України. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  106. а б Тимошенко, Денис (15 квітня 2021). Зустріч із Байденом: Путін домігся свого?. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  107. Патрушев заявив про «загрозу терактів і диверсій» у Криму. Радіо Свобода. 14 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  108. Кораблі ФСБ РФ намагались спровокувати ВМСУ біля Керченської протоки: "Гюрзи-М" дали гідну відсіч. 15.04.2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  109. Байден оголосив режим надзвичайної ситуації у США через дії Росії. Гордон. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  110. Заява МЗС України у зв'язку із обмеженням Російською Федерацією свободи судноплавства в Чорному морі. Міністерство закордонних справ України. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 23 січня 2022. 
  111. Консула в Петербурзі Сосонюка затримали на кілька годин, і він уже в дипустанові. Україна готує відповідь, - речник МЗС Ніколенко. Цензор.нет. 17 квітня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.  (укр.)
  112. Яворович, Тетяна (17 квітня 2021). Затримання українського консула: Єнін розповів, як у Росії підставили Сосонюка. Суспільне. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  113. РФ обмежила польоти над частиною Криму і Чорного моря, – NOTAM. Censor.net. 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  114. Годован, Юрій (20 квітня 2021). Військ РФ біля кордону України зараз більше, ніж у 2014 році - Пентагон. УНІАН. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  115. Литвиненко, Ігор (22 квітня 2021). Висланий український консул покинув РФ. РБК-Україна. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  116. Рокитна, Анастасія (19 квітня 2021). Україна направила ноту російському дипломату. У нього є 72 години, щоб покинути країну. РБК-Україна. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021. 
  117. Перевірка в ПВО і ЗВО завершується, з 23 квітня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації - Шойгу. Інтерфакс-Україна. 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  118. Донбасс становится беспилотной зоной – Газета Коммерсантъ № 197 (7159) от 28.10.2021. kommersant.ru. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  119. Генштаб Украины показал первое применение дрона Bayraktar в Донбассе — РБК. rbc.ru. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  120. OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM) Daily Report 256/2021 issued on 1 листопада 2021. www.osce.org (англ.). ОБСЄ. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  121. Daily Report 256/2021. www.osce.org. ОБСЄ. 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  122. а б От беспилотников к беспредельникам – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  123. CNN объяснил, зачем глава ЦРУ приезжал в Москву – Газета.Ru. gazeta.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  124. Алексей Резников назначен министром обороны Украины – Новости – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  125. Kremlin denies plans to invade Ukraine, alleges NATO threats (англ.). Associated Press. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  126. BILD exklusiv: Russlands Kriegspläne, So könnte Putin die Ukraine vernichten. bild.de (нім.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  127. Russia’s Possible Invasion of Ukraine. csis.org. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. 
  128. Ukraine's president says 100,000 Russian troops amassed near border (англ.). Times of Israel. 14 листопада 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  129. а б The world is worried Putin is about to invade Ukraine. Here's why (англ.). CNBC.com. 17 листопада 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021. 
  130. Russia-Ukraine border: Why Moscow is stoking tensions. BBC News. 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  131. Russia slams Western 'hysteria' over Ukraine. Deutsche Welle (англ.). 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 20 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  132. U.S. 'Escalating' Russia-Ukraine Tensions by Arming Kiev – Kremlin. The Moscow Times. 23 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  133. Kremlin accuses West of artificially whipping up Ukraine tensions. Reuters. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  134. а б в Россия и Запад концентрируют обвинения – Газета Коммерсантъ № 208 (7170) от 17.11.2021. kommersant.ru (рос.). 16 листопада 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  135. Глава разведки Украины назвал протесты в Киеве подготовкой России к военному вторжению – Новости – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  136. а б в Ненормандское положение вещей – Газета Коммерсантъ № 215 (7177) от 26.11.2021. kommersant.ru (рос.). 25 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  137. Украина заговорила о "вторжении" – Коммерсантъ FM – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 22 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  138. Саммит Украине! Героям саммит! – Мир – Коммерсантъ. kommersant.ru (рос.). 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  139. Russia says Ukraine has deployed half its army to Donbass conflict zone. Reuters. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  140. Ukraine Angers Russia by Buying Turkish Drones and Wants To Get Its Hands On More. Bloomberg (англ.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  141. За нашу соседскую родину – Газета Коммерсантъ № 221 (7183) от 04.12.2021. kommersant.ru (англ.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021. 
