Кубок України з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок України
Засновано 1992 рік
Регіон Україна Україна
Конфедерація УЄФА
Кількість команд 65
Міжнародні турніри Ліга Європи УЄФА
Поточний чемпіон «Динамо» Київ — 13
Найбільше перемог «Динамо» Київ, «Шахтар» Донецьк — 13
Сайт Офіційний сайт
2021–2022

Кубок України з футболу — другий за значенням футбольний турнір України.

Кубок УРСР з футболу існував ще з 1937 року, однак у ньому брали участь лише колективи фізкультури та представники нижчих ліг радянського футболу.

З 1992 року турнір отримав нове дихання, в ньому почали брати участь усі українські професіональні клуби. Перемога в турнірі дає право участі в груповому етапі Ліги Європи УЄФА (до 1999 року — в Кубку володарів кубків УЄФА, у 1999—2009 роках — у Кубку УЄФА).

Тільки 5 клубів ставали володарями Кубка:

  1. «Динамо» Київ — 13 разів (1993, 1996, 1998, 1999, 2000, 2003, 2005, 2006, 2007, 2014, 2015, 2020, 2021).
  2. «Шахтар» Донецьк — 13 разів (1995, 1997, 2001, 2002, 2004, 2008, 2011, 2012, 2013, 2016, 2017, 2018, 2019).
  3. «Чорноморець» Одеса — 2 рази (1992, 1994).
  4. «Ворскла» Полтава — 1 раз (2009).
  5. «Таврія» Сімферополь — 1 раз (2010).

Усі фінали кубка

Роки розіграшу Дата, місце проведення, кількість глядачів Переможець Рахунок Фіналіст
1992 31 травня 1992 19:00
Київ, Республіканський стадіон
Глядачів: 12 000
«Чорноморець» (Одеса) 1:0 дч
(0:0; 0:0)
«Металіст» (Харків)
1992–1993 30 травня 1993
Київ, Республіканський стадіон
Глядачів: 47 000
«Динамо» (Київ) 2:1
(1:0)
«Карпати» (Львів)
1993–1994 29 травня 1994
Київ, Республіканський стадіон
Глядачів: 5000
«Чорноморець» (Одеса) 0:0 дч
5:3 пен.
«Таврія» (Сімферополь)
1994–1995 28 травня 1995
Київ, Республіканський стадіон
Глядачів: 42 500
«Шахтар» (Донецьк) 1:1 дч
(0:1, 1:1)
7:6 пен.
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1995–1996 26 травня 1996
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 47 000
«Динамо» (Київ) 2:0
(1:0)
«Нива» (Вінниця)
1996–1997 25 травня 1997
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 26 000
«Шахтар» (Донецьк) 1:0
(1:0)
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
1997–1998 31 травня 1998
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 42 700
«Динамо» (Київ) 2:1
(2:0)
ЦСКА (Київ)
1998–1999 30 травня 1999
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 71 000
«Динамо» (Київ) 3:0
(2:0)
«Карпати» (Львів)
1999–2000 27 травня 2000
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 45 500
«Динамо» (Київ) 1:0
(1:0)
«Кривбас» (Кривий Ріг)
2000–2001 27 травня 2001
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 55 000
«Шахтар» (Донецьк) 2:1 дч
(0:1; 1:1)
ЦСКА (Київ)
2001–2002 26 травня 2002 19:00
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 81 000
«Шахтар» (Донецьк) 3:2 дч
(1:1; 2:2)
«Динамо» (Київ)
2002–2003 25 травня 2003
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 71 000
«Динамо» (Київ) 2:1
(0:1)
«Шахтар» (Донецьк)
2003–2004 30 травня 2004 (LST)
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 68 000
«Шахтар» (Донецьк) 2:0
(1:0)
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
2004–2005 29 травня 2005
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 68 000
«Динамо» (Київ) 1:0
(1:0)
«Шахтар» (Донецьк)
2005–2006 2 травня 2006
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 25 000
«Динамо» (Київ) 1:0
(0:0)
«Металург» (Запоріжжя)
2006–2007 27 травня 2007
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 64 500
«Динамо» (Київ) 2:1
(0:0)
«Шахтар» (Донецьк)
2007–2008 7 травня 2008
Харків, «Металіст»
Глядачів: 28 000
«Шахтар» (Донецьк) 2:0
(1:0)
«Динамо» (Київ)
2008–2009 31 травня 2009
Дніпропетровськ, «Дніпро-Арена»
Глядачів: 25 700
«Ворскла» (Полтава) 1:0
(0:0)
«Шахтар» (Донецьк)
2009–2010 16 травня 2010
Харків, «Металіст»
Глядачів: 21 000
«Таврія» (Сімферополь) 3:2 дч
(2:0, 2:2)
«Металург» (Донецьк)
2010–2011 25 травня 2011
Суми, «Ювілейний»
Глядачів: 27 800
«Шахтар» (Донецьк) 2:0
(0:0)
«Динамо» (Київ)
2011–2012 6 травня 2012
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 47 314
«Шахтар» (Донецьк) 2:1 дч
(1:0, 1:1)
«Металург» (Донецьк)
2012–2013 22 травня 2013
Харків, «Металіст»
Глядачів: 40 003
«Шахтар» (Донецьк) 3:0 «Чорноморець» (Одеса)
2013–2014 15 травня 2014
Полтава, «Ворскла» ім. Бутовського
Глядачів: 9 700
«Динамо» (Київ) 2:1 «Шахтар» (Донецьк)
2014–2015 4 червня 2015
Київ, НСК «Олімпійський»
Глядачів: 53 455
«Динамо» (Київ) 0:0 дч
5:4 пен.
«Шахтар» (Донецьк)
2015–2016 21 травня 2016
Львів, «Арена Львів»
Глядачів: 21 720
«Шахтар» (Донецьк) 2:0 «Зоря» (Луганськ)
2016–2017 17 травня 2017
Харків, «Металіст»
Глядачів: 25 000
«Шахтар» (Донецьк) 1:0 «Динамо» (Київ)
2017–2018 9 травня 2018
Дніпро, «Дніпро-Арена»
Глядачів: 28 155
«Шахтар» (Донецьк) 2:0 «Динамо» (Київ)
2018–2019 15 травня 2019
Запоріжжя, «Славутич-Арена»
Глядачів: 11 100
«Шахтар» (Донецьк) 4:0
(3:0)
«Інгулець» (Петрове)
2019–2020 8 липня 2020
Харків, «Металіст»
Глядачів: 0[1]
«Динамо» (Київ) 1:1
8:7 пен.
«Ворскла» (Полтава)
2020–2021 13 травня 2021
Тернопіль, Міський стадіон імені Романа Шухевича
Глядачів: 12 000[2]
«Динамо» (Київ) 1:0 дч «Зоря» (Луганськ)

