Координати: 48°19′58.332000099999″ пн. ш. 28°7′11.787600100003″ сх. д. / 48.33287° пн. ш. 28.11994° сх. д. / 48.33287; 28.11994

Історико-культурний заповідник «Буша»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:09, 3 вересня 2021, створена 46.175.16.89 (обговорення) (помилка в слові)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історико-культурний заповідник «Буша»
Зображення
Країна  Україна
Адміністративна одиниця Буша
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Мапа
CMNS: Історико-культурний заповідник «Буша» у Вікісховищі

48°19′58.332000099999″ пн. ш. 28°7′11.787600100003″ сх. д. / 48.33287° пн. ш. 28.11994° сх. д. / 48.33287; 28.11994

Реконструкція Бушанського замку

Істо́рико-культу́рний запові́дник «Буша́» — державний заповідник, розташований у селі Буша, що в Ямпільському районі Вінницької області України. Заповідник створено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2000 р.[1]

Історія

Заповідник створено з метою збереження пам'яток архітектури, археології та історії. Всі пам'ятки комплексу «Буша» об'єднані загальною територією. Це 8 об'єктів:

  • 4 пам'ятки археології від ІІІ тис. до н. е. до ХІІ ст. н. е.,
  • залишки фортеці та підземних ходів XVIXVII ст.
  • міська ратуша XVI ст. (розташована на території приватної садиби)
  • дохристиянський та християнський скельний храм V—XVI ст. н. е. з унікальним художнім рельєфом
  • цвинтар XVIIIXIX ст.
Язичницький барельєф у Скельному храмі

На території заповідника також розташований парк історичної скульптури, де щорічно проводяться міжнародні зустрічі скульпторів-каменотесів, та музеї: археології, етнографії, оборони Буші та музей подільської кераміки.

2015 року Бушу відвідало 30 тисяч туристів, з них близько 40 іноземці — переважно з Росії, Молдови, Франції, Австрії, США. Провели 770 екскурсій, більшість з них групові — для 20-30 осіб, коштують до 2,5 тис. грн[2].

Щорічний пленер скульпторів

З 1986 року в Буші щороку проходить кількатижневий пленер скульпторів «Подільський Оберіг», під час якого майстри з України і з-за кордону витесують скульптури на задану тему. Це стало можливим завдяки багатим покладам каменю-пісковика у цей місцевості. 2015 року роботи були присвячені слов'янському язичництву, 2016 року — музиці українського композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньовідомого «Щедрика», який народився, виріс і працював на Поділлі. Після пленеру кілька скульптур передали в село Марківка Теплицького району, де є музей Леонтовича. Решту лишили в Буші[3].

Бушанська скульптура

Загалом за 30 років на території заповідника завдяки пленерам з'явилося 200 кам'яних фігур. Це найбільший парк скульптур в Україні та один із найбільших у Європі[4].

Скельний храм

Храм був відкритий у 19 ст. відомим істориком та археологом В. Антоновичем. На барельєфі зображена жінка на колінах, що нібито молиться, дерево без листя, півень на ньому, олень та загадковий квадрат над ними.

Примітки

  1. Постанова від 18 серпня 2000 р. № 1275. Кабінет міністрів України
  2. Годину пояснювала італійцям, хто такі козаки. Дирижабль. 3.06.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
  3. Які скульптури створили під час пленеру у Буші. Дирижабль. 15.08.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.
  4. Пленер скульпторів у Буші присвятять музиці. Дирижабль. 24.07.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016.

Посилання