Очікує на перевірку

Національний заповідник «Давній Галич»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний заповідник
«Давній Галич»
Макет давнього Галича
Макет давнього Галича
Макет давнього Галича
49°07′23″ пн. ш. 24°43′48″ сх. д. / 49.12315399283514950° пн. ш. 24.73005560684551440° сх. д. / 49.12315399283514950; 24.73005560684551440Координати: 49°07′23″ пн. ш. 24°43′48″ сх. д. / 49.12315399283514950° пн. ш. 24.73005560684551440° сх. д. / 49.12315399283514950; 24.73005560684551440
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Івано-Франківська область
Площа80 км²
Засновано1994
Національний заповідник «Давній Галич». Карта розташування: Україна
Національний заповідник «Давній Галич»
Національний заповідник «Давній Галич» (Україна)
Мапа

Національний заповідник «Давній Галич» — комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасних сіл Крилос, Залуква, Шевченкове, та міста Галич, Галицький район Івано-Франківської області. Площа заповідника — майже 80 км². Структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич» є музей просто неба.

Заповідник створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 81 «Про державний історико-культурний заповідник у м. Галичі Івано-Франківської області» та указом Президента України від 11 жовтня 1994 року № 587/94 «Про національні заклади культури» і підпорядковано Міністерству культури та мистецтв України (нині — Міністерство культури та туризму).

Склад заповідника

[ред. | ред. код]
Галицький замок
Ліворуч — церква Різдва Христового (XIV–XVI ст.)


В складі заповідника низка пам'яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії та архітектури. Найвизначніші пам'ятки:

В місті Галич:

В селі Крилос:

В селі Шевченкове:

В селищі Більшівці:

До складу заповідника також належать три музеї:

Вибрані пам'ятки

[ред. | ред. код]
Галичина Могила

Галичина Могила

[ред. | ред. код]

В давньому літописі, який описує складні політичні події XIII століття, цей курган має назву «Галичиною Могилою». Михайло Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича, а перша згадка про місце пов'язана з боротьбою галицьких бояр і міського населення проти угрів 1206 року.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

[ред. | ред. код]

Церква Успіння Богородиці — сьогоднішня домінанта архітектурного ансамблю в Крилосі, зведена протягом 1584 — 1586 років, як єпископська катедра. Цей статус вона зберегла і до сьогодні.

Під час страшного турецько-татарського нападу у 1676 році храм було пограбовано, а більшість мешканців Крилоса вбито або взято в полон. Протягом 1699 — 1702 років церкву відбудували в стилі ренесанс. Крім того, владика Йосиф Шумлянський не тільки реставрував церкву, й збудував навколо неї оборонні укріплення, звів цегляні стіни, кутові вежі та в'їзну браму.

Фундамент Успенського собору

[ред. | ред. код]
Каплиця Святого Василія (XV ст.)

В центрі дитинця давньоруського Галича знаходився Успенський собор, який було побудовано у другій половині XII століття в період князювання Ярослава Осмомисла. Це був один з найвеличніших храмів середньовічної Європи, за своїми масштабами в Київській Русі він поступався лише Софії Київській, від якої він був нижчим всього на 1,5 метри, і Десятинній церкви в Києві. Його розміри становили 35,5×37,5 метрів.

До наших днів дійшли лише фундаменти Успенського собору, які у 1936 році відкрив археолог Я. Пастернак. Наступного року в притворі храму був винайдений кам'яних саркофаг з рештками, ймовірно, князя Ярослава Осмомисла — засновника храму.

У XV столітті в південно-західному куту фундаментів Успенського собору збудовано каплицю Святого Василія, яка дійшла до наших днів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]


  1. Фундамент церкви Кирила і Методія. davniyhalych.com.ua. Процитовано 30 березня 2023.