Лужичани (плем'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лужичани на мапі 1000 року

Лужичани (лат. Lusitzi) — слов'янське плем'я, яке проживало на території Нижньої Лужиці в річищі Спреви i Ніси Лужицької. Одним із найстаріших міст на їхній землі був Любньов. Племена лужичан належали до сербських племен і є предками Нижніх лужичан. Перші відомості про них надав Баварський географ в першій половині IX століття перелічуючи близко двадцяти їхніх поселень.

840 року в битві з саксами при Кесигесбурзі загинув князь лужичан Цзимислав.

У 870890-ті роках розпочато будівництво оборонних міст у зв'язку зі зростанням загрози з боку франків. Найбільша розбудова міст була близько 920 року.

932 року король Генріх І Птахолов підкорив їхні землі.

У 10021031 роках ці землі належали до Польщі, після того як їх здобув Болеслав І Хоробрий.

Лужицькі землі з 14 по 18 століття


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]