Статистика фіналів за клубами

М Клуб Перемоги Фінали Сезони перемог Сезони фіналів
1 «Шахтар» (Донецьк) 13 6 1994-95, 1996-97, 2000-01, 2001-02, 2003-04, 2007-08, 2010-11, 2011-12, 2012-13, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2018-19 2002-03, 2004-05, 2006-07, 2008-09, 2013-14, 2014-15
2 «Динамо» (Київ) 13 5 1992-93, 1995-96, 1997-98, 1998-99, 1999-00, 2002-03, 2004-05, 2005-06, 2006-07, 2013-14, 2014-15, 2019-20, 2020-21 2001-02, 2007-08, 2010-11, 2016-17, 2017-18
3 «Чорноморець» (Одеса) 2 1 1992, 1993-94 2012-13
4-5 «Таврія» (Сімферополь) 1 1 2009-10 1993-94
«Ворскла» (Полтава) 2008-09 2019-20
6 «Дніпро» 0 3 1994-95, 1996-97, 2003-04
7-10 «Карпати» (Львів) 0 2 1992-93, 1998-99
ЦСКА (Київ) 1997-98, 2000-01
«Металург» (Донецьк) 2009-10, 2011-12
«Зоря» (Луганськ) 2015-16, 2020-21
11-15 «Металіст» (Харків) 0 1 1992
«Нива-В» (Вінниця) 1995-96
«Кривбас» (Кривий Ріг) 1999-00
«Металург» (Запоріжжя) 2005-06
«Інгулець» (Петрове) 2018-19

Найкращі команди в історії змагання

М Команда Нас. пункт У I В Н П МЗ МП РМ О Примітка
1. «Шахтар» Донецьк 26 146 106 21 19 349 102 247 233
2. «Динамо» Київ 26 139 108 16 15 336 84 252 232
3. «Дніпро» Дніпро 26 116 68 17 31 188 103 85 153
4. «Таврія» Сімферополь 23 83 46 14 23 137 89 48 106
5. «Карпати» Львів 26 88 45 12 31 129 94 35 102
6. «Ворскла» Полтава 26 85 44 12 29 109 95 14 100 Команда також виступала під назвою «Ворскла-Нафтогаз»
7. «Чорноморець» Одеса 26 91 44 11 36 148 93 55 99
8. «Металург» Запоріжжя 26 79 40 10 29 119 92 27 90
9. «Волинь» Луцьк 26 79 39 8 32 141 125 16 86 Команда також виступала під назвою СК «Волинь-1»
10. «Металург» Донецьк 21 69 36 10 23 107 91 16 82
11. «Металіст» Харків 25 77 32 16 29 104 97 7 80
12. «Сталь» Алчевськ 23 65 34 9 22 110 76 34 77
13. «Кривбас» Кривий Ріг 20 64 35 6 23 98 92 6 76
14. «Іллічівець» Маріуполь 25 63 29 6 28 97 98 -1 64 Команда також виступала під назвами «Азовець», «Металург»
15. «Нафтовик-Укрнафта» Охтирка 24 59 27 10 22 82 72 10 64 Команда також виступала під назвою «Нафтовик»
16. «Нива-В» Вінниця 18 55 24 12 19 69 63 6 60 Команда також виступала під назвою «Нива»
17. «Зоря» Луганськ 23 59 24 9 26 75 89 -14 57
18. «Оболонь» Київ 22 50 24 5 21 67 67 0 53
19. ФК «Олександрія» Олександрія 24 55 21 10 24 66 71 -5 52 Команда також виступала під назвами «Поліграфтехніка» та ПФК «Олександрія»
20. «Кремінь» Кременчук 20 48 20 7 21 63 68 -5 47
21. «Сталь» Кам'янське 15 37 18 5 14 56 58 -2 41
22. «Олімпік» Донецьк 12 24 9 3 12 35 41 -6 21

