Ламберто Діні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ламберто Діні
італ. Lamberto Dini
Ім'я при народженніітал. Lamberto Dini
Народився1 березня 1931(1931-03-01)[1][2][3] (93 роки)
Флоренція, Королівство Італія[4]
Країна Італія
Діяльністьекономіст, політик, дипломат, банкір
Галузьполітика[5], економіка[5], банківська справа[5] і дипломатія[5]
Alma materФлорентійський університет і Університет Мічигану
Знання мовіталійська[6]
Посадаміністр закордонних справ Італії[d], Голова Ради Міністрів Італії, член Палати депутатів Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], Italian Minister of Justiced, Minister of Italians in the Worldd, Minister of Italians in the Worldd, Minister of the Treasury of Italyd, Minister of the Treasury of Italyd, сенатор Італії[d][7], Director General of the Bank of Italyd, сенатор Італії[d][8] і сенатор Італії[d][8]
ПартіяНарод свободи
Конфесіякатолицтво
Автограф
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Великий хрест ордена «За заслуги перед Польщею» командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею» Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Medal of the Oriental Republic of Uruguay
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Діні.

Ламберто Діні (італ. Lamberto Dini), нар. 1 березня 1931, Флоренція, Італія) — італійський економіст і політик, голова Ради Міністрів Італії в 1995–1996.

Біографія

Отримавши економічну освіту у Флоренції, Діні в 1959 почав роботу в Міжнародному валютному фонді, де в 1976–1979 обіймав посаду виконавчого директора з Італії, Греції, Португалії і Мальті. Перейшовши в 1979 в Банк Італії, він в 1993 розглядався на посаду його директора після переходу Карло Адзеліо Чампі на пост голови уряду, але був відкинутий на користь Антоніо Фаціо в тому числі через думки Чампі. У травні 1994 Діні, пішовши з банку, зайняв пост міністра фінансів в уряді Сільвіо Берлусконі. Проте вже через сім місяців через розбіжності з лідером Ліги Півночі Умберто Боссі уряд пішов у відставку, і Діні був запрошений сформувати новий уряд. Отримавши підтримку всіх лівих партій, крім Партії комуністичного відродження і Ліги Півночі, Діні втратив підтримку правих і в підсумку сформував технічний уряд, що проіснував до нових виборів в 1996.

Сформувавши партію Італійське оновлення, Діні був обраний до Палати депутатів, взяв участь в лівій коаліції «Олива» і увійшов в уряд Романо Проді як міністр закордонних справ, займаючи цей пост до 2001. У 2001 Діні був обраний до Сенату і входив потім до складу Конвенції з вироблення Європейської конституції. У 2007 він утворив нову ліберальну партію Ліберальні демократи, ставши її головою, підтримав вотум недовіри в Сенаті уряду Проді в 2008 і вступив до коаліції Берлусконі «Народ свободи».

Примітки

  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119442175 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ https://dati.senato.it/senatore/884
  8. ↑ а б senato.it


Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Італії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ламберто_Діні&oldid=31011562