  142. Russia builds up forces on Ukrainian border. Politico (англ.). грудень 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  143. Russia accuses Ukraine of mobilising artillery, feigning negotiations. Euronews (англ.). 10 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  144. UPDATE 1-Russia accuses Ukraine of mobilising artillery, feigning negotiations (англ.). Reuters. 9 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022. 
  145. Лару, Дмитрий (31 грудня 2021). Вечерний звонок: о чем договорились Путин и Байден. Известия (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  146. а б Russia sending more troops to Belarus amid rising tensions with Ukraine - National | Globalnews.ca. Global News (амер.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  147. а б US fears arrival of Russian troops could lead to nuclear weapons in Belarus. France 24 (англ.). 18 січня 2022. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  148. а б Russia moves more troops westward amid Ukraine tensions. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  149. а б Lejeune, Tristan (18 січня 2022). Russia sends troops to Belarus for war games. TheHill (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  150. США підтвердили намір передати Україні бойові вертольоти Мі-17. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  151. Press Briefing by Press Secretary Jen Psaki (амер.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  152. Balti riikide kaitseministrid tegid Ukrainale relvastuse saatmise osas ühisavalduse [Міністри оборони країн Балтії виступили зі спільною заявою щодо відправлення зброї до України]. Міністерство оборони Естонії (ест.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  153. Після дозволу США. Країни Балтії оголосили про виділення зброї Україні. РБК-Украина. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  154. США дозволили країнам Балтії передати зброю Україні: стало відомо яке саме. РБК-Украина. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  155. Gordon, Michael R. (20 січня 2022). U.S. Allows Baltic NATO Members to Send Arms to Ukraine. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  156. Країни Балтії готують відправку до України комплексів Javelin і Stinger – заява. Радіо Свобода. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  157. До України прибула партія легких протитанкових засобів від Великобританії – Міноборони. Радіо Свобода. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  158. Ліпич, Ольга (19 січня 2022). У Росії висунули США пропозицію щодо України та Грузії у НАТО. Обозреватель. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  159. Zelensky warns Ukraine 'entirely prepared' if Russia attacks. France 24. 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  160. Zelenskiy says Ukraine uncovers coup plot involving Russians; Kremlin denies role. Reuters. 26 листопада 2021. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  161. Ukraine's Zelenskiy Says Ready for Russian Escalation, Claims Coup Plot Uncovered. The Moscow Times. 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  162. EU threatens Russia sanctions as NATO backs Ukraine. France 24. 16 грудня 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  163. Kremlin plan to install pro-Russian leadership in Ukraine exposed. Foreign, Commonwealth & Development Office, UK Government. 22.01.2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  164. "Подрыв Украины". Британия обвинила Москву в подготовке марионеточного правительства в Киеве. BBC. 23.01.2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  165. Ukraine says arrests Russian agent planning attacks in Odessa. www.msn.com (англ.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  166. Harding, Luke (14 січня 2022). Ukraine hit by 'massive' cyber-attack on government websites. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  167. Russia is preparing a pretext for invading Ukraine: US official. Al Jazeera English (англ.). 14 січня 2022. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  168. David E. Sanger, U.S. Says Russia Sent Saboteurs Into Ukraine to Create Pretext for Invasion [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], New York Times (14 січня 2022).
  169. Paul Sonne, Missy Ryan and John Hudson, Russia planning potential sabotage operations in Ukraine, U.S. says [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.], Washington Post (14 січня 2022).
  170. а б Russia denies looking for pretext to invade Ukraine. Associated Press. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  171. U.S. Intel Says Russia Is Preparing 175,000 Troops For Ukraine Offensive. Forbes. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  172. Ukraine defense minister warns of 'bloody massacre' if Russia invades. The Hill. 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  173. Russian invasion likely at 'the end of January,' warns Ukraine defence minister. National Post. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  174. Andrew E. Kramer, Training Civilians, Ukraine Nurtures a Resistance in Waiting [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.], New York Times (26 грудня 2021).
  175. а б Andriy Zagorodnyuk, How to make a Russian invasion of Ukraine prohibitively expensive [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], Atlantic Council (9 січня 2022).
  176. а б в г Amy Cheng, Military trainers, missiles and over 200,000 lbs of lethal aid: What NATO members have sent Ukraine so far [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.], Washingon Post (22 січня 2022).