Найкращі бомбардири в історії Кубка України

За історію

Станом на 8 липня 2020 року[3]

Гравець Клуб Ігри Голи
1 Україна Андрій Воробей «Шахтар» Д, «Шахтар-2», «Дніпро» Дн, «Арсенал» К, «Металіст» 54 25
2 Узбекистан Максим Шацьких «Динамо» К, «Арсенал» К, «Чорноморець» Од, «Говерла» 50 24
3 Україна Олександр Паляниця «Дніпро» Дн, «Верес», «Карпати» Л, «Кривбас», «Металіст» Х 48 22
4 Україна Андрій Шевченко «Динамо-2», «Динамо» К 31 21
5-6 Україна Сергій Ребров «Шахтар» Д, «Динамо» К 51 20
5-6 Україна Андрій Ярмоленко «Десна», «Динамо» К 27 20
7 Україна Андрій Покладок «Скала» С, «Карпати» Л, «Металург» Д, ПФК «Олександрія», «Рава», «Галичина» Л 46 19
8 Бразилія Луїс Адріану «Шахтар» Д 34 18
9 Україна Олег Матвєєв «Динамо» К, «Шахтар» Д, «Кремінь», «Металург» З, «Металург» Д 35 17
10-11 Україна Олексій Антюхін «Металург» З, «Таврія» С, «Динамо» К, «Ворскла» 34 16
10-11 Україна Олег Гусєв «Фрунзенець-Ліга-99», «Арсенал» (Київ), «Борисфен», «Динамо» К 51 16[4]

За сезонами

Гвардійці в історії Кубка України

Гравець Клуб Ігри
1 Україна Руслан Костишин «Адвіс», «Поділля» Хм, ЦСКА, «Дніпро» Дн, «Кривбас» 63
2 Україна Олександр Чижевський «Карпати», «Шахтар» Д, «Металург» З, «Таврія», «Волинь», «Закарпаття» 58
3 Україна Олександр Головко «Таврія» С, «Динамо» К 56
3 Україна Геннадій Зубов «Сталь» А, «Шахтар» Д, «Іллічівець», «Металург» Д, «Зоря» Л, «Комунальник» 56
3 Україна Віталій Рева «Поліграфтехніка», ЦСКА, «Динамо» К, «Таврія» С, «Арсенал» К 56
6 Україна Олександр Шовковський «Динамо» К 55
7 Україна Дмитро Шутков «Шахтар» Д 54
8 Україна Андрій Воробей «Шахтар» Д, «Шахтар-2», «Дніпро» Дн, «Арсенал» К, «Металіст» Х 53
8 Україна Володимир Єзерський «Гарай», «Карпати» Л, «Динамо» К, «Кривбас», «Дніпро» Дн, «Шахтар» Д 53
10 Україна Сергій Ребров «Шахтар» Д, «Динамо» К 51
10 Україна Михайло Старостяк «Прикарпаття», «Шахтар» Д, «Кривбас» 51

Наймолодші футболісти

[5]

# Вік Гравець Дата народження Перший матч Клуб
1 14 років, 10 місяців і 7 днів Руслан Єрмоленко 18 жовтня 1983 25 серпня 1998 «Динамо-3»
2 15 років, 3 місяці і 9 днів Ілля Шевцов 13 квітня 2000 22 липня 2015 «Кристал» (Херсон)
3 15 років, 5 місяців і 7 днів Андрій Різник 15 березня 2000 22 серпня 2015 ФК «Тернопіль»

Галерея

Примітки

  1. Матч відбувся за порожніх трибун через пандемію коронавірусу в Україні
  2. Обмежена кількість глядачів через пандемію коронавірусу в Україні
  3. Кубок України. Кращі команди й бомбардири в історії турніру
  4. Згідно з матеріалом на сайті УАФ у Олега Гусєва 16 забитих м'ячів у Кубку України, але згідно з його профілем в інформаційно-статистичній базі УАФ лише 15.
  5. Нападник ФК «Тернопіль» — другий у рейтингу наймолодших футболістів, які грали у кубку України в третьому тисячолітті!

Джерела

  • Газета «Команда» № 89 (3412) 19 травня 2010, с. 6.
  • Газета «Команда» № 96 (3665) 28 травня 2011, с. 8.
  • Газета «Команда» № 81 (3895) 8 травня 2012, с. 7.
  • Легендарні команди Чемпіонату України 1992—2017 років (слайди). — К.: [самвидав], 2018. — 62 с.

Посилання

Див. також