Черв'яни
Черв'я́ни— одне зі західнослов'янських племен у союзі племен дулібів, що проживало на території Червенських городів на лівобережжі Бугу (див. «бужани», «волиняни»). Регіональна назва дулібів, аналогічна бужанам чи волинянам. Політико-економічним та культурним центром черв'ян, скоріше був Червен, від якого вони могли отримали свою назву.
Історія
У IХ-Х ст. черв'яни мали чільне місце в суспільстві перед бужанами, пізніше волиняни зайняли лідерство у політично-економічному житті надавши назву Волині[1]. Адже гегемонія дулібів поширювалася на цей регіон ще в VI ст., але після аварського завоювання дулібський племінний союз розпався, і частина його територій підпала під залежність Аварського каганату, через що відігравали пізнішу роль регіонального лідера представники окремих регіонів розселення дулібів[1].
Існувало гіпотетично у VIII-X століттях, але, можливо, згадане у «Баварському географі», який датується першою половиною IX століття:
[19]Zuireani, habent civitates CCCXXV [Черв'яни? мають 325 городів]
[35]Zeriuani, quod tantum est regnum ui ex eo cunctae gentes Sclauorum exortae sint et originem sicut affirmant ducant [Черв'яни?, які одні мають королівство і від яких всі племена слов'ян, як вони стверджують, походять і ведуть свій рід]
Досить цікаво, що в останній звістці черв'яни (дуліби) названі єдиним народом, що має королівство серед усіх, присутніх у «Баварському географі» — це означає, що черв'яни у першій половині IX століття були досить могутнім племенем, на що вказує також і те, що «Червенськими городами» ще у XI столітті літописець називав усю західну половину Галичини. До їх складу входив також і центр бужан — Бужеськ.