  177. а б Cooper, Helene (15 січня 2022). US considers backing an insurgency if Russia invades Ukraine. The New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  178. U.S. gave $200 mln defense aid to Ukraine in December – official. Reuters. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  179. U.S. approves allied weapons shipments to Ukraine as worries mount. Politico. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  180. $200m in Javelins, other anti-armor systems, grenade launchers and more to Ukraine: DoD. Defense News. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  181. Лазарова, София (23 січня 2022). США передали Украине многоцелевые гранатометы SMAW: на что они способны. НВ. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (рос.)
  182. U.S. planning to transfer Mi-17 military helicopters to Ukraine. Укрінформ. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  183. U.S. Military Aid to Ukraine: A Silver Bullet?. RAND. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  184. Sebastian Sprenger, Baltic states tout US-approved weapon shipments to Ukraine [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.], Defense News (21 січня 2022).
  185. а б Estonia plans to supply Ukraine with heavy weapons. Euractiv. 3 січня 2022. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. 
  186. а б Latvia will send weapons to Ukraine – defense minister. Укрінформ. 6 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.  (англ.)
  187. а б Lithuania ready to supply lethal weapons to Ukraine – minister [Литва готова постачати летальну зброю Україні - міністр] (англ.). LRT. 20 грудня 20211. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  188. Baltic states step up in arming Ukraine against potential Russian incursion. Politico. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  189. а б Russia-Ukraine tensions: UK sends 30 elite troops and 2,000 anti-tank weapons to Ukraine amid fears of Russian invasion. Sky News. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  190. а б в Reuters (20 січня 2022). Spain sends warships to Black Sea, considers sending warplanes. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  191. EFE (22 січня 2022). La fragata española Blas de Lezo ya está rumbo al mar Negro para participar en las maniobras de la OTAN. Cadena SER (ісп.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  192. а б Foreign Min. open to giving Ukraine military support as Russian troop build-up continues. NL Times. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  193. а б NL will look sympathetically at Ukraine requests for defence support. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  194. а б The Netherlands will Send two F-35 Fighters to Bulgaria. Novinite. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. 
  195. F-35 to make NATO Southern Air Policing debut. Janes Information Services. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  196. а б Barak Ravid, Scoop: Israeli PM proposed a Russia-Ukraine summit in Jerusalem [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.], Axios (19 січня 2022).
  197. Hunnicutt, Trevor; Osborn, Andrew (28 грудня 2021). U.S., Russia set for Jan 10 security talks amid Ukraine tensions. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022. 
  198. а б Deputy Secretary Sherman's Meeting with Russian Deputy Foreign Minister Ryabkov. Державний департамент США (амер.). 9 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  199. Briefing with Deputy Secretary Wendy R. Sherman on the U.S.-Russia Strategic Stability Dialogue. Державний департамент США (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  200. NATO-Russia Council meets in Brussels. НАТО (англ.). 12 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  201. Deputy Minister of Defence of the Russian Federation Colonel-General Alexander Fomin at a meeting of the Russia –NATO Council brought Russian assessments of the current state in the field of euro-security. Міністерство оборони Російської Федерації. 12 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  202. Росія не має права впливати на питання вступу України в НАТО — Столтенберг. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  203. Russia says NATO talks 'unsuccessful' as Poland warns of war. Al Jazeera English (англ.). 13 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022. 
  204. НАТО вирішило прийняти Україну та Грузію, питання лише у термінах, – Столтенберг. 24 Канал. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  205. Признать Донецкую и Луганскую народные республики!. Pravda (рос.). 21 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. 
  206. Sukhov, Oleg (21 січня 2022). Russian parliament to consider recognizing Donbas proxies as independent states. The Kyiv Independent (амер.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. 
  207. Secretary Antony J. Blinken at a Press Availability. Державний департамент США. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  208. U.S. and Russia agree to keep talking after meeting on Ukraine. Reuters. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  209. Jeremy Herb, Kylie Atwood and Jennifer Hansler, Blinken announces US has delivered written responses to Russia over Ukraine crisis [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.], CNN (26 січня 2022).
  210. Perspective | Volodymyr Zelensky: ‘Everyone will lose’ if Russia invades Ukraine. The Washington Post (амер.). 20.01.2022. ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  211. At Russia’s request, Kiev withdrew the law on Crimea and Donbas from parliament. News Fox24. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  212. Macron plans diplomatic phone call with Putin to calm Ukrainian crisis. The Irish Times. 26 січня 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  213. U.S. and allies debate the intelligence on how quickly Putin will order an invasion of Ukraine — or whether he will at all. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022. 
  214. а б Міністерство закордонних справ України - Заява МЗС України щодо рішення Росії блокувати частину акваторії Чорного та Азовського морів і Керченської протоки. mfa.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  215. Росія перекриває Чорне та Азовське моря під видом навчань – ЗМІ. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  216. а б Росія запланувала блокаду в Чорному та Азовському морях – ЗМІ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022. 
  217. Незаконне блокування чорноморських портів: завершуються роботи щодо визначення морського коридору для безпечного плавання суден. Міністерство інфраструктури України (ua). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  218. London marine insurers add Russian, Ukrainian waters to high risk list - circular. Reuters (англ.). 15 лютого 2022. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  219. Лондонські морські страховики додали українські й російські води до списку високого ризику. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  220. Україна попередила блокаду Чорноморських портів. Міністерство інфраструктури України (ua). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  221. Офіційно: Україна знайшла безпечні коридори для Чорноморських портів. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  222. Байден вважає, що Путін може напасти на Україну в найближчі дні – The Guardian. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  223. US warns of ‘distinct possibility’ Russia will invade Ukraine within days. the Guardian (англ.). 11 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  224. а б ЦРУ назвало імовірну дату нападу Росії на Україну – Spiegel. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  225. а б Baumgärtner, Maik; Gebauer, Matthias; Knobbe, Martin; Schmid, Fidelius (11 лютого 2022). Ukraine-Konflikt: CIA rechnet mit russischem Angriff kommende Woche. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  226. а б в США попередили Ізраїль, що РФ може напасти на Україну у вівторок – ЗМІ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  227. а б Israel Urges Citizens to Leave Ukraine, U.S. Pulls Embassy Staff Over Russia Tensions. Haaretz (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  228. Коментар SkyUp щодо посадки рейса PQ0902 в Кишиневі · c. 419. SkyUp Airlines (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  229. Літак з Португалії не зміг залетіти в Україну. Що відбувається з авіацією через кризу. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  230. Небо України не закривають. Влада екстрено вирішує кризу в авіації. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  231. AS, TV 2 (14 лютого 2022). Norwegian unngår å fly over Ukraina - SAS flyr til Kiev. TV 2 (норв.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  232. Найбільша авіакомпанія Норвегії припинила польоти над Україною. LIGA (укр.). 14 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  233. БізнесЦензор. Lloyd’s відмовився страхувати воєнні ризики в авіапросторі України. БізнесЦензор (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  234. Що відбувається з авіарухом над Україною і куди зникають літаки. Розбір польотів. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  235. Страховикам повідомили про непокриття військових ризиків в авіапросторі України: що відомо. ФАКТИ ICTV (укр.). 13 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  236. Норвезька авіакомпанія припиняє польоти над Україною. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  237. а б Кабінет Міністрів України - Денис Шмигаль: Уряд виділив 16,6 млрд грн, аби гарантувати безперебійність польотів в Україні. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  238. а б Офіційна інформація МАУ щодо поточного оперування флотом – офіційний сайт МАУ (Україна). FlyUIA (ua). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  239. МАУ відправляє п’ять літаків Boeing до Іспанії через припинення страхування. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  240. Lufthansa та ще дві авіакомпанії скасували рейси до України. На низку маршрутів першої вийде МАУ | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  241. Яворович, Тетяна (20 лютого 2022). Lufthansa, Austrian, SAS. Авіакомпанії скасовують рейси в Україну. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  242. Інформація щодо рейсів LUFTHANSA GROUP. Міністерство інфраструктури України (ua). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  243. Авіакомпанії Air France та Vueling скасували рейси з Києва. Mind.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  244. Авіакомпанії Air France та Vueling призупинили польоти з України. LIGA (укр.). 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  245. Олігархи та бізнесмени залишають Україну чартерними рейсами. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  246. Gazeta.ua (14 лютого 2022). Це все, що треба про них знати: у мережі коментують масову втечу олігархів. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  247. Зеленський прокоментував втечу олігархів і сказав, де його родина — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 14 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  248. а б в г Дар'я, Автор: Крутько (14 лютого 2022). Олігархи та бізнесмени вилітають з України чартерними рейсами. Хто на борту?. