Культура Латвії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головна бібліотека м. Вентспілс. Латвія

Латвійська культура поєднує у собі традиційну латиську і лівонську спадщину.

Регіони[ред. | ред. код]

Латвія ділиться на ряд культурно-історичних регіонів:

У складі Семигалії інколи виділяють окремий регіон, що не зазначений у Конституції країни — Селія/Селонія (Аугземе).

Латиська література[ред. | ред. код]

Основна стаття: Латиська література

Латиська література — література латишів, створена здебільшого латиською та латгальською мовами. До виникнення письмової латиської мови, традиції передавалися в народних піснях, які до сих пір збереглися. Латиська література, можна сказати, дійсно почала існувати лише в ХІХ столітті, з першою збіркою національної писемної поезії Юріса Алунанса «Пісеньки» (1856).  На початку ХХ століття, в основному завдяки численним німецьким і російським зв'язкам, в латиській літературі було багато різноманітних літературних напрямів: символізм, декаданс, і політичних — соціалізм, марксизм.  Сучасна латиська література зосереджена на всебічному відображенні дійсності. Велика увага приділяється розкриттю внутрішнього світу людини, аналізу гострих життєвих конфліктів. Новий імпульс для розвитку отримала поезія[1].

Латвійські поети[ред. | ред. код]

Латвійські письменники[ред. | ред. код]

Архітектура[ред. | ред. код]

Основна стаття: Архітектура Латвії.

Протягом восьми століть у Латвії панували різні архітектурні стилі, і в результаті архітектура Латвії пройшла шлях від дерев'яних селянських дворів до Латвійської національної бібліотеки або Замку світла, від готики до модерну.

Латиші воліли будувати будинки з дерева, зважаючи на велику кількість лісів. Як сільські будинки, так і фортеці (напр., Замок Арайши) будувалися повністю з дерева, і лише пізніше іноземці ввели моду на цегляну кладку.

Прекрасно збережений історичний центр Риги включений в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[2].

Латвійські архітектори:

Латвійська музика[ред. | ред. код]

Основна стаття: Латвійська музика.

Латвійська музика має давню традицію, і охоплює широкий спектр явищ від традиційної музики до сучасної академічної та популярної музичної сцени. До моменту завоювання території сучасної Латвії хрестоносцями (XIII століття), музична культура цього регіону була переважно народною. У XVII—XIX століттях музичне життя Латвії була тісно пов'язана з європейською культурою. Латиська національна музична школа почала формуватися у другій половині XIX століття. Музична освіта в Латвії XIX століття була доступна лише в семінаріях і декількох музичних школах, а для отримання повнішої освіти музиканти вирушали у західні країни або до Санкт-Петербургу. У ХХ столітті починається бурхливий розвиток музичної культури Латвії: будуються театри, будинки опери, музичні академії, філармонії. Сучасна Латвія — великий центр європейської музичної культури. У Ризі та інших містах регулярно проходять концерти найбільших світових музикантів, міжнародні музичні конкурси та фестивалі. Особливо відомі фестивалі в Юрмалі (Дзінтарі) і Сигулді.

Латвійські композитори:

Латвійські співаки:

Латвійське образотворче мистецтво[ред. | ред. код]

Латвійські художники:

Латвійські графіки:

Латвійський театр[ред. | ред. код]

Див. також: Олексій Авечкін

Своїм витокам професійний латвійський театр завдячує так званому «першому пробудженню», коли перше покоління високоосвічених латишів заявило про свою національну та інтелектуальної ідентичності. Першим професійним латиським драматургом став Адольф Алунан, перша прем'єра п'єси якого відбулася у 1869 р. Ця подія стала підґрунтям Будинку ризького латиського суспільства, що став в майбутньому відомим культурним центром.

Спочатку латвійський театр перебував під впливом німецької школи з її гіперболізованими жестами і експресивними виразами облич. Згодом на зміну цьому стилю гри з Європи прийшла нова традиція натуралізму і символізму, а з Росії — принципи театральної постановки, драматичного дійства і акторської майстерності.

Латвійська національна опера

Найвідомішими драматургами кінця XIX — початку XX ст. були Рудольф Блауманіс, Райніс і Аспазія. У своїх п'єсах вони зображували історичні моменти для нації за участю міфологічних персонажів і сюжетів. У п'єсах Аспазії вперше зазвучали маніфести про права і свободи жінок. Успіх її п'єс знаменний і тим, що в Європі п'єси того часу, написані жінками, не отримували підтримки.

Після Другої світової війни латвійський театр перебував під ретельним наглядом і ідеологічним тиском радянських органів влади.

У 1960-х рр. латвійський театр став більш різностороннім, список режисерів поповнився молодими талановитими творчими працівниками. Серед них були Алфредc Яунушанс (Рига) і Ольгерт Кродерс (Валмиера). У 1980-х Мара Кімеле, Адольф Шапіро та Карліс Аушкапс сприяли розвитку нових тенденцій.

Сьогодні багатство і різноманітність латвійської театрального життя забезпечується проведенням великої кількості фестивалів: «Homo Novus», «Homo Alibi», «The Latvian Theatre Showcase», «Skats», «Dirty Drama», «Time to Dance», «No-Mad-I»[3].

Театри Латвії:

Латвійський кінематограф[ред. | ред. код]

Кіностудії Латвії:

Латиська кухня[ред. | ред. код]

Основна стаття: Латиська кухня

Основу латиської національної кухні складають різні продукти землеробства: борошнокрупа (в першу чергу перлова), горох, боби, картопля, овочі, а також молоко і молочні продукти: кисле молококефірсирсметана. З м'ясних продуктів найбільш споживана свинина, рідше яловичинателятина, птах. Багато страв готуються з копченої чи солоної свинини і подаються на стіл з різноманітними овочевими гарнірами. Для приготування національних страв широко використовуються оселедецькількасалака.

Латвійське радіо та телебачення[ред. | ред. код]

Латвійське телебачення[ред. | ред. код]

Основна стаття: Латвійське телебачення

Латвійське радіо[ред. | ред. код]

Основна стаття: Латвійське радіо

Латвійські журналісти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Латиська поезія в персонах | Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (uk-UA). 2008-09-25. Процитовано 2016-05-16. 
  2. Традиционные ценности архитектуры Латвии (рос.). Архів оригіналу за 22.03.2017. Процитовано 21.03.2017. 
  3. Театральная культура Латвии. Познакомьтесь с Латвией! (рос.). Процитовано 22.03.2017.