Украни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Burgwallinsel — місце колишнього поселення укранів на острові озера Оберуккерзе.

Укра́ни, укря́ни або у́кри (нім. Ukranen, Ukrer, Vukraner, пол. Wkrzanie, Wkrzanowie)  — західнослов'янське плем'я (чи племінний союз), що заселяло у 6—12 ст. землі навколо річки Укер (нім. Ucker), в регіоні, й до сьогодні зветься Укермарк (нім. Uckermark) в Німеччині. Також на польсько-німецькому кордоні розташоване місто Уккермунде.

Це плем'я згадується 934 року німецьким істориком Відукіндом Корвейським. Інші джерела називають це плем'я Украни (Vucrani або Ucrani)[Джерело?]. Також письмово згадується єпископом Бранденбурга в 947 р.[1]

У 954 р. маркграф Східної Саксонської марки Геро I у союзі з зятем імператора Священної Римської імперії Оттона I Великого Конрадом I розпочав успішну кампанію з захоплення земель укранів, які після Битви при Ленцені (929 р.) увійшли до складу Північної Саксонської марки Священної Римської імперії.

У 983 р., після повстань бодричів та лютичів, території укранів знов стали відносно незалежними, хоча вони перебували під постійним жорстким військовим тиском, особливо з боку Польщі та Священної Римської імперії.

Походження та історичні відомості[ред.ред. код]

Гілка племен у північній частині теперішнього польського Помор'я — на лівобережжі ріки Одра — в епоху раннього середньовіччя відома під іменем «украни» (wkrzanie), від назви яких територія, що вони її заселяли, називалася Укра (Uckermark < праслов. Vъkra).

Відомий германський хроніст Відукінд Корвейський у своїй праці «Діяння саксів» (М., 1975) зазначає, що uchri — це частина племені ротарів (вони ж — родарії), що входило до Велетської держави, котра охоплювала межиріччя Лаби (Ельби), Пєнити та Одри (ІІІ, 42).

Назва ротарії походить від назви міста Ретра, де знаходився головний язичеський храм «Ріедігост», в якому стояв ідол Сварожича (Zuarasica) — Аркони. Епітетом Аркони було «Святовит» (слово «Світовид» є витвором українських письменників ХХ ст.). Цьому богові поклонялися усі поморські слов'яни.

В 954 р. укри — ротарі підняли повстання проти германських поневолювачів і приступом визволили місто Воліслав (Валелебен) у Старій Марці, між Вербеном та Аренбургом, і перебили величезну кількість німців (Відукінд Корвейський, «Діяння саксів», І, 36).

Цей виступ став сигналом до всезагальної визвольної війни полабів на чолі з Нако і Стоїгнівом. До повсталих приєдналися знатні саксонські лицарі Віхман і Екберт. Перший був проголошений королем і під його проводом полаби вторглися у Саксонію і заволоділи замком Кокаресцемія. На допомогу слов'янам поспішили угорські війська, але біля Лехвельду (955 р.) вони були розбиті німцями. Незабаром і полаби зазнали поразки на ріці Раксі, а їх вождь Стоїгнів і 700 полонених були страчені. Але повстання вибухали і в 958, 959, 960 роках. В 963 році німцями були захоплені і союзники полабів лужицькі серби.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ukranen. Meck-Pomm-Hits - Informationen aus Mecklenburg-Vorpommern in Norddeutschland (німецькою). Процитовано 2009-08-08. 
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.