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  249. а б в Близько 20 літаків за день. Олігархи та бізнесмени залишають Україну чартерними рейсами — УП. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  250. «Путін скористається ситуацією». У Білому домі переживають через поїздку Зеленського на конференцію до Мюнхена — NBC. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  251. Павлюк, Олег (10 лютого 2022). Росія вперше за понад 20 років не відвідає Мюнхенську безпекову конференцію. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  252. а б Виступ Президента України на 58-й Мюнхенській конференції з питань безпеки. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  253. Мюнхен підтримав Україну, РФ лишається в Білорусі, домовленість Макрон-Путін: новини вихідних. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  254. а б Мюнхенська не зрада: як Путін об’єднав світ навколо України та які кроки готує Захід. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  255. Путін оголосив про визнання незалежності так званих «Л/ДНР». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  256. Борис Джонсон назвав визнання Росією т. зв. ДНР і ЛНР порушенням суверенітету України. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  257. Британія відреагувала на визнання Путіним ОРДЛО. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  258. Президенти Євроради Мішель та Єврокомісії фон дер Ляєн: Визнання Путіним "ДНР" і "ДНР" - порушення терцілісності України та Мінських домовленостей. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  259. Путін заявив, що Росія визнає так звані «Л/ДНР» у межах Луганської та Донецької областей. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
  260. Рябчун, Юлія (22 лютого 2022). Росія визнала "ДНР" та "ЛНР" у кордонах областей — Путін. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
  261. Павлюк, Олег (22 лютого 2022). Путіну дозволили ввести війська РФ на території "Л/ДНР". Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
  262. Московська декларація про союзницьку взаємодію між Азербайджаном та Росією на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки
  263. МЗС: Росія атакує Україну з Донбасу, Криму та північного напрямку. www.dw.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  264. Kremlin denies plans to invade Ukraine, alleges NATO threats. Politico. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  265. Russia denies looking for pretext to invade Ukraine. ABC News. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  266. Russia spy chief says Ukraine invasion plan 'malicious' U.S. propaganda. Reuters. 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  267. Russia will act if NATO countries cross Ukraine 'red lines', Putin says. The Guardian. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  268. NATO Pushes Back Against Russian President Putin's 'Red Lines' Over Ukraine. The Drive. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022. 
  269. Putin warns Russia will act if NATO crosses its red lines in Ukraine. Reuters. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  270. Europe won’t receive Russian oil and gas, if Russia disconnected from SWIFT — senator. Tass. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  271. Лукашенко пригрозив усім, хто запроваджуватиме санкції проти Білорусі та Росії. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  272. Лукашенко обіцяє стягнути на кордон із Україною "цілий контингент". Українська правда. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  273. Російська військова техніка стала табором за 200 км на північ від Києва, – СІТ (фото). LB.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  274. Russia preparing to attack Ukraine by late January: Ukraine defense intelligence agency chief. Military Times. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  275. Ukraine’s Defense Minister Downplays Risk of Russian Invasion. Bloomberg. 25 січня 2022. 
  276. Minister of Defense of Ukraine Reznikov: “Russia is not ready for an attack on Ukraine”. 247 News Agency. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  277. Звернення Президента України щодо єдності українського суспільства. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  278. Президент оголосив 16 лютого Днем єднання. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022. 
  279. Pope 'Concerned' Over Ukraine, Risk To European Security. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  280. Bulgarian Defense Minister: The Council of Ministers has No Position on the Conflict in Ukraine. Novinite. 10 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  281. Bulgaria’s PM rejects Russia’s call for country to withdraw from Nato. The Sofia Globe. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  282. Denmark to send additional forces to Baltics in response to Russia’s actions. 12 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  283. Denmark heightens its military presence in the Baltics. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  284. Gynimo tarybos sprendimai: salvinių sistemų įsigijimas, šauktinių skaičiaus didinimas (лит.). Verslo Žinios. 10 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  285. Prime minister: Government to allocate €380 million to national defense. ERR. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  286. Baltics quietly push Biden to pursue stronger Russia policy. Politico. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  287. Baltic states to develop joint MRLS artillery (англ.). LRT. 21 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  288. Estonia plans to procure MLRS rocket systems jointly with Latvia, Lithuania (англ.). LRT. 22 грудня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022. 
  289. Statement by President von der Leyen on EU financial support for Ukraine (англ.). Європейська комісія. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  290. Israel 'plans to evacuate thousands of Jews' from Ukraine if Russia invades the country. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 28 січня 2022. 
  291. Ireland tells Russia live-fire naval exercise is 'not welcome'. BBC News. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  292. Spain's Foreign Minister Says Europeans 'United' on Ukraine Crisis. VOA (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  293. Amante, Angelo (3 лютого 2022). Italy's president calls for unity as he starts second term. Reuters. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022. 
  294. Ucraina, Mattarella: non possiamo accettare scontri in Europa [Ukraine, Mattarella: We can't accept clashes in Europe]. Il Sole 24 ORE (італ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022. 
  295. Ucraina, colloquio Draghi-Putin: "Serve de-escalation delle tensioni" [Ukraine, conversation Draghi-Putin: "Tensions de-escalation needed"]. RaiNews (італ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022. 
  296. Ucraina-Russia, Guerini in Lettonia: "Incoraggiare il dialogo con Mosca" [Ukraine-Russia. Guerini in Latvia: "Foster the dialogue with Moscow"]. Quotidiano Nazionale (італ.). 11 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022. 
  297. Ucraina, l'Italia pronta a inviare mille uomini per rafforzare il fianco Sud-Est dell'Europa [Ukraine, Italy is ready to deploy one thousand men to strength the South-Eastern border of Europe]. la Repubblica (італ.). 13 лютого 2022. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  298. Ucraina, di Maio: «L'Italia è impegnata per una soluzione diplomatica della crisi» [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], Rai News
  299. Di Maio, si può contare su Italia per soluzione diplomatica [Архівовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.], ANSA
  300. Canada providing $120 million loan to Ukraine to counter Russian threats | Watch News Videos Online. Global News. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  301. Kremlin: Xi supports Putin’s pursuit of guarantees from West. Associated Press. 15 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  302. Putin Would Burst Xi's Olympic Dream With a War in Ukraine. Bloomberg. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  303. Germany's Scholz sees "consequences" if Russia breaches Ukraine borders. Reuters. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  304. Germany may consider halting Nord Stream 2 if Russia attacks Ukraine, Scholz says. Reuters. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  305. Russia rejects U.S. suggestions it's looking for pretext to invade Ukraine. CBC News. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  306. Why Germany isn't sending weapons to Ukraine. BBC News. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  307. Germany will not supply weapons to Kyiv for now, defence minister says. Reuters. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  308. Ukraine blames Germany for ‘blocking’ NATO weapons supply. Financial Times. 12 грудня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  309. Germany blocks Estonia from exporting German-origin weapons to Ukraine -WSJ. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  310. Germany halts Nord Stream 2 approval. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
  311. Jonathan Masters, Backgrounder: Why NATO Has Become a Flash Point With Russia in Ukraine [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], Council on Foreign Relations (20 січня 2022).
  312. NATO PA leadership reaffirms support to Ukraine in the face of Russia's continuing military build-up [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], Парламентська асамблея НАТО (16 грудня 2021).
  313. Anton Troianovski & David E. Sanger, In Talks on Ukraine, U.S. and Russia Deadlock Over NATO Expansion [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], New York Times (10 січня 2022).
  314. Press conference by NATO Secretary General Jens Stoltenberg and the President of Estonia, Alar Karis [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.], NATO (13 січня 2022).
  315. Jens Stoltenberg: NATO will never compromise on core principles for European security [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.], Deutsche Welle (13 січня 2022).
  316. Belgian military has its units 'in a state of maximum readiness'. VRT. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  317. Nato reinforces eastern borders as Ukraine tensions mount. The Guardian. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022. 
  318. Polish PM calls for united European stance on Ukraine. Reuters. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.  (англ.)
  319. Poland pledges support to Ukraine as presidents meet for two-day talks. Euractiv. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  320. Думанська, Марія (6 квітня 2021). Борис Джонсон стурбований через переміщення військ РФ біля України. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  321. Russian invasion of Ukraine could be on scale 'not seen in Europe since WWII', UK armed forces head warns. Sky News (англ.). 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  322. UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle (англ.). 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  323. 'Very significant risk' Russia will invade Ukraine ['Дуже високий ризик' того, що Росія вторгнеться