Черезпеняни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плем'я черезпенянів на карті

Черезпеняни (лат. Circipanen[1]; нім. Zirzipanen) — середньовічне західнослов'янське плем'я, яке входило до племінного союзу лютичів. Разом з хижанами оселилися на північ від річки Піна (нім. Peene), що дало їм їх назву як «мешканці — через Піну». Основні поселення черезпенян перебувало коло Тетерівського озера на території сьогоднішньої федеральної землі Мекленбург-Передньої Померанії в районах «Димін» (Деммін), Гюстров та Пархім.

Вперше черезпеняни з'явилися на цих землях у VI ст. і VII столітті, заснувавши місто Тетерів. У IX столітті вони побудували на острові Тетерівського озера фортецю, яка служила не тільки як резиденція племінного князя, але і як культове святилище бога Святовита. Починаючи з XI століття землі черезпенян неодноразово потрапляли під данське панування, не раз проти черезпенянів влаштовували військові походи бодричі і поморяне. У суперечці з доленчанами і ратарами за верховенство в племінному союзі лютичів черезпеняни і хижани брали верхи, потім у міжусобицю втрутилися сакси. Вони перемогли черезпенян і викрали багатьох у полон, поки ті не відкупилися нарешті 15 тисячами марок. Під-час Хрестового походу проти слов'ян в 1147 році їх землі повторно піддалися руйнуванню. У 1150-х роках разом з хижанами вони повставали проти бодричів, які захопили частину їх володінь. Згодом ареал розселення черезпенян був заселений німцями, а залишки слов'янського населення були асимільовані